Справа № 640/19817/22 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Буряк І.В.
Іменем України
24 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати Акт від 20.09.2022 №26066/ж5/26-15-04-13-03/40582643 про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» (податковий номер 40582643) за травень 2022 року;
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.10.2022 №272230413 та №272250413.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" дана справа передана для розгляду Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2025 закрито провадження у справі у частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Акта від 20.09.2022 №26066/ж5/26-15-04-13-03/40582643 про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Прайм Полімер Пак" (податковий номер-40582643) за травень 2022 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2025 матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 640/19817/22 передано на розгляд Шостому апеляційному адміністративному суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі № 640/19817/22.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (ПК України), що призвело до завищення у відповідній декларації суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду на суму 516 443 грн та заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету на суму 617 932 грн. Також під час перевірки встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 34 375 грн.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що відповідачем установлено відхилення розміру грошового зобов'язання з ПДВ та сумою виписаних податкових накладних, що складає 34 375,00 грн. Товариство вважає такий висновок хибним, оскільки податкова накладна від 19.05.2022 № 218, через яку виникло відхилення, була оформлена помилково, тому її не було включено до складу податкових зобов'язань з ПДВ та складено розрахунок коригування від 19.05.2022 № 314, який доставлено до центрального рівня ДПС України 21.09.2022.
Також позивач не згоден із висновками податкового органу щодо порушення формування податкового кредиту, у тому числі за рахунок податкових накладних, зареєстрованих постачальниками із порушенням граничних термінів реєстрації. Стверджує, що у даному випадку належить застосовувати пп.4.1.4 ст. 4, п.56.21 ст.56 ПК України у частині презумпції правомірності рішень платника у випадку неоднозначного (множинного) тлумачення законодавства, яке має тлумачитися на користь платника..
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Прайм Полімер Пак» за результатами якої складено Акт від 20.09.2022 № 26066/ж5/26-15-04-13-03/40582643.
У ході перевірки встановлено та зафіксовано в акті порушення позивачем вимог п. 200.4 ст.200 та п. 69.1 ст.69 підрозд.10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України.
В акті перевірки вказано, що за даними ЄРПН постачальником ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» зареєстровано податкових накладних у травні 2022 року на загальну суму ПДВ 2 716 983, 00 грн. Відхилення складає 34 375,00 грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань у декларації за травень 2022 року на суму 34 375,00 грн.
Також у ході камеральної перевірки декларації з ПДВ за травень 2022 року установлено, що ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» сформовано податковий кредит на суму ПДВ 1 910 193,00 грн, у тому числі за рахунок податкових накладних, зареєстрованих з порушенням граничних термінів реєстрації на суму 1 100 000,00 грн.
Таким чином Товариством у декларації за травень 2022 року завищено суму податкового кредиту на 516 443,00 грн.
Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивачем подано заперечення.
За результатами розгляду заперечень платника ГУ ДПС у м. Києві висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення, про що Товариство повідомлено листом від 17.10.2022 № 13217/1/26-15-04-13-08.
19.10.2022 на підставі вказаних висновків податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення рішення:
- № 272230413, яким за порушення п. 69.1 ст.69 підрозд.10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ПРАЙМ ПОЛІМЕР ПАК» з ПДВ на загальну суму 679 725, 00 грн, у тому числі за основним платежем - 617 932,00 грн та штрафні (фінансові) санкції - 61 793 грн;
- № 272250413, яким за порушення п. 200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення в декларації з ПДВ за січень 2022 року від'ємного значення, що переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (звітний період травень 2022 року) у сумі 516 443,00 грн.
Позивач вважає вказані рішення протиправними, а тому звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду даної справи відповідачем не доведено обґрунтованості висновків перевірки та правомірності оскаржуваних рішень, прийнятих на підставі таких висновків.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Щодо висновків податкового органу щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ у декларації за травень 2022 року на суму 34 375,00 грн, у зв'язку із не включенням до складу податкового зобов'язання суми ПДВ по податковій накладній від 19.05.2022 № 218. суд зазначає наступне.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п.192. ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Згідно із п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пункт 202.1 статті 202 ПК України передбачає, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.
Згідно із п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 затверджено форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної (Наказ № 1307, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)
Відповідно до п. 21 Наказу № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.
У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Згідно із п. 24 Наказу № 1307 у разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок(ки) коригування до податкової(их) накладної(их), зайво складеної(их) на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:
у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «х» не проставляється;
у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;
в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної» розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних;
в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» розрахунку коригування зазначаються дані щодо розрахунку коригування, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався.
У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше не складався розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем), який був зазначений у податковій накладній, що коригується, крім випадків, передбачених цим Порядком.
У разі складання розрахунку коригування з типом причини 20 до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, до якої раніше було складено розрахунок коригування, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) з урахуванням таких особливостей:
в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна» такого розрахунку коригування зазначаються дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна;
графи з 1 по 15 розділу Б такого розрахунку коригування та рядки розділу А не заповнюються.
Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у цьому пункті, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).
Встановлено, що позивачем складено дві податкові накладні на одну й ту ж операцію, а саме:
- від 18.05.2022 № 217 на загальну суму 206 250,00 грн., у тому числі ПДВ - 34 375,00 грн. Зареєстрована у ЄРПН 04.07.2022
- від 19.05.2022 № 218 на загальну суму 206 250,00 грн., у тому числі ПДВ - 34 375,00 грн.
Позивач пояснив, що помилково склав податкову накладну № 218, а тому оформив Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 19.05.2022 № 314 до податкової накладної від 19.05.2022 № 218 та відкоригував суму ПДВ у розмірі 34 375,00 грн.
Розрахунок коригування зареєстрований 21.09.2022.
Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, такі дії відповідають наведеним положення ПК України та Порядку № 1307, які передбачають процедуру коригування податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із помилковим (зайво) складенням податкової накладної, що реалізується через оформлення та реєстрацію відповідного розрахунку коригування.
Якщо платником податку помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ. Розрахунок коригування, виписаний до такої податкової накладної, підлягає реєстрації в ЄРПН, але до податкової звітності також не включається.
Оскільки розрахунок коригування до податкової накладної зареєстрований 21.09.2022, станом на момент проведення перевірки у податкового органу була можливість перевірити наведені судом обставини.
Жодних доводів у спростування тверджень позивача у цій частині спору відповідачем не наведено.
Таким чином, висновок податкового органу, щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ на суму 34 375,00 грн у декларації з ПДВ за травень 2022 року - помилковий.
Щодо висновків податкового органу щодо безпідставності включення Товариством до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним строк реєстрації яких порушено на суму 1 100 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Відповідно до ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно із п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пункт 198.2 ст.198 ПК України передбачає, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно із ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Підрозділ 2 розділу XX ПК України доповнено пунктом 32-2 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, згідно із яким, тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку:
включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За приписами пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Встановлено, що спірний податковий кредит на загальну суму 1 100 000,00 грн сформований на підставі наступних податкових накладних:
- від 05.05.2022 № 12 складена постачальником ТОВ «Черкаський Полімер», отримувач Товариство на загальну суму 3 300 000, у тому числі ПДВ 550 000,00 грн;
- від 10.05.2022 № 20 складена постачальником ТОВ «Черкаський Полімер», отримувач Товариство на загальну суму 3 300 000, у тому числі ПДВ 550 000,00 грн.
Згідно Додатку № 1 сума ПДВ у розмірі 1 100 000,00 грн включена до складу податкового кредиту травня 2022 року.
Висновок податкового органу в акті перевірки та це відображено у податковому повідомленні рішенні від 19.10.2022 № 272230413 обґрунтовано порушенням платником п. 69.1 ст.69 підрозд.10 розділ. ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Однак, спірні правовідносини стосуються формування податкового кредиту за зареєстрованими податковими накладними від 05.05.2022 № 12 та від 10.05.2022 № 20.
Як доречно зауважив суд першої інстанції, в акті перевірки відсутнє належне обґрунтування суті порушення.
Згідно із п.32-2 підрозд. 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платники протягом податкових періодів: лютий, березень, квітень, травень 2022 року можуть формувати податковий кредит незалежно від наявності податкових накладних, за умов наявності належних первинних документів, що, однак не з'ясовується у межах камеральної перевірки.
Відтак, податковим органом не доведено правомірності висновків у цій частині спору, а тому податкове повідомлення-рішення № 272230413 є протиправним та підлягає скасуванню.
Наслідком установлення відсутності порушення формування податкового кредиту є висновок про безпідставність податкового повідомлення-рішення № 272250413 про завищення від'ємного значення, що переноситься до складу наступного звітного періоду у декларації за травень 2022 року. У цьому податковому повідомленні-рішенні вказано про завищення від'ємного значення, що переноситься до складу наступного звітного періоду у декларації за січень 2022 року, однак з подальшого змісту такого та розрахунку від'ємного значення суми податку вбачається, що вказане є помилкою.
З урахуванням наведено у сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані висновки контролюючого органу не обґрунтовані, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної не спростовують висновки суду першої інстанції.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 48, 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2025 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку