Справа № 159/1088/26
Провадження № 1-кп/159/386/26
про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою
24 квітня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026030550000005 від 03.01.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прага, Чеської Республіки, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
В провадженні Ковельського міськрайонного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
За змістом обвинувального акту, який надійшов до суду 24.02.2026, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він, керуючись єдиним умислом, спрямованим на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, що діє на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, дію якого неодноразово продовжено, в період часу з 19.44 години 14.12.2025 до 13.23 години 17.12.2025, маючи доступ до банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з технологією «РауРass», призначеною для здійснення безконтактних платежів, розраховуючи, що на вказаній картці є достатня сума коштів для задоволення його потреб, та знаючи, що розрахунок за допомогою технології «РауРass» можливо здійснювати без введення паролю до картки, розраховуючись за покупки та послуги на суми, що не перевищують 500 гривень за одну транзакцію, використовував наявні на вказаній банківській картці кошти для придбання речей побуту, засобів гігієни та продуктів харчування, здійснивши в загальному 103 грошові операції на загальну суму 19131,12 гривень, чим своїми умисними злочинними діями, повторно таємно викрав належні ОСОБА_4 кошти, завдавши їй майнової шкоди на вказану суму.
Окрім цього ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна та керуючись єдиним умислом на таємне викрадення значної суми грошових коштів з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ) відкритої на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримавши від останнього вказану картку та дізнавшись у потерпілого пароль (пін-код) до неї, в період часу з 10.26 години 31.12.2025 до 07.13 години 03.01.2026, здійснював операції зняття готівки в банкоматах міста Ковель та міста Любомль Волинської області, використовував наявні на вказаній банківській картці кошти для придбання речей побуту, інструментів та продуктів харчування, тим самим таємно викрав з даного банківського рахунку 91534,89 гривень, чим ОСОБА_8 завдав майнової шкоди на вказану суму.
За матеріалами кримінального провадження обвинувачений утримується під вартою з 03.01.2026, строк запобіжного заходу ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27.02.2026 продовжений до 27.04.2026.
Суд позбавлений можливості завершити розгляд справи по суті в межах строку дії запобіжного заходу.
У зв'язку з цим прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що раніше визначені ризики: втечі, впливу на потерпілого, свідків та вчинення нових кримінальних правопорушень не змінилися. ОСОБА_6 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, має не погашену судимість, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому у разі доведення вини підлягає реальному покаранню у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Обізнаність із відповідними наслідками вчиненого може спонукати особу до втечі.
Захисник ОСОБА_7 заперечила проти клопотання прокурора, вказала на можливість застосування менш обтяжливого запобіжного заходу такий як домашній арешт.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Однією із основних засад кримінального процесу є розумні строки розгляду справи (ст.28 КПК України).
Суд вживає усіх можливих заходів для своєчасного розгляду справи, де до обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно із ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
Відповідно до ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений за умови доведення прокурором в клопотанні, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується особа та дані, які її характеризують, а також повинен з'ясувати чи зменшились раніше визначені ризики та чи не з'явились нові.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки особи, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій.
Наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
На переконання суду на сьогодні продовжує існувати ризик втечі, оскільки ОСОБА_6 , хоча і має постійне місце реєстрації та проживання на території Волинської області, одружений, але його дружина відбуває покарання в місцях позбавлення волі (зі слів), не має міцних соціальних зв'язків,не обтяжений іншими обставинами, які б перешкоджали йому змінити місце проживання. В умовах воєнного стану контроль за поведінкою підозрюваного набуває обмежених можливостей. Окрім того, ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, за вчинення якого, у разі визнання останнього винним, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Тяжкість інкримінованого обвинувачення, відсутність сталих соціальних зв'язків, збільшують можливість втечі та підтверджують продовження існування ризику, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, відсутність постійного джерела доходу у сукупності з попередньо репутацією обвинуваченого вказують на високий ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень (п.5 ч.1 ст. 177 КПК України).
Викладене дає підстави для продовження тримання обвинуваченого під вартою у даному кримінальному провадженні.
На переконання суду жоден більш м'який запобіжний захід на даний час не гарантує належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Розмір раніше визначеної застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд залишає без змін.
Керуючись статтями 177-183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів - до 22.06.2026 включно з правом внесення застави в розмірі 99840(дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень (реквізити для внесення застави: Одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26276277; банк отримувача - ДКСУ, м.Київ; рахунок отримувача - UA358201720355259001500002504).
У разі внесення застави у вказаній сумі обвинуваченого звільнити з-під варти, вважати, що до нього застосований запобіжний захід у виді застави та на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього строком на 2 місяці обов'язки: повідомити про місце проживання, не спілкуватися з потерпілими і свідками, прибувати на виклики суду.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем або обвинуваченим застава звертається в доход держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
ГоловуючийОСОБА_1