Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3775/26
Номер провадження 1-кс/711/1241/26
21 квітня 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026252220000002 від 09.01.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кирнасівка Тульчинського району, Вінницької області, українця, громадянина України, військовослужбовця, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військові частині НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України,-
Прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України
Клопотання обґрунтоване тим, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026252220000002 від 09.01.2026.
У ході досудового розслідування, у зв'язку із наявністю достатніх доказів, повідомлено про підозру: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Кирнасівка Тульчинського р-ну, Вінницької обл., громадянину України, військовослужбовцю, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частина НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, про те, що він підозрюється в ухиленні військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом підроблення документів, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України.
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу за мобілізацією у військовому званні «солдат», на посаді курсанта 1-го відділення 5-го навчального взводу 4-ї навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з мотивів не виконувати обов'язки військової служби та з метою ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст.ст.11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, та ст. ст.1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, в умовах воєнного стану, шляхом обману, 31.12.2025, точний час досудовим розслідуванням встановити не представилось за можливим, достовірно знаючи порядок надання відпусток військовослужбовцям, а також те, що він не має законних підстав для отримання відпустки у зв'язку з одруженням, за відсутності підтверджуючих на це документів, шляхом підробки документу, подав рапорт безпосередньому командиру - командиру 4-ї навчальної роти навчального батальйону ОСОБА_6 про надання відпустки за сімейними обставинами з 31.12.2025 терміном 7 діб, у зв'язку із одруженням, додавши підроблений документ - довідку Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місці Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 2024/32,17-05-02-03 від 31.12.2025 про реєстрацію 31.12.2025 шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , яка вказаним Відділом не реєструвалась, службовими особами даного Відділу не підписувалась та не видавалась. В той же день, тобто 31.12.2025 на підставі вказаного рапорту та довідки Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місці Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №2024/32,17-05-02-03 від 31.12.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 395 від 31.12.2025 про надання відпустки ОСОБА_4 на 7 календарних днів за сімейними обставинами. Тим самим, в період з 31.12.2025 по 06.01.2026 ухилився від виконання обов'язків військової служби, а весь вільний час проводив на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у підрозділ військової частини НОМЕР_1 , який дислокується у АДРЕСА_2 , за наявності реальної можливості до цього.
Вказані обставини та підозра ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:
- матеріалами службового розслідування по факту виявлення ознак підробки документів від 12.01.2026;
-показами свідка ОСОБА_6 від 16.01.2026;
- показами свідка ОСОБА_8 від 16.01.2026;
- показами свідка ОСОБА_9 від 16.01.2026;
- показами свідка ОСОБА_10 від 16.01.2026;
- показами свідка ОСОБА_11 від 20.01.2026;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність ОСОБА_4 до вчинення ним кримінального правопорушення є достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави.
При цьому, досліджуючи питання обґрунтованості повідомленої підозри, просимо врахувати правову позицію ЄСПЛ у справі «Кавалла проти Туреччини», де Суд зазначив, що обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольнили об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому провадженні та продовжувати вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, ч.1 ст.177 КПК України, зокрема:
п.1: переховуватися від органів досудового розслідування та суду:
У зв'язку з тим, що санкцією ч.4 ст.409 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років - підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду для уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення та відбування покарання;
п.3: незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні:
Так, перебуваючи без запобіжного заходу, для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення ОСОБА_4 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу свідків, в т.ч. його співслужбовців.
п.5: вчинити інше кримінальне правопорушення:
Враховуючи, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем та те, що останній під страхом кари за злочин, передбачений ч.4 ст.409 КК України, ймовірно переховуватиметься, є ризик вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Також слід зазначити, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, на час вчинення якого та по цей час проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ, тобто військовим формуванням з правоохоронними функціями, повинен був усвідомлювати, що така поведінка є явно неприйнятною для правоохоронця, адже останній повинен був керуватися принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, однак вчинення ним злочину формує в суспільстві негативну думку щодо безкарності військовослужбовців військовим формуванням з правоохоронними функціями за вчинені ними злочини, а також викликає негативне ставлення до Національної гвардії України, тим більше під час дії воєнного стану.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з викладеним, орган досудового розслідування вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Останнє дає підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім як застосування застави не здатен забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним ризикам.
У відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінальних правопорушень, а тому є достатні підстав спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного.
Обираючи запобіжний захід саме у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та завданих збитків, визначити підозрюваному суму застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.
Крім того, визначення такої суми застави не тільки забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього ст.194 КПК України обов'язків, а і можливе виконання ч.11 ст.182 КПК України, де вказано, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У цьому випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо нього у вигляді застави покладається необхідність запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42026252220000002 від 09.01.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України. В матеріалах провадження ОСОБА_4 оголошено підозру за ч.4 ст.409 КК України. Додав, що ОСОБА_4 було надано відпустку по сімейним обставинам, однак за підробленими фактами, що потягло підроблення документів. Таким чином зафіксовано ухилення від несення обов'язків військової служби. Наявні ризики передбачені п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також додав, що відповідно до постанови Верховного суду від 23.07.2024 у справі №119/732/19 зазначено аналогічність щодо припинення адвокатської діяльності і вчинення кримінального правопорушення не пов'язане і з цим, то на особу такі гарантії не поширюються, що стосується адвоката.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримав письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи. Зазначив що наявні сумніви обґрунтованості підозри. Додав, що керівництво військової частини створили обставини для формування такої підозри. Наявні викривлення подій. Підозра повідомлена адвокату не прокурором області, що впливає на неналежність повідомлення про підозру. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що вважає, справу сфабрикованою стосовно нього. Службове розслідування проведено із грубим порушенням, проводилося без нього, без його повідомлення. Додав, що призваний до лав військової служби в кінці листопада 2025 року. Просить не враховувати негативну характеристику, яку надали за період служби, однак він не притягувався до відповідальності за це. Йому заборонено носити каску та бронежилет. Також додав, що оскаржує неправомірність дій щодо його призову на військову службу. У відпустку не відпускало командування, через що так і не одружився. Вважає, що застава у вказаній сумі є непосильною.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
У судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України - в ухиленні військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом підроблення документів, вчиненому в умовах воєнного стану.
14.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: матеріалами службового розслідування по факту виявлення ознак підробки документів від 12.01.2026; показами свідка ОСОБА_6 від 16.01.2026; показами свідка ОСОБА_8 від 16.01.2026; показами свідка ОСОБА_9 від 16.01.2026; показами свідка ОСОБА_10 від 16.01.2026; показами свідка ОСОБА_11 від 20.01.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" №35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
При встановленні наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому в провину злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Враховуючи фінансові можливості підозрюваного він має можливість виїзду до іншого регіону України, а тому існує обґрунтований ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також ухилятися від виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, визначених ст.42 КПК України, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності ризиків передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки останній зацікавлений у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні йому відомо їх анкетні дані. У зв'язку з цим для ухилення від кримінальної відповідальності він може впливати на свідків шляхом умовлянь, залякувань, погроз, примусу, з метою зміни останніми їх показань на його користь. Таким чином він матиме можливість уникнення або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст.23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем та те, що встановлена наявність ризику переховування, в такому випадку, враховуючи спеціальність суб'єкта, є ризик вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України одночасно, що буде фактично автоматичним.
Слідчий суддя також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання, має свідоцтво на здійснення адвокатської діяльності.
Разом з тим, встановлено, що право ОСОБА_4 на здійснення адвокатською діяльністю зупинене відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 05.01.2026 на підставі заяви адвоката від 04.01.20206, що не оспорюється стороною захисту.
Таким чином, на особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не поширюються положення глави 37 КПК щодо особливого порядку кримінального провадження. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд у постанові від 23.07.20204 по справі №199/732/19. Що спростовує доводи сторони захисту в частині неналежності повідомлення про підозру.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вік, стан здоров'я, сімейний стан.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваним, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування, що призвело до вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, варто звернути увагу на особливий статус підозрюваного, який може допускати свідоме порушення закону, перебуваючи у статусі адвоката.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Однак, запобігання вказаним ризикам можливе при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, до чого правильно дійшла сторона обвинувачення пропонуючи саме даний вид запобіжного заходу. Обираючи даний вид запобіжного заходу, слідчим суддею проаналізовані застосування всіх їх видів для використання в конкретному випадку до підозрюваного ОСОБА_4 в кримінальному провадженні за №42026252220000002. Достатність застосування застави для запобігання ризикам, передбачених ст.177 КПК України, на даному етапі досудового розслідування, слідує із наступного.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст.177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.
При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2026 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3 328 грн.
За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а саме те, що підозрюваний не працює, не здійснює адвокатську діяльність, є військовослужбовцем із підтвердженим заробітком, здійснює утримання дитини відповідно до договору, до цього значний час працював, забезпечуючи представництво адвокатом, раніше несудимий та встановлені ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн. 00 коп., яку підозрюваний має внести протягом 5 днів на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого на нього покладаються обов'язки, передбачені в ст.194 КПК України. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.
Що стосується обов'язків, орган досудового розслідування має чітко володіти інформацією щодо місця проживання/перебування підозрюваного, а тому доцільність покладення в частині повідомлення про зміну місця проживання/перебування та заборони залишення Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії досудового розслідування, що враховано дислокаційні зміни військової частини в межах області.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -
Клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42026252220000002 від 09.01.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн. 00 коп.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, протягом встановленого строку:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі Черкаської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи;
- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу Інтернет) зі свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими доведеними належно до відома під підпис підозрюваному крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_12 у присутності слідчого чи прокурора з підстав кримінального провадження (перелічених попередньо) та свідка ОСОБА_11 ;
- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 Кодексу, покласти на підозрюваного в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити, підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, тобто до 24 год. 00 хв. 25.04.2026, необхідно внести кошти у розмірі 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн. 00 коп. або забезпечити їх внесення заставодавцем за реквізитами: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №42026252220000002 від 09.01.2026.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 та заставодавцю (якщо його особа буде відмінна від ОСОБА_4 ), що у разі, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом у порядку статті 182 Кодексу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1