Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/419/25
Провадження № 2/945/332/26
27 квітня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Веснянської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
03 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , Веснянської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його матері - ОСОБА_5 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що на час смерті спадкодавця за місцем її реєстрації і постійного проживання: АДРЕСА_1 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 і відкриття спадини, ніхто з нею не був зареєстрований та постійно не проживав.
Спадкоємцем першої черги згідно припису ч. 1 ст. 1261 ЦК України є діти (сини) спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідачі) та ОСОБА_1 (позивач).
До початку збройної агресії РФ проти України (24.02.2022 року) ні позивач, ні його брат ОСОБА_2 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 звернутися не встигли.
І лише приблизно в квітні 2022 року (в один із днів, коли постійні обстріли ОСОБА_6 і його околиць державою-агресором зменшилися, точніше позивач не пам'ятає), той звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу для отримання консультації з приводу подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері. Приватний нотаріус в усній формі перелічив позивачу, які документи слід зібрати для відкриття спадщини після смерті його матері і повідомив про те, що відповідно до постанови Уряду (постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану») строк для подання заяви про прийняття спадщини було значно збільшено.
Позивач, через постійні обстріли і побоювання за життя і здоров'я себе і своїх близьких, без зняття з постійної реєстрації та оформлення статусу внутрішньо переміщеної особи, був змушений виїхати до своїх родичів в сільську місцевість. До своєї оселі в с. Сливине він, або хтось із його рідних, ненадовго приїздив лише декілька разів на рік. Позивач разом з сім'єю повернувся додому на постійне проживання лише наприкінці 2024 року.
З метою оформлення спадщини за законом на початку лютого 2025 року він звернувся до державної нотаріальної контори, де йому було повідомлено, що починаючи з 18 червня 2023 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року №469 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану" строк для подання заяви про прийняття спадщини знову становить шість місяців.
Позивач для належного оформлення спадщини, відразу звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Лактіонової Світлани Анатоліївни. Але нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті померлої матері, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, роз'яснивши при цьому його право на звернення до суду с позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Таким чином позивач вважає, що він з поважних причин пропустив встановлений законом строк для подання заяви про прийняття після смерті матері, у зв'язку з тим, що був необізнаний щодо строків для подання заяви про прийняття спадщини, які знову змінились, а також тому, що через постійні обстріли ворогом м. Миколаєва та його околиць він був змушений виїхати на значну відстань від місця знаходження спадкового майна.
У позивача фактично відсутній інший позасудовий спосіб захисту свого права на отримання спадщини. Також позивач вважає, що пропущення ним строку для звернення до нотаріусу з заявою про прийняття спадщини не може бути підставою для усунення його від спадкування. Відтак він змушений звертатися до суду з даним позовом.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, у цивільній справі відкрито провадження, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.
04 березня 2025 року судом направлено запит до Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області про надання витягу (інформаційної довідки) зі Спадкового реєстру про наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 22).
06 березня 2025 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області від Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області надійшла Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 80338342 від 05 березня 2025 року про відсутність інформації у Спадковому реєстрі щодо спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а. с. 36).
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2025 року залучено до участі у цивільній справі № 945/419/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Веснянської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини співвідповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ).
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09.07.2025 направлено компетентному суду Естонської Республіки доручення про вручення ОСОБА_3 в якості співвідповідача копії позовної заяви з додатками, повідомлення про дату слухання справи та допиту ОСОБА_3 для з'ясування його позиції. Провадження у справі зупинено.
23 грудня 2025 року з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду повернулись копії позовної заяви з додатками з повідомленням про неможливість виконання доручення Миколаївського районного суду щодо вручення судових документів та проведення окремих процесуальних дій відносно ОСОБА_3 на території Естонської Республіки.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 січня 2026 року провадження у цивільній справі поновлено.
13 лютого 2026 року ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Веснянської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 , посилаючись на поважність причин пропуску строків прийняття спадщини, а саме необізнаність про їх зміну та зменшення до 6 місяців, а також вимушений виїзд позивача через збройну агресію до іншої області в сільську місцевість, де відсутній нотаріус, просив встановити додатковий строк позивачу у три місяці.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив позовну заяву задовольнити. Крім того суду повідомив, що у квітні 2022 року по радіо почув, що строк на прийняття спадщини у зв'язку із збройною агресією російської федерації збільшився. А той факт, що знову строки становлять 6 місяців дізнався згодом. Час вже був пропущений і розумів, що необхідно буде звертатись до суду. Однак із браком часу та сімейними справами це відкладав, необхідно було отримати дублікат свідоцтва про смерть матері. За допомогою до адвоката звернувся у 2025 році.
Крім того зазначив, що з квітня 2022 року із дружиною проживав у Кіровоградській області в с. Шляхове у знайомих. Там нотаріуса не було, а тому не мав змоги звернутись своєчасно. Повернувся додому у кінці 2024 року.
Представник відповідача Веснянської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин.
Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася, при цьому 29 травня 2025 року подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги не визнав.
Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин.
Суд, вислухавши доводи учасників судового засідання, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 91 року у селі Шляхове, Новоархангельського району Кіровоградської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 11 лютого 2025 року Миколаївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (а. с. 9).
Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 11).
При цьому, 18 лютого 2025 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Лактіоновою Світланою Анатолівною вивчено подані позивачем документи для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок у АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,17 га, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, та роз'яснено, що відповідно до статті 1272 ЦК України спадкоємець, що не подав заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців, вважається таким, що не прийняв спадщину (а. с. 16 та на звороті).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом ст. 1272 ЦК поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Такий правовий висновок висловлений у Постанові Верховного Суду від 17 серпня 2023 року (справа № 626/274/22, провадження № 61-8694св23) та подібних висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.
Позивач у засіданні зазначив, що у березні 2022 року був змушений через обстріли виїхати з дружиною до Кіровоградської області, де перебував до кінця 2024 року. Лише інколи навідувався додому. У селі Шляхове відсутній нотаріус, тому своєчасно не зміг звернутись з метою оформлення спадщини.
Свідок ОСОБА_7 , яка є дружиною позивача суду повідомила, що дійсно, у березні 2022 року вона та її чоловік виїхали до родичів у Кіровоградську область. Вона через декілька місяців повернулась, а чоловік приїхав у вересні 2022 року. Спадщиною займався ОСОБА_1 , тому причини пропущення ним строків на прийняття спадщини їй невідомі.
Суд звертає увагу, що проживання спадкоємців у межах України в іншій області або за межами України не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки спадкоємець не позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права шляхом подачі відповідної заяви про прийняття спадщини за законом за допомогою засобів поштового зв'язку, а також через орган місцевого самоврядування.
Вказані висновки суду узгоджуються із висновками, викладеними у Постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року (справа № 484/2167/22, провадження № 61-294св23).
Як встановлено судом, позивач хоч і проживав в іншій області, проте міг вільно пересуватись територією України, неодноразово приїжджав до місця своєї реєстрації, а тому не був позбавлений можливості звернутись до нотаріуса особисто чи за допомогою засобів поштового зв'язку.
Більше того, позивач суду повідомив, що згодом дізнався про скасування Постанови КМУ, якою зупинено перебіг строку для прийняття спадщини, проте не мав часу для збирання документів. До нотаріуса із заявою позивач звернувся лише 18 лютого 2025 року, а відтак пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини складає майже 4 роки.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи вказаний спір, враховуючи вищевикладені норми матеріального права, встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши оцінку поданим доказам, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів існування об'єктивних та нездоланних перешкод протягом 4 років для прийняття ним спадщини після смерті матері.
Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ст. ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України,
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Веснянської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Олена ЛОПІНА