Номер провадження: 22-ц/813/2687/26
Справа № 523/56/25
Головуючий у першій інстанції Дяченко В.Г.
Доповідач Сегеда С. М.
23.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Комлевої О.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дідорчук Ірина Ігорівна, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2025 року, постановлену під головуванням судді Дяченка В.Г., про передачу на розгляд іншого суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
02.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12.02.2025 року справу було передано на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська (Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Новоселівська,9) (а.с.54-55).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Дідорчук І.І. ставить питання про скасування ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 12.02.2025 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с.155-157).
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 23.04.2026року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв'язку з чим судове засідання не проводиться.
Апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду передбачено п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України.
За змістом ч.2 с. 369 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду, що передбачено п.9 ч.1 ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження, а також через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, через відключення електроенергії в приміщенні Одеського апеляційного суду, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю суддів, перебування суддів у відпустці, датою ухвалення цього судового рішення є 23.04.2026 року.
Також слід зазначити, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі від 16.01.2026 року (а.с.182), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.184).
Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція надсилалася на адресу проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.184). Проте, поштова кореспонденція повернулася з відміткою: «за закінченням строку зберігання (а.с.185-188).
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
У зв'язку з цим, Одеським апеляційним судом 26.02.2026 року було розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про слухання справи в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи (а.с.191-191-зворот).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Направляючи справу на розгляд до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, суд першої інстанції виходив із того, що дана справа не підсудна Суворовському районному суду м. Одеси, оскільки відповідачі не зареєстровані у встановленому законом порядку на території Суворовського району м. Одеси (а.с.31).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначила місце проживання відповідачів: АДРЕСА_1 (а.с.1).
Відповідно до ч.6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
За правилами ч. 8 цієї статті, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Судом першої інстанції було зроблено запит до з Єдиного державного демографічного реєстру та згідно відповіді №1014150 від 07.01.2025 року відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної підсудності Добропільського міськрайонного суду Донецької області (а.с.45).
Крім того, згідно відповіді №1014143 від 07 січня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , не знайдено (а.с.47).
Відповідно до повідомлення відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, ОСОБА_2 по місту Одесі та Одеській області зареєстрованим не значиться (а.с.52).
Згідно повідомлення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 на території м. Одеси відсутня (а.с.53).
За правилами ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Крім того, рішенням Вищої ради правосуддя, починаючи з 07.10.2024 року було змінено територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що відповідач ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також те, що відповідачі перебувають на обліку у ГУ ДПС в Одеській області як фізичні особи-підприємці, не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку діють правила ч. 1 ст. 27 ЦПК України (пред'явлення позову до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування).
Як вже зазначалось вище, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_2 .
Починаючи з 07.10.2024 року було змінено територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області та справи передані на розгляд до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська. Зважаючи, що у суді виник спір між фізичними особами щодо стягнення заборгованості за договором позики (а.с.1-6), суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що справа не підсудна Суворовському (нова назва Пересипському) районному суду м. Одеси та підсудна Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська (за зареєстрованим місцем проживання одного з відповідачів).
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу прийнято у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.
Враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, дана постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дідорчук Ірина Ігорівна, залишити без задоволення.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2025 року передачу справи на розгляд іншого суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
О.С. Комлева