Доманівський районний суд Миколаївської області
вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/1418/25
Іменем України
24.04.2026смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Єгорової Н.І.,
за участю секретаря Маковецької Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Доманівка Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 21050грн.та судові витрати, посилаючись на те, що 13.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4468526, відповідно до умов якого надано відповідачу грошові кошти у сумі 2000,00 грн., строком на 360 днів: з 13.03.2024 по 08.03.2025, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит до 08.03.2025 та сплатити проценти за користування кредитом з стандартною процентною ставкою 2.5 % в день у межах строку кредиту.
На підставі погоджених умов договору ТОВ «Лінеура України» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 2000 грн. шляхом перерахування коштів на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Відповідно до реквізитів договору № 4468526 від 13.03.2024 р., укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «14679».. Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного договору № 210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022р. між ТОВ «Лінеура України» та ТОВ «Пейтек Україна».
За данними поденного розрахунку заборгованості за договором № 4468526 від 13.03.2024 у період з з 13.03.2024 по 25 .10.2024 заборгованість складала 14350грн., з яких 2000грн.-тіло кредиту, 11350грн-проценти за користування кредитом, 1000грн.-штрафні санкції.
25.10.2024 між ТОВ «Лінеура України» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 25/10/2024, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4468526 від 13.03.2024 .
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
За період 26.10.2024 по 08.03.2025,тобто з моменту укладення договору факторингу, ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" нарахувало відповідачеві проценти за користування грошовими коштами за 134 календарних дні в сумі 6700 грн. У зазначений період відповідачем не здійснено оплати на рахунок ТОВ «Лінеура України», спрямовані на оплату тіла кредиту та оплату процентів за користування грошовими коштами .
Станом на дату укладання договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 року, строк дії договору № 4468526 від 13.03.2024 , не закінчився. Оскільки, відповідач не виконав умови договору № 4468526 від 13.03.2024, то утворилася заборгованість загальною сумою 21050 грн.,з яких 2000грн.-тіло кредиту, 11350грн-проценти за користування кредитом, 1000грн.-штрафні санкції, проценти за користування грошовими коштами за 134 календарних дні в сумі 6700 грн.
Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість ,та судові витрати у виді судового збору та 10 000грн.витрат на правову допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та не заперечували проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився,про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Із матеріалів справи вбачається, що 13.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № №4468526, відповідно до умов якого надано відповідачу грошові кошти у сумі 2000,00 грн., строком на 360 днів: з 13.03.2024 по 08.03.2025, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит до 08.03.2025 та сплатити проценти за користування кредитом з стандартною процентною ставкою 2.5 % в день у межах строку кредиту..
Згідно пункту 2.1 договору , ТОВ «Лінеура України» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 2000 грн. шляхом перерахування коштів на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.
Згідно п.9.9 Кредитного договору, підписуючи цей Договір клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», розміщені на веб - сайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Окрім того, відповідач був ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту, який також було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «14679» 13.03.2024.
Також 13.03.2024 р. відповідачем було підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту та паспорт споживчого кредиту з реквізитами для оплати.
13.03.2024 на платіжну карту № НОМЕР_1 відбулось перерахування коштів через платіжну систему, на підставі укладеного договору № 210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022р. між ТОВ «Лінеура України» та ТОВ «Пейтек Україна», в сумі 2000 грн. кредитних коштів, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК Україна».
Ухвалою суду від 17.03.2025 від банка -емітента витребувано інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та зарахування коштів 13.03.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ “ПРИВАТБАНК», у сумі 2000 грн.
Відповідно до витребуваної інформації від АТ КБ "ПриватБанк" підтверджено отримання коштів на карту відповідача, належність рахунку ОСОБА_1
25.10.2024 між ТОВ «Лінеура України» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 25/10/2024, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 4468526 від 13.03.2024 .
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Позикодавець виконав свої зобов"язання щодо надання коштів в кредит, перерахувавши позичальнику кошти на банківський рахунок.
Позичальник ОСОБА_2 неналежним чином виконував взяті на себе зобов"язання щодо повернення кредиту, внаслідок чого у нього виникла кредитна заборгованість.
Як вбачається з акту прийому передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право вимоги та всі права кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4468526 від 13.03.2024 у розмірі 14350грн., яка складається з: тіла кредиту 2000грн.-тіло кредиту, 11350грн-проценти за користування кредитом, 1000грн.-штрафні санкції. Оскільки, станом на дату укладення Договору факторингу строк дії Договору № 4468526 від 13.03.2024 не закінчився, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна'проценти за користування грошовими коштами за 134 календарних дні в сумі 6700 грн.
Згідно з розрахунками заборгованості за Кредитним договором № 4468526 від 13.03.2024 заборгованість становить 21050 грн., з якої: за тілом кредиту 2000 грн.; за нарахованими процентами первісним кредитором 11350грн.; проценти, нарахованих новим кредитором ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» після переходу прав вимоги за 134 календарних дні - 6700грн.
Таким чином, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», набувши статусу нового кредитора у Договорах про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4468526 від 13.03.2024, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 про погашення наявної в нього заборгованості за вказаним Договором .
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Аналізуючи досліджені в судовому засідання письмові докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 взяте на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим має заборгованість , яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2000 грн.; заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором в сумі 11350 грн. та проценти, нараховані новим кредитором в межах строку дії договору , в сумі 6700 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Наявність та розмір заборгованості відповідачем спростовано не було.
Щодо штрафних санкцій в розмірі 1000грн., суд приходить висновку, що вони не підлягають задоволенню, так як позивачем не надано розрахунок та обгрунтування нарахування та стягнення зазначеної сумі з відповідача. Відсутність розрахунку, відомостей за період нарахування та відомостей про підстави, не дають можливості перевірити правомірність нарахування штрафу.
Відповідно до ст.141 ЦПК України у разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просить відшкодувати понесені витрати на правничу в розмірі 10 000 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію заявки №13431 на виконання доручення за Договором №10/12-2024 від 10 грудня 2024 р. , Договір №10/12-2024 від 10 грудня 2024 р , ордер, акт прийому-передачі виконаних робіт від 04.12.2025..
Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при зверненні до суду судовий збір пропорційно задоволеним випмогам, що складає 2307.31 грн. .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81,141, 223 ч.4 ,259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) заборгованість за кредитним догором в розмірі 20050 грн., з якої: за тілом кредиту 2000 грн.; за нарахованими процентами первісним кредитором 11350грн.; проценти, нарахованих новим кредитором ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» після переходу прав вимоги за 134 календарних дні - 6700грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) суму сплаченого судового збору у розмірі 2307.32 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили,якщо протягом строків,встановлених цим Кодексом,не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.
Позивач маєправо оскаржитизаочне рішенняв загальному порядку,тобто шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н. І. Єгорова