Справа №760/11803/26 1-кс/760/5917/26
24 квітня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22026101110000357 від 18.04.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України,
Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , як прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням в якому просить накласти арешт на карткові рахунки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкриті в АТ «Ощадбанк», а саме:? ?картка НОМЕР_1 ; ?картка НОМЕР_2 ; ?картка НОМЕР_3 ; ?картка НОМЕР_4
На обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22026101110000357 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.04.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
Встановлено, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Москва, рф, який проживав за адресою: м. Бахмут, Донецької області та з 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , з метою порушення громадського порядку та залякування населення, при виході з будинку АДРЕСА_2 , застосував вогнепальну зброю та завдав летальних вогнепальних поранень 5 особам (4 померли на місці, 1 в лікарні) із вогнепальної зброї Карабін KeITec SUB 2000 кал.9х21мм. Після чого, по шляху слідування до торговельного закладу «Велмарт» викинув сумку чорного кольору.
У подальшому, ОСОБА_4 зайшов до приміщення торговельного закладу «Велмарт» за адресою: проспект Голосіївський, 58, де завдав летальних вогнепальних поранень ще одній особі, яка померла на місці, та взяв у заручники людей, які були на той час у приміщенні магазину. Після цього, співробітниками КОРД НП України ОСОБА_4 був ліквідований.
Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має 4 відкриті карткові рахунки в АТ «Ощадбанк» (в гривнях та в доларах США):
• ? ?картка НОМЕР_1 . Залишок - 1,00 грн;
• ? ?картка НОМЕР_2 . Залишок - 6 000,80 дол США;
• ? ?картка НОМЕР_3 . Залишок - 33 546,08 грн;
• ? ?картка НОМЕР_4 . Залишок - 3,74 грн.
Основна картка для проведення розрахунків - НОМЕР_3 (гривнева).
Джерела надходження коштів з 01.25 по т.ч. - пенсійні виплати (15-18 тис грн/міс), а також субсидія (600-800 грн/міс);
НОМЕР_4 (гривнева) - карта відкрита під зимову підтримку. Отримано та витрачено 1 тис грн.
НОМЕР_1 (гривнева) - всі надходження з 01.25 по т.ч. з основної карти. Витрати - під сплату комунальних послуг з ТОВ «ФК Герц».
НОМЕР_2 - за період з 01.25 знімалися готівкові кошти на загальну суму близько 74 тис грн (19 лютого 2025, 19 січня 2026, 19 березня 2026 у відділенні на ОСОБА_5 ).
З метою збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом виникла необхідність у накладанні на них арешту, а тому прокурор звернулась до слідчого судді із вказаним клопотанням.
Прокурор подав заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Судом встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22026101110000357 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.04.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України.
В ході досудового розслідування на підставі наявних доказів встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має 4 відкриті карткові рахунки в АТ «Ощадбанк» (в гривнях та в доларах США):
• ? ?картка НОМЕР_1 . Залишок - 1,00 грн;
• ? ?картка НОМЕР_2 . Залишок - 6 000,80 дол США;
• ? ?картка НОМЕР_3 . Залишок - 33 546,08 грн;
• ? ?картка НОМЕР_4 . Залишок - 3,74 грн.
Картку НОМЕР_3 було вилучено під час огляду місця події, про що зазначено в протоколі огляду місця події від 18.04.2026 року.
22.04.2026 постановою слідчого вилучені предмети визнано речовим доказом.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 22026101110000357.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.
Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22026101110000357 від 18.04.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 258 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на карткові рахунки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкриті в АТ «Ощадбанк», а саме:? ?картка НОМЕР_1 ; ?картка НОМЕР_2 ; ?картка НОМЕР_3 ; ?картка НОМЕР_4 .
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Cлідчий суддя ОСОБА_1