24 квітня 2026 року справа №320/13371/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 18.10.2023 №0008640-1305-2040, сформовану Головним управлінням ДПС у Харківській області щодо Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на загальну суму податкового боргу у розмірі 33341,76 грн;
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області по нарахуванню пені в розмірі 44246,56 грн. за фактом погашення зобов'язань, нарахованих за деклараціями з рентної плати за січень та лютий 2023 року;
- зобов?язати Головне управління ДПС у Харківській області здійснити коригування шляхом виключення з електронного кабінету, інтегрованої картки ПАТ «Укрнафта» та інших інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС України суми податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 33 341,76 грн.
Ухвалою суду від 28.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На підставі ухвали суду від 24.04.2026 закрито провадження у справі у частині у частині визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Харківській області по нарахуванню пені в розмірі 44246,56 грн.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю винесення податковим органом вимогу від 18.10.2023 №0008640-1305-2040, з огляду на відсутність податкового боргу. Пояснено, що податковий борг за основним зобов??язанням обліковувався у зв?язку з тим, що податковий орган зарахував суму, яка спрямовувалася на погашення поточного податкового зобов'язання у погашення раніше нарахованої пені, яка у свою чергу нарахована контролюючим органом без наявності правових підстав.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, змістом якої заперечується проти задоволення позовних вимог. Вказується, що з підстав погашення податкового бору позивач, податкова вимога №0008640-1305-2040 від 18.10.2023 є відкликаною та на даний час недійсною.
У своїй відповіді на відзив ПАТ "Укрнафта" не погоджується із доводами відповідача та зазначає, що право платника на оскарження податкової вимоги залишається не змінним, навіть, якщо така вважається відкликаною у зв?язку з погашенням податкового боргу.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2023 Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» отримано від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області податкову вимогу від 18.10.2023 №0008640-1305-2040.
Відповідно до названої вимоги, станом на 17.10.2023 сума податкового боргу
ПАТ «Укрнафта» становила 33 341,76 грн.
До податкової вимоги від 18.10.2023 №0008640-1305-2040 додано детальний розрахунок суми податкового боргу, з якого встановлюється, що податковий борг утворений з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу.
Не погоджуючись із прийнятою податковою вимогою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).
Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. п. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пункт 58.2 статті 58 ПК України).
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, у платника податку виникає безумовний обов'язок зі сплати грошового зобов'язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов'язання у встановлений законом строк набуває статусу податкового боргу.
За правилами, встановленими пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відтак, податкова вимога надсилається платнику податку у разі виникнення податкового боргу, тобто несплати узгодженого податкового зобов'язання у встановлений законом строк.
Водночас при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що податкові зобов?язання з рентної плати за видобування природного газу за січень та лютий 2023 року були сплачено позивачем вчасно, про що свідчить наступне.
Так, на виконання пункту 69.30 Перехідних положень ПК України платники декларують нараховану суму рентної плати визначену у відповідності до положень статті 252 ПК України, сплачуючи при цьому, задекларовану суму рентної плати за виключенням суми рентної плати, яка припадає на обсяг природного газу закачаного в ПСГ.
ПАТ «Укрнафта» 14.02.2023 подало до ГУ ДПС у Харківській області Краснокутська ДПІ (Краснокутський район) податкову декларацію з рентної плати за період січень 2023 року та 14.03.2023 - за період лютий 2023 року.
За січень 2023 року ПАТ «Укрнафта» задекларовано зобов?язання по Козіївському родовищу на суму 2 203 067,71 грн, а по Західно-Козіївському родовищу на суму 890 465,51 грн.
За лютий 2023 року по Козіївському родовищу задекларовано зобов?язання на суму 1 586 334,65 грн, а по Західно-Козіївському родовищу на суму 754630,67 грн, що підтверджується операціями за кодом 17F.
При цьому, податкові зобов?язання, які були визначені у відповідності до п. 69.30 Перехідних положень ПК України, сплачено позивачем вчасно, що підтверджується платіжними інструкціями:
1) платіжна інструкція №8747-УТБ23 від 02.03.2023 на суму 2 157 683,59 грн, рентна плата за користування надрами для видобування природного газу за січень 2023 року;
2)платіжна інструкція №8746-УГБ23 від 02.03.2023 на суму 872 118,36 грн, рентна плата за користування надрами для видобування природного газу за січень 2023 року;
3)платіжна інструкція №14378УГ23 від 30.03.2023 на суму 732 651,48 грн, рентна плата за користування надрами для видобування природного газу за лютий 2023 року;
4)платіжна інструкція №14379УГ23 від 30.03.2023 на суму 1 540 140,48 грн, рентна плата за користування надрами для видобування природного газу за лютий 2023 року.
Інформаціям про сплату засвідчується також даними з Електронного кабінету.
При цьому, як свідчать матеріали справи, податковим органом зарахував суму, яка спрямовувалася на погашення поточного податкового зобов'язання у погашення раніше нарахованої пені.
У цьому контексті суд звертає увагу, що як самостійно стверджено відповідачем, в інтегрованій картці платника податків після сплати поточних податкових зобов'язань в порядку черговості погашалися суми зобов'язань, що тимчасово не вважались податковим боргом, внаслідок чого відбулось автоматичне нарахування пені на загальну суму 44 246,56 грн.
Відповідно до рішення ГУ ДПС від 06.03.2024 №4/20-40-19-03-12 в інтегрованій картці платника податків скасовано неправомірно нараховану пеню за несвоєчасну сплату у сумі 44 246,56 грн.
Отже, наявність в інтегрованій картці платника податків ПАТ «Укрнафта» нарахованої пені не характеризується протиправністю її виникнення, що зясовується з наявних матеріалів справи та підтверджено податковим органом.
Тому, прийняття Головним управлінням ДПС у Харківській області податкової вимоги від 18.10.2023 №0008640-1305-2040 не обґрунтовується правовим чином.
Посилання ж відповідача на відкликання податкової вимоги в силу підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України та відсутність підстав для його оскарження й скасування також не узгоджуються із приписами податкового законодавства та Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення і не ставиться в залежність від наслідків виконання (реалізації) такого рішення.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 27.01.2022 у справі № 160/3472/20.
Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.
Водночас, у пункті 23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 6056,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 18.10.2023 №0008640-1305-2040, сформовану Головним управлінням ДПС у Харківській області.
3. Зобов?язати Головне управління ДПС у Харківській області здійснити коригування шляхом виключення з електронного кабінету, інтегрованої картки ПАТ «Укрнафта» та інших інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС України суми податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у розмірі 33 341,76 грн.
4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код ЄДРПОУ 00135390) сплачений судовий збір в сумі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головним управлінням ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.