27 квітня 2026 року 320/42143/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМІКОН КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві від 12.07.2024 №11408884/45431806 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 28.05.2024 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 28.05.2024 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подачі на реєстрацію.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМІКОН КОМПАНІ» (адреса 01135, Україна, м. Київ, вулиця Панаса Мирного, буд. 16/13, код ЄДРПОУ 45431806) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса 04116, м. Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
20 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн
У результаті автоматизованого розподілу вказане клопотання було передане для розгляду судді Кочановій П.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року призначено до розгляду у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі, встановлено відповідачу строк для надання заперечень щодо поданого клопотання.
22 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником відповідача надіслано до суду письмові заперечення щодо суми витрат на правничу допомогу, в яких останній заперечує проти задоволення вказаної заяви. Так, представник відповідача зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
На думку Відповідача документи надані Позивачем не можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу (правову) допомогу у загальному розмірі 7 000,00 грн. та є штучно завищеними, та не відповідають складності справи.
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини 2 вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 цього ж Кодексу).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 Кодексу).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2019 та від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 (адміністративне провадження №К/9901/17099/19, К/9901/17108/19, К/9901/18639/19).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 (адміністративне провадження №К/9901/5157/19), від 24.10.2019 у справі №820/4280/17 (адміністративне провадження №К/9901/11712/19).
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 20.08.2024 №б/н(далі по тексту - Договір), замовлення № 1 від 20.08.2024 року про надання правничої допомоги згідно Договору № б/н від 20.08.2024 року, Акт про надання правничої допомоги від 18.10.2024 року, банківську виписку про рух коштів за рахунком ОСОБА_1 за 29.08.2024 року.
Судом встановлено, що 20.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮМІКОН КОМПАНІ» та адвокатом Данилевич Веронікою Сергіївною
укладено Договір № б/н про надання правничої допомоги.
Згідно п. 1.1 вказаного Договору визначено, що Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Адвокат на підставі письмового замовлення Клієнта затвердженого та підписаного Сторонами Договору із вказівкою завдань, строків виконання завдань і вартості правничої допомоги, приймає на себе зобов'язання з надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 4.2 Договору до початку надання правничої допомоги, Сторони затверджують замовлення із згоди Клієнта із сумою, зазначеною в Замовленні, Адвокат направляє Клієнту рахунок, оплата якого здійснюється Клієнтом не пізніше 3-х робочих днів з моменту одержання рахунку.
За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правничої допомоги та її вартість (п. 4.3 Договору).
20 серпня 2024 року між ТОВ «ЮМІКОН КОМПАНІ» та адвокатом Данилевич Веронікою Сергіївною складено Замовлення № 1 від 20.08.2024 року про надання правничої допомоги.
Згідно вказаного Замовлення Адвокат бере на себе зобов'язання з надання правничої допомоги по підготовці та направленні позовної заяви Клієнта та інших процесуальних документів під час оскарження рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві від 12.07.2024 року № 11408884/45431806 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 28.05.2024 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних в Київському окружному адміністративному суді . Вартість наданої Адвокатом правничої допомоги, згідно цього замовлення становить 7 000,00 грн.
Згідно з актом про надання правничої допомоги від 18.10.2024 року відповідно до Договору № б/н від 20.08.2024 року та Замовлення від 20.08.2024 року сторони підтверджують, що Адвокат надав Клієнту послуги по оскарженню рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві від 12.07.2024 року № 11408884/45431806 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 28.05.2024 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- проведення аналізу фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства України, практики Європейського суду з прав людини та вітчизняної судової практики щодо правомірності прийняття рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві від 12.07.2024 року № 11408884/45431806 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 28.05.2024 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- підготовка та направлення до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви;
- підготовка та направлення до суду відповіді на відзиви ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України.
Вартість наданої юридичної допомоги складає 7 000,00 грн. без ПДВ, сплачено в повному обсязі.
Вказану суму сплачено позивачем на розрахунковий рахунок Адвоката Данилевич Вероніки Сергіївни 29.08.2024 року, що підтверджується випискою АТ «Райффайзен Банк» за 29.08.2024 року.
Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідач заперечив щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, вказавши на їх неспівмірність. Просив відмовити в задоволенні заяви по відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі№922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року («East/West Alliance Limited v. Ukraine», заява № 19336/04, § 268).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 7 000,00 грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, отже підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції та які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг (складення позовної заяви), предмету позову, приходить до висновку про необхідність зменшення суми витрат на професійну правову допомогу, належної до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, визначивши останню у розмірі 3 500,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 241-252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМІКОН КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМІКОН КОМПАНІ» (адреса 01135, Україна, м. Київ, вулиця Панаса Мирного, буд. 16/13, код ЄДРПОУ 45431806) витрати на правову допомогу у розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (адреса 04116, м. Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 27 квітня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.