Провадження №6-а/748/1/26
Єдиний унікальний № 2-а-3600/11
28 квітня 2026 року м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Костюкової Т.В., за участю секретаря судових засідань Самбур Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження
03 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у порядку ст.379 КАС України, в якій просила замінити сторону стягувача та боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2011 року по справі № 2-а-3600/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення
Мотивуючи заяву, ОСОБА_1 зазначила, згідно з постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2011 року по справі № 2-а-3600/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі, який був задоволений було зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника- консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. ОСОБА_2 згідно з вищевказаним рішенням суду є стягувачем. За час життя ОСОБА_2 на підставі вищезазначеної постанови до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області про внесення рішення до реєстру рішень суду, виконання яких гарантується державою на підставі Постанови КМУ №440 від 03.09.2014 року, не звертався. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.12.2018 року, заборгованість по виконанню рішення суду на сьогоднішній день складає 18595 (вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 68 коп. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Статтею 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Заявниця ОСОБА_1 , прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , та отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частки майна померлого батька, ОСОБА_2 , за законом, а однією з складових спадщини є недоотримана сума коштів в розмірі 18595(вісімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 68 коп.. нарахована на виконання судового рішення № 2-а-3600/11 від і 17.06.2011 року, а частки на яку видане свідоцтво - 9297 грн 84 коп, то у неї виникла необхідність у зверненні з даною заявою до суду, оскільки вона прийняла спадщину після смерті свого батька, ОСОБА_2 , то відповідно їй належать також 1/2 частки майнових прав ОСОБА_2 , які йому належали на момент смерті та не припинились у зв'язку з його смертю. Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1055 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» та Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття, а згодом, шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України, а саме, відповідно до вищевказаних Постанов КМУ від 16 грудня 2015 року № 1055 та № 628 від 22.08.2018 управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі реорганізовано спочатку шляхом злиття а потім шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (інформація перебуває у відкритому доступі в реєстрі). Вказані обставини на думку заявниці є підставою заміни сторони стягувача та боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2011 року по справі № 2-а-3600/11, у зв'язку з чим вона звертається до суду.
Заявниця повідомлялась про розгляд справи , однак в судове засідання не з'явилась.
Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області , будучи повідомленою належним чином в судове засідання явку свого представника не забезпечив, надали заяву про розгляд справи без участі представника управління ( а.с 37)
Враховуючи положення ч. 2 ст. 379 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до вимог ч.4ст.229 КАС України.
Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у справі, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Щодо заміни сторони стягувача.
Суд встановив, що постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17.06.2011, яка набрала законної сили 28.06.2011 року , позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення було задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі щодо відмови у перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'в редакції, що діяла до 01 січня 2008 року, починаючи з 04 вересня 2010 року по 17 червня 2011 року та провести необхідні виплати на користь позивача з урахуванням виплачених сум. Постанову допущено до негайного виконання ( а.с 11-12, 25-26)
По вказаному судовому рішенню виконавчий лист не видавався.
Судом встановлено, що у віці 74 роки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер стягувач ОСОБА_2 що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ( а.с 4)
З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №54435244 від 11.12.2018 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 була зведена спадкова справа № 186/2014 ( а.с 6)
З матеріалів спадкової справи №186/2014 заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що спадщину після нього прийняти його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в 1/2 частці кожна, оформили свої спадкові права ( а.с 29-36 зворот)
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про право на спадщину за законом, що видано 11.12.2018 року , вбачається, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємцями є його діти ОСОБА_3 на частку та ОСОБА_1 на 1/ 2 частку у спадковому майні , в тому числі й серед іншого спадщина , на яку в указаних частках видане свідоцтво складається з недодержавної пенсії за рішенням суду в сумі 18595 грн 68 коп, виплата якої передбачена порядком згідно постанови КМУ від 03.09. 2014 року №440 належної спадкодавцю згідно довідки №24376/08, виданої 10 жовтня 2018 року Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України ( а.с 5)
Таким чином, судом встановлено, що боржником стягувачу при житті останнього проведено перерахунок спірних коштів та визначено суму, яку потрібно було виплатити, а тому вказана сума 18595 грн 68 коп,. входить до складу спадщини.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218ЦК України).
Статтею 1219ЦК передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутно стівходять до складу спадщини.
Слід також зазначити, що відповідно до ч.1 ст.91 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
При цьому, ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми соціальних виплат (у даному випадку пенсії) передаються членам сім'ї спадкодавця, до того ж незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, Такий правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 року у справі №2а/0612/649/11.
Крім того, що стосується правонаступництва, то суд виходить з наступного.
Відповідно доположеньст.52КАСУкраїни,у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Згідно ч.1,4ст.379КАСУкраїниу разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення)сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Частиною 5статті 15 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
У контексті наведених положень ЗУ «Про виконавче провадження»слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону. При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
У рішенні від 12.03.2009 року Європейського суду з прав людини в справі «Матківська проти України» зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадженняце перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також, що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
Отже, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Отже, суд вважає, що нарахована ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в сумі 18595 грн 68 коп входить до складу спадщини, тому є всі законні підстави для заміни сторони правонаступником.
Враховуючи те, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить по 1/2 частці спадкового майна кожній, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити та заміни сторону у справі №2-а-3600/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі на правонаступника ОСОБА_1 , в межах частки прийнятої нею спадщини.
Щодо заміни сторони боржника
Відповідно до ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
В постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №429/3281/13-a Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов'язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід'ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов'язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України).
Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 (справа № 905/1956/15).
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій узагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 20.02.2019 (справа № 826/16659/15), від 13.03.2019 (справа № 524/4478/17).
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 (справа № 812/1408/16).
Верховний Суд звернув увагу, що у рамках реформування пенсійної системи відбулася реорганізація територіальних органів Пенсійного фонду - всі підвідомчі управління областей приєдналися до Головних управлінь Пенсійного фонду України. Відповідно усі повноваження територіальних управлінь Пенсійного фонду України здійснюються на рівні Головних управлінь Пенсійного фонду України. Саме Головні управління Пенсійного фонду України є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Судом встановлено, що постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17.06.2011, яка набрала законної сили 28.06.2011 року , позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення було задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі щодо відмови у перерахунку і виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'в редакції, що діяла до 01 січня 2008 року, починаючи з 04 вересня 2010 року по 17 червня 2011 року та провести необхідні виплати на користь позивача з урахуванням виплачених сум.
Отже боржником в даному рішенні було Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі, яке було припинено 11.06.2019 року внаслідок реорганізації юридичної особи та правонаступником якого було Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, яке також в свою чергу було реорганізовано в Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Підтвердженням даних обставин слугують відомості з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 2572761 від 07.04.2026 року ( а.с 22-23 зворот) та № 2572550 від 07.04.2026 року ( а.с 18-21)
Отже, Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі, яке було стороною у справі, на даний час не існує, правонаступником вказаної юридичної особи на даний час є Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 в частині заміни сторони боржника у виконавчому провадженню підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 52,248, 379 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження -задовольнити.
Замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2011 року по справі № 2-а-3600/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення з ОСОБА_2 на правонаступника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в межах 1/2 частки прийнятої нею спадщини
Замінити сторону боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2011 року по справі № 2-а-3600/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення з управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі, код ЄДРПОУ 21403848 на його правонаступника - Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 21390940
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.В.Костюкова