24 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25743/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Ясенової Т.І., ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 в адміністративній справі №160/25743/25 (головуючий суддя першої інстанції - Кучма К.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгруп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач 10.09.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0313270415 від 05.06.2025 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 4080 грн..
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2026 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обгрутнування апеляційної скарги зазначено, що судом не враховано, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Промгруп» за договором оренди від 08.09.2020 р. №2020455 отримало в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3843 га за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Халтуріна, буд.3/2, кадастровий номер 1211000000:08:654:0059 під розміщення комплексу будівель (колишній завод). Договір оренди укладено на 5 років, право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інше речове право 22.09.2020 р. за № 38364772. Станом на 01.01.2023 р. договір є діючим, інформація стосовно дострокового розірвання даного договору оренди землі в порядку, визначеному чинним законодавством, відсутня. За порушення позивачем п.286.2 ст.286 ПК України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0313270415 від 05.06.2025. Відповідач вважає, що у суду не було законних підстав для скасування спірного ППР.
Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У період 20.01.2026 року по 12.02.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці. У період з 01.04.2026 року по 17.04.2026 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала на лікарняному.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ТОВ «Промгруп» знаходиться на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідач - Головне управління ДПС в Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
Відповідно до витягу №43038 з реєстру платників єдиного податку ТОВ «Промгруп» з 01.01.2016 року перебуває на спрощеній системі оподаткування. Дата застосування ставки та групи - 01.04.2019 року. Група - 3, ставка у відсотках з доходу - 3% із реєстрацією ПДВ.
Контролюючим органом 25.04.2025 року проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з орендної плати за землю.
За результатами перевірки 25.04.2025 року складено акт №23545/04-36-04-15/35747108, яким встановлено порушення позивачем вимог п.286.2 ст.286 ПК України, не подано до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю за 2020 р., 2021 р., 2022 р., 2025 р..
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області 05.06.2025 року сформувало податкове повідомлення-рішення №0313270415, яким застосовано штрафні (фінансові) санкцій (штрафу) до ТОВ «Промгруп» у сумі 4080 грн..
18.06.2025 року позивач оскаржив ППР до ДПС України, рішенням ДПС України від 14.08.2025 року податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив таке рішення до суду.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України.
Повноваження контролюючого органу, порядок проведення перевірки позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
У розумінні підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлені цим Кодексом.
Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.
Так, відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
В силу вимог підпункту 270.1.1 та 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.
Таким чином, обов'язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
Між тим, за приписами пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку, є: дані державного земельного кадастру; дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку дані державного земельного кадастру.
Згідно із пунктом 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Положеннями пункту 269.2 статті 269 ПК України регламентовано, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому главою 1 розділу XIV цього Кодексу (за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності).
За змістом пункту 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Положеннями підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Тобто, спрощена система оподаткування не звільняє суб'єкта господарювання від виконання податкових зобов'язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 частини 297 ПК України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.
Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб'єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для ведення господарської діяльності.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Промгруп» не веде господарської діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування, перебуває на спрощеній системі оподаткування і є платником єдиного податку третьої групи, а тому звільняється від обов'язку подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку.
Підставою ж для нарахування відповідачем штрафних санкцій стали висновки, що ТОВ «Промгруп» не було подано податкової декларації по орендній платі за землю з юридичних осіб за 2020 р., 2021 р., 2022 р., 2025 р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 3%.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомості щодо суб'єкта, вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 1211000000:08:654:0059, площею 0,3843 га, реєстраційний номер 2177597712110; орендар: ТОВ «Промгруп»; орендодавець: - Територіальна громада міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради; вид іншого речового права: право оренди землі; зміст, характеристика іншого речового права: дата укладення договору - 08.09.2020 року, строк - 5 років.
Видами економічної діяльності ТОВ «Промгруп» є: 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 28.92 Виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 52.10 Складське господарство; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
У даній справі відповідач не надав доказів, які б свідчили про не виконання умов договору, укладеного позивачем, чи про здійснення позивачем діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування.
Наявність двох умов надання пільги: а саме використання позивачем власного нежилого приміщення у власній господарській діяльності, розташованого на орендованій земельній ділянці, та наявність у нього статусу платника єдиного податку третьої групи, обумовлює звільнення останнього від обов'язку нарахування, сплати земельного податку та подання такої податкової звітності.
Тобто, відповідачем не доведено належними доказами того факту, що ТОВ «Промгруп» не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.
Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 КАС України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 в адміністративній справі №160/25743/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 в адміністративній справі №160/25743/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя Т.І. Ясенова