Номер провадження: 11-сс/813/678/26
Справа № 496/1447/21 1-кс/496/212/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_2 від розгляду апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської обл. від 25.02.2026, якою було відмовлено в задоволенні його скарги на бездіяльність слідчого в межах к/п №12021162250000280 від 03.04.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ст. 356 КК України
установив:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого ОРУП №2 ГУНП в Одеській обл. в межах к/п №12021162250000280; відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про винесення окремої ухвали суду стосовно виготовлення технічної документації, плану-схеми та технічного паспорту на торговий павільйон; відмовлено в задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали; відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів; відмовлено в задоволенні клопотання про перегляд рішення слідчого ОРУП №2 ГУНП в Одеській обл. про закриття к/п №12021162250000280; відмовлено в задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали суду про визнання зловживання процесуальними правами слідчим ОРУП №2 ГУНП в Одеській обл. та прокурором ОСОБА_7 .
Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою слідчого судді, потерпілий ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати; скасувати постанову слідчого ОРУП №2 ГУНП в Одеській обл. від 09.02.2026 про закриття кримінального провадження; задовольнити всі чотири клопотання, подані слідчому судді.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.03.2026 було визначено колегію суддів для розгляду вказаного апеляційного провадження (єдиний унікальний номер судової справи №496/1447/21, номер провадження апеляційного суду №11-сс/813/678/26) у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .
В подальшому, у зв'язку із тим, що суддя ОСОБА_8 перебуває у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 було здійснено заміну судді ОСОБА_8 та до складу колегії суддів увійшла суддя ОСОБА_4 .
В судовому засіданні апеляційного суду від 22.04.2026 потерпілий ОСОБА_6 заявив усний відвід головуючому судді ОСОБА_2 з підстав сумніву в його неупередженості, зокрема, у зв'язку із тим, що зазначений суддя систематично відмовляє в задоволенні його апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, що, на переконання потерпілого, може свідчити про упереджене ставлення головуючого судді до нього.
Прокурор в судове засідання апеляційного суду не з'явився, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, про причини неприбуття не повідомив та жодних клопотань на адресу суду не подавав.
Враховуючи неявку прокурора в судове засідання, колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 КПК України та з'ясувавши думку інших учасників провадження, вважає за можливе розгляд заяви про відвід проводити без участі прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_6 , який підтримав доводи заяви про відвід та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Стаття 75 КПК України визначає вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні.
Зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Положення ч.ч. 2 та 5 ст. 80 КПК України встановлюють, що за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявленого відводу, колегія суддів виходить з того, що мотиви, на які посилається ОСОБА_6 в обґрунтування заявленого відводу, формально не містять підстав, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України, які унеможливлюють участь судді ОСОБА_2 в розгляді даної справи.
Натомість, наведені ОСОБА_6 мотиви заявленого відводу та його сумніви в неупередженості судді ґрунтуються на абстрактних та неконкретизованих твердженнях, а сам по собі факт незгоди ОСОБА_6 із мотивами постановлених під головуванням судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 ухвал та висновками колегії суддів, які наведені у відповідних судових рішеннях, не може слугувати безумовним підтвердженням упередженого ставлення головуючого судді ОСОБА_2 до нього.
Окрему увагу колегія суддів звертає на положення ч. 4 ст. 31 КПК України, згідно з якими кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, внаслідок чого посилання ОСОБА_6 на те, що саме суддею ОСОБА_2 було відмовлено в задоволенні його апеляційних скарг є безпідставними, натомість, рішення ухвалюється судом апеляційної інстанції колегіально, за результатами обговорення складом суду в нарадчій кімнаті.
Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (далі - Конвенція) кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що безсторонність (неупередженість) суду для цілей п.1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім
(рішення ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Мироненко і Мартенко проти України»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надає вимога об'єктивної безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється».
Відтак, ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Забезпечення достатніх гарантій виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді досягається, у тому числі, шляхом вирішення відводів.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява №33949/02).
В даному випадку апеляційний суд доходить переконання про те, що попередня відмова в задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_6 на інші судові рішення жодним чином не може свідчити про наявність у того чи іншого судді апеляційного суду будь-якого упередженого ставлення до апелянта, відтак, колегія суддів визнає суто декларативними та необґрунтованими доводи ОСОБА_6 стосовно упередженого ставлення головуючого судді ОСОБА_2 до нього.
Підсумовуючи викладене, зазначені заявником ОСОБА_6 в заяві про відвід головуючого судді ОСОБА_2 доводи не можуть слугувати обставинами, які б викликали сумнів у неупередженості судді апеляційного суду та, як наслідок, підставою для його відводу.
Інших доводів на підтвердження своєї позиції про упередженість судді ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_6 не навів.
Отже, з огляду на викладені вище обставини, апеляційний суд дійшов переконання, що доводи потерпілого ОСОБА_6 стосовно упередженості головуючого судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 нічим не вмотивовані та є голослівними, тому його заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 24, 75, 80, 81, 370, 405, 419, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_6 про відвід головуючого судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 від розгляду його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Біляївського районного суду Одеської обл. від 25.02.2026, якою було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого в межах к/п №12021162250000280 від 03.04.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 289, ст. 356 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4