СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/12033/25
пр. № 2/759/1017/26
20 квітня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Чумак В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01032, м. Київ, площа І.Франка, 5 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до КП «Київтеплоенерго» у справі № 759/12033/25 про визнання дій неправомірними, зобов'язання до перерахунку та компенсації,
І. Зміст позовних вимог.
КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Відповідачів солідарно заборгованості за послуги з централізованого опалення (ЦО) та гарячого водопостачання (ГВ) за період з 01.05.2018 по 30.04.2025 у розмірі 76 917,79 грн, а також інфляційних втрат, 3% річних та судового збору. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачі, як споживачі послуг за адресою: АДРЕСА_1 , неналежним чином виконували обов'язок з оплати спожитих послуг.
ОСОБА_2 подав відзив на позов та зустрічну позовну заяву, в яких просив відмовити у задоволенні первісного позову та зобов'язати КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» провести перерахунок. Аргументи Відповідача зводяться до того, що в його квартирі встановлено теплолічильник, опалення він фактично не використовував (обігрівався кондиціонером), а Позивач нараховував суми за загальними нормами споживання, ігноруючи показники приладу обліку.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києві від 06.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києві від 18.09. 2025 року зустрічну позовну заяву залишено без руху.
15.10.2025 року ОСОБА_2 надав заяву про усунення недоліків..
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2025 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 грудня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись, що у квартирі встановлено індивідуальний прилад обліку теплової енергії.
Фактичне споживання послуг з централізованого опалення у зимові періоди не здійснювалося, оскільки для обігріву приміщення використовувався кондиціонер.
Позивач ігнорував наявність лічильника та виставляв рахунки за загальнобудинковими показниками, що Відповідач вважає безпідставним збагаченням підприємства.
Відповідач заявив про застосування строків позовної давності до вимог, що виникли раніше трьох років до моменту подання позову.
ОСОБА_2 просить суд визнати дії КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» щодо нарахування сум за опалення без урахування показників квартирного лічильника неправомірними та зобов'язати підприємство провести повний перерахунок за весь період з 2018 року на підставі фактичних даних приладу обліку.
Позивач за первісним позовом зазначив, що нарахування за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води здійснювалися у відповідності до норм чинного законодавства, зокрема Закону України «Про комерційний облік теплової енергії» та Методики №315, оскільки за відсутності щомісячної передачі показників квартирного приладу обліку з боку споживача виконавець зобов'язаний проводити розрахунок за середнім споживанням будинку. Позивач наголосив, що використання Відповідачем альтернативних джерел обігріву (кондиціонера) не звільняє його від обов'язку оплачувати витрати на опалення місць загального користування та підтримку внутрішньобудинкових систем, оскільки будинок є єдиним інженерним комплексом, а самовільне відключення від централізованих мереж законом не допускається. Окрім того, Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, якою уточнив суму боргу до 64 667,05 грн у зв'язку з частковою добровільною сплатою Відповідачем частини заборгованості у розмірі 12 250,74 грн вже після відкриття провадження у справі, що, на переконання Позивача, є фактичним визнанням Відповідачем обґрунтованості пред'явлених до нього вимог.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи
З 01.05.2018 року Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а з 01.11.2021 року, відповідно до змін у законодавстві, - виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.
Відповідачі є споживачами цих комунальних послуг, оскільки квартира за адресою АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньобудинкових мереж.
Договори про надання послуг були укладені в публічній формі (договори приєднання) шляхом публікації їх текстів у ЗМІ та на веб-сайті Позивача. Факт споживання послуг відповідачами є підтвердженням повного і беззастережного прийняття умов цих договорів.
Відповідачі не виконували свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за спожиті послуги, внаслідок чого станом на 30.04.2025 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 76 917,79. Ця сума включає:
Основну заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (спожиті до і після 01.05.2018).
Заборгованість з плати за абонентське обслуговування.
Нараховані штрафні санкції: 3% річних, інфляційні втрати та пеню.
Позивач, на підставі Договору цесії від 11.10.2018 № 602-18, набув право вимоги щодо заборгованості, яка виникла до 01.05.2018 року перед ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
Оскільки відповідачі зареєстровані/проживають за однією адресою, вони несуть солідарну відповідальність за оплату житлово-комунальних послуг, згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідачі не надали суду жодних доказів, які б спростовували або частково заперечували наявність та розмір вказаної заборгованості.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
За змістом ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками право відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб'єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб'єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.
Обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені ст.ст. 7, 8 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Зі свого боку, виконавець комунальної послуги, зокрема, зобов'язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).
На підтвердження надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в будинок за адресою: АДРЕСА_1 позивачем надано корінці нарядів про включення та відключення будинку, відомості спожитої теплової енергії.
Доказів, які б спростували визначений позивачем розмір заборгованості, відповідачі в ході судового розгляду справи не надали, як і не надали допустимих доказів належного виконання ним зобов'язань по сплаті за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Так, необхідність укладення договору про надання комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено, як обов'язок, а не право сторін, і відмова споживача від укладення договору у такому разі суперечить вимогам ч.3 ст. ст. 627, 630 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Разом із тим за змістом наведених норм закону споживач зобов'язаний оплатити комунальні послуги, якщо він фактично користується ними, відсутність договору про надання комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що й відповідає спірним правовідносинам.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 жовтня 2012 року у справі 6-110цс12.
Відповідно до положень ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки обов'язок щодо сплати за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.
30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Законом № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 19, яким було визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14 травня 2025 року.
Відтак, КП виконавчого органу Київради (Київської Міської Державної Адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» в межах строку позовної давності мало право на стягнення лише заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася, починаючи з 02 квітня 2017 року. Заборгованість, яка утворилася до вказаної дати стягненню не підлягає.
Вивчаючи доводи сторін щодо строків звернення до суду, суд зазначає, що згідно з наданими розрахунками позивача, вимоги про стягнення заборгованості заявлені КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» в межах строків, визначених законодавством з урахуванням положень про продовження та зупинення перебігу позовної давності (п. 12, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Судом встановлено, що Позивачем не заявлялися вимоги про стягнення заборгованості за періоди, що виходять за межі позовної давності.
Таким чином, аргументи відповідачів про пропуск позивачем строку позовної давності не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки фактично нарахована до стягнення сума відповідає періодам, щодо яких строк звернення до суду не сплив.
Відповідач у відзиві стверджує, що фактично не споживав теплову енергію, оскільки обігрівав приміщення кондиціонером.
Відповідно до Правил надання послуг з постачання теплової енергії (Постанова КМУ №830), споживач не має права самовільно відключатися від централізованого опалення.
Таким чином, «нульове» споживання за приладом обліку не означає відсутності фінансових зобов'язань перед постачальником.
ОСОБА_2 вимагає визнати нарахування за загальними нормами неправомірними, оскільки в квартирі встановлено лічильник.
Згідно із ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії», зняття та передача показників приладів розподільного обліку (квартирних лічильників) є обов'язком споживача.
Судом встановлено, що Відповідач не надав доказів щомісячної передачі показників через особистий кабінет або іншими засобами зв'язку. У разі відсутності даних, виконавець має законне право проводити нарахування за середнім споживанням будинку. Посилання на неправомірність нарахувань є неспроможним, оскільки алгоритм нарахувань за відсутності показників прямо передбачений Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (Наказ Мінрегіону №315).
Відповідач вказує, що Позивач не довів факт надання послуг актами.
Відносини у сфері ЖКП мають характер публічного договору приєднання. Послуга вважається наданою, якщо споживач не подав у встановленому порядку (ст. 27 ЗУ «Про ЖКП») претензію про неналежну якість або відсутність послуг. Відповідач не надав жодного акта-претензії, складеного за участі представників КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», що свідчить про прийняття ним послуг за замовчуванням.
У ході судового розгляду від КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» надійшла довідка про залишок боргу у розмірі 4444,17 грн.; централізованого постачання гарячої води у розмірі 5652,20 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 8018,42 грн.; три проценти річних у розмірі 2001,83 грн. Позивач зазначив, що після подання позову Відповідачами було здійснено часткове добровільне погашення заборгованості.
Враховуючи фактичну сплату частини боргу, позивач просить стягнути залишок основної заборгованості, а також нараховані штрафні санкції. Суд приймає дану заяву, оскільки вона не суперечить процесуальному законодавству та відображає реальний стан взаєморозрахунків.
Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» підлягають задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів підлягають стягненню пропорційно судовий збір по 1514,00 грн.
Керуючись ст. 13, 81, 258, 258, 265, 268, 280 ЦПК України, на підставі ст.509, 525, 526, 625, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01032, м. Київ, площа І.Франка, 5 ) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 30.04.2025 послуги: з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 4444,17 грн.; централізованого постачання гарячої води у розмірі 5652,20 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 8018,42 грн.; три проценти річних у розмірі 2001,83 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа І. Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421, поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10026/020 філія Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» (м. Київ, площа І. Франка, 5, ЄДРПОУ 40538421, поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцят и днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя Н.О. Петренко