Справа № 564/3668/25
14 жовтня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Грипіч Л. А.
з участю секретаря Вознюк Ю.В.
за участі учасників справи:
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Оніщука С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У вересні 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договорами у розмірі 50 552,50 грн, а також судові витрати в сумі 18 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.09.2020 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики (акцепт) № 0967943721/1. Крім того, 28.09.2020 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10002379993.
Позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договорами, надавши позичальнику грошові кошти у порядку, передбаченому їх умовами. Водночас відповідач свої зобов'язання не виконує, кредитні кошти не повертає, проценти за користування ними не сплачує.
16.12.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір № 16-12/21, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 0967943721/1.
Надалі ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило права вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі договору № 10-01/2023 від 10.01.2023, у тому числі за вказаним договором.
18.02.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір № 18-02/25, відповідно до якого до позивача перейшли права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 0967943721/1.
Крім того, 11.05.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір № 11052021, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 10002379993.
У подальшому, на підставі договору № 23/05/24 від 23.05.2024, ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» відступило відповідні права вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право вимоги до відповідача за договорами № 0967943721/1 від 14.09.2020 та № 10002379993 від 28.09.2020.
Згідно з розрахунком заборгованості, загальний розмір заборгованості за договором № 0967943721/1 станом на день подання позову становить 97 568,75 грн, з яких: 2 500,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 95 068,75 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Разом із тим, з урахуванням принципів розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути за цим договором 41 831,25 грн, з яких: 2 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 39 331,25 грн - заборгованість за процентами.
Заборгованість за договором № 10002379993 від 28.09.2020 станом на день подання позову становить 8 721,25 грн, з яких: 2 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 221,25 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Загальний розмір заборгованості за вказаними договорами, що підлягає стягненню, становить 50 552,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 45 552,50 грн - заборгованість за процентами.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 08.09.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, про що повідомлено сторони.
Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.
25.09.2025 року представник відповідача адвокат - Оніщук С.П. через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву.
Представник відповідача заперечує проти задоволення позову, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, несправедливість та непомірність нарахованих процентів, а також їх явну неспівмірність із сумою основного боргу.
Зазначає, що право вимоги за спірними договорами виникло у 2020 році, тоді як позов подано лише у 2025 році, тобто після спливу трирічного строку позовної давності.
Крім того, вважає, що нараховані проценти у багато разів перевищують суму отриманого кредиту, що свідчить про їх несправедливість та порушення принципів розумності, добросовісності та співмірності.
У зв'язку з цим просить застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову, а в разі незгоди - зменшити розмір нарахованих процентів до розумного рівня.
06 жовтня 2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Позивач не погоджується з доводами, викладеними у відзиві, та вважає їх необґрунтованими і такими, що не спростовують заявлених позовних вимог.
Щодо позовної давності зазначає, що її перебіг був зупинений та продовжений у зв'язку з дією карантину, встановленого для запобігання поширенню COVID-19, а також зупинений у період дії воєнного стану, відповідно до перехідних положень ЦК України. Отже, строк позовної давності не сплив, підстави для його застосування відсутні.
Щодо нарахування відсотків позивач зазначає, що вони визначені умовами кредитних договорів, з якими відповідач добровільно погодився, а їх розмір та порядок нарахування є правомірними та відповідають принципу свободи договору.
Щодо витрат на правничу допомогу позивач вказує, що їх розмір є погодженим сторонами та підтвердженим належними доказами, а доводи відповідача про їх неспівмірність є припущеннями і не підтверджені жодними доказами.
На відповідь на відзив, представником відповідача було подано заперечення, в яких зазначено, що відповідач заперечує доводи позивача щодо відсутності спливу позовної давності та зазначає, що норми про продовження і зупинення строків у період карантину та воєнного стану не мають автоматичного застосування до спірних правовідносин. Оскільки кредитні договори укладені під час дії карантину, перебіг позовної давності повинен обчислюватися у загальному порядку, а позивач не довів наявності обставин, які реально перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Також відповідач не погоджується з доводами позивача щодо правомірності нарахування відсотків, вказуючи, що їх розмір є явно надмірним (понад 500% річних), не відповідає принципам розумності, добросовісності та справедливості і фактично має характер прихованої штрафної санкції. У зв'язку з цим відповідач вважає, що такі нарахування підлягають зменшенню або не підлягають стягненню взагалі.
Крім того, відповідач заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі, зазначаючи, що вони є неспівмірними зі складністю справи, а суд при їх розподілі повинен враховувати критерії розумності та необхідності, а не лише умови договору між позивачем та адвокатом.
У цілому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими як у частині дотримання строків позовної давності, так і в частині розміру заявленої заборгованості та судових витрат.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при подачі позову до суду клопотав про розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовну заяву просив задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Оніщук С.П. в судовому засіданні заперечували проти заявлених позовних вимог покликаючись на пропуск позивачем строку позовної давності, несправедливість та непомірність нарахованих процентів за кредитиними договорами та неспівмірність заявлених витрат на правничу допомогу.
Заслухавши пояснення відповідача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що на підставі Заявки-анкети № 3257960 на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики, що акцептована відповідачем, шляхом підписання електронним підписом відповідача, було укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0967943721/1 (надалі - Договір позики).
Відповідно до умов викладених в Оферті, Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Правила та Заявка-анкета становлять єдиний документ - Договір.
Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України), в якості аналога власноручного підпису Позичальника.
Відповідно до умов Договору позики Позичальнику мало бути надано кредит в розмірі 2500.00 грн., строк користування кредитом - 18 днів, строк дії Договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75 % за один день користування кредитом.
Всі інші умови які визначають порядок і умови надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Договору та Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством і Позичальником викладені у правилах, з якими ознайомився Позичальник до укладення Договору, та які є невід'ємною частиною Договору (Оферти та Акцепту Оферти).
Кредитний договір №10002379993 укладений між ТОВ “Фінансова компанія “Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 28.09.2020 шляхом підписання електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора .
Відповідно до умов Кредитного договору, кредитні кошти надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем Первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Також, Кредитним договором передбачено, що кредит вважається наданим в день перерахування Кредитодавцем суми кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
16.12.2021 було укладено договір №16-12/21 відповідно до якого ТОВ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0967943721/1.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0967943721/1.
18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0967943721/1.
Таким чином, до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до Відповідача за договором №0967943721/1.
11.05.2021 було укладено договір №11052021 відповідно до якого ТОВ "ФК "ІНВЕСТ ФІНАНС" відступило на користь ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №10002379993.
23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №10002379993.
Таким чином, до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до Відповідача за договором №10002379993.
Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за договором надання споживчого кредиту №10002379993 від 28.09.2020 та договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (умовах оферти) №3257960 від 14.09.2020.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, (далі Закон №675-VIII) на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції на дату підписання Анкети-заяви), якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Стаття 76 ЦПК України визнає доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, як письмовими, речовими і електронними доказами (пункт 1 частини 2 ст.76 ЦПК України.
Стаття 77 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Положення статті 78 ЦПК України визначає допустимість доказів, згідно якої суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази суду подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 року у справі №522/22023/16-ц
При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність (постанова Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17).
Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції принципу справедливості розгляду справи судом. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.19 у справі № 342/180/17-ц).
У спорах про стягнення кредитної заборгованості саме кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
ТОВ "Факторинг Партнерс" звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з нього на користь банку заборгованість за кредитними договорами у розмірі 50 552,50 грн на підтвердження цього надав: пропозиції (оферта) укласти Договір надання позики від 28.09.2020, Акцент оферти від 14.09.2020 на укладання Договору надання позики №0967943721 від 14.09.2020, заявка-анкета №3257960 від 14.09.2020, які підписані ОСОБА_1 (одноразовим ідентифікатором).
Разом з тим, анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, пропозиції (оферта) укласти Договір надання позики, не містить будь-яких даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії чи інформації про зарахування коштів на карту відповідача.
Відповідно до умов викладених в Оферті, Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Правила та Заявка-анкета становлять єдиний документ - Договір і з цим погодився ОСОБА_1 підписавши їх.
Водночас, позивачем на підтвердження погодження з позичальником істотних умов договору, долучено до позову копію пропозиції (оферта) укласти Договір надання позики, копію Акцент оферти , копію Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми "MoneyBOOM Loyal".
Доказів, які б підтверджували обставини зазначені в позові, а саме, надання первісними позикодавцями ( ТОВ "Інфінанс" та ТОВ "ФК "Інвест ФІнанс") відповідачу кредитних коштів у розмірі 5 000,00 грн , використання цих коштів відповідачем матеріали справи не містять, як не містять і виписки по рахунку позичальника, яка у відповідності до законодавства є первинним документом .
Суд, критично відноситься до доводів позивача щодо того, що відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договорів шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором, оскільки сам по собі механізм укладення договорів в мережі не звільняє позивача від доведення юридично значимих обставин (надання кредитних коштів, їх розмір, обставин збільшення чи зменшення кредитного ліміту, обставин користування позичальником кредитними коштами, а також інших істотних умов кредитного договору).
Разом з тим, на підтвердження перерахування коштів первісним кредитором ТОВ «Інфінанс» для відповідача ОСОБА_1 позивачем надано інформаційну довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2632_250117142750 від 17.01.2025 р., з якої вбачається, що відповідно до умов договору на переказ коштів ФК-П-17/08-04 від 03.08.2017, було успішно перераховано кошти на платідну карту клієнта: 14.09.2020 21:22:17 на суму 2500,00 грн, маска карти НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 66335687, призначення платежу: зачислення 2500 грн. на карту НОМЕР_1 Однак, з даної довідки неможливо ідентифікувати хто є отримувачем коштів, хто є платником цих коштів та яке призначення такої транзакції.
Вказана інформаційна довідка не є розрахунковим документом та не підтверджує переказу коштів відповідачу, операцій по банківському рахунку, оскільки такий документ не містить відмітки про час його прийняття та виконання банком, не містить повного номера картки, з чого можна було б встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача.
Інший документ, який позивач долучив на підтвердження перерахування коштів відповідачу - Platon, містить інформацію про номер транзакції:301307458679437, сума 2500,00 грн., дата та час: 28 вересня 2020 18:37641, номер НОМЕР_2 . Однак з даної інформації також неможливо ідентифікувати хто є отримувачем коштів, хто є платником цих коштів та яке призначення такої транзакції, тобто не є розрахунковим документом та не підтверджує переказу коштів відповідачу.
Надані суду розрахунки заборгованості не дозволяє зробити висновок щодо розміру заборгованості по фактично отриманій та неповернутій сумі коштів. Розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві.
Наявні в матеріалах справи розрахунки кредитної заборгованості не є достатніми доказами для підтвердження заборгованості у відповідача ОСОБА_1 у розмірі 50552,50 грн.
З огляду на викладене та виходячи з системного аналізу змісту наявних у матеріалах справи доказів, суд вважає, що позивачем не доведено наявності підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" заборгованості за договором у розмірі 50 552,50 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 15, 76, 81, 141, ч.2, 258, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 517, 526, 530, 612, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд , суд
В задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС " (юридична адреса: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150 Код ЄДРПОУ: 42640371 ).
Відповідач:
ОСОБА_1 , (житель АДРЕСА_1 ) РНОКПП: НОМЕР_3 .
Повне рішення складено
20 жовтня 2025 року.
СуддяЛ. А. Грипіч