Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/3813/26
Провадження №2/711/2419/26
24 квітня 2026 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Переможець-32», Черкаської міської ради про порушення прав споживача на отримання послуги постачання теплової енергії в рівних умовах з іншими споживачами з правильних нарахувань, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області,
16.04.2026р. до суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому останній просить:
- визнати нарахування за послугу теплопостачання в цілому по будинку АДРЕСА_1 і в тому числі споживачу ОСОБА_1 такими що не відповідають фактично отриманій послузі та підлягають перерахунку;
- зобов'язати Черкаську міську раду провести демонтаж самочинних прибудов на прибудинковій території - кв. АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати ОСББ «Переможець-32» провести демонтаж перепланувань в коридорах загального користування по всіх поверхах та пожежній сходовій клітині та усунути всі недоліки в теплозбереженні за рахунок винних осіб, у спосіб встановлення нових дверей і вікон, а також виконати всі недоліки виявлені Комісією на предмет пожежної безпеки в будинку;
- зобов'язати ОСББ «Переможець-32» і КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» спільно провести перевірку та демонтувати самовільне переобладнання систем опалення по квартирах, демонтувати місця крадіжки гарячої води і опалення полів. Провести перевірку всіх перепланувань якими збільшені житлові площі, для визначення опалювальних площ в квартирах. Провести повну перевірку житлових площ у квартирах за технічними паспортами і відповідності технічного паспорту до житлових площ, та внести зміни до публічних договорів які мають зменшені опалювальні площі і є нікчемними правочинами;
- після усунення всіх обставин які впливають на правильний розрахунок теплової енергії, провести погашення частини комунальних платежів по яких умисно створено борги ОСОБА_1 - теплопостачання, обслуговування будинку, за рахунок відповідачів - Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, ОСББ «Переможець-32» та Черкаської міської ради;
- стягнути пропорційно з КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, ОСББ «Переможець-32» та Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 037 640 грн.
Також у позові заявлене клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Статтею 28 ЦПК України передбачено перелік випадків, коли підсудність у справі визначається за вибором позивача, що передбачає, зокрема, можливість подання позову за місцем проживання позивача.
Натомість згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються виключно за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020р. у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16.02.2021р. у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Аналіз змісту позовних вимог та підстав позову свідчить, що предметом спору в даному випадку є обставини, пов'язані з наданням послуг теплопостачання до багатоквартирного будинку, в якому знаходиться житло позивача, а позовні вимоги стосуються умов використання приміщень такого багатоквартирного будинку, в тому числі і самочинних прибудов та інженерних мереж. Отже слід виснувати, що підсудність позовних вимог в даному випадку має визначатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням відповідного будинку.
Багатоквартирний будинок, в якому проживає позивач і який є об'єктом спору, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - що відноситься до територіальної юрисдикції Соснівського районного суду м. Черкаси. До того ж, адреса місцезнаходження всіх юридичних осіб, які визначені відповідачами у позові, також перебуває на території юрисдикції Соснівського районного суду м. Черкаси. Отже беззаперечною є та обставина, що в даному випадку підсудність справи належить до юрисдикції Соснівського районного суду м. Черкаси.
Стосовно доводів позивача про те, що він звертався до Соснівського районного суду м. Черкаси з аналогічним позовом і такий позов було спрямовано ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02.05.2025р. до Придніпровського районного суду м. Черкаси (судова справа №712/4087/25), то слід зауважити наступне.
Аналіз змісту наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей щодо судових рішень по судовій справі №712/4087/25 свідчить, що позивач звертався з аналогічним позовом до Соснівського районного суду м. Черкаси, але внаслідок того, що чотири судді такого суду постановили ухвали про самовідвід, то голова суду звернувся до Черкаського апеляційного суду з поданням про передачу справи до іншого суду.
Згідно ухвали Черкаського апеляційного суду від 02.05.2025р. підставою зміни територіальної підсудності стало те, що Голова правління ОСББ «Переможець-32» - Кулик Віктор Олексійович, який є відповідачем у справі, є присяжним для здійснення судочинства в Соснівському районному суді м. Черкаси.
Судове провадження по справі №712/4087/25 завершено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.07.2025р., яка є чинною дотепер, а відтак позивач має право повторно звертатись до суду з подібними позовними вимогами.
Разом з тим, процесуальні дії, що мали місце у судовій справі №712/4087/25, не дають належних правових підстав для відкриття провадження за даним позовом Придніпровським районним судом м. Черкаси, оскільки це матиме наслідком порушення вимог процесуального закону про територіальну підсудність.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Варто зауважити, що інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський Суд з прав людини висловив міркування у пункті 24 про те, що як було встановлено фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Отже, відповідність вимозі «суд встановлений законом» передбачає існування та дотримання таких передумов: законодавча основа створення та функціонування суду; діяльність суду на підставі та відповідно до норм закону; реалізація судом визначених законом повноважень у спосіб, передбачений законом, тобто з дотриманням процесуальних правил.
Відповідно до ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Тобто, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є безумовною підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю. Зазначена теза обумовлена тим, що підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим. Безпідставне чи необґрунтоване відступлення від передбачених законом правил визначення підсудності не відповідає змісту принципу верховенства права та правової визначеності.
Відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя та виконує обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.
Отже, присяжні під час розгляду і вирішення справи користуються повноваженнями судді. Натомість присяжний не має статусу судді відповідного суду, а відтак сам по собі факт участі особи, яка може залучатись до участі у здійснення правосуддя в якості присяжного, у цивільній справі в якості сторони чи третьої особи не є підставою для зміни територіальної підсудності на підставі ч. 6 ст. 31 ЦПК України.
Варто звернути увагу, що правильність такого висновку підтверджується рішенням Ради суддів України №40 від 05.07.2019р., в якому роз'яснено, що у судді не виникатиме конфлікт інтересів при розгляді справ, в яких стороною є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, за умови відсутності приватного інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Обґрунтовуючи своє рішення №40 від 05.07.2019р. Рада суддів України наголосила, що судді при здійсненні правосуддя, в яких стороною є особа - присяжний відповідного суду, для уникнення конфлікту інтересів необхідно виходити з приватного інтересу і приймати до уваги весь спектр відносини (особисті, дружні, позасудові, тощо), які склались між ними. За умови відсутності приватного інтересу, конфлікт інтересів відсутній. У протилежному випадку конфлікт інтересів усувається у процесуальний спосіб.
Таким чином слід виснувати, що зміна територіальної підсудності цивільної справи, в якій стороною справи є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, можлива за умови наявності у всіх суддів відповідного суду підстав для відводу, що обумовлюються наявністю приватного інтересу, тобто будь-якого майнового чи немайнового інтересу судді, у тому числі зумовленого особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з особою присяжного. Правовою підставою для зміни територіальної підсудності у такому випадку є положення п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, а передача справи з такої підстави здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду (ч. 4 ст. 31 ЦПК України).
Окремо слід звернути увагу, що зміна територіальної підсудності у випадках, передбачених ст. 31 ЦПК України, по одній конкретній справі (направлення справи до іншого найбільш територіально наближеного суду через неможливість сформувати належний склад суду), не свідчить про те, що всі подібні позови мають розглядатись відповідним найбільш територіально наближеним судом. Закріплена у статті 31 ЦПК України процедура визначення найбільш територіально наближеного суду передбачає реалізацію дискреційних повноважень спеціальних суб'єктів, яким законом надано право визначати відповідний найбільш територіально наближений суд. Оминання такої процедури матиме наслідком порушення принципу правової визначеності в частині застосування правил територіальної підсудності, що порушує принцип верховенства права, а відтак суперечить завданню цивільного судочинства і по суті нівелює всю подальшу процедуру судового розгляду.
В контексті обставин даної справи слід зауважити, що підставою зміни територіальної підсудності по справі №712/4087/25 стала та обставина, що чотири судді Соснівського районного суду м. Черкаси заявили собі самовідвід, який обґрунтований тим, що представником відповідача є особа, яка має статус присяжного у відповідному суді. Враховуючи зміст рішення Ради суддів України №40 від 05.07.2019р., зазначене свідчить про те, що у таких суддів наявний конфлікт інтересів, обумовлений існуванням приватного інтересу щодо особи присяжного. Натомість це не свідчить про те, що у інших суддів цього суду також є підстави для самовідводу.
Таким чином, з огляду на зміст та підстави позову, в даному випадку підсудність позовних вимог визначається за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 30 ЦПК України і відноситься до територіальної юрисдикції Соснівського районного суду м. Черкаси, а відтак на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України справу слід передати на розгляд до такого суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 11, 27, 31, ч. 9 ст. 187, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Переможець-32», Черкаської міської ради про порушення прав споживача на отримання послуги постачання теплової енергії в рівних умовах з іншими споживачами з правильних нарахувань надіслати за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси (вул. Гоголя, 316, м. Черкаси).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В.М. Скляренко