Справа № 344/1187/26
Провадження № 11-сс/4808/78/26
Категорія ст. 170 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
27 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю секретаря ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2026 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026096010000018,
за участю прокурора ОСОБА_8 ,
апелянта ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2026 року клопотання задоволено, накладено арешт на мобільний телефон марки «РОСО» чорно-жовтих кольорів корпусу у чохлі темно-зеленого кольору із ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із вставленою сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , який вилучено під час огляду місця події у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони на їх відчуження, розпорядження та користування, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Слідчий суддя мотивував прийняте рішення тим, що дізнавачем поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що мобільний телефон марки «РОСО» із ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із вставленою сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , який вилучено під час огляду місця події у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути використаний, як доказ у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може містить відомості про отримання посилки у відділенні «Нової пошти».
Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважав вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження.
ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді, та відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.
Вважає, що висновки слідчого судді є необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам провадження.
Так, з протоколу огляду місця події від 16.01.2026 року вбачається, що у ОСОБА_7 під час огляду місця події 16 січня 2026 року з 12:08. год. по 12:21 год. виявлено та вилучено відповідне майно.
Вказує, що фактично, двоє оперативних працівників здійснили вилучення посилки із «Нової пошти», без участі слідчих та понятих розпакували посилку (упаковку «Нової пошти»), встановили наявність в посилці речовини, харчової соди, в якій знаходилися пакети із речовиною невідомого походження.
Стверджує, що огляд відбувся через тривалий час в присутності інших осіб (працівники поліції та понятих), години, хвилини огляду не відповідають фактичним, а дана слідча дія проведена з грубим порушенням КПК України.
Зазначає щодо факту зберігання речовини рослинного походження, то в даному випадку будь-якого зберігання не зафіксовано, так як ним отримано запаковану посилку, яку фактично розпакував працівник поліції.
Під час апеляційного розгляду:
- ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_9 просили задовольнити апеляційну скаргу, з мотивів наведених в ній;
- прокурор просив оскаржену ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя при прийнятті оскарженого рішення дотримався вказаних вимог закону.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя правильно дійшов висновку про наявність підстав для арешту майна, а саме: мобільний телефон марки «РОСО» чорно-жовтих кольорів корпусу у чохлі темно-зеленого кольору із ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із вставленою сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 .
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, сектором дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026096010000018 від 17.01.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що 16 січня 2026 року в ході проведення огляду місця події за адресою: Івано-Франківський район, м. Івано-Франківськ, по вул. Незалежності, біля будинку №146 у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено 4 полімерні вакуумні пакети з надписами “СА», ОСОБА_10 із речовиною рослинного походження, які поміщено в спец. упакування NPU5105055 та скріплене підписами понятих.
Також в ході огляду місця події у ОСОБА_7 вилучено мобільний телефон марки «РОСО» чорно-жовтих кольорів корпусу у чохлі темно-зеленого кольору із ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із вставленою сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , який поміщено у спец упакування №5105050 та скріплене підписами понятих.
В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Постановою дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 мобільний телефон марки «РОСО» чорно-жовтих кольорів корпусу у чохлі темно-зеленого кольору із ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із вставленою сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , який поміщено у спец упакування №5105050, який тимчасово вилучено під час огляду місця події у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026096010000018 від 17.01.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (а.п. 11-12).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Дізнавачем СД Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання вищевказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до ст. 98 КПК України (а.п. 11-12).
Суд апеляційної інстанції, з огляду на суть кримінального правопорушення, досудове розслідування якого здійснюється, а також встановлені обставини, вважає, що зазначене майно є речовим доказом, що в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також в даному випадку мають місце відповідні ризики щодо майна.
Тому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді про необхідність арешту майна з метою досягнення дієвості кримінального провадження, з тих підстав, що таке є речовим доказом в даному кримінальному провадженні, відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Крім того, суспільний інтерес розслідування та встановлення істотних обставин у вказаному кримінальному провадженні переважає приватний інтерес особи щодо належного їй майна.
За приписами ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна із забороною відчуження, розпорядження та користування ним, колегія суддів вважає не призведе надмірного обмеження прав та інтересів власника, інших осіб.
Даних про настання особливих негативних наслідків для ОСОБА_7 від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження під час апеляційного розгляду не здобуто, та, на думку суду апеляційної інстанції, на даний час таке втручання у його права є виправданим, враховуючи потреби досудового розслідування.
Колегія суддів бере до уваги подані ОСОБА_7 копії відповідних процесуальних документів, та подану прокурором копію листа дізнавача Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_12 про направлення постанови про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи по матеріалах досудового розслідування №12026096010000018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що перевіряє ухвалу слідчого судді на предмет законності, обґрунтованості та вмотивованості, станом на час її ухвалення, що не позбавляє зацікавлених осіб права на звернення до суду з повторним клопотанням про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України.
Доводи ОСОБА_7 та його адвоката ОСОБА_9 , які заперечують встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінального правопорушення, його правову кваліфікацію, доведеність кримінального правопорушення, не спростовують наявних та достатніх підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження згідно з ст. 173 КПК України у цьому кримінальному провадженні.
Суд апеляційної інстанції враховує, що досудове розслідування триває, встановлюються нові фактичні дані, перевіряються обставини.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення слідчого судді прийнято у відповідності до вимог закону, а тому його необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 170- 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26 січня 2026 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12026096010000018, на мобільний телефон марки «РОСО» чорно-жовтих кольорів корпусу у чохлі темно-зеленого кольору із ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , із вставленою сім-картою ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5