Провадження № 11-кп/821/490/26 Справа № 694/3432/25 Категорія: ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
23 квітня 2026 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Калинопільського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2026 року
Ухвалою, що оскаржується, ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч.ч. 1, 2 ст. 317КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 31 травня 2026 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків - 60560 грн.
При прийнятті такого рішення, суд врахував ступень тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_7 , які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів. Окрім того, суд зазначив про існування ризиків, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки не всі свідки допитані. На існування наведених ризиків вказує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Також суд послався на відомості про особу обвинуваченого, який не має міцних соціальних зав'язків, не працює, що говорить про відсутність у нього постійного джерела доходів, проходить наркозамісну терапію.
В апеляційній скарзі обвинувачений ставить питання про скасування вищевказаної ухвали суду щодо продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати до останнього більш м'який запобіжний захід. Вважає себе не винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, які йому інкримінують. Стверджує, що він є дуже хворою людиною, має інвалідом ІІІ групи та такі захворювання: ВІЛ, гепатит, тромбофлібід та трофічні виразки (пересувається за допомогою палиці). Також зазначає, що потребує хірургічного втручання-видалення грижі, на яку потрібні кошти. Вказує, що дома залишилася його мати похилого віку, яка не ходить і за якою він доглядав.
Після докладу суддею-доповідачем змісту ухвали, доводів апеляційної скарги, були заслухані:
- обвинувачений та його захисник, які підтримали вимоги апеляційної скарги, пославшись на її доводи;
- прокурор, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність ухвали суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого та його захисника, прокурора, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо продовження строків тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Дані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що при прийняті рішення про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував, що ризики, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, не зникли та не зменшились.
Колегія суддів вважає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, може реально спонукати його до вчинення дій, спрямованих на переховування від суду. Так само в апеляційній скарзі не спростовані доводи суду першої інстанції про наявність наведених ризиків.
Отже більш м'який запобіжний захід, а ні ж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам.
З огляду на ці обставини суд першої інстанції привів належні доводи щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи обвинуваченого щодо недоведеності його вини за ч.ч. 1, 2 ст. 307, ч.ч. 1, 2 ст. 317 КК України не можуть бути перевірені під час апеляційного перегляду ухвали суду про продовження дії запобіжного заходу, оскільки це питання повинно бути розв'язано судовим рішенням, у якому суд вирішує обвинувачення по суті.
Щодо покликання обвинуваченого на погіршення стану його здоров'я.
У відповідності до інформації СІЗО, на яку послався суд першої інстанції при постановленні ухвали, матеріали справи не містять, ствердженої обвинуваченим інформації щодо неможливості отримання хірургічного лікування в умовах СІЗО.
Окрім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до національного законодавства та практики ЄСПЛ, суд першої інстанції, визначив необхідність, при прийняття рішення про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати до обвинуваченої альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Всупереч доводам апеляційної скарги, колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. За таких обставин не вбачається безумовних підстав для скасування чи зміни ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, ухвалу Калинопільського районного суду Черкаської області від 01 квітня 2026 року- без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_3