Справа № 308/5617/26
1-кс/308/2351/26
24 квітня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , подане у кримінальному провадженні №12026071030000403 від 13.04.2026 , про арешт майна,
встановив:
Зі змісту клопотання встановлено, що слідчим відділом Управління за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026071030000403, відомості про яке внесені в ЄРДР 13.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчий вказує, що 13.04.2026 на лінію 102 надійшло повідомлення від чергового лікаря швидкої медичної допомоги, що ним констатовано смерть невідомого військового, якому близько 47 років, без видимих ознак насильницької смерті.
13.04.2026 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено труп особи чоловічої статі, особу якого встановлено як громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_2 , який є діючим військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 Збройних сил України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Запоріжжя яка проживає на території Закарпатської області за адресою: АДРЕСА_3 , в пошуках легкого заробітку, використовуючи свій обліковий запис в месенджері «Telegram» встановила контакт із невстановленою особою - представником спецслужб російської федерації під ніком «Тошка», від якого отримала завдання познайомитись з військовослужбовцем ОСОБА_5 . Погодившись на співпрацю, невстановлена особа під ніком « ОСОБА_7 » дав ОСОБА_6 чіткі інструкції після встановлення особистих відносин із ОСОБА_5 - отримати доступ до інформації військового характеру, що може знаходитись в його мобільних терміналах, витік якої може завдати шкоди обороноздатності України.
На виконання злочинного завдання, ОСОБА_6 після знайомства із ОСОБА_5 та встановлення з ним особистих дружніх відносин, отримала у своє розпорядження ампулу з невідомою рідиною, яку приховано вилила у стакан з напоєм «Кока-Кола» ОСОБА_5 під час зустрічі 12.04.2026 за місцем тимчасового проживання вказаного військовослужбовця за адресою: АДРЕСА_1 . Як наслідок, ОСОБА_5 , після вживання зазначеного напою із влитою невідомою рідиною втратив свідомість та через декілька годин раптово помер. При цьому, ОСОБА_6 отримала безперешкодний доступ до мобільних пристроїв ОСОБА_5 на яких могла знаходитись інформація військового характеру, яку на виконання інструкцій представника спецслужб російської федерації під ніком « ОСОБА_7 » - передала останньому в обумовлений спосіб.
В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 працює зубним техніком місцем роботи якої є помешкання (лабораторія), що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
15.04.2026 проведено огляд помешкання (лабораторії) за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого вилучено один скляний стакан із поміщеними у ньому залишками використаної клейкої прозорої стрічки, а також одну пусту скляну пробірку.
Слідчий вказує, що зазначене в клопотанні майно є речовими доказами у кримінальному провадженні та вказані предмети мають значення для досудового розслідування, а тому з метою збереження таких просить накласти арешт на вищевказане.
Сторона обвинувачення подала до суду заяву про розгляд клопотання за їх відсутності, клопотання підтримують та просять таке задовольнити. Також в заяві слідчий зазначив, що повідомив підозрювану ОСОБА_6 та її захисника про час та місце розгляду даного клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення
У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Слідчим судом встановлено, що СВ Управління СБ України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 115, ч.2 ст.111 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.04.2026 року за №12026071030000403.
Згідно з протоколом огляду від 15.04.2026, під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , було виявлено та влучено наступне майно : 1). Один скляний стакан із поміщеними у ньому залишками використаної клейкої прозорої стрічки; 2). Одну пусту скляну пробірку.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Враховуючи те, що вилучені 15.04.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , майно, є доказом злочину, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, беручи до уваги, що слідчим доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя приходиться до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 15 квітня 2026 року під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , за місцем роботи громадянки ОСОБА_6 , а саме на:
1). Один скляний стакан із поміщеними у ньому залишками використаної клейкої прозорої стрічки;
2). Одну пусту скляну пробірку.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1