про закриття провадження в частині заявлених позовних вимог
27 квітня 2026 року м.Київ № 640/24928/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про розгляд справи в судовому засіданні та щодо закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора Літкевича Дмитра Олександровича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора Літкевича Д.О., в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді звернення адвоката Кругового Д.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та неповідомленні станом на час виникнення спірних правовідносин, повної, об'єктивної інформації адвокату Круговому Д.С. про те, що відносно ОСОБА_1 відсутні підстави, що могли б дозволити публікацію червоного оповіщення;
зобов'язати відповідача розглянути звернення адвоката Кругового Д.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та надати адвокату Круговому Д.С. повну, об'єктивну інформацію про те, що відносно ОСОБА_1 відсутні підстави, що мали б дозволити публікацію червоного оповіщення;
зобов'язати відповідача вжити заходів до попередження порушень Національним антикорупційним бюро України, зокрема, витребувавши у Національного антикорупційного бюро України повний перелік документів, встановлений Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол № 613/380/93/228/414/210/2801/5 від 17.08.2020;
зобов'язати відповідача здійснити перевірку обґрунтованості письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , дотримання порядку його вручення, за результатами якої надати обґрунтований, всебічний та правомірний висновок;
зобов'язати відповідача здійснити перевірку матеріалів досудового розслідування, обґрунтованості письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , дотримання порядку його вручення, за результатами якої надати обґрунтований, всебічний та правомірний висновок щодо оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та публікації щодо неї червоного сповіщення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду у місті Києві від 22.10.2020 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 справу прийнято до свого провадження.
На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду, у зв'язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 640/24928/20, за результатами якого головуючим суддею визначено Головенко О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 справу прийнято до провадження та розпочато розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст 262 КАС України.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;
якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник відповідача не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Щодо клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Для вирішення питання про те, чи підлягає цей спір розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, необхідно з?ясувати, чи є він публічно-правовим, тобто чи пов?язаний з виконанням відповідачем публічно-владних управлінських функцій, та чи не має цей спір вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
За визначеннями, наведеними у п.п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв?язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов?язує надавати такі послуги виключно суб?єкта владних повноважень, і спір виник у зв?язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб?єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв?язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб?єкта владних повноважень або іншої особи;
Суб?єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб?єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, публічно-правовий спір має особливий суб?єктний склад, а участь суб?єкта владних повноважень є обов?язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб?єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За правилами частини другої вказаної статті юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб?єктом владних повноважень саме владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Ці положення не поширюють свою дію на правові ситуації, які вимагають інших форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
Так, Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000380 від 20.10.2016 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
Відповідно до інформації Департаменту поліцейського співробітництва Національної поліції до обліків Генерального секретаріату Інтерполу внесено клопотання щодо публікації стосовно неї Червоного оповіщення.
Крім того, слідчим суддею з урахуванням набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваної, достатності доказів для підозри, оголошення її в міжнародний розшук надано дозвіл на здійснення щодо ОСОБА_1 спеціального досудового розслідування.
Фактично позивачем в частині позовних вимог щодо: зобов'язати відповідача вжити заходів до попередження порушень Національним антикорупційним бюро України, зокрема, витребувавши у Національного антикорупційного бюро України повний перелік документів, встановлений Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол № 613/380/93/228/414/210/2801/5 від 17.08.2020; зобов'язати відповідача здійснити перевірку обґрунтованості письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , дотримання порядку його вручення, за результатами якої надати обґрунтований, всебічний та правомірний висновок; зобов'язати відповідача здійснити перевірку матеріалів досудового розслідування, обґрунтованості письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , дотримання порядку його вручення, за результатами якої надати обґрунтований, всебічний та правомірний висновок щодо оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та публікації щодо неї червоного сповіщення, оспорюються питання правомірності повідомлення про підозру, обрання запобіжного заходу, оголошення в розшук у кримінальному провадженні досудове розслідування в якому триває.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) порядок кримінального провадження на всій території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв?язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
За своєю правовою природою кримінальне провадження становить єдиний комплекс вчинюваних в установленому КПК України порядку дій, у межах якого органи досудового розслідування і суд здійснюють функцію притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зокрема, таке провадження включає встановлені законом процедури повідомлення про підозру, оголошення в розшук, обрання запобіжного заходу, одержання доказів, гарантії законності цих процедур, а також право особи в установлений КПК України спосіб оспорювати правомірність відповідних процесуальних дій та/або рішень у контексті реалізації свого права на захист.
Завданням кримінального провадження відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування визначено як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Конституційний Суд України у рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001 зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.
Аналогічний висновок міститься у рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011, в якому зазначено, що з метою реалізації положень ст. 55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.
Приписами ч. 1-3 ст. 38 КПК України передбачено, що органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
Орган дізнання, попереднього слідства, прокуратури під час вчинення діянь, пов?язаних із досудовим розслідуванням злочинів, не здійснюють публічно-владних управлінських функцій, а отже оскарження таких дій має відбуватися виключно за правилами, установленими КПК України.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/2004/18, від 10.04.2019 у справі № 808/390/18 та від 28.08.2019 у справі № 1540/5031/18.
Враховуюч, що спір у цій справі виник у зв?язку з протиправними, на переконання позивача, діями чи бездіяльністю вчиненими під час досудового розслідування кримінального провадження № 52016000000000380 від 20.10.2016, перевірка їх правомірності з огляду на положення п. 2 ч. 2 ст. 19 КАС України знаходиться поза межами юрисдикції адміністративного суду, адже їхнє оскарження має здійснюватися у порядку, установленому КПК України.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 640/13968/20 та від 28.09.2022 у справі № 380/19049/21.
Отже, оскільки питання правомірності повідомлення про підозру ОСОБА_1 , обрання їй запобіжного заходу, оголошення її в розшук чи розгляд звернень з цих питань може бути предметом дослідження винятково у межах відповідного кримінального провадження, розгляд адміністративним судом позову про визнання протиправною бездіяльності, зобов?язання вчинити дії, що безпосередньо пов?язані із здійсненням досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні, фактично буде втручанням неповноваженого органу у здійснення такого розслідування, що суперечить вимогам законодавства, не відповідає завданням адміністративного судочинства, і є неприпустимим.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині щодо: зобов'язати відповідача вжити заходів до попередження порушень Національним антикорупційним бюро України, зокрема, витребувавши у Національного антикорупційного бюро України повний перелік документів, встановлений Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол № 613/380/93/228/414/210/2801/5 від 17.08.2020; зобов'язати відповідача здійснити перевірку обґрунтованості письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , дотримання порядку його вручення, за результатами якої надати обґрунтований, всебічний та правомірний висновок; зобов'язати відповідача здійснити перевірку матеріалів досудового розслідування, обґрунтованості письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , дотримання порядку його вручення, за результатами якої надати обґрунтований, всебічний та правомірний висновок щодо оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та публікації щодо неї червоного сповіщення підлягає закриттю.
Керуючись ст. 12, 243, 248, 257, 262 238 КАС України, суд
1.У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
2.Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити частково.
3.Провадження у адміністративній справі № 640/24928/20 за позовом ОСОБА_1 до начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора Літкевича Дмитра Олександровича в частині позовних вимог: зобов'язати відповідача вжити заходів до попередження порушень Національним антикорупційним бюро України, зокрема, витребувавши у Національного антикорупційного бюро України повний перелік документів, встановлений Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол № 613/380/93/228/414/210/2801/5 від 17.08.2020; зобов'язати відповідача здійснити перевірку обґрунтованості письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , дотримання порядку його вручення, за результатами якої надати обґрунтований, всебічний та правомірний висновок; зобов'язати відповідача здійснити перевірку матеріалів досудового розслідування, обґрунтованості письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 , дотримання порядку його вручення, за результатами якої надати обґрунтований, всебічний та правомірний висновок щодо оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та публікації щодо неї червоного сповіщення - закрити.
4.Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.
.
Ухвала в частині розгляду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала в частині розгляду клопотання про закриття провадження набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Головенко О.Д.