про відмову в заміні порядку і способу виконання рішення суду
27 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/359/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву головного державного виконавця Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жигадло Юлії Станіславівни про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/359/24 за позовом адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява головного державного виконавця Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жигадло Юлії Станіславівни про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/359/24 за позовом адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що у Звягельському відділі державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває на виконанні виконавче провадження АСВП №76560024 з виконання виконавчого листа № 360/359/24 від 30.10.2024 виданого Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби за період з 20.08.2018 по 22.09.2023, який надійшов на виконання 14.11.2024.
15.11.2024 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено рекомендованою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження.
30.01.2025 за вих. №6383 рекомендованою кореспонденцією направлено вимогу державного виконавця боржнику В/Ч НОМЕР_1 про виконання даного рішення суду в строк 11.02.2025. Згідно поштового трекінгу № 0601109207997 відправлення вручено за довіреністю 13.02.2025.
18.02.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн, яку направлено рекомендованою кореспонденцією за вих.№20271 до військової частини НОМЕР_1 на виконання. Згідно поштового трекінгу № 0601115313065 відправлення вручено за довіреністю 22.02.2025.
13.03.2025 за вих. №39558 рекомендованою кореспонденцією повторно направлено вимогу державного виконавця боржнику В/Ч НОМЕР_1 про виконання даного рішення суду в строк 27.03.2025.
Згідно поштового трекінгу №0601125415974 відправлення вручено за довіреністю 25.03.2025. Оскільки рішення суду не виконано, 31.03.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду в подвійному розмірі 10200,00 грн, яку направлено рекомендованою кореспонденцією за вих.№51694 до військової частини НОМЕР_1 на виконання. Згідно поштового трекінгу № 0601130589026 відправлення вручено за довіреністю 05.04.2025.
10.11.2025 до відділу ДВС надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_1 нараховано кошти в розмірі 35388,03грн.
Оскільки всі вжиті державним виконавцем заходи не призвели до повного виконання рішення суду, заявник вважає, що є необхідність у зміні способу і порядку виконання рішення суду від 10 червня 2024 року у справі № 360/359/24.
Ухвалою від 07 квітня 2026 року заяву представника Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/359/24, призначено до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Військова частина НОМЕР_1 правом подати до суду відзив на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду не скористалась.
Розглянувши заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, дослідивши матеріали судової справи, суд встановив таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з висновком Конституційного Суду України, складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20, від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зауважує, що поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено КАС України. Натомість порядок виконання судового рішення означає визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Водночас, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний судом при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб усунути обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання такого судового рішення.
З матеріалів справи судом установлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі 360/359/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання ОСОБА_1 довідки про вартість неотриманого речового майна за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 скласти та надати ОСОБА_1 довідку про вартість неотриманого речового майна за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
Позивачем 30 жовтня 2024 року отримано виконавчий лист у справі про зобов'язання військової частин НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби за період з 20.08.2018 по 22.09.2023.
Постановою головного державного виконавця Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жигадло Юлії Станіславівни від 15 листопада 2024 року відкрито виконавче провадження № 76560024 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 360/359/23, виданого 30 жовтня 2024 року Луганським окружним адміністративним судом.
Згідно із інформацією про виконавче провадження № 76560024 з АСВП, виконавче провадження відкрито та перебуває на виконанні у головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Інформація про завершення зазначеного виконавчого провадження станом на час розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в АСВП відсутня.
Тобто на час розгляду заяви існує відкрите виконавче провадження з виконання судового рішення у цій справі.
Листом від 02 листопада 2025 року № 36413 Військова частина НОМЕР_1 повідомила головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що 07.04.2025 фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 , у порядку виконання зазначеного судового рішення, яке набрало законної сили 30.09.2024, проведено відповідний перерахунок/нарахування у розмірі 35 388,03 грн.
07.04.2025 військовою частиною НОМЕР_1 до Командування Сухопутних військ було подано відповідну заявку-розрахунок потреби в коштах для виплати військовослужбовцям у порядку виконання судових рішень. Зазначений алгоритм дій щодо замовлення військовою частиною бюджетних коштів для виконання судових рішень обумовлений дією воєнного стану в Україні. У зв'язку з цим змінено процедуру замовлення бюджетних коштів для здійснення відповідних виплат: під час воєнного стану передбачено погодження таких замовлень через Міністерство оборони України.
Таким чином, для здійснення виплати коштів у порядку виконання судового рішення військова частина повинна подати заявку-розрахунок на замовлення нарахованої суми шляхом формування відповідної заявки про виділення кошторисних призначень та асигнувань через установи Державної казначейської служби України.
Станом на сьогодні військова частина НОМЕР_1 добровільно виконала судове рішення в частині нарахування суми коштів для виплати позивачу. Подальше виконання рішення суду в частині виплати зазначених коштів залежить від фактичного надходження бюджетних асигнувань через ІНФОРМАЦІЯ_1 на рахунки військової частини НОМЕР_1 . Лише після надходження зазначених коштів, замовлених шляхом подання заявки до вищого командування, буде здійснено їх виплату шляхом формування платіжної інструкції для зарахування на банківський рахунок позивача. У подальшому, у зв'язку з ненадходженням коштів на казначейський рахунок для виплати за поданою заявкою Військовою частиною НОМЕР_1 повторно подано до Командування Сухопутних військ заявку-розрахунок потреби в коштах для виплати військовослужбовцям у порядку виконання судових рішень, у тому числі стосовно позивача.
Подібні заявки на замовлення бюджетних коштів подавалися та подаються щомісяця до фактичного надходження коштів для виконання судового рішення та їх виплати позивачу, а саме: « від 07.05.2025 № 8325; від 06.06.2025 № 10602; від 07.07.2025 № 13651; від 07.08.2025 № 15451; від 20.08.2025 № 16281; від 08.09.2025 № 17180; від 19.09.2025 № 17693; від 07.10.2025 № 18458; від 20.10.2025 № 18921. Військова частина НОМЕР_1 зобов'язується після здійснення виплати коштів позивачу у порядку виконання судового рішення негайно надати державному виконавцю підтвердні документи.
Наведені в листі обставини свідчать, що Військова частина НОМЕР_1 перебуває на повному фінансово-господарському забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та є підпорядкованим підрозділом, визначеним Міністерством оборони України, відтак не є розпорядником коштів. Виплата коштів позивачу на виконання рішення суду залежить від належного фінансування Військової частини НОМЕР_1 розпорядником коштів вищого рівня.
До матеріалів справи надано розрахунок Військової частини НОМЕР_1 , дослідженням якого установлено, що відповідачем на виконання рішення суду від 10 червня 2024 року у справі № 360/359/24 перераховано грошове забезпечення позивача та нараховано до виплати 35388,03 грн.
Однак, на час розгляду заяви, відповідні кошти не виділені, що позбавляє відповідача можливості наразі виконати рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 грошових коштів, нарахованих на виконання рішення суду в сумі 35388,03 грн.
Наведені обставини свідчать, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання вказаного рішення суду, а обставиною, що ускладнює виконання рішення суду є відсутність бюджетних коштів на виконання такого рішення.
Отже судом установлено, що виконання рішення суду у даній справі залежить виключно від бюджетного фінансування відповідача, а не від визначеного судом способу виконання рішення, тому така зміна не вплине на його фактичне виконання. Така процесуальна дія у жодному разі не призведе до більш скорішого фінансування державою (Командування сухопутних сил) виплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби у сумі 35388,03 грн.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні підстави для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви головного державного виконавця Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Жигадло Юлії Станіславівни про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/359/24 за позовом адвоката Лихачова Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Захарова