Справа № 341/1634/25
Провадження № 33/4808/325/26
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції ОСТРОВСЬКА Н. І.
Суддя-доповідач Повзло
27 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Кафтанової Ю.Р.,
розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює головою садівничого товариства «Енергетик»,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто з судовий збір.
Суддя суду першої інстанції встановив, що 19 вересня 2025 року о 15-25 годині між населеними пунктами с. Коростовичі та с. Бовшів, ОСОБА_1 керував автомобілем KIA Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря, відповідно до висновку медичного закладу. Результат позитивний 2,11 % проміле.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанови судді суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
Вважає, що рішення суду незаконним та необґрунтованим у зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Пояснює, що 19 вересня 2025 року він взагалі не перебував за кермом автомобіля марки KIA Sorento д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки в цей день знаходився на приватній території садівницького товариства «Енергетик» де разом зі своїми друзями проводив вільний час. Приблизно о 14 год., того ж самого дня він побачив, як під'їхав автомобіль, з якого вийшли троє осіб та почали розкладати рибальське спорядження на приватній території садівницького товариства «Енергетик» керівником якого він є. Підійшовши до даних осіб, він представився керівником товариства та запропонував покинути приватну територію. В результаті чого, незнайомі особи почали сперечатися. В той момент, він та незнайомі особи побачили як приїхав новий автомобіль на приватну територію садівницького товариства та колесом зачепив рибальське спорядження даних осіб та пошкодив їх. У результаті чого, незнайомі особи почали нецензурно висловлюватись в сторону водія, який не навмисно наїхав на їхнє рибальське спорядження. В результаті чого, дані особи викликали поліцію та звинуватили вже його, що саме він перебував за кермом автомобіля та здійснив наїзд на рибальське спорядження і зазначили, що він знаходиться в стані алкогольного сп'яніння. В результаті чого, працівники поліцію почали наполягати на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що працівники поліції взагалі не його зупиняли і він не перебував за кермом автомобіля, тому у поліцейських не було підстав для направлення на огляд. Матеріали справи не місять належних і допустимих доказів керування ним транспортним засобом, а тому відсутня об'єктивна частина правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.
Вказує, що пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не могли братись до уваги судом, оскільки вказані особи були учасниками конфлікту і є зацікавленими особами.
Наголошує, що в порушення закону в протоколі відсутні дані про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено відеозйомку, що робить результати такої фіксації недопустимими.
Адвокат Кафтанова Ю.Р. з'явилася в судове засідання апеляційного суду. Їй роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просила задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її без участі ОСОБА_1 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП, підлягає до поновлення, оскільки оскаржена постанова винесена 04 березня 2026 року, апеляційна скарга подана повторно 07 квітня 2026 року з пропуском строку на апеляційне оскарження через те, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні, оскільки перебував на лікуванні, тому не знав про прийняте рішення, що в даній ситуації вказує на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді.
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2025 року серії ЕПР1 №458888 (а.с. 1) 19 вересня 2025 року о 15-25 годині між населеними пунктами с. Коростовичі та с. Бовшів, ОСОБА_1 керував автомобілем KIA Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря, та підтверджується висновком медичного закладу №24 від 19 вересня 2025 року, чим порушив вимоги п. 2.9. б Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обвинувачення є зрозумілим та таким, що не підлягає будь-якому подвійному тлумаченню.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським ВП № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції Шаюком Є.А. з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.
ОСОБА_1 від підпису і дачі пояснень відмовився.
Твердження апелянта про те, що в порушення закону в протоколі відсутні дані про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено відеозйомку є слушним, але таке не впливає на висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9. б Правил дорожнього руху, що ставиться у вину ОСОБА_1 згідно протоколу.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками, такими як: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови не пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою «Алкотест Алкофор 507» та не підписав акт.
Як вбачається з висновку від 19 вересня 2025 року №24 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4) ОСОБА_1 на час огляду, а саме 19 вересня 2025 року о 17 год. 25 хв. перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду 2,11 % проміле. ОСОБА_1 не підписав вказаний висновок.
Вказаний висновок складений працівником закладу охорони здоров'я лікарем, із заповненням всіх необхідних реквізитів, не містить довільних висловлювань або помилок, є логічним та послідовним, підписаний лікарем та завірений печаткою.
Висновок огляду є категоричним та не допускає будь-якого іншого тлумачення.
Вважаю, що лікарем дотримано вимог Інструкції в частині проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Лікарем було проведено достатню кількість необхідних досліджень для виявлення сп'яніння у ОСОБА_1 .
При цьому, вирішення питання про те, у який саме спосіб та які методи дослідження з метою виявлення стану сп'яніння використовуватиме лікар при проведені огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, належить до дискреційних повноважень лікаря.
Лікар при проведенні огляду користується спеціальними знаннями, проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану сп'яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, та несе правову відповідальність за правильність свого висновку.
Висновок щодо результатів медичного огляду складається безпосередньо після огляду особи в присутності поліцейського ще до отримання остаточних результатів лабораторних досліджень, які проводяться для уточнення наявних речовин, що спричинили стан сп'яніння та встановлення діагнозу, тому підстави для визнання недійсності результату огляду відсутні.
В письмових поясненнях ОСОБА_2 (а.с. 5), ОСОБА_3 (а.с. 6), ОСОБА_4 (а.с. 7), зазначено, що вони приїхали на риболовлю на лівий берег Бурштинського водосховища між селами Коростовичі та Бовшів 19 вересня 2025 року о 14:30 годин. Близько 15:20 годин біля них зупинився автомобіль марки КІА білого кольору. Опустивши вікно зі сторони водія, молодий чоловік, який знаходився за кермом почав говорити, що на водосховищі за риболовлю передбачена плата за місце в розмірі 350,0 грн. Натомість, водій перебував в стані алкогольного сп'яніння, зокрема, різкий алкогольний запах з порожнини рота. Вони відмовились оплатити, після чого, цей чоловік почав різко здійснювати рух автомобілем, та здійснив наїзд на одну їхню вудку та тримач (рогачку). Надалі цей чоловік від'їхав на автомобілі, зупинився неподалік них, вийшов з автомобіля, хитаючись, спершись на автомобіль. Після цього ОСОБА_4 повідомив про вказану подію на лінію «102». Вказану особу бачили вперше, надалі стало відомо, що це був ОСОБА_1 .
Твердження апелянта про те, що пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не могли братись до уваги судом, оскільки вказані особи були учасниками конфлікту і є зацікавленими особами не є слушним, оскільки саме вказані особи викликали працівників поліції та повідомили про подію. Підстави відноситись критично до вказаних пояснень відсутні.
Крім того суддя при прийнятті рішення бере до уваги всі наявні в матеріалах справ докази та досліджує їх в своїй сукупності, вказані пояснення не суперечать іншим доказам по справі і доводять що ОСОБА_1 є водієм та керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 9), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано як працівники поліції за викликом приїхали на місці події де дізнались обставини події. Далі відібрали пояснення і запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки свідки вказали, що транспортним засобом керував саме він. ОСОБА_1 погодився пройти тест, але під час проходження тесту не продував необхідної кількості повітря, працівник поліції наголосив, що такі дії будуть розцінені як відмова від огляду і оголосив наслідки таких дій. Далі ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, останній на таке погодився. Також зафіксовано як після приїзду в медичний заклад ОСОБА_1 намагався втекти від працівників поліції у зв'язку з чим до нього було застосовано спец засіб - кайданки. Після повернення у медичний заклад ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, кричав. Далі зафіксовано, як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння шляхом продування приладу у зв'язку з чим був складений відповідний висновок. В процесі повернення ОСОБА_1 на місце пригоди останній спав в машині, прокидався і як наслідок вимовляв неадекватні речі. Після приїзду працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, який було оголошено ОСОБА_1 і який він відмовився підписувати. Також працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що працівники поліції взагалі не його зупиняли і він не перебував за кермом автомобіля, тому у поліцейських не було підстав для направлення на огляд не є слушним, оскільки працівники поліції приїхали за викликом на місці події де дізнались обставини події та відібрали пояснення у очевидців, які вказали, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 . Далі працівники поліції ОСОБА_1 , як водію, запропонували пройти огляд на стан сп'яніння і останній погодився з погодився пройти тест.
Під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції чи свідків у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тому відсутні причини ставити обставини полії під сумнів.
Крім того причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом в стані сп'яніння.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.9. б) Правил дорожнього руху керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції та увагу;
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського не пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці у зв'язку з тим, що не продував необхідної кількості повітря. У зв'язку з такими діями працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти такий огляд у медичному закладі, ОСОБА_1 погодився і пройшов огляд у медичному закладі за результатом якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані сп'яніння, що підтверджується висновком від 19 вересня 2025 року №24 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4).
Таким чином, вважаю, що в даному випадку дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вважається таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку.
Отже за результатами апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння, пройшов огляд на стан сп'яніння у відповідності до закону, та встановлено стан сп'яніння, а тому вважаю, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та керував ним у стані сп'яніння.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Апеляційну особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло