Справа № 420/5691/26
27 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (вул. Крицак Валентини, 6, м. Херсон, 73036) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ № 965140103857 від 01.09.2025 року про відмову у відпрацюванні заяви ОСОБА_1 щодо виплати допомоги на поховання; - зобов'язати ГУ ПФУ виплатити ОСОБА_1 , допомогу на поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (актовий запис про смерть №22).
За життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області.
27.08.2025 року він звернувся до відділу обслуговування громадян №6 ГУ ПФУ в Київській області із заявою про виплату допомоги на поховання пенсіонерки ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис від 26.08.2025 року №22, додавши всі документи.
Рішенням відповідача №965140103857 від 01.09.2025 року йому відмовлено у виплаті допомоги на поховання, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України.
Позивач вважає, вказану відмову протиправною, оскільки неотримання пенсії на момент смерті не позбавляло її статусу пенсіонера.
Позивач, посилаючись на Закон України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1), просить задовольнити позовні вимоги, оскільки Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Отже, відповідач, відмовляючи в задоволенні заяви позивачу про виплату допомоги на поховання, з підстави вказаної описки діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Позивач вказує, що за життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону №1058. На думку позивача факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при призупиненні нарахування та виплати пенсії, ОСОБА_2 залишалась бути пенсіонером з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом №1058.
Позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 09.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі, враховуючи внесені зміни в КАС України, а саме частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
Представником відповідача до суду поданий відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що згідно статті 53 Закону №1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Тобто, умовою для призначення та виплати допомоги на поховання пенсіонера є факт отримання останнім на момент смерті пенсії та відсутності факту її припинення.
В той же час, положеннями ст.49 Закону №1058 передбачено, що в разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд виплата пенсії припиняється. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 26.08.2025 №22.
Під час, опрацювання вищезазначеної заяви встановлено, що померла ОСОБА_2 перебувала на обліку у ГУ ПФУ в Херсонській області та отримувала пенсію за віком призначену на підставі Закону №1058. Але 01.04.2023, у зв'язку з неотриманням пенсійних виплат більше ніж 6 місяців на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону №1058 нарахування та виплату пенсійних коштів було припинено. За даними електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 , із заявою про поновлення виплати пенсії з повідомленням про одержання/неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не зверталася.
Представник вважає, що Головним управлінням правомірне прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання позивачу, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Спірні правовідносини виникли з підстав виплати позивачу допомоги на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 .
Статтею 1 Закону України №1058-IV визначено, що пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.53 Закону у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Згідно з п.5.1, п.5.2 Порядку 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера.
Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому п.4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України (паспорт НОМЕР_2 ) та онуком ОСОБА_2 , що не заперечується сторонами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 26 серпня 2025 року Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (актовий запис про смерть №22).
За життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Представник відповідача зазначив, що 01.04.2023, у зв'язку з неотриманням пенсійних виплат більше ніж 6 місяців на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону №1058 нарахування та виплату пенсійних коштів було припинено. ОСОБА_2 із заявою про поновлення виплати пенсії з повідомленням про одержання/неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не зверталася.
Вказані обставини не заперечуються та не спростовуються позивачем.
27.08.2025 року позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №6 ГУ ПФУ в Київській області із заявою про виплату допомоги на поховання пенсіонера ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 26 серпня 2025 року №22. Разом із заявою подав: - паспорт громадянина України, - свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , - витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 13 січня 2024 року №00053243865.
Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області №965140103857 від 01.09. 2025 року позивачу відмовлено у виплаті допомоги на поховання оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України.
В обґрунтування позовних вимог щодо неправомірності прийнятого рішення позивач посилається лише на те, що на його думку померла ОСОБА_2 мала статус пенсіонерки.
Проте суд вважає таку думку позивача помилковою, вона не відповідає нормам Закону №1058-IV, яким чітко визначення поняття пенсіонера у розмінні вказаного Закону.
Стаття 1 Закону України №1058-IV надає визначення термінів, в якому вони значенні вони вживаються у цьому Законі.
Зокрема, визначено, що пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Отже має значення не просто призначення пенсії або перебування на обліку у пенсійному органі, а саме отримання пенсії.
Крім того, відповідно до ст.53 Закону у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Знов таки, Закон пов'язує виплату допомоги на поховання саме з отриманням пенсії на момент смерті, визначив розмір такої допомоги - двомісячна пенсія, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Позивач не заперечував, що на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію. Відповідач зазначив, що у зв'язку з неотриманням пенсійних виплат більше ніж 6 місяців на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону №1058 нарахування та виплату пенсійних коштів 01.04.2023 року припинено.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені обставини суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних в суді можливостей.
Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 року №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Отже, за наявності декількох норм, які по-різному регулюють спірне питання повинні застосовуватися положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Враховуючи, що ч.9 ст.18 КАС України, якою визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), прийнята пізніше ніж абз.1 ч.10 ст.243 КАС України, суд застосовує норму, яка прийнята пізніше.
Оскільки ухвалою суду при відкритті провадженні вирішено здійснити розгляд справи та її формування та зберігання в електронній формі суд викладає рішення в електронній формі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 76, 77, 90, 242-246 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (вул. Крицак Валентини, 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправним та скасування рішення № 965140103857 від 01.09.2025 року та зобов'язання виплатити допомогу на поховання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.