Справа №133/1189/26
Провадження №1-кс/133/214/26
08.04.26 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотанняслідчого СВ відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором, у кримінальному провадженні № 12026020230000130 від 06.04.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_5 , який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, на даний час відносно останнього на розгляді у Києво-Святошинському районному суді Київської області перебуває обвинувальний акт за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та знову підозрюється у вчиненні умисного злочину, пов'язаного з таємним викраденням чужого майна в умовах воєнного стану.
ОСОБА_5 , будучи обізнаним в тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, востаннє Указом Президента України від 12 січня 2026 року № 40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строком на 90 діб, вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, 06 квітня 2026 року близько 10 години 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення, підійшов до домоволодіння під АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке огороджене парканом, та впевнившись у відсутності сторонніх осіб, реалізовуючи свій умисел, переліз через паркан, та за допомогою невстановленого на даний час предмету, шляхом віджиму металопластикового вікна проник в середину вище вказаного домоволодіння.
Перебуваючи в середині домоволодіння ОСОБА_5 достеменно знаючи, що власник даного домоволодіння та інші особи, які б могли спостерігати за його діями відсутні, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків віднайшов у одній із кімнат вироби із золота 585 проби загальною вагою 12 грам вартістю відповідно до довідки виданою відділенням № 244/01 АБ «Укргазбанк» станом на 06.04.2026 курс закупівельних цін на банківські метали (золото 585 проби) за один грам металу в чистоті (без ПДВ) становить 6427, 35 гривень, таким чином загальна вартість вкрадених виробів з золота 585 проби становить 77128,20 гривень та разом з викраденим з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 77128,20 грн.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Сестринівка Козятинського району Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
06 квітня 2026 року о 22 годині 50 хвилин, ОСОБА_5 затриманий на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
07 квітня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За змістом клопотання, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається на необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність даних ризиків підтверджується зібраними в ході досудового розслідування відомостями та даними. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Тому, варто врахувати наявність ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрюваного, зокрема, у разі доведення його винуватості, загрожує кримінальна відповідальність у виді безальтернативного покарання, а саме позбавлення волі. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрюваного ОСОБА_5 змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що оскільки є підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 знаючи дані потерпілого, свідків, які вказують на причетність його до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою своєї реабілітації шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності. Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 має задовільний стан здоров'я, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також враховуючи відсутність будь-яких моральних принципів, про що свідчить характер та спосіб вчинення даного злочину, тому наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення. Окрім цього, на розгляді у Києво-Святошинському районному суді Київської області перебуває обвинувальний акт за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Тому, дані обставини також свідчать про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, орган досудового розслідування вважає, що застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів не буде ефективним і не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а тому слідчий просив застосувати відносно підозрюваного тримання під вартою терміном на 60 діб.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, посилаючись на обставини, вказані в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували щодо застосування такого запобіжного заходу, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що СВ відділенням поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026020230000130 від 06.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки, відповідно до витягу з ЄРДР встановлено, що 06 квітня 2026 року до відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшла заява від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 про те, що 06 квітня 2026 року в період часу з 08:45 по 13:00 годину невідома особа, шляхом віджиму пластикового вікна, проникла в середину належного йому будинку в АДРЕСА_1 , звідки вчинила крадіжку виробів з дорогоцінного металу (золота), після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникла чим завдала власнику матеріальних збитків.
З протоколу прийняття заяви про вичинене кримінальне правопорушення від 06.04.2026 вбачаються вказані вище обставини.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Сестринівка Козятинського району Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Із протоколу затримання від 06.04. 2026 року вбачається, що ОСОБА_5 був затриманий в прядку ст. 208 КПК України 23.09.2024 о 18:00.
07.04.2026 о 17:55 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення слідчі органи підтверджують такими доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
- постановою слідчого про приєднання до провадження речових доказів від 06.04.2026;
- протоколом обшуку від 06.04.2026, згідно якого проведено невідкладний обшук ОСОБА_5 та його автомобіля «ВАЗ 21120»;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення;
- протоколом додаткового допиту потерпілого від 07.04.2026;
- протоколом огляду предмету від 07.04.2026;
- довідкою з АБ «Укргазбанк» про те, що 06.04.2026 вартість 1 гр. золота становить 6427,35 грн.;
- постановою слідчого про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 07.04.2026;
- повідомленням про підозру від 07.04.2026;
- протоколом допиту свідка від 08.04.2026;
- листом з ПТ «Ломбард «Соломон»» від 08.04.2026;
Із вимоги про судимість вбачається, що ОСОБА_5 раніше не судимий, відносно останнього на розгляді знаходиться обвинувальний акт у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності усі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Так, вказана стаття визначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
В судовому засіданні при розгляді клопотання слідчого перевірено наведені у клопотанні підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчим суддею також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність постійного місця роботи, майновий стан, наявність/відсутність судимостей, а також дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшла висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки вони об'єктивно зв'язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
Слідчий обґрунтовує наявність ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В ході розгляду клопотання встановлено, ОСОБА_5 розуміючи, що у разі доведення вини, йому загрожує суворе покарання. Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що ризик переховування є обґрунтованим та доведеним. Це обґрунтовується тим, що суворість покарання притягнення до кримінальної відповідальності вказують на можливість його переховування з метою уникнення імовірного покарання.
Крім того, слідчий суддя вважає доведений ризик, що перебуваючи на свободі ОСОБА_5 зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки він знає їхнє місце проживання, а тому може вчинити тиск на вказаних осіб з метою зміни їх показань.
Ризик, що ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, обґрунтовується тим, що відносно нього знаходить на розгляді обвинувальний акт, та з огляду на довідку про судимість ухвалою суду від 23.11.2023 відносно ОСОБА_5 закрито кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, що свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що він може вчиняти нові кримінальні правопорушення в майбутньому.
Враховуючи вищевказане, слідчий суддя вважає, що ризики наведені слідчим є обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд приймає до уваги дані про особу підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, вік та стан його здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Фактичні обставини інкримінованих підозрюваному ОСОБА_5 кримінальних правопорушень свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, вказують на обґрунтованість клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, що наведені слідчим, та передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу, на думку суду, не є достатнім за наявності вказаних ризиків та у сукупності з фактами, що характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігання ризикам, суд вважає, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції Ради Європи від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання слідчого задовольнити та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосуванням до обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
На підставі ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, суд визначає розмір застави, що, на думку суду, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим його обов'язків, що передбачені КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 193-197, 309, 310, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб, з 08.04.2026 по 04.06.2026 включно (з урахуванням часу затримання з 22:50 год. 06.04.2026).
Визначити розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп., з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім'я, по батькові платника застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному у відповідній ухвалі, протягом її дії.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 04.06.2026 включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, прокурору, слідчому.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів до Вінницького апеляційного суду.
Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали буде проголошено о 13:00 13.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_10