27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №640/10082/22
адміністративне провадження № К/990/16268/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі №640/10082/22 за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині порушень вимог статей 40 Конституції України та статей 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», а саме: не надання обґрунтованої письмової відповіді на звернення від 16.04.2022, що є порушенням вимог статті 40 Конституції України; не надання результатів перевірки та інформації про суть прийнятих рішень відносно звернення, направленого в установленому Законом порядку до відповідача 16.04.2022 року, що є порушенням статті 19 Закону України «Про звернення громадян»; не проведення розгляду і вирішення питань звернення у строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян»;
- зобов'язати відповідача надати обґрунтовану письмову відповідь на звернення від 16.04.2022 за результатами перевірки та інформацією про суть прийнятого рішення відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та Конституції України.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.10.2025, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У подальшому ОСОБА_1 подав до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву, в якій останній, посилаючись на приписи частини першої статті 239 КАС України, просив направити справу для розгляду за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 заяву ОСОБА_1 про направлення за встановленою юрисдикцією справи за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії повернуто без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, 10.04.2026 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
За змістом приписів частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Як вбачається із касаційної скарги, скаржник оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення без розгляду заяви про направлення за встановленою юрисдикцією справи.
Згідно із частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Отже, серед переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, відсутня ухвала суду апеляційної інстанції про повернення без розгляду заяви про направлення за встановленою юрисдикцією справи.
Таким чином, враховуючи те, що у частині третій статті 328 КАС України наведений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення без розгляду заяви про направлення за встановленою юрисдикцією справи касаційному оскарженню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За наведеного правового врегулювання підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 у справі №640/10082/22.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко І.В. Желєзний В.Е. Мацедонська