01 квітня 2026 року м. Київ
Справа №362/3846/25
Апеляційне провадження №22-ц/824/3512/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Шаламай Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Кравченко Л.М. 30 вересня 2025 року в м. Васильків,
у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , державний виконавець Подільського відділу Державної виконавчої служби Центрального національного управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольга Олександрівна на рішення та бездіяльність державного виконавця,
У травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся у суд із скаргою на дії державного виконавця, у якій просив:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця, що пов'язані з невірним розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №75157644 від 03 червня 2024 року;
- визнати неправомірним і скасувати розрахунок заборгованості у виконавчому провадженні №75157644 від 03 червня 2024 року станом на 14 травня 2025 року;
- зобов'язати головного державного виконавця усунути порушення шляхом здійснення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №75157644 від 03 червня 2024 року;
- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця, яка полягає у нездійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №75157644 від 03 червня 2024 року за період з 01 січня 2025 року по 14 травня 2025 року;
- зобов'язати головного державного виконавця усунути порушення шляхом видачі боржнику правильного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №75157644 від 03 червня 2024 року;
- у порядку ст.453 ЦПК України, зобов'язати головного державного виконавця повідомити суд про виконання ухвали суду.
Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем стягуються аліменти з усіх видів його заробітку, включаючи непостійні виплати, з яких аліменти в силу вимог чинного законодавства не можуть бути відраховані, а саме допомоги на оздоровлення, премій, матеріальних допомог.
Зазначено, що 15 травня 2024 року судовим наказом Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/3321/24 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 травня 2024 року і до досягнення повноліття.
03 червня 2024 року головним державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМЖУ Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 75157644 на підставі судового наказу №362/3321/24 від 15 травня 2024 року.
ОСОБА_1 щомісячно нараховується з військової частини НОМЕР_1 грошове забезпечення в т.ч. натуральній формі (грн) та інші нарахування, з яких стягнуто податок з доходів фізичних осіб.
При цьому, згідно довідок, сума нарахованих «інші нарахування» включає - суму виплаченої винагороди за участь в операції об'єднаних сил, премії згідно статуту Збройних сил України, а також матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік, які не підлягають нарахуванню на неї суми аліментів згідно постанови КМУ № 1294 від 07 листопада 2007 року, п.п.8, 3, 10 Наказу МОУ №316 від 15 травня 2001 року.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , державний виконавець Подільського відділу Державної виконавчої служби Центрального національного управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О.О. на рішення та бездіяльність державного виконавця - відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що інші нарахування, які нараховувались та виплачувались скаржнику не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мають постійний характер та відносяться до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем правомірно здійснено нарахування аліментів, а тому скарга до задоволення не підлягає.
Не погодився із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій він зазначає, що оскаржувана ухвала є протиправною та необґрунтованою.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів є неправильним, неповним і протиправним, що прямо порушує права та законні інтереси боржника.
Посилається на те, що суд першої інстанції не врахував даних про добровільно сплачених боржником аліментів в рахунок погашення заборгованості в розмірі 27436,95 грн по даному виконавчому провадженні, хоча такі були сплачені після прийняття судом наказу про стягнення аліментів з боржника. Звертає увагу, що тільки Військова частина НОМЕР_1 за період з травня по жовтень 2024 року включно утримала з грошового забезпечення боржника 48928,99 грн аліментів на користь стягувача. Крім того, стягнення аліментів здійснюється з непостійних доходів боржника, зокрема одноразові виплати на оздоровлення (лікування, реабілітацію), вирішення соціально-побутових питань, одноразові премії за виконання певних бойових завдань.
Посилається на те, що розрахунок державного виконавця не містить правильного розрахунку аліментів за травень 2024, а тому оскаржуваний розрахунок вже в цій частині незаконний і мав бути скасований судом першої інстанції.
Окрім цього, державним виконавцем не було здійснено розрахунку заборгованості зі сплати аліментів до 01 січня 2025 року по 14 травня 2025 року.
Звертає увагу, що розрахунок аліментів датовано і підписано державним виконавцем 14 травня 2025 року, тоді як розрахунок заборгованості по аліментах здійснено лише до грудня 2024 включно.
На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким скаргу на рішення та бездіяльність державного виконавця задовольнити в повному обсязі.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Хомич О.О. підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив про задоволення заявлених вимог.
ОСОБА_2 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення.
Державний виконавець Подільського відділу Державної виконавчої служби Центрального національного управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О.О. в судове засідання не з'явилася, повідомлялась належним чином, причин неявки не повідомила. З огляду на наведене та керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що судовим наказом Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2024 року у справі № 362/3321/24 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 травня 2024 року і до досягнення повноліття (т.1, а.с.21,127).
03 червня 2024 року головним державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві ЦМЖУ Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 75157644 на підставі судового наказу №362/3321/24 від 15 травня 2024 року (т.1, а.с.22-23,129-130).
03 червня 2024 року державним виконавцем також винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (т.1 а.с.76-77, 139-140).
03 вересня 2024 року державним виконавцем був складений акт про те, що ОСОБА_1 проігнорував зобов'язання та не надав до відділу декларацію про доходи та майно (т.1 а.с.131).
Згідно з даними Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України ОСОБА_1 отримував вид виплати 02 - заробітна плата/дохід застрахованої особи, назва страхувальника військова частина НОМЕР_1 , розмір доходу у другому кварталі 2024 року становить 376875,75 грн (податок 67837,65 грн), у третьому кварталі 2024 року 1000 грн та 238296,27 грн (податок 42893,33 грн) ( т.1, а.с. 147, 148, 159, 163-164, 165, 169, 172).
З довідки про доходи військової частини НОМЕР_1 від 12 вересня 2024 року № 2236/ФС вбачається, що ОСОБА_1 щомісячно нараховується грошове забезпечення в т.ч. натуральній формі (грн.) та інші нарахування, з яких стягнуто податок з доходів фізичних осіб. А саме вбачається нарахування: у травні 2024 року грошового забезпечення 25625,25 грн (податок 4612,55 грн) інші нарахування 100000 грн (податок 18000,00 грн); у червні 2024 року грошового забезпечення 25625,25 грн (податок 4612,55 грн) інші нарахування 100000,00 грн (податок 18000,00 грн), у липні 2024 року грошового забезпечення 25625,25 грн (податок 4612,55 грн) інші нарахування 100000,00 грн (податок 18000,00 грн) , у серпні 2024 року грошового забезпечення 25625,25 грн (податок 4612,55 грн) інші нарахування 61290,26 грн ( податок 11032,25 грн) (т.1 а.с.186).
З довідки про доходи військової частини НОМЕР_1 від 29 листопада 2024 року № 3003/ФС вбачається, що ОСОБА_1 щомісячно нараховується грошове забезпечення в т.ч. натуральній формі (грн.) та інші нарахування, з яких стягнуто податок з доходів фізичних осіб. А саме вбачається нарахування: у травні 2024 року грошового забезпечення 14879,18 грн (податок 2678,25 грн) інші нарахування 58064,52 грн (податок 10451,61 грн); у червні 2024 року грошового забезпечення 25625,25 грн (податок 4612,55 грн) інші нарахування 100000,00 грн (податок 18000,00 грн), у липні 2024 року грошового забезпечення 25625,25 грн (податок 4612,55 грн) інші нарахування 61290,32 грн (податок 11032,26 грн), у серпні 2024 року грошового забезпечення 25755,45 грн (податок 4635,98 грн) інші нарахування відсутні; у вересні 2024 року грошового забезпечення 25755,45 грн (податок 4635,9 грн) інші нарахування 2000,00 грн (податок 360,00 грн), у жовтні 2024 року грошового забезпечення 25755,45 грн (податок 4635,985 грн) інші нарахування 30000,00 грн (податок 5400,00 грн) (т.1 а.с.85,189).
В матеріалах справи наявні дані про здійснення ОСОБА_1 переказів на банківський рахунок ОСОБА_2 з призначенням платежу «аліменти»: 21 травня 2024 року на суму 7035,18 грн; 27 травня 2024 року на суму 804,02 грн; 07 червня 2024 року на суму 1005,02 грн; 14 червня 2024 року на суму 1005,03 грн; 21 червня 2024 року на суму 1005,03 грн; 29 червня 2024 року на суму 3015,08 грн; 16 липня 2024 року на суму 502,51 грн; 24 липня 2024 року на суму 3015,08 грн (т.1 а.с.41-51, 174-182).
Згідно з оскаржуваним розрахунком заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню від 14 травня 2025 року (т.1, а.с. 16
До скарги також долучено в копіях: посвідчення ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 від 01 листопада 2023 року (т.1, а.с. 17), військовий квиток ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 від 08 серпня 2022 року (т.1, а.с. 18-20), інформація про виконавчому провадженню від 25 травня 2025 року (т.1, а.с. 24-26), заява про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів, надання розрахунку такої заборгованості боржнику та зняття арешту з усього майна та грошових коштів боржника подана ОСОБА_1 до виконавчої служби з додатками (т.1, а.с. 27-58,86-89), ухвала Васильківського міськрайонного суду від 15 листопада 2024 року та постанова Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року (т.1, а.с. 59-74), вимога державного виконавця ВП№75157644/2 від 12 листопада 2024 року (т.1, а.с. 78-79), відповідь № 2 на вимогу державного виконавця від 19 грудня 2024 року (т.1, а.с. 80).
В матеріалах виконавчого провадження наявний розрахунок заборгованості від 01 вересня 2025 року, проведений за період з травня 2024 року по серпень 2025 року, згідно з яким здійснюється нарахування аліментів у розмірі 25% від доходу, а саме: у травні 2024 року розмір доходу визначений 103012,72 грн, до стягнення визначено 25753,18 грн, вказано про сплату боржником 7839,20 грн, заборгованість 17913,98 грн; у червні 2024 року розмір доходу визначений 103012,72 грн, до стягнення визначено 25753,18 грн, вказано про сплату боржником 6030,16 грн, заборгованість 19723,02 грн; у липні 2024 року розмір доходу визначений 65134,31 грн, до стягнення визначено 16283,58 грн, вказано про сплату боржником 3517,59 грн, заборгованість 12765,99 грн; у серпні 2024 року розмір доходу визначений 65134,31 грн, до стягнення визначено 16283,58 грн, вказано про сплату боржником 6041,22 грн, заборгованість 10242,36 грн; у вересні 2024 року розмір доходу визначений 65134,31 грн, до стягнення визначено 16283,58 грн, вказано про сплату боржником 6342,28 грн, заборгованість 9941,3 грн; у жовтні 2024 року розмір доходу визначений 47974,61 грн, до стягнення визначено 11993,65 грн, вказано про сплату боржником 6342,28 грн, заборгованість 5651,37 грн, у листопаді 2024 року розмір доходу визначений 47974,61 грн, до стягнення визначено 11993,65 грн, вказано про сплату боржником 6342,28 грн, заборгованість 5651,37 грн; у грудні 2024 року розмір доходу визначений 47974,61 грн, до стягнення визначено 11993,65 грн, вказано про сплату боржником 6342,28 грн, заборгованість 5651,37 грн (т.1 а.с.215).
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно з частинами першою та третьою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 146 від 26 лютого 1993 року, передбачено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.
Пунктом 8 Переліку передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям, під час дії воєнного стану" установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових)дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується у відповідних розмірах, розмір якої залежить зокрема від безпосередньої участі у бойових діях, покладених завданнях та від іншого.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 2610/27695/2012 вказано, що саме на виконавця покладено обов'язок щомісячно обчислювати як розмір аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), так і заборгованість зі сплати аліментів і повідомляти про її існування та розмір сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику.
У постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 572/2303/19 вказано, що відповідно до частини третьої статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчисляється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. … Встановивши, що матеріалами виконавчого провадження підтверджена наявність певного боргу по аліментам з боку заявника, а останній не був позбавлений подати такі докази на спростування наявного у виконавчому провадженні розрахунку, проте належними та допустимими доказами не спростував, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, прийшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги.
Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц вказано на те, що у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну "дохід" у дужках після поняття "заробіток" може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.
Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року по справі № 209/3260/13-ц зазначає, що немає жодних підстав вважати, що законодавець, маючи на меті належне забезпечення дитини для її повноцінного духовного та фізичного розвитку, міг з будь-яких причин не охоплювати аліментними зобов'язаннями додаткову винагороду на період воєнного стану.
Внесенням відповідних змін 16 листопада 2022 року законодавець лише конкретизував перелік видів грошового забезпечення, із яких справляється нарахування аліментів, за для усунення проблемних питань при нарахуванні аліментів, а не "створив" новий вид доходів, який раніше таким не визнавав.
Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2025 року у справі № 363/3608/24 погодився з відмовою судів попередніх інстанцій у задоволенні скарги боржника, вказавши, що за змістом пунктів 1 і 8 Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди, зокрема з додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру. Тобто Кабінет Міністрів України не відніс зазначену додаткову винагороду до грошового забезпечення, яке не має постійного характеру. Інакше кажучи, така додаткова винагорода є постійною впродовж дії воєнного стану згідно з умовами, визначеними у постанові № 168. На цей висновок не впливає те, що згідно з Порядком № 260 додаткова винагорода, яка виплачується на період воєнного стану, класифікована як одноразовий додатковий вид грошового забезпечення. Вказівка у його назві на одноразовість не означає, що додаткова винагорода, яка виплачується на період воєнного стану, всупереч Переліку не має постійного характеру. Впродовж дії воєнного стану вона нараховується та виплачується на регулярній основі відповідно до умов, визначених у постанові № 168. За іншої інтерпретації, якщо погодитися з боржником, він би міг отримати додаткову винагороду, яка виплачується на період воєнного стану, лише один раз (одноразово) за весь цей період.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями статей 77-80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З наведених обставин справи вбачається, що на виконанні Подільського відділу Державної виконавчої служби Центрального національного управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 03 червня 2024 року перебуває виконавче провадження № 75157644 щодо стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 .
Звертаючись до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця заявник (боржник за виконавчим провадженням) обґрунтовував вимоги скарги тим, що дії державного виконавця щодо стягнення аліментів з непостійних доходів боржника (разових, ситуативних) є неправомірними.
Разом з тим з аналізу вказаних норм вбачається, що аліменти мають стягуватися в частці від усіх видів доходу боржника, а тому державний виконавець повинен враховувати всі види надходжень боржника для визначення розміру аліментів. Додаткові виплати, які мають нараховуватися та виплачувались боржнику як військовослужбовцю не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мають постійний характер та відносяться до видів доходів, які враховуються при визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей батьків, інших осіб.
Перевіряючи детально наведені державним виконавцем розрахунки апеляційним судом встановлена відмінність даних наведених ВЧ НОМЕР_1 у довідці від 12 вересня 2024 року та у довідці від 29 листопада 2024 року щодо нарахувань у травні 2024 року, липні 2024 року, серпні 2024 року. Однак здійснивши порівняння з даними Державної податкової служби України, колегія суддів приходить до висновку, що дані наведені у довідці від 12 вересня 2024 року відповідають даним наявним у Державній податковій службі України. З оскаржуваного розрахунку від 14 травня 2025 року вбачається, що державним виконавцем взяті за основу суми, що відповідають вказаним даним, з урахуванням податків, а тому неправомірності дій державного виконавця при визначенні розміру аліментів, що підлягають до стягнення не вбачається.
Відносно доводів скаржника щодо неврахування в оспорюваному розрахунку заборгованості сум сплачених ним добровільно на рахунок стягувача, колегія суддів звертає увагу, що оскаржуваний розрахунок від 14 травня 2025 року дійсно не містить даних про здійснення таких платежів у травні, червні, липні 2024 року, проте в інші місяці (серпень-грудень 2024 року) наявні. Поряд з цим з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що дані про добровільну сплату боржником сум аліментів поза межами виконавчого провадження були представлені державному виконавцю у серпні 2025 року та були ним враховані при складені розрахунку 01 вересня 2025 року. Враховуючи, що боржник у виконавчому провадженні не був позбавлений подати такі докази на момент складення оспорваного розрахунку, проте таких дій не вчинив, а також обставини врахування цих платежів після надання відповідних даних державним виконавцем, апеляційний суд не вбачає неправомірності дій державного виконавця та порушення прав боржника у виконавчому провадженні. Судом першої інстанції не було здійснено дослідження цієї обставини, проте вказаний недолік усунутий судом апеляційної інстанції і як вбачається з вищевикладеного, висновки суду першої інстанції не спростовуються.
Враховуючи, що неправомірності дії державного виконавця судом не встановлено, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги. Судом з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги дублюють вимоги скарги, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: О.В. Желепа
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 23 квітня 2026 року.