Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3906/26
Провадження № 2/711/2456/26
про залишення позовної заяви без руху
24.04.2026 м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна, -
Позивач ОСОБА_1 20.04.2026 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Міністерства юстиції України, в якому просить зняти арешт з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , який накладено відповідно до постанови Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції серії АА № 962963 від 17.04.2009, реєстраційний номер обтяження: 8655018.
Третьою особою зазначено - Третя черкаська державна нотаріальна контора м. Черкаси.
Зацікавленою особою, яка не заявляє самостійних вимог зазначено - ОСОБА_2 .
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України. Так, позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету ; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Вказані вимоги визначені п.п. 2, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК визначено, що позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Як зазначено у частині 5, 7 статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).
Як передбачено ч.ч. 1, 3 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи, а при розгляді справ у порядку окремого провадження учасниками справи є заявники та інші заінтересовані особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 53 ЦПК України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Вивчивши подану позивачем позовну заяву та додані до неї документи, вбачається, що зазначені положення закону не виконані. Так, звертаючись до суду із цим позовом, у порушення приписів п.п. 2, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач не зазначила ідентифікаційний код юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (щодо відповідача та третьої особи); відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (щодо усіх учасників справи), а також підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також ним не виконані й інші вимоги щодо позовної заяви (п.п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Крім того, позивачу необхідно подати до суду належно оформлену позовну заяву, оскільки у вступній частині позовної заяви зазначено зацікавленою особою, яка не заявляє самостійних вимог зазначено - ОСОБА_2 , хоча за нормами ч. 1 ст. 42 ЦПК України таких учасників справи, як зацікавлена особа, при розгляді справ в порядку позовного провадження, - не передбачено.
Також, суд зауважує на тому, що пунктом першим постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у частині, що не суперечить нормам діючого законодавства, визначено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно), що передбачено п. 2 згаданої постанови.
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (Закон України «Про виконавче провадження»). У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.
У позовній заяві позивач не зазначає обставин про те, що зазначеним нею відповідачем оспорюється її право власності на нерухоме майно.
Таким чином, позивачу слід визначитися із складом учасників справи (сторонами та третіми особами), зазначити особу, в інтересах якої накладався арешт на майно.
Слід звернути увагу позивача на те, що в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України не існує юридичних осіб з найменуванням: Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Міністерства юстиції України, Центральне міжрегіональне управління МЮ; Третя черкаська державна нотаріальна контора м. Черкаси, які зазначені нею в позовній заяві учасниками справи. Вказані відомості потребують уточнень з боку позивача.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивачем не підтверджено обставини щодо наявності родинних відносин між нею, ОСОБА_1 , та спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , задля доведення права звернення в суд із цим позовом, враховуючи приписи ст. 4 ЦПК України, а також не надано доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, враховуючи доводи позову про відкликання з примусового виконання виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 .
Суд звертає увагу позивача на те, що вона вправі звернутись до КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради щодо отримання відомостей відносно виконавчого листа № 2-5568-08 та отримання у підприємства інформації/за наявності, копії постанови Державної виконавчої служби про накладення арешту на майно задля встановлення стягувача за означеним виконавчим документом, у ході примусового виконання якого було накладено 17.04.2009 арешт на нерухоме майно, враховуючи лист КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради № 11/240 від 10.08.2016, який долучено до позовної заяви, а також позицію позивача про відсутність заборгованості.
Позивачу також необхідно уточнити обставини отримання відповіді Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 9933/26.21-49/87058 від 29.05.2025, який долучено нею до позовної заяви, оскільки вона адресувалась ОСОБА_3 , на його заяву № б/н від 19.05.2025, хоча відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.10.2024, він помер ще 21.10.2024.
У вступній частині позовної заяви зазначено, що представником позивача є адвокат Павроз І.А. Дана позовна заява підписана, як зазначено, позивачем ОСОБА_4 та її представником - Павроз І. Водночас, до позовної заяви не додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача підписувати і подавати до суду, зокрема, позовну заяву. Вказані вимоги визначені у ч. 7 ст. 177 ЦПК України. В разі, якщо представником позивача є саме адвокат Павроз І.А., то адвокат зобов'язана бути зареєстрованою в системі «Електронний суд», а тому слід вказати про це у вступній частині позову, з огляду на норми ст. 43, та п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
За таких підстав, позивачу слід усунути зазначені недоліки та подати до суду позовну заяву з дотриманням всіх вказаних вимог закону. Без підтвердження вказаних обставин, суддя не може вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк на усунення недоліків.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати можливість позивачу належним чином оформити та подати до суду позов.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 4, 174, 175, 177, 185, 258-261, 497 ЦПК України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна, - залишити без руху.
Позивачу необхідно усунути, вказані в даній ухвалі недоліки, у строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
У випадку неусунення вказаних недоліків позовна заява буде визнана не поданою та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 24.04.2026.
Суддя: С. М. Позарецька