Справа № 487/10053/24
Провадження № 8/487/1/26
22 квітня 2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання - Марченко Л.В., представника заявника - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,
13 жовтня 2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій вона просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2025 року у цивільній справі 487/10053/24 за нововиявленими обставинами. Витребувати з архіву Заводського районного суду м. Миколаєва матеріали цивільної справи №487/2327/20 за позовом АТ "Альфа Банк" про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.
Заява обґрунтована тим, що при підготовці апеляційної скарги представник позивача дізналась про існування рішення Заводського районного суду м. Миколаєва у цивільній справі № 487/2327/20 від 09.02.2022 року у цивільній справі про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку. Зі змісту рішення вбачається, що 11 березня 2020 року АТ «Альфа Банк» було оформлено право власності на двокімнатну квартиру за адресою: квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Правовою підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, є відповідне застереження в п.п. 4.5.3 Договору іпотеки від 07 червня 2006 року, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Наведене дає всі підстави вважати, що Банк повністю задовольнив свої вимоги за кредитним №640/325-К325 від 07.06.2006 року і договір іпотеки вважається припиненим з 11.03.2020 року, але інша квартира, що належала позивачці на праві приватної власності та також була передана в іпотеку - квартира АДРЕСА_2 - продовжує бути обтяженою. Про існування зазначеного рішення ОСОБА_2 не було відомо, оскільки вона не є стороною у цій справі та навіть не має можливості ознайомитися з її матеріалами. Під час розгляду справи №487/10053/24, а саме 27.02.2025 року, представником відповідача АТ «СЕНС БАНК » було направлено відзив на позовну заяву ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки припиненим,скасування заборони відчуження нерухомого майна, проте у ньому відсутня інформація про те, що кредитор задовольнив свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання ще п'ять років тому. За такого вважає,що вказані є обставини є об'єктивною та достатньою підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Ухвалою суду від 16.10.2025 зазначену заяву залишено буз руху та надано строк для усунення недоліків.
21 жовтня 2025 року надійшла заява про усунення недоліків, яка передана судді 28.10.2025.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
01 грудня 2025 року надійшли пояснення представника АТ «СЕНС БАНК», відповідно до яких представник відповідача вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки на момент подання заяви рішення суду не набрало законної сили, ті обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими, а це є новими доказами. Позивач не вказувала у позові ту обставину, на яку зараз посилається. Представник вважає, що подаючи дану заяву до суду, позивач скоріше за все намагається змінити підстави позову , що не може вважатись законним, оскільки зміна предмету та підстав позову не допускається нормами законодавства після винесення рішення - у вигляді подання заяви за нововиявленими обставинами. Просить відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими а обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Ухвалою суду від 17 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника заявника - ОСОБА_1 про витребування доказів.
В судовому засідання представник заявника - адвокат Луконіна Н.В. підтримала заява, надала пояснення аналогічні змісту заяви. Просила заяву задовольнити.
Представник АТ «СЕНС БАНК» в судове засідання не з'явився, причину не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про визнання договору іпотеки припиненим, скасування заборони відчуження нерухомого майна.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.
Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина 2 статті 423 ЦПК України).
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини 4 та 5 статті 423 ЦПК України).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, №69529/01, §27,28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення.
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див., наприклад, постанову Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17).
Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 03 вересня 2025 року, підставою для такого перегляду зазначила реєстрацію 11 березня 2020 року за АТ «Альфа Банк» права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і була предметом іпотеки. На думку заявника, це свідчить про задоволення банком своїх вимог за кредитним №640/325-К325 від 07.06.2006 року, а отже, іпотека вважається припиненою.
Разом з тим, підставою позову у справі у якій ухвалено рішення 03 вересня 2025 року, було визначено припинення основного зобов'язання - кредитного договору №640/325-К325 від 07.06.2006 року з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту (03.06.2010 року), що встановлено рішеннями судів, та, відповідно, припинення іпотеки.
Отже, предметом доказування у цій справі були обставини, що підтверджують належне та повне погашення боргу, що тягне за собою припинення іпотеки як акцесорного (додаткового) зобов'язання.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» визначено вичерпний перелік підстав припинення іпотеки, які є самостійними та окремими одна від одної, зокрема:
припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;
реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;
набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;
визнання іпотечного договору недійсним;
знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Оскільки позивач обґрунтовувала вимоги припиненням основного зобов'язання (п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону), обставини щодо набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки (п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону) не входили до предмета доказування під час розгляду справи по суті.
Фактично, бажаючи домогтися перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами ,заявник зазначає нове обґрунтування позовних вимог (нові підстави позову), що відповідно до ч. 5 ст. 423 ЦПК України не може бути підставою для перегляду рішення.
З урахуванням викладеного, наведені заявником факти не можуть вважатися нововиявленими обставинами у розумінні процесуального закону, оскільки вони не стосуються підстав позову, що був предметом розгляду, та жодним чином не спростовують висновків суду.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 426, 427, 429, 353 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити в силі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 вересня 2025 року у справі справа № 487/10053/24 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про визнання договору іпотеки припиненим, скасування заборони відчуження нерухомого майна.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повна ухвала складена 27 квітня 2026 року.
Суддя З.М. Сухаревич