Справа № 468/2926/25
1-кс/468/3/26
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
27.04.2026 слідчий суддя Баштанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баштанка в залі суду клопотання за матеріалами кримінального провадження № від, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баштанка Баштанського району, Миколаївської області, громадянина України, українця, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 у військовому звані «солдат»,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
27.04.2026 до суду надійшло клопотання слідчого, за погодженням з прокурором, за матеріалами кримінального провадження №62023240020000748 від 21.06.2023 відносно ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що в провадженні СВ Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №62023240020000748 від 21.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за фактом самовільного залишення місця служби тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Так, 03.06.2022 громадянин ОСОБА_5 відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , був призваний на військову службу та направлений до військової частини НОМЕР_2 .
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2022 № 209 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 , призначено на посаду навідника 1 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , визнано таким, що справи і посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків. В подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.09.2022 № 253 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_5 зараховано в розпорядження командира цієї частини.
Відтак, з 03.06.2022, тобто з моменту відправлення ОСОБА_5 з ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_2 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Відповідно до клопотання військовослужбовець ОСОБА_5 підозрюється в тому, що 15.11.2022 о 10 год. 00 хв. діючи умисно, з метою ухилитися від виконання обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце дислокації оперативної групи військової частини НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та незаконно перебував поза її межами, проводячи службовий час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив вищевказане місце служби до теперішнього часу.
13.11.2025 ОСОБА_5 у порядку ст.ст. 111, 135 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю обставин, які свідчать про те, що наявні ризики передбачені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий обґрунтовує клопотання наявністю ризиків, передбачених у п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і може виїхати на непідконтрольну територію України.
Підозрюваний може незаконно впливати на свідків, які є його колегами - військовослужбовцями та інших свідків, які не допитані, але підозрюваному відомі підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки на теперішній час ще не все коло таких осіб встановлене органом досудового розслідування.
Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на теперішній час не проведені всі необхідні слідчі дії, а підозрюваний, перебуваючи на свободі та з матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу дізнавшись про зібрані стороною обвинувачення докази на підтвердження його винуватості, може вживати заходи для перешкоджання об'єктивності досудового розслідування.
Тому, враховуючи вказані обставини, слідчий вважає, що відносно підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, жоден з інших більш м'яких запобіжних засобів не зможе запобігти наведеним ним ризикам.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали. Зазначили, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке вказане в підозрі, та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3,4 ч.1 ст.177 КПК України. Слідчий додав, що у жовтні 2024 року підозрюваний був затриманий органами служби військового правопорядку та йому було запропоновано повернутись на службу, проте він цього не зробив. За місцем проживання він постійно не знаходився, був затриманий у м. Новий Буг, ухиляючись від спілкування з правоохоронними органами. Вказане, на думку слідчого, свідчить про намагання ОСОБА_5 переховуватись від органу досудового розслідування. Також слідчий зазначив, що 12.05.2026 закінчується строк досудового розслідування, тому просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 12.05.2026.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечили.
ОСОБА_5 підтвердив обставини, додатково повідомлені слідчим в судовому засіданні. Пояснив, що не бажав служити в бригаді, яку йому запропонувала служба військового правопорядку. Проте наразі він готовий повернутися на службу.
Захисник ОСОБА_6 вказала, що ризики слідчим і прокурором не доведені, просила застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, дійшов такого висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що слідчими СВ Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023240020000748, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України за фактом самовільного залишення 15.11.2022 місця служби військовослужбовцем ОСОБА_5 , вчиненого в умовах воєнного стану.
13.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно зі статтею 177 КПК України, мета запобіжного заходу забезпечення підозрюваним виконання процесуальних обов'язків та не перешкоджання розслідуванню. Підставою для застосування запобіжного заходу є обґрунтована підозра у вчиненні злочину, наявність одного або кількох ризиків, що підозрюваний може переховуватися від слідства чи суду, знищити докази, незаконно впливати на свідків чи інших учасників, іншим чином перешкоджати провадженню, вчинити новий злочин.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі поясненнями свідків, матеріалами службового розслідування військової частини, при цьому обґрунтованість підозри на даному етапі не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому поза розумним сумнівом.
Згідно зі статтею 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, серед іншого, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому згідно з частиною восьмою статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя при цьому враховує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тривалий час, більше двох років, перебуває поза військовою службою. Свідки в кримінальному провадженні йому особисто відомі.
Вказані факти у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та з метою уникнення відповідальності.
Проте заявлений стороною обвинувачення ризик виїзду обвинуваченого, який є військовослужбовцем ЗСУ, на тимчасово окуповану територію України є маловірогідним, оскільки такі дії зумовлять потрапляння його до ворога та більш серйозні та непередбачувані наслідки, аніж загроза кримінального покарання в межах даного кримінального провадження.
Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які проходили з ним військову службу та йому особисто відомі.
Заявлений стороною обвинувачення ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на теперішній час не проведені всі необхідні слідчі дії, а підозрюваний, перебуваючи на свободі та з матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу дізнавшись про зібрані стороною обвинувачення докази на підтвердження його винуватості, може вживати заходи для перешкоджання об'єктивності досудового розслідування, - слідчий суддя вважає нічим необґрунтованим припущенням, оскільки в клопотанні не описано те, яким чином таке перешкоджання може бути вчинене, матеріали клопотання також не містять будь-яких доказів такої можливості. Більше того, фактично сторона обвинувачення ініціювавши відповідне клопотання про застосування запобіжного заходу, дала змогу ознайомитись підозрюваному з матеріалами клопотання та зібраними доказами, тим самим зумовила заявлений нею ж ризик і в подальшому це й же ризик поклала в основу клопотання.
За такого слідчий суддя в силу вказаних вище обмежень щодо застосування в даній категорії справ певних видів запобіжних заходів вважає, що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в даній категорії кримінальних проваджень є безальтернативним, з метою запобігти вище вказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Учасниками провадження не надано слідчому судді відомостей, які б могли свідчити про неможливість утримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з абзацом восьмим частини четвертої статті 183 КПК України в даній категорії справ слідчий суддя має право не визначити розмір застави.
Разом з тим, з врахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає доцільним визначення застави.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до частини п'ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення та наявність описаних вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в межах частини п'ятої статті 182 КПК України у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Отже клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини сьомої статті 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до положень частини третьої статті 183 та частини п'ятої статті 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі м.Баштанка Миколаївської області, в якому проживає підозрюваний;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні відносно обставин кримінального правопорушення, щодо яких здійснюється дане досудове розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного та керуючись статтями 176, 177, 178, 179, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України слідчий суддя-
Клопотання задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить 16 (шістнадцять) днів з 27.04.2026 до 12.05.2026 включно (в межах строку досудового розслідування).
Визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок ОСОБА_5 необхідно негайно звільнити з-під варти.
У разі внесення вказаного розміру застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі м.Баштанки Миколаївської області, в якій проживає підозрюваний;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні відносно обставин кримінального правопорушення, щодо яких здійснюється дане досудове розслідування.
У разі порушення підозрюваним ОСОБА_5 вказаних обов'язків, а також його процесуальних обов'язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у дохід держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.