15 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/9138/24 пров. № А/857/24102/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року (суддя - Максимчук О.О., час ухвалення - 17:50 год., місце ухвалення - м.Рівне, дата складання повного тексту - 17.06.2025),
в адміністративній справі №460/9138/24 за первісним позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги,
встановив:
У серпні 2024 року позивач ГУ ДПС у Рівненській області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в сумі 385635,75 грн. та перерахувати: - 355056,07 грн. по податку на доходи фізичних осіб на рахунок UА668999980333159341000017527, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівне міськ тг/11010500, Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012494; - 29559,68 грн. по військовому збору на рахунок UА548999980313090137000017001, отримувач: ГУК у Рівненській області/ Рівнен. обл/11011001, Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012494, код класифікації доходів бюджету 11011001; - 1020,00 грн. по адмінштрафах та інших санкціях на рахунок UА628999980313050106000017001, отримувач: ГУК у Рівненській області/ Рівнен. обл/21081100, Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012494, код класифікації доходів бюджету 21081100.
ОСОБА_1 звернулася в суд із зустрічним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просила прийняти рішення, яким визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 05.04.2024р: №41191700240523, №41231700240523, №41251700240523, №41261700240523, податкову вимогу від 07.06.2024р. №0004395-1301-1700, та у задоволені первісних позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 прийнято зустрічний позов, вимоги якого об'єднано в одне провадження з первісним позовом у цій справі.
ГУ ДПС у Рівненській області подав до суду першої інстанції відзив на зустрічний позов ОСОБА_1 .. Вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просив у задоволенні позовних відмовити повністю.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 первісний адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в сумі 385635,75 гривень, з яких: 355056,07 гривень податковий борг по податку на доходи фізичних, 29559,68 гривень податковий борг по військовому збору, 1020,00 гривень податковий борг по адмінштрафах та інших санкціях. Відмовлено повністю у задоволенні зустрічного адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодилася ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було незаконним, що спричиняє і неправомірність акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, що прийняті за її наслідками. Крім того, відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Разом із тим, при здійснені перевірки, ревізором наведена норма ПК України врахована не була, що призвело до штучного завищення скаржнику т.з. додаткового блага та податкових зобов'язань.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом повністю, а в задоволенні позовних вимог за первісним позовом податкового органу відмовити повністю.
Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розумінні приписів статті 15 Податкового кодексу України є фізичною особою платником податків, а тому відповідно до статті 67 Конституції України зобов'язана сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.
Податковою адресою ОСОБА_1 відповідно до статті 45 ПКУ є адреса: вул. Хліборобів, буд. 9, м. Рівне, 33028, що є зареєстрованим з 23.12.2008 в установленому порядку місцем її проживання, за яким вона взята на облік як платник податків (фізична особа) у контролюючому органі (а.с. 7-10, 32).
Головним управлінням ДПС у Рівненській області, як контролюючим органом, зі змісту відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору та інформації, отриманої від АТ “УКРСИББАНК» (далі - банк) від 22.11.2019 р. №14-2-02/91873 (а.с. 100, 101), було виявлено факт неподання платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік про доходи, отримані у 2018 році як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) АТ “УКРСИББАНК», в сумі 1455807,78 грн згідно з двома адресованими банком для ОСОБА_1 і отриманими ОСОБА_1 від банку 27.06.2018 (про що свідчить наявний на них власноручний підпис ОСОБА_1 про їх отримання 27.06.2018) двома повідомленнями про анулювання боргу (в порядку пп. “д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України):
- від 27.06.2018 №24-2-01-09/139 (а.с.102), зі змісту якого вбачається, що банком як кредитором прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №11326193000 від 01.04.2008, а саме: суми основного боргу (кредиту) 24024,98 доларів США (що складає 629194,29 гривень по курсу НБУ станом на 27.06.2018), а також суми процентів 21491,55 доларів США (що складає 562845,86 гривень по курсу НБУ станом на 27.06.2018) та суми штрафних санкцій (пені) за судовим рішенням у розмірі 4011,63 гривні;
- від 27.06.2018 №24-2-01-09/138 (а.с.103), зі змісту якого вбачається, що банком як кредитором прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №11222254000 від 25.09.2007, а саме: суми основного боргу (кредиту) 31563,18 доларів США (що складає 826613,49 гривень по курсу НБУ станом на 27.06.2018), а також суми процентів 26813,34 доларів США (що складає 702219,12 гривень по курсу НБУ станом на 27.06.2018) та суми штрафних санкцій (пені) за судовим рішенням у розмірі 4974,01 гривні.
У вказаних повідомленнях про анулювання боргу від 27.06.2018 №24-2-01-09/138 та №24-2-01-09/139 банк повідомив також ОСОБА_1 про те, що відповідно до пп. “д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом ОСОБА_1 , отриманим як додаткове благо, і необхідно ОСОБА_1 самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
У зв'язку з отриманням від банку такої інформації ГУ ДПС у Рівненській області рекомендованим листом з повідомленням про вручення на вказану вище податкову адресу ОСОБА_1 надіслало 18.10.2019 через поштову службу (АТ “Укрпошта») рекомендованим листом 3302301766723 (а.с. 108) листи №1431/ФОП/17-00-50 від 10.10.2019 та №1597/ФОП/17-00-50 від 17.10.2019 (а.с. 104-107) про надання інформації та документів, перелік яких зазначений у листі, а також про необхідність подання ОСОБА_1 декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік та необхідність сплати податкових зобов'язань за таким доходом.
Своїм листом (а.с. 109-110) ОСОБА_1 повідомила контролюючий орган про отримання нею 11.11.2019 вказаного запиту №1597/ФОП/17-00-50 від 17.10.2019 та надала на нього відповідь, де відмовилась надавати будь-яку інформацію та документи на його виконання, посилаючись на неправомірність самого запиту та відсутність у неї доходу, вказаного у цьому запиті контролюючого органу.
На підставі п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДПС у Рівненській області від 17.01.2024 року №113-п контролюючим органом (ГУ ДПС у Рівненській області) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань подання до органів ДПС декларації про майновий стан і доходи за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, повноти декларування отриманих доходів та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору.
Копія наказу ГУ ДПС у Рівненській області №113-п від 17.01.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 17.01.2024 №17/Ж4/17-00-24-05-16 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано ОСОБА_1 через поштову службу (АТ “Укрпошта») 18.01.2024 рекомендованим листом 0600079627825 (а.с. 113, 114) з повідомленням про вручення на її податкову адресу: АДРЕСА_1 , що починаючи з 23.12.2008 є зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання ОСОБА_1 , за яким вона як платних податків (фізична особа) взята на облік контролюючим органом.
У вказаному повідомленні від 17.01.2024 р. №17/Ж4/17-00-24-05-16 зазначено про те, що для проведення перевірки слід надати документи, що стосуються отримання/нарахування платником у 2018 році доходу, регістри податкового та бухгалтерського обліку для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, документи та пояснення щодо подання/неподання до ДПІ декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік, сплати до бюджету податків і зборів з такого доходу.
Вказаний рекомендований лист 0600079627825 було повернуло поштовою службою (АТ “Укрпошта») контролюючому органу 06.02.2024 з відміткою “за закінченням терміну зберігання» (а.с. 113, 114), що з урахуванням приписів ст. 42 Податкового кодексу України вважається належним врученням платнику податків документів контролюючого органу.
За результатами вказаної перевірки контролюючим органом було складено Акт від 29.02.2024 року №2245/Ж5/17-00-24-05-18/2866919341, зі змісту якого вбачається, що проведеною перевіркою встановлено порушення:
- пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. “в» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік;
- пп. 16.1.2, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. “а» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено відсутність ведення обліку доходів та витрат за 2018 рік;
- пп.“д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, а саме неоподаткування доходу в сумі 1455807,78 грн., отриманого у 2018 році як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ “УКРСИББАНК», в результаті чого перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2018 рік в сумі 262045,40 грн.;
- пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме неоподаткування доходу в сумі 1455807,78 грн., отриманого у 2018 році як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ “УКРСИББАНК», в результаті чого перевіркою донараховано військовий збір за 2018 рік в сумі 21837,12 грн;
- п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту вказаного акту також вбачається, що при проведенні позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 участі не приймала, а також не надала контролюючому органу документів, пов'язаних з предметом перевірки, в зв'язку з чим ГУ ДПС у Рівненській області складено акт від 27.02.2024 р. за №125/Ж6/17-00-24-05-18 (а.с.115), що засвідчує факт ненадання платником податків ОСОБА_1 документів для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки.
Зазначений акт від 29.02.2024 року №2245/Ж5/17-00-24-05-18/2866919341 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки було надіслано ОСОБА_1 через поштову службу (АТ “Укрпошта») 29.02.2024 рекомендованим листом 3302304876520 (а.с. 127, 128) з повідомленням про вручення на її податкову адресу: АДРЕСА_1 , однак вказаний рекомендований лист 3302304876520 було повернуло поштовою службою (АТ “Укрпошта») контролюючому органу з відміткою “за закінченням терміну зберігання» (а.с. 113, 114), що з урахуванням приписів ст. 42 Податкового кодексу України вважається належним врученням платнику податків документів контролюючого органу.
У зв'язку з встановленими контролюючим органом в результаті перевірки порушеннями податкового законодавства, що відображені у акті від 29.02.2024 року №2245/Ж5/17-00-24-05-18/2866919341, ГУ ДПС України було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення:
- від 05.04.2024 №41251700740523, яким за порушення пп. “д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме неоподаткування та несплату до бюджету ПДФО з доходу в сумі 1455807,78 грн, отриманого у 2018 році як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ “УКРСИББАНК», контролюючим органом для ОСОБА_1 донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2018 рік в сумі 262045,40 грн та 65511,35 грн штрафних (фінансових) санкцій згідно з розрахунком, а всього на суму 327556,75 грн (а.с. 129-131);
- від 05.04.2024 №41261700240523, яким за порушення пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме неоподаткування та несплату до бюджету військового збору з доходу в сумі 1455807,78 грн, отриманого у 2018 році як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ “УКРСИББАНК», контролюючим органом для ОСОБА_1 донараховано військовий збір за 2018 рік в сумі 21837,12 грн та 5459,28 грн штрафних (фінансових) санкцій згідно з розрахунком, а всього на суму 27296,40 грн (а.с. 132-134);
- від 05.04.2024 №41231700240523, яким за порушення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. “в» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік, контролюючим органом нараховано ОСОБА_1 340,00 грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) згідно з розрахунком (а.с. 135-137);
- від 05.04.2024 №41191700240523, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, контролюючим органом нараховано ОСОБА_1 1020,00 грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) згідно з розрахунком (а.с. 138-140).
Вказані податкові повідомлення-рішення від 05.04.2024 №41251700740523, №41261700240523, №41231700240523, №41191700240523 надіслані контролюючим органом для ОСОБА_1 через поштову службу (АТ “Укрпошта») 05.04.2024 рекомендованим листом 3450307681346 (а.с. 141-143) з повідомленням про вручення на її податкову адресу: АДРЕСА_1 , однак вказаний рекомендований лист 3450307681346 було повернуло поштовою службою (АТ “Укрпошта») контролюючому органу з відміткою “за закінченням терміну зберігання» (а.с. 143), що з урахуванням приписів ст. 42 Податкового кодексу України вважається належним врученням платнику податків документів контролюючого органу.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень в установленому порядку та строки на оскаржила та вказану в зазначених повідомленнях рішеннях заборгованість до бюджету не сплатила, контролюючий орган для ОСОБА_1 через поштову службу (АТ “Укрпошта») рекомендованим листом 3302304966413 (а.с. 13-14) з повідомленням про вручення на її податкову адресу: вул. Хліборобів, буд. 9, м. Рівне, 33028, надіслав податкову вимогу форми "Ф" №0004395-1301-1700 від 07.06.2024 (а.с. 11) на загальну суму 385635,75 грн з детальним розрахунком суми податкового боргу. Однак вказаний рекомендований лист 3302304966413 було повернуло 24.06.2024 поштовою службою (АТ “Укрпошта») контролюючому органу з відміткою “за закінченням терміну зберігання» (а.с. 13), що з урахуванням приписів ст. 42 Податкового кодексу України вважається належним врученням платнику податків документів контролюючого органу.
Під час судового розгляду справи сторонами не надано для суду будь-яких доказів на підтвердження факту повної або часткової сплати ОСОБА_1 до бюджету вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях від 05.04.2024 №41251700740523, №41261700240523, №41231700240523, №41191700240523 і податковій вимозі форми "Ф" №0004395-1301-1700 від 07.06.2024 сум податкового боргу, а тому суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_1 така податкова заборгованість в установленому порядку до бюджету не сплачена.
З метою стягнення з ОСОБА_1 суми боргу контролюючий орган звернувся з цим адміністративним позовом до суду. У свою чергу ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із зустрічним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення і податкову вимогу.
Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом належними та допустимими доказами не довів наявності стверджуваних ним обставин, на яких ґрунтуються його вимоги щодо протиправності та скасування оспорюваних ним податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги контролюючого органу. Водночас, ГУ ДПС у Рівненській області в установленому порядку спростовано такі доводи позивача за зустрічним позовом та належними і допустимими доказами доведено обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом про стягнення податкового боргу.
Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).
Відповідно до п.15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно із пп.14.1.39 п.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Податковим боргом, згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Тобто, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункту 59.1 статті 59 ПКУ).
Згідно з приписами пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (далі - Порядок №610), податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги». У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Судом з'ясовано, що за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 385 635,75 грн., у т.ч.: 355 056,07 грн. по податку на доходи фізичних осіб, яка виникла на підставі визначених податковим органом за ППР №№ 41231700240523, 41251700240523 від 05.04.2024 р.; 29559,68 грн. по військовому збору, яка виникла на підставі визначеного податковим органом за ППР №41261700240523 від 05.04.2024 р.; 1020,00 грн. адмінштрафу та інших санкцій, яка виникла на підставі визначеного податковим органом за ППР №41191700240523 від 05.04.2024 р..
У зв'язку з тим, що у визначені податковим законодавством строки ОСОБА_1 вказану у зазначених ППР заборгованість до бюджету не сплатила, ГУ ДПС у Рівненській області надіслав на податкову адресу відповідача вимогу форми "Ф" від 06.11.2023 №0005064-1301-1700 на загальну суму 15154,51 грн..
Приписами пункту 20.1. статті 20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право серед іншого також:
- визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18);
- застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19.);
- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34.).
Пунктом 87.11. статті 87 ПКУ передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи, а стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Наведеними правовими нормами встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося з в суд із цим позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в сумі 385635,75 грн..
У свою чергу після відкриття судом провадження у справі ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов про визнання протиправними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень контролюючого органу від 05.04.2024 №41231700240523, №41251700240523, №41261700240523, №41191700240523 і податкової вимоги від 07.06.2024 №0004395-1301-1700, на підставі яких контролюючим органом заявлено позовні вимоги первісного позову.
Однією із підстав для визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом зазначила, що вона як платник податків не знала, що щодо неї було проведено перевірку, не отримала, ані акту перевірки, ні вказаних податкових повідомлень-рішень, ані податкову вимогу, а до матеріалів справи відповідачем за зустрічним позовом не було долучено належних доказів того, що платник податків отримала вказані рішення суб'єкта владних повноважень.
Так, суд в ході судового розгляду справи встановив що:
1) у зв'язку з отриманням від банку інформації контролюючий орган рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ОСОБА_1 надіслав 18.10.2019 через поштову службу (АТ “Укрпошта») рекомендованим листом 3302301766723 (а.с. 108) свої листи №1431/ФОП/17-00-50 від 10.10.2019 та №1597/ФОП/17-00-50 від 17.10.2019 (а.с. 104-107) про надання інформації та документів, перелік яких зазначений у листі, а також про необхідність подання ОСОБА_1 декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік та необхідність сплати податкових зобов'язань за таким доходом. Про факт отримання ОСОБА_1 таких листів контролюючого органу свідчить наявний у матеріалах справи листом ОСОБА_1 (а.с. 109-110), де вона самостійно повідомила контролюючий орган про отримання нею 11.11.2019 вказаного запиту №1597/ФОП/17-00-50 від 17.10.2019 та надала на нього відповідь, відмовившись надавати будь-яку інформацію та документи на його виконання;
2) копія наказу ГУ ДПС у Рівненській області №113-п від 17.01.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 17.01.2024 №17/Ж4/17-00-24-05-16 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки були надіслані контролюючим органом на податкову адресу ОСОБА_1 через поштову службу (АТ “Укрпошта») 18.01.2024 рекомендованим листом 0600079627825 (а.с. 113, 114) з повідомленням про вречення, однак вказаний рекомендований лист 0600079627825 було повернуло поштовою службою (АТ “Укрпошта») контролюючому органу 06.02.2024 з відміткою “за закінченням терміну зберігання» (а.с. 113, 114);
3) складений контролюючим органом акт від 29.02.2024 року №2245/Ж5/17-00-24-05-18/2866919341 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки було надіслано контролюючим органом ОСОБА_1 через поштову службу (АТ “Укрпошта») 29.02.2024 рекомендованим листом 3302304876520 (а.с. 127, 128) з повідомленням про вручення на її податкову адресу, однак вказаний рекомендований лист 3302304876520 було повернуло поштовою службою (АТ “Укрпошта») контролюючому органу з відміткою “за закінченням терміну зберігання» (а.с. 113, 114);
4) податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 05.04.2024 №41251700740523, №41261700240523, №41231700240523, №41191700240523, були надіслані контролюючим органом для ОСОБА_1 через поштову службу (АТ “Укрпошта») 05.04.2024 рекомендованим листом 3450307681346 (а.с. 141-143) з повідомленням про вручення на її податкову адресу, однак вказаний рекомендований лист 3450307681346 було повернуло поштовою службою (АТ “Укрпошта») контролюючому органу з відміткою “за закінченням терміну зберігання» (а.с. 143);
5) контролюючий орган для ОСОБА_1 через поштову службу (АТ “Укрпошта») рекомендованим листом 3302304966413 (а.с. 13-14) з повідомленням про вручення на її податкову адресу, надсилав податкову вимогу форми "Ф" №0004395-1301-1700 від 07.06.2024 (а.с. 11) з детальним розрахунком суми податкового боргу, однак вказаний рекомендований лист 3302304966413 було повернуло 24.06.2024 поштовою службою (АТ “Укрпошта») контролюючому органу з відміткою “за закінченням терміну зберігання» (а.с. 13).
Положеннями статті 42 ПК України визначено порядок листування платників податків та контролюючих органів, яким серед іншого передбачено, що:
- п. 42.1. податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті;
- 42.2. документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику);
- 42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Також, відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 (далі - Порядок №610), податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги». У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно з висновками Верховного Суду, які наведені у постанові від 23.05.2022 (справа №810/3116/18), документи вважаються належним чином врученими відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків, є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.
У постановах від 09.10.2018 у справі №820/1864/17, від 23.09.2021 у справі №640/8096/19, від 04.05.2020 у справі №826/11455/15, від 04.08.2023 у справі №120/7318/21 Верховний Суд зазначив про те, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, а у разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Враховуючи наведені правові висновки і те, що уся досліджена в ході судового розгляду справи поштова кореспонденція, яка стосується предмета спору. надсилалася контролюючим органом для ОСОБА_1 через поштову службу (АТ “Укрпошта») рекомендованими листами з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків: АДРЕСА_1 , що починаючи з 23.12.2008 є зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання ОСОБА_1 , за яким вона як платних податків (фізична особа) взята на облік контролюючим органом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що така поштова кореспонденція вважається врученою платнику податків ( ОСОБА_1 ) у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а тому такий платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
У свою чергу ОСОБА_1 належним чином не обґрунтувала того, яким чином не отримання нею відповідних документів мало вплив на суть зазначеного податковим органом допущеного податкового порушення та відповідного донарахування податкових зобов'язань.
Не кожне можливе допущене порушення процедурного питання може мати безумовні наслідки протиправності прийнятого рішення.
З цього приводу у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Отже, встановивши неотримання ОСОБА_1 документів від контролюючого органу, позивач за зустрічним позовом (апелянт) не довела, що неотримання нею відповідних документів контролюючого органу мало вплив на правомірність прийняття відповідачем за зустрічним позовом спірних податкових повідомлень-рішень від 05.04.2024 №41231700240523, №41251700240523, №41261700240523, №41191700240523 і податкової вимоги від 07.06.2024 №0004395-1301-1700, тому і відсутні підстави для визнання їх протиправними і скасування.
Суд зауважує, що на підставі згаданих податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги контролюючим органом заявлено позовні вимоги первісного позову у цій справі.
Що стосується покликання апелянта на незастосування пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України, що призвело до штучного завищення платнику податків додаткового блага та податкових зобов'язань, колегія суддів враховує наступне.
Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Згідно з приписами пункту 164.1 статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до приписів пункту “д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України закріплено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Питання правозастосування абзацу “д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України отримало оцінку у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №826/12872/17, у якій Судова палата дійшла висновків, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.
Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Тобто, під додатковим благом розуміється основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.
В ході розгляду справ зі змісту наданих АТ “Укрсиббанк» контролюючому органу документів, а саме листа від 22.11.2019 р. №14-2-02/91873 (а.с. 100, 101) і адресованих банком для ОСОБА_1 повідомлень про анулювання боргу (в порядку пп. “д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України) від 27.06.2018 №24-2-01-09/139 (а.с. 102) та від 27.06.2018 №24-2-01-09/138 (а.с. 103), суд встановив, що банком як кредитором було прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 :
- за кредитним договором №11326193000 від 01.04.2008 суми основного боргу (кредиту) 24024,98 доларів США (що складає 629194,29 гривень по курсу НБУ станом на 27.06.2018), а також суми процентів 21491,55 доларів США (що складає 562845,86 гривень по курсу НБУ станом на 27.06.2018) та суми штрафних санкцій (пені) за судовим рішенням у розмірі 4011,63 гривні;
- за кредитним договором №11222254000 від 25.09.2007, а саме: суми основного боргу (кредиту) 31563,18 доларів США (що складає 826613,49 гривень по курсу НБУ станом на 27.06.2018), а також суми процентів 26813,34 доларів США (що складає 702219,12 гривень по курсу НБУ станом на 27.06.2018) та суми штрафних санкцій (пені) за судовим рішенням у розмірі 4974,01 гривні.
Згідно вказаних повідомлень банку загальна сума анульованого (прощеного) за обома кредитними договорами основного боргу (кредиту) складає 55588,15 доларів США (24024,98+31563,18), що за курсом НБУ станом на 27.06.2018 складає разом 1455807,78 гривень, що контролюючий орган вважає отриманим ОСОБА_1 у 2018 році додатковим благом у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеної (анульованої) АТ “УКРСИББАНК», та саме з цієї суми основного боргу контролюючим органом було визначено грошове зобов'язання, тобто без урахування сум анульованих (прощених) банком ОСОБА_1 сум процентів та сум штрафних санкцій (пені) за судовими рішеннями.
Крім того, з цих же документів (а.с. 100 - 103) суд встановив, що ОСОБА_1 банком було прощено (анульовано) суму основного боргу, а не змінено валюту зобов'язання за такими фінансовими кредитами з іноземної валюти у гривню, що у розумінні вищенаведених норм податкового законодавства зумовлює виникнення додаткового блага та, як наслідок, зобов'язання задекларувати отриманий дохід і сплатити з нього податок і військовий збір.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції вірно вважав, що положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX “Перехідні положення» ПК України на анульовану банком суму не поширюються, оскільки банком ОСОБА_1 повідомлено про прощення (анулювання) саме основної суми боргу, а не різниці, розрахованої кредитором відповідно до цього положення ПК України. У той же час по заборгованості за кредитними договорами відсутні відповідні умови (зміна валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню та прощення розміру різниці, відповідно розрахованої), за яких застосовуються положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX “Перехідні положення» ПК України.
З урахуванням такого цілком вірного висновку дійшов суд першої інстанції, що анульована (прощена) кредитором (банком) для ОСОБА_1 основна сума кредитної заборгованості за кредитними договорами у іноземній валюті є доходом, який отриманий платником податку як додаткове благо, і приписи пункту 8 підрозділу 1 розділу XX “Перехідні положення» ПК України на анульовану банком суму такого анульованого основного боргу не поширюються, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виник обов'язок нарахувати та сплатити з такої суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а також подати до контролюючого органу відповідну декларацію.
Такий висновок суду першої інстанції не спростований доводами апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом у цій справі та зводиться до непогодженням із ним.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року в адміністративній справі №460/9138/24 за первісним позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська
Повний текст постанови суду складено 27.04.2026 року