ф
27 квітня 2026 року
м. Київ
справа №380/24545/25
адміністративне провадження № К/990/15805/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі № 380/24545/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просила:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, а також щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, з врахуванням в ній надбавки за особливості проходження служби, та премії в розмірі, визначеному згідно з рішенням Міністра оборони України (додаток 1), доведеного до відома телеграмою від 01.02.2023 №2683/з, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не оформлення і не подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023, із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення, які обчислюються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, для перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023, обчисленого з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, відповідно, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 з врахуванням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 01.02.2023.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме через ненадання документа про сплату судового збору. Скаржнику надано п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення зазначеного недоліку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 апеляційна скарга повернута скаржнику ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у зв'язку з неусуненням її недоліку.
08.04.2026 Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2026 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копія зазначеної ухвали надійшла до особистого кабінету користувача підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» 16.03.2026, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
У встановлений судом строк відповідач не звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про усунення недоліків, продовження строку для усунення недоліків, звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 у справі №380/24545/25 повернуто особі, яка її подала.
Вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції протиправно повернув апеляційну скаргу, оскільки не врахував, що майновий стан відповідача, як розпорядника коштів другого рівня, не дозволив своєчасно, у встановлений судом строк, сплатити судовий збір.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, то суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною п'ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно з частиною п'ятою статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Положеннями частини сьомої статті 251 КАС України встановлено, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повертаючи 25.03.2026 апеляційну скаргу у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 16.03.2026 було вручено відповідачу 16.03.2026, що підтверджується довідкою про доставку документа до особистого кабінету через підсистему ЄСІКС «Електронний суд», при цьому жодних клопотань від відповідача про усунення недоліків, про продовження строку для усунення недоліків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору до суду не надходило. Таким чином, станом на 25.03.2026 недоліки апеляційної скарги усунуті не були.
На думку колегії суддів, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників є недоліками внутрішньої організації роботи цього суб'єкта.
Також колегія суддів зауважує, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що відповідачем у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції постановив обґрунтовану ухвалу про повернення апеляційної скарги скаржнику, оскільки цим суб'єктом владних повноважень у встановлений судом строк не були усунуті недоліки апеляційної скарги.
Відтак, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення не викликає розумних сумнівів щодо правильного застосування норм процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд враховує положення частини восьмої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, якими встановлено, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі № 380/24545/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіН.В. Шевцова Н.В. Коваленко С.Г. Стеценко