про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
24 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/689/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області (місцезнаходження: 10008, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Старий Бульвар, будинок 5/37) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 06 квітня 2026 року надійшов адміністративний позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУНП в Житомирській області), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, яку подано до суду 20 квітня 2026 року, заявлено такі позовні вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 16 червня 2022 року по травень 2023 року відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375;
- зобов'язати відповідача здійснити відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 нарахування та виплату позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 16 червня 2022 року по травень 2023 року у розмірі до 50 % від грошового забезпечення, пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив службу у відповідача, за наказом від 04 лютого 2025 року № 82 о/с звільнений зі служби в поліції.
Представник позивача зауважує, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу грошового забезпечення у вигляді додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, а права позивача порушеними, представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року адміністративний позов залишено без руху.
Від представника позивача 20 квітня 2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано уточнену позовну заяву, приведену відповідність з вимогами статей 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Після усунення недоліків підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі судом не встановлено, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
Разом з позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до суду, вирішуючи яку, суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Починаючи з 19 липня 2022 року, - дня набрання чинності Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, яким частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, законодавчо визначений тримісячний строк звернення до суду.
Водночас, Велика палата Конституційного Суду України 11 грудня 2025 року розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про неконституційність частини першої статті 233 КЗпП та ухвалила Рішення № 1-р/2025, в якому виснувала, що оспорюваний припис Кодексу в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України, частина перша статті 233 КЗпП визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.
З огляду на наведені висновки Конституційного Суду України, судом установлено, що строк звернення до суду з позовними вимогами щодо нарахування позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 16 червня 2022 року по травень 2023 року позивачем не пропущений, тому судом не вирішується клопотання представника позивача про поновлення позивачу строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, вирішуючи яке суддя виходить з такого.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У разі заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) встановити строк для подання відповідної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Запропонувати відповідачу надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Житомирській області подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі такі докази:
- довідку про проходження служби ОСОБА_1 в ГУНП в Житомирській області із зазначенням відповідних посад;
- посадові інструкції до посад, на яких ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП в Житомирській області у період з 16 червня 2022 рок по 31 травня 2023 року;
- довідку про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 16 червня 2022 року по травень 2023 року із зазначенням його складових;
- інформацію разом з відповідними доказами про:
виконання ОСОБА_1 у спірному періоді функцій із забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та безпосередній контакт з населенням внаслідок виконання своїх обов'язків;
включення ОСОБА_1 до персонального переліку поліцейських ГУНП в Житомирській області, яким встановлена доплата за службу в особливих умовах відповідно до Постанови № 375;
про нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати за службу в особливих умовах відповідно до Постанови № 375 протягом спірного періоду;
перебування ОСОБА_1 у відпустках в період з 16 червня 2022 року по 31 травня 2023 року;
- персональний облік робочого часу ОСОБА_1 , відпрацьованого в особливих умовах, що дає право на нарахування та виплату додаткової доплати відповідно до Постанови № 375 у спірному періоді;
- копії наказів, розпоряджень та інших документів, що визначали порядок нарахування та виплати додаткової доплати поліцейським ГУНП в Житомирській області відповідно до Постанови № 375.
Справа розглядатиметься суддею Пляшковою К.О. одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
СуддяК.О. Пляшкова