Справа № 699/1474/25
Номер провадження 1-кп/699/47/26
про призначення судового розгляду
23.04.2026 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією матеріали кримінального провадження № 12024250000000097 щодо обвинувачення ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024250000000097 щодо обвинувачення ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Разом з обвинувальним актом до матеріалів справи подано два цивільні позови начальника відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 в інтересах виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району Черкаської області до ОСОБА_4 про відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням.
У підготовче судове засідання з'явилися прокурор, обвинувачений та захисник.
Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, тому це кримінальне провадження можливо призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Підстави, передбачені ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду та просив повернути обвинувальний акт прокурору. Зокрема, адвокат зазначив, що в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, у цьому обвинувальному акті відсутній опис конкретних дій (бездіяльності) ОСОБА_4 , які б безпосередньо свідчили про його «несумлінне ставлення» - ключову ознаку об'єктивної сторони службової недбалості за ч. 2 ст. 367 КК України.
На думку сторони захисту обвинувальний акт не містить згадки про те, у чому саме виражалося це несумлінне ставлення, окрім загальних фраз про невиконання вимог законодавства. У ньому зазначено, що «Таким чином, ОСОБА_4 ... достовірно знаючи... усвідомлюючи... всупереч вимог чинного законодавства не залучив проектну організацію для розробки проектної документації на будівництво, не уклав договір будівельного підряду відповідно до вимог ст. 875 Цивільного кодексу України…».
Захисник вказує, що об'єктивна сторона кримінального правопорушення службової недбалістості за ст. 367 КК України визначає, що службова недбалість - невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.
На думку захисника, сторона обвинувачення фактично апелює до невиконання норм закону підсудним, які не мають ніякого відношення до справи і не описують суб'єктивну сторону правопорушення, тобто «несумлінне ставлення» ОСОБА_4 до своїх службових обов'язків.
Також захисник зауважує, що в обвинувальному акті не встановлено причинно-наслідковий зв'язок між діями обвинуваченого та збитком. У ньому зазначено, що: «У подальшому, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин працівниками виконавчого комітету... була складена видаткова накладна... Згідно видаткової накладної... отримано товар... Після цього... перераховано грошові кошти...».
Захисник звертає увагу, що в акті прямо зазначено, що обставини приймання робіт та їх оплати залишилися невстановленими. Однак саме ці дії (приймання неякісного товару і проведення платежу) є безпосередньою причиною заподіяння збитку. Таким чином, ланка причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_4 (укладення договору) і настанням шкоди (перерахування коштів) є нероз'ясненою та недоведеною.
Також захисник стверджує, що поданий обвинувальний акт містить опис фактичних обставин, однак жодного посилання на конкретні томи та аркуші матеріалів кримінального провадження, які підтверджують ті чи інші обставини, в ньому немає. Обвинувачення обмежується переказом висновків будівельно-технічних та судово-економічних експертиз без зазначення їх місця зберігання в матеріалах провадження, а також без посилань на показання свідків, протоколи слідчих дій, документи, отримані в ході розслідування.
На думку захисника, відсутність конкретних посилань на докази позбавляє обвинуваченого та його захисника можливості ефективно підготуватися до судового розгляду та реалізувати право на захист, гарантоване ст. 63 Конституції України та ст. 20 КПК України.
Крім того, адвокат стверджує, що обвинувальний акт у двох окремих епізодах (щодо ЗДО «Дружба» та щодо ЗДО «Сонечко» і «Зірочка») безпосередньо зазначає, що видаткові накладні були складені «за невстановлених в ході досудового розслідування обставин» працівниками виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради.
Таке формулювання свідчить про те, що орган досудового розслідування не встановив суб'єктів та обставин вчинення юридично значущих дій - підписання видаткових накладних, - які є необхідною ланкою в причинно-наслідковому зв'язку між діяннями обвинуваченого та настанням стверджуваних наслідків. Це ставить під сумнів повноту доведеності вини у формі, передбаченій ч. 2 ст. 367 КК України.
Захисник наполягає, що відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України прокурор зобов'язаний викласти обставини, які він вважає встановленими. Включення до обвинувального акту обставин, прямо визнаних невстановленими, суперечить цій вимозі та робить формулювання обвинувачення внутрішньо суперечливим і неповним.
Обвинувачений ОСОБА_4 позицію захисника підтримав.
Прокурор щодо повернення обвинувального акта заперечив, пославшись на те, що його зміст відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд, крім іншого, має право прийняти такі рішення повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно із положеннями ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Розглянувши клопотання захисника про повернення обвинувального акта, заслухавши думку інших учасників, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт, крім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Саме цим сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).
Визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг.
Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Також визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора. Разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в достатній мірі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки позиції сторони захисту.
Суд вважає за необхідне зазначити, що здатність розуміти суть обвинувачення залежить від індивідуальних особливостей сприйняття інформації певної особи. Саме тому, одні й ті самі фактичні обставини та/або формулювання обвинувачення, викладені прокурором в обвинувальному акті, різними людьми можуть сприйматися та осмислюватися по-різному, але це не може свідчити про факт неконкретності обвинувачення або його незрозумілості.
За наслідками ознайомлення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12024250000000097 від 14.03.2024 суд переконаний, що він у достатній мірі інформує обвинуваченого як про причину обвинувачення, так і про його характер. Встановлення ж судом відсутності в діянні обвинуваченого обов'язкових об'єктивних ознак кримінального правопорушення є підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1 ст. 373 КПК України).
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, яка б слугувала беззаперечною підставою для повернення прокурору обвинувального акта. За таких обставин у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 належить відмовити.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думки учасників, суд установив, що у цій справі відсутні підстави для закриття провадження чи повернення обвинувального акта прокурору.
Провадження за обвинувальним актом підсудне Корсунь-Шевченківському районному суду Черкаської області.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду за цим провадженням.
Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, є таким: прокурор, обвинувачений та захисник.
Суд з урахуванням позиції учасників справи вважає за доцільне доручити установі пробації скласти щодо обвинуваченого досудову доповідь.
Отже, заслухавши учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку про необхідність завершення підготовчого судового провадження та призначення справи до судового розгляду.
Щодо поданих прокурором в інтересах виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району Черкаської області цивільних позовів необхідно зазначити таке.
Положеннями ч.ч. 1, 4, 5 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Судом установлено, що цивільний позов подано до початку судового розгляду кримінального провадження.
Згідно з положеннями ч.ч. 3-5 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Подана прокурором позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження не встановлено.
Прокурором в позовних заявах обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Положеннями ст.ст. 61, 62 КПК України передбачено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов.
Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.
Права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
За таких обставин суд приймає до розгляду у кримінальному провадженні № 12024250000000097 дві позовні заяви начальника відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 в інтересах виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району Черкаської області до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
Виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району Черкаської області необхідно визнати цивільним позивачем у справі, а обвинуваченого ОСОБА_4 - цивільним відповідачем.
Керуючись ст.ст. 128, 314-316, 369, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
Закінчити підготовчу частину.
Кримінальне провадження № 12024250000000097 щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - призначити до судового розгляду.
Розгляд справи здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Судовий розгляд призначити у приміщенні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області на 23.07.2026 на 10:00 год.
Прийняти до розгляду у кримінальному провадженні № 12024250000000097 дві позовні заяви начальника відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 в інтересах виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району Черкаської області до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
Визнати виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району Черкаської області цивільним позивачем у справі.
Визнати обвинуваченого ОСОБА_4 цивільним відповідачем.
Копію ухвали направити сторонам цивільного позову.
У разі заперечення проти позову цивільний відповідач має право протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали надіслати до суду відзиви на позовні заяві, які відповідатимуть вимогам ч. 3 ст. 178 ЦПК України, та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, а також документи, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Цивільний позивач має право подати до суду відповідь на відзив відповідно до ст. 179 ЦПК України, а відповідачі заперечення на відповідь позивача відповідно до ст. 180 ЦПК України протягом п'яти днів з дати їх отримання.
Відповідь на відзив та заперечення на відповідь повинні відповідати вимогам частин 3-5 ст. 178 ЦПК України, а також мають бути надані суду з наданням документів, що підтверджують їх одночасне надіслання іншим учасникам справи.
У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника та представника цивільного позивача.
Зобов'язати Черкаський районний сектор № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області підготувати досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обіймаючого посаду секретаря Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаського району Черкаської області, виконуючого обов'язки Корсунь-Шевченківського міського голови, одруженого, раніше не судимого.
Встановити органу з питань пробації строк для подання досудової доповіді - до 15.06.2026.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1