27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №440/6907/25
адміністративне провадження № К/990/5851/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року
у справі №440/6907/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2026 року залишено без руху касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 в частині оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №440/6907/25, надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Суду:
- документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
Роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Примірник указаної ухвали Суду доставлено в електронний кабінет скаржника 02 березня 2026 року о 21:34 год.
10 березня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, обґрунтована відсутністю достатнього фінансування з Державного бюджету України.
Вирішуючи указане клопотання колегія суддів зауважує, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» установлено, що суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» установлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, та/або тривалість процедури виділення бюджетних коштів, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
З огляду на викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Так, станом на ухвалення цього судового рішення, вимоги ухвали Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконані.
Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пунктів 6, 7 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями процесуального закону чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом або судом.
Колегія суддів уважає, що скаржнику було надано достатньо часу для усунення недоліків касаційної скарги, які станом на день постановлення цієї ухвали залишилися не усунутими.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга у цій частині підлягає поверненню особі, яка її подала.
Щодо оскарження Військовою частиною НОМЕР_1 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у цій справі Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
З аналізу наведеної норми права вбачається, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції лише після їх перегляду апеляційною інстанцією. У цій справі ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року повернуто апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року.
З огляду на викладене, з урахуванням пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, підстави для відкриття касаційного провадження у цій частині відсутні, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 44, 169, 330, 332, 359 КАС України,
1. Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 в частині оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №440/6907/25 - повернути особі, яка її подала.
3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 в частині оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі №440/6907/25.
4. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги в частині не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, установленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду