іменем України
про забезпечення позову
27 квітня 2026 року м. Снігурівка
справа №485/747/26
провадження № 2-з/485/6/26
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Бодрової О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», про визнання кредитного договору недійсним,
установив:
24 квітня 2026 року до Снігурівського районного суду Миколаївської області подано заяву про забезпечення позову, у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», про визнання кредитного договору недійсним, шляхом заборони вчиняти будь-які дії по виконанню умов Договору банківського рахунку, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генерального кредитного договору в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Подовжена Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладеного відповідно до заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № 260329В1ТТ701368FHUQMAIN від 29.03.2026, до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачка 29.03.2026 приблизно о 20:30, за допомогою власного мобільного телефону, здійснила перехід за «фішинговим» посиланням ОЛХ-доставка та здійснила підтвердження входу у мобільному застосунку «Приват24». Згодом позивачка зрозуміла, що є жертвою шахраїв, зателефонувала до гарячої лінії АТ КБ «Приватбанк» та заблокувала всі наявні у неї картки. Окрім того, виявила, що на її ім'я відкрито картку типу «Універсальна» № НОМЕР_1 з терміном дії 05/30, кредитним лімітом 100000,00 грн, з яких в той же день використано 46054,06 грн. 30.03.2026 позивачка звернулася до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області із заявою про відкриття кримінального провадження. Відповідно до даних АЦСК «Приватбанк», на дату підписання Заяви приєднання, позивачка мала один КЕП, а саме з номером останні символи D06 з терміном дії 11.10.2025 по 11.10.2026 який був заблокований 29.03.2026 о 18 годині 19 хв. Заявник вважає, що існує реальна загроза істотного ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав та законних інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулась до суду, а відтак вважає за необхідне забезпечити позов шляхом заборони банку вчиняти будь-які дії по виконанню умов Договору банківського рахунку, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генерального кредитного договору в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Подовжена Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладеного відповідно до заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № 260329В1ТТ701368FHUQMAIN від 29.03.2026, до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, встановлено наступне.
Відповідно до ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно із ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд встановив, що 24 квітня 2026 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», в якому просить суд визнати недійсним змішаний договір: Договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Подовжена Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладений відповідно до заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № 260329В1ТТ701368FHUQMAIN від 29.03.2026.
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 27 квітня 2026 року вказану позовну заяву прийняла до провадження, відкрила провадження у справі, постановила здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом даного спору є визнання недійсним змішаний договір: Договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Подовжена Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладений відповідно до заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № 260329В1ТТ701368FHUQMAIN від 29.03.2026.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів в подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, забезпечення позову вживається у випадку якщо позивач має побоювання, які викликані тим, що відповідачем протягом розгляду справи по суті буде вчинено дії, що призведуть до неможливості виконання рішення суду, у разі ухвалення судом рішення про задоволенні позовних вимог.
Різноманітність видів забезпечення позову визначається складністю та численністю правовідносин, до яких вступають учасники судового процесу. Кожен окремий вид забезпечення позову певною мірою відображає специфіку відповідних правовідносин.
Варто зауважити, що види забезпечення позову нерозривно пов'язані з позовом. Від обґрунтованості та доведеності позовних вимог залежить вжиття або не вжиття судом певного виду забезпечення позову. При цьому питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Отже, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову має здійснити:
1) оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
2) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
3) з'ясувати зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
4) ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
5) запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у зв'язку з вжиттям таких заходів.
Як убачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом звернення ОСОБА_1 30.03.2026, Миколаївським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області відкрито кримінальне провадження №12026152030000387 за ч.4 ст.190 КК України.
Згідно талону-повідомлення єдиного обліку №6796 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області з заявою наступного змісту: «30.03.2026 о 09:58 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 30.03.2026 о 09:57 за адресою: АДРЕСА_1 , 29.03.2026 продавала речі через додаток ОЛХ перейшла по ссилці на ім'я заявниці відкрито кредитну карту та з неї знято 46 тис. грн. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Перевіривши матеріали справи, дослідивши заяву про забезпечення позову, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а захід забезпечення позову шляхом заборони банку вчиняти заборони вчиняти будь-які дії по виконанню умов Договору банківського рахунку, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генерального кредитного договору в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Подовжена Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладеного відповідно до заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № 260329В1ТТ701368FHUQMAIN від 29.03.2026, є тим видом забезпечення позову, що відповідає предмету позову.
При цьому, суд вважає, що вжиття такого заходу є обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову у вказаній справі, спрямоване на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, водночас вжиття заходів забезпечення позову у цій справі може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав позивачки, який полягає не тільки у відновленні становища, яке існувало до порушення, але і у запобіганні порушенню прав заявниці, у даному випадку списанню коштів.
Крім того, такий захід забезпечення позову жодним чином не перешкоджає господарській діяльності АТ КБ «Приватбанк» і не порушує його прав та інтересів, оскільки після розгляду цього спору банк зможе, у випадку відмови в задоволенні позову, продовжити автоматичне списання коштів для погашення заборгованості.
Заборона відповідачу автоматично проводити списання грошових коштів із карток позивачки є тимчасовим заходом і направлений на запобігання незаконного списання коштів, і такий захід на думку суду, не перешкоджає господарській діяльності відповідача АТ КБ «Приватбанк» та не порушує його прав та інтересів.
Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між зазначеним вище заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Так, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист прав.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 149-153, 157, 260, 353 ЦПК України,
постановив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії по виконанню умов Договору банківського рахунку, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генерального кредитного договору в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Подовжена Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладеного відповідно до заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № 260329В1ТТ701368FHUQMAIN від 29.03.2026, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Копію ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повна ухвала складена 27 квітня 2026 року.
Суддя О.П. Бодрова