27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №420/21332/24
адміністративне провадження № К/990/15269/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року
у справі № 420/21332/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 68996,21 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 05 липня 2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення, розміром 4463,15 грн в місяць, за період з 01 березня 2018 року по 05 липня 2023 року включно, в загальній сумі 286361,47 грн, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 05 липня 2023 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 05 липня 2023 року, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року, виклавши 2, 3, 4, 5 абзаци резолютивної частини рішення суду у наступній редакції:
"Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням у якості місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, у сумі 68996,21 грн.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 05 липня 2023 року.
Зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення, розміром 3861,68 грн в місяць, за період з 01 березня 2018 року по 05 липня 2023 року, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.".
В решті, залишено без змін рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року.
Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 12 січня 2026 року подано до суду апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року відмовлено в задоволені клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року, у справі № 420/21332/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 січня 2026 року, Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що Військова частина НОМЕР_1 12 січня 2026 року подала до суду апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року відмовлено в задоволені клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року, у справі № 420/21332/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність.
Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначив, що апелянтом подано апеляційну скаргу після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, а тому судова колегія вважала за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.
Так згідно ч. 2 ст. 299 КАС України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
У касаційній скарзі скаржник висловлює свою незгоду щодо рішення першої інстанції з обґрунтуванням такої незгоди, що не може бути оскаржено у суді касаційної інстанції. Отже, скаржник у касаційній скарзі не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску строку на подання апеляційної скарги та подання апеляційної скарги після спливу одного року після складення певного тексту судового рішення.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував норми процесуального права (статтю 299 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року.
Керуючись статтями 169, 296, 299, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 420/21332/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
М. І. Смокович