27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №380/19650/25
адміністративне провадження № К/990/14480/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №380/19650/25
за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатура охорони та обслуговування про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до НОМЕР_1 комендатура охорони та обслуговування, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування, яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 січня 2021 року (включно) із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 січня 2021 року (включно) із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 28 січня 2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період:
- з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01січня 2020 року за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
- з 01 січня 2021 року по 28 січня 2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2021 року за ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з указаним рішенням 297 комендатура охорони та обслуговування звернулась із апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2026 року апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування залишено без руху.
Скаржнику надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі;
- доказів направлення апеляційної скарги з додатками позивачу.
Копію указаної ухвали доставлено до електронного кабінету скаржника у системі «Електронний суд» 13 березня 2026 року.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви 297 комендатури охорони та обслуговування про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, у зв'язку із неусуненням недоліків.
Не погоджуючись із указаної ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги 297 комендатура охорони та обслуговування звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали..
Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, відповідач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, проте не надводить належних обґрунтувань.
Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, зводяться виключно до незгоди з ухвалою суду апеляційної інстанції.
Як зазначено вище, з оскаржуваного судового рішення установлено, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2026 року апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування залишено без руху та установлено десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі;
- доказів направлення апеляційної скарги з додатками позивачу.
Копію указаної ухвали доставлено до електронного кабінету скаржника у системі «Електронний суд» 13 березня 2026 року, що не заперечується 297 комендатурою охорони та обслуговування у тексті касаційної скарги.
З огляду на те, що 297 комендатура охорони та обслуговування не усунула недоліки апеляційної скарги у строк, установлений судом, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року.
Так, зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Суд наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, установленому законом.
Таким чином, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на оскарження відповідачем ухвали про повернення позовної заяви та у силу положень статті 333 КАС України.
У зв'язку з перебуванням суддів Жука А.В. у відрядженні та Уханенка С.А. у відпустці, питання про відкриття/відмову у відкритті касаційного провадження вирішується після виходу суддів з відпустки.
На підставі викладеного, керуючись частинами першою, третьою статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі №380/19650/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
М.В. Білак
С.А. Уханенко
Судді Верховного Суду