Справа № 569/9012/26
17 квітня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Наумов С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Рівненській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. __________ , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 130 КУпАП.,
О 00 год. 58 хв., 30.03.2026 в м. Рівне на перехресті вул. Соборна - Млинівська, водій ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом марки «Inmotion L9», з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» та проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим повторно протягом року вчинив правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується його підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не подав.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі ОСОБА_1 .
Дослідивши адміністративні матеріали, суд вважає, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вина правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення повністю стверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема: актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оптичним диском з відео - фіксацією з камери патрульного, зобов'язанням, витягом з бази ІПНП, довідкою ВАП УПП в Рівненській області, іншими матеріалами.
Із дослідженого в судовому засіданні акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від запропонованого проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Згідно дослідженого направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від запропонованого проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Відповідно до дослідженого оптичного диску відео - фіксації з камери патрульного, долученого до адміністративних матеріалів, також підтверджується факт керування електричним колісним транспортним засобом, зупинки працівниками поліції та відмови ОСОБА_1 від запропонованого проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також із дослідженого зобов'язання, долученого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом та зобов'язано не керувати транспортним засобом протягом 24 годин.
Відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає в разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбаченого частиною першою цієї статті.
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 26.11.2025, яка набрала законної сили підтверджується повторність протягом року притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Отже, дослідивши адміністративні матеріали, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення передбачене ст. 2 ст. 130 КУпАП.
Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.
Протилежного доказам, з'ясованим в судовому засіданні, не встановлено, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та доказів відсутності вини не надав.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Законодавством розмежовано поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб». Зокрема,п. 1.10 ПДР визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. В іншому випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 вказано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна, а для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката, як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.
Пунктом 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідно положень пункту 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У даному випадку такі висновки суду узгоджено також із практикою апеляційного суду рішення якого у такій категорії справ є остаточними (пост. Рівненського апеляційного суду від 18.12.2024 р. у справі № 558/531/24, https://reyestr.court.gov.ua/Review/123934329).
Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який повторно протягом року притягується до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, ступінь його вини, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобам, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір в розмірі 0,02 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 130, 283, 284, КУпАП.,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі у виді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобам строком на 3 (три) роки. (Реквізити для сплати штрафів: отримувач ГУК у Рівненській області 21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 3801294; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA218999980313020149000017001; код класифікації бюджету - 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. в дохід держави. (Реквізити для зарахування судового збору: отримувач коштів ГУК у Рівн. обл./Рівнен.міс.тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 3801294; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA458999980313191206000017527; код класифікації доходів бюджету - 22030101).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов