справа № 761/49294/25
головуючий у суді І інстанції Глянь О.С.
провадження № 33/824/953/2026
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
01 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Татаржинського Миколи Вячеславовича на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Відповідно до указаної постанови 07 листопада 2025 року о 21 год. 43 хв. у м. Києві, вул. Юрія Іллєнка, 50А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну та у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди, в місці проведення ремонтних робіт на дорозі, яка позначена дорожнім знаком 1.37 «Дорожні роботи», виїжджаючи з місця проведення ремонтних робіт, пошкодив автомобільні колеса, чим заподіяно матеріальну шкоду з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.3б, 12.3 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Татаржинського М.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить: скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що знак 1.37 «Дорожні роботи», який був встановлений з порушенням Правил дорожнього руху.
Згідно зі схемою місця ДТП, складеної екіпажем поліції, який прибув на місце, знак 1.37 «Дорожні роботи» був встановлений за 36 метрів до місця проведення ремонтних робіт.
Ремонтні роботи на ділянці проїзної частини в районі вул. Юрія Іллєнка, 50-А не були короткостроковими, оскільки тривали більше 4 годин.
На підтвердження цього факту представником апелянта зроблено запит до КП «ШЕУ Шевченківського району м. Києва». За результатом отримання відповіді, така буде долучена до матеріалів даної справи.
Знак 1.37 «Дорожні роботи» у населених пунктах установлюється на відстані 50-100 м до початку виконання довгострокових дорожніх робіт на проїзній частині.
Таким чином, знак 1.37 «Дорожні роботи» встановлений на проїзній частині, в районі вул. Юрія Іллєнка, 50-А був встановлений на неналежній відстані, яка є значно меншою за дозволену Правилами дорожнього руху.
Вказує, що подія відбулася о 21:30 год., коли оглядовість на проїзній частині стала меншою. Також, через військовий стан велика кількість міст по Україні, зокрема Київ, у вечірній та нічний час не використовує освітлення вулиць та доріг на 100 відсотків.
На схемі місця ДТП відсутнє позначення каналізаційних люків, які були розміщені в першій з трьох смуг дорожнього руху, по якій рухався апелянт.
Через зняття шару дорожнього покриття каналізаційні люки були розміщені на висоті, яка дорівнювали рівню шару проїзної частини, який було знято. Таким чином, каналізаційні люки утворювали додаткову перешкоду у напрямку руху та змусили ОСОБА_1 маневрувати, що прямо вплинуло на реакцію водія щодо гальмування.
Зазначає, що гальмівний шлях включає в себе реакцію водія та безпосередньо гальмування, оскільки зупинний шлях (від виявлення небезпеки до повної зупинки) складається з часу реакції водія (від усвідомлення до натискання педалі гальма) та гальмівного шляху (від натискання до зупинки). Тобто, ключовий момент в тому, що водій повинен спочатку усвідомити небезпеку і лише потім діяти.
Указані обставини позбавили ОСОБА_1 можливості вжити заходів та завчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Дорожньо-транспортна пригода сталась через сукупність обставин, які прямо не залежали від волі ОСОБА_1 та на які він прямо не міг вплинути, що прямо вказує на відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи прийняв до уваги лише один доказ, а саме: протокол серії ЕПР1 № 506498 від 07 листопада 2025 року, який було покладено в основу оскаржуваної постанови. При цьому, докази та обґрунтування надані представником апелянта були залишені судом поза увагою та не були враховані під час прийняття оскаржуваної постанови.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Татаржинський М.В. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та заявив клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва на його адвокатський запит, яка отримана ним вже після подання апеляційної скарги.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше (стаття 251 КУпАП).
Відповідно до загальних положень ПДР - ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог пункту 2.3.б ПДР України, за що передбачена відповідальність статтею 124 КУпАП.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до пункту 2.3.б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Також у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну та у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди, в місці проведення ремонтних робіт на дорозі, яка позначена дорожнім знаком 1.37 «Дорожні роботи», виїжджаючи з місця проведення ремонтних робіт, пошкодив автомобільні колеса.
З доданої до протоколу схеми місця ДТП вбачається, що знак 1.37 «Дорожні роботи» був встановлений на відстані 36 метрів до місця проведення ремонтних робіт (позначка 5 на схемі).
Відповідно до п. 5.2.1 ДСТУ 8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт» передбачено, що розрізняють два види дорожніх робіт: короткострокові (тривалістю не більше 4 годин) та довгострокові (тривалістю понад 4 години).
Короткострокові ремонтні роботи на проїзній частині (в місті) - це роботи з обслуговування дороги, що тривають не довше 4 годин і спрямовані на оперативне усунення дефектів, відновлення безпеки та функціональності, включаючи ямковий ремонт, відновлення розмітки, прибирання, ліквідацію дрібних пошкоджень, які часто позначаються знаком 1.37 «Дорожні роботи».
1.37 «Дорожні роботи». Ділянка дороги, на якій виконуються дорожні роботи.
Знак 1.37 може бути встановлено на відстані 10-15 м до місця виконання короткострокових дорожніх робіт на проїзній частині в населеному пункті.
Поза населеними пунктами знаки 1.8, 1.13-1.16, 1.25, 1.27, 1.28, 1.33 і 1.37, а в населених пунктах знаки 1.33 і 1.37 повторюються. Наступний знак встановлюється на відстані щонайменше 50 м до початку небезпечної ділянки.
Знаки 1.10, 1.12, 1.14, 1.15, 1.37 і 1.38 - тимчасові і встановлюються на період, необхідний для виконання відповідних робіт на дорозі.
Попереджувальні знаки, крім знаків 1.4.1-1.4.3, 1.29-1.31.6, установлюються поза населеними пунктами на відстані 150-300 м, у населених пунктах на відстані 50-100 м до початку небезпечної ділянки. У разі потреби знаки встановлюються і на іншій відстані, яка зазначається на табличці 7.1.1.
Відповідно до відповіді КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва від 22 грудня 2025 року на адвокатський запит, з 01 листопада 2025 року по 08 листопада 2025 року КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва проводилися дорожні роботи на вулично-дорожній мережі по вул. Юрія Ільєнка, напроти будинку 50а. тимчасова організація дорожнього ружу на місці проведення робіт була здійснена із встановленням дорожнього знаку 1.37 «Дорожні роботи».
Таким чином ремонтні роботи на указаній ділянці проїзної частини тривали більше 4 годин, а отже не були короткостроковими, тому знак 1.37 «Дорожні роботи» встановлений на меншій відстані за встановлену Правилами дорожнього руху.
Отже, Правилами дорожнього руху України відстань 50-100 м до початку небезпечної ділянки у населених пунктах визначена з огляду те, що цієї відстані достатньо, щоб водій устиг помітити знак, зрозуміти небезпеку та прийняти рішення, не створюючи аварійних ситуацій, про безпечне зниження швидкості або зупинки перед небезпечною ділянкою.
Жодних доказів, які б свідчили про те, що водій був об'єктивно спроможний своєчасно виявити перешкоду або небезпеку для руху та відреагувати на зміну дорожньої обстановки, на відстані 36 метрів до місця проведення ремонтних робіт - матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен дійти висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З урахуванням цього, перевіривши доводи апеляційної скарги, та проаналізувавши наявні у справі докази, виходячи із засад, закріплених у статті 7 КУпАП, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи і дійшов помилкового висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, оскільки зібрані у справі докази у їх сукупності об'єктивно не є достатніми для ухвалення такого рішення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
На підставі викладеного, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Татаржинського М.В. підлягає задоволенню, постанова Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 рокупідлягає скасуванню а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях Татаржинського М.В. складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Татаржинського Миколи Вячеславовича задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 09 грудня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова