27 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 320/18185/25
провадження № К/990/7065/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №320/18185/25
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Не погодившись з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, відповідач подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2025 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.
Скаржник подав до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, а апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 - повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись із таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, яку ухвалою Суду від 09.03.2026 залишено без руху, надавши скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду документа про сплату судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.
19 березня 2026 року до Верховного Суду від відповідача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано документ про сплату судового збору.
Отже скаржником усунуто недоліки касаційної скарги, що надає можливість вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Водночас, відповідно до частин другої, третьої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, відповідач не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, зводяться виключно до незгоди з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Відповідачем не доведено та не надано доказів направлення суду апеляційної інстанції доказів відсутності достатнього фінансування, а також доказів вчинення дій, направлених на отримання такого фінансування для сплати судового збору саме у цій справі.
З урахуванням наведеного Суд констатує, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Більше того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до апеляційного адміністративного суду в порядку, установленому законом.
Таким чином, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись частинами першою, третьою статті 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі №320/18185/25.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
І.В. Желєзний
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду