Справа № 522/24755/25
Провадження № 2-о/522/176/26
03 квітня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Донцової Н.П,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, у якій заявник просить встановити факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло, виданого 27.10.1994 Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням (наказом) від 27.10.1994 № 49647, зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 8-3798, виданого на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на квартиру АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів № 8-3798, від 27 жовтня 1994 року на підставі розпорядження органу приватизації № 49647 від 27.10.1994 на праві приватної спільної часткової власності в рівних частках кожному належить квартира АДРЕСА_1 , зареєстрована в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації 26.12.1994 книга № 28 пр., сторінка 55, реєстровий № 589. При видачі свідоцтва про право власності на житло допущена помилка, а саме вказано ОСОБА_4 , замість ОСОБА_1 . При зверненні до Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» з заявою від 03.10.2025 з питання виправлення помилки в приватизаційних документах на житло, а саме в частині написання імені « ОСОБА_5 » виправити на « ОСОБА_6 » отримано відповідь 29.10.2025 № 872-A/01-06, а саме: повідомлено, що внести зміни у правовстановлюючі документи не є можливим, через розбіжність імені в приватизаційних документах та паспорті НОМЕР_1 від 24.04.2002. У зв?язку із чим виникає необхідність встановити факт належності заявнику правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва про право власності на житло.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.11.2025 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку окремого провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 27.01.2026.
У судове засідання 27.01.2026 з'явились заявник - ОСОБА_1 та заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Заінтересована особа - Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла» у судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомила, клопотання та заяви не подавала.
Розгляд справи відкладено на 18.03.2026 у зв'язку з виникненням технічних несправностей у роботі системи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судове засідання 18.03.2026 з'явилась заявник - ОСОБА_1 та представник заявника - адвокат Шелудько Т.Г. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заінтересовані особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали 27.01.2026 до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. На адресу суду 16.03.2026 від заінтересованої особи - Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» надійшла заява про розгляд справи без участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 1 ст. 244 ЦПК України 18.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 03.04.2026, з у рахуванням періоду перебування судді у щорічній відпустці.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.
Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Предметом розгляду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення є встановлення факту належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло, виданого 27.10.1994 Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням (наказом) від 27.10.1994 № 49647, зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 8-3798, виданого на ім'я ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по - батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Суд встановив, що 27.10.1994 Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів видано свідоцтво про право власності на житло, згідно із розпорядженням (наказом) від 27.10.1994 № 49647, зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 8-3798, яким посвідчено, що кв. АДРЕСА_1 належить на правах спільної часткової власності ОСОБА_2 та членам її сім'ї - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в рівних частках кожному.
Право власності на зазначену квартиру зареєстровано Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 26.12.1994 за реєстровим номером 589 у реєстровій книзі 28 пр. на сторінці 55.
У матеріалах справи наявна копія рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_7 про відмову в проведенні реєстраційних дій від 28.08.2025 № 80592143, згідно з яким заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на кв. АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою, зокрема наявна розбіжність в імені у заяві щодо виникнення права власності на зазначену квартиру та свідоцтві про право власності на житло від 27.10.1994 за № 8-3798.
Заявник надала до суду копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та ідентифікаційного номера, з яких вбачається написання імені заявника « ОСОБА_6 », а також копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.03.1986, складеного російською мовою, у якому міститься інформація про народження « ОСОБА_8 » (мовою оригііналу).
Таким чином, написання імені заявника « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 » виникло внаслідок перекладу з російської на українську мову.
Усунення помилки можливе лише шляхом встановлення факту належності заявнику вказаного документу.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність належними, допустимими і достатніми доказами факту належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло, виданого 27.10.1994 Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням (наказом) від 27.10.1994 № 49647, зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 8-3798.
Встановлення факту належності документів має юридичне значення для заявника, оскільки наявність належним чином оформлених правовстановлюючих документів дає можливість заявнику реалізувати свої права як власника майна на правах спільної часткової власності.
Враховуючи перебування головуючого судді на навчанні, повний текст рішення суду складений 22.04.2026.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 244, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 315, 319, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Міське агентство з приватизації житла», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на житло, виданого 27.10.1994 Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням (наказом) від 27.10.1994 № 49647, зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № 8-3798, виданого на ім'я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 22.04.2026.
Суддя Юлія ЧОРНУХА