справа № 488/5764/25
провадження № 1-кп/488/184/26
27.04.2026 року
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали кримінального провадження за обвинуваченням,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, працює неофіційно на приватних осіб, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ч.1 ст. 286 КК України,
26.11.2025 близько 16:40 годин, ОСОБА_4 керував автомобілем «Nissan Leaf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у темний час доби, по проїжджій частини пр. Богоявленського, зі сторони вул. Олега Ольжича, в напрямку пр. Корабелів, в м. Миколаєві.
Рухаючись у обраному напрямку, водій ОСОБА_4 , при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований в районі будинку №14 (по пр. Корабелів), грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами, а саме: наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід» ПДР України, та дорожньою розміткою білого кольору 1.14.1, додатку 2, ПДР України «Пішохідний перехід», проявив особисту неуважність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, а також до дорожньої обстановки та її змінам, хоча зобов'язаний був постійно її контролювати і мав таку можливість, своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості, аж до повної зупинки керованого ним автомобіля, не переконався, що на пішохідному переході відсутні пішоходи, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух у обраному ним напрямку, внаслідок чого допустив контактування передньою центральною частиною кузова автомобіля з пішоходом ОСОБА_5 , яка перетинала проїжджу частину пр. Богоявленського, в межах пішохідного переходу та рухалась з ліва направо, відносно напрямку його руху.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому сідничної кістки справа, перелому малогомілкової кістки у верхній третині ділянці шийки, забою м'яких тканин лобної ділянки, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 2.3 «б»; 12.3., 18.1 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому, причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, в судовому засіданні обвинувачений не оспорював обставин порушення ним правил безпеки дорожнього руху, внаслідок яких сталася ДТП та було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження пішоходу ОСОБА_5 . Суду також показав, що ДТП сталася внаслідок того, що він завчасно не зупинився перед пішохідним переходом, не пересвідчився у відсутності на ньому пішоходів, у темну пору доби продовжив рух у обраному ним напрямку, внаслідок чого допустив контактування передньою центральною частиною кузова автомобіля з пішоходом ОСОБА_5 , яка перетинала проїжджу частину пр. Богоявленського, в межах пішохідного переходу та рухалась з ліва направо, відносно напрямку його руху. У вчиненому обвинувачений щиро покаявся.
Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує.
Показання обвинуваченого, дані під час судового розгляду про обставини вчинення ним вищезазначеного злочину з визнанням у повному обсязі своєї винуватості у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності та допустимості, суд вважає достовірними та об'єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами з точки зору взаємозв'язку, для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всіх обставин справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, за згодою учасників судового розгляду, суд розглянув справу щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують його особу, матеріалів щодо речових доказів та судових витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі. Судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку ті обставини, які не досліджувалися судом першої інстанції.
За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України, у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд враховує повне визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння органам досудового слідства та суду у розкритті злочину, що виявилось у тому, що обвинувачений протягом досудового розслідування та в суді надавав допомогу слідчим органам та органам правосуддя у з'ясуванні важливих обставин справи за інкримінованим злочином, на досудовому розслідуванні та в суді надавав об'єктивні, правдиві та послідовні показання про обставини кримінального правопорушення, не оспорюючи їх.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, необережну форму вини обвинуваченого та дані щодо його особи - раніше не судимого, який на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем мешкання.
З урахуванням вищевикладених обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого та характеризують особу винного, а також враховуючи психічне ставлення обвинуваченого до скоєного, які в своїй сукупності істотно знижують фактичну ступень тяжкості злочину, ступінь небезпечності винної особи для суспільства та для досягнення цілей покарання, суд погоджується з думкою прокурора та вважає, що застосування до обвинуваченого покарання у вигляді штрафу буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення.
З огляду на обставини вчиненого злочину, нехтування обвинуваченим вимог Правил дорожнього руху, що спричинило завдання потерпілій тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, судом окремо зазначається про наявність достатніх підстав для застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, передбаченого санкцією частини 1 статті 286 КК України.
Вартість судових експертиз на загальну суму 10 523,84 грн. слід стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 3 (трьох) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у сумі 10 523,84 грн. за проведення судових експертиз.
Речові докази по справі - автомобіль, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , залишити останньому, скасувавши арешт на назване майно, накладений ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва 28.11.2025 року.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1