14 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 761/4773/25
провадження № 61-4043ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, відшкодування моральної шкоди,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта») про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, відшкодування моральної шкоди та просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови від призупинення доставлення кореспонденції ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням причини, що остання не є користувачем послуг АТ «Укрпошта»; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом зобов'язання відповідача призупинити доставлення кореспонденції ОСОБА_1 за вищевказаною адресою; зобов'язати відповідача інформувати відправників кореспонденції про неможливість доставлення кореспонденції на ім'я ОСОБА_1 із зазначенням причини, що остання не є користувачем послуг АТ «Укрпошта»; зобов'язати відповідача АТ «Укрпошта» вжити всіх інших заходів з питання призупинення користування ОСОБА_1 послугами АТ «Укрпошта»; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 8 000 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року закінчено проведення підготовчих дій. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні суду апеляційної інстанції на 03 березня 2026 року о 11 годині 00 хвилин в приміщенні Київського апеляційного суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року залишено без змін.
26 березня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду за інстанцією визначеною судом касаційної інстанції.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 000 грн.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, справа № 761/4773/25 не є справою з ціною позову, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 761/4773/25 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має виняткове значення для учасника, яким подається касаційна скарга та його буде позбавлено можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи, оскільки обставини спірних правовідносин у справі № 201/3213/26 полягають у тому числі і в питанні притягнення до кримінальної відповідальності безпосередньо прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури Коваль І., яким введено в оману службових осіб Соборного районного суду міста Дніпра та порушено права громадянина ОСОБА_1 , який намагається уникнути від кримінальної відповідальності використовуючи при цьому саме оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» - відповідача у справі № 761/4773/25 - шляхом надання відповіді про нібито направлення кореспонденції за адресою місця проживання громадянина ОСОБА_1 при тому, що насправді лист прокурором Коваль І. не направлявся взагалі громадянину ОСОБА_1 ніяким способом, при тому що статтею 40 Конституції України зумовлено надання звернень громадянином ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури та отримання відповідей саме у письмовому вигляді у спосіб зазначений заявником ОСОБА_1 , що також окремо зазначено у Законі України «Про прокуратуру» і статті 19 Закону України «Про звернення громадян» і статті 75 Закону України «Про адміністративну процедуру» та саме норми Конституції України мають пряму дію при вирішенні питань захисту порушеного права громадянина ОСОБА_1 що зумовлено Законом України «Про правотворчу діяльність» та в даному випадку справа № 201/3213/26 - це один із багатьох випадків спроби використання саме відповідача у справі № 761/4773/25 - АТ «Укрпошта» - з посиланням на факти нібито відправлення громадянину ОСОБА_1 не рекомендованої кореспонденції засобами оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» шляхом надання у скриньку простого листа, який не потребує фіксації дійсності відправлення кореспонденції - додаткової інформації про номер рекомендованої кореспонденції дати відправлення кореспонденції , що надає можливості виправдання зловживання службовим становищем особам, винним у вчиненні у тому числі і кримінальних правопорушень, які нібито відправляють кореспонденцію громадянину ОСОБА_1 простими листами за допомогою скриньок оператора поштового зв'язку АТ «Укрпошта» та спростувати ці обставини неможливо при здійснені розгляду інших справ і це дає підстави для надання даної касаційної скарги при зверненні до правосуддя шляхом надання заяв з питань захисту і відновлення порушеного права і дана справа має виняткове значення для громадянина ОСОБА_1 , яка надає касаційну скаргу до суду у справі 761/4773/25, докази викладених фактів у додатку до скарги.
Проте ОСОБА_1 у не обґрунтовує, чому відповідно до цього Кодексу вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді інших справ, у чому проявляється виняткове значення цієї справи.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для учасника справи та що вона буде позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями.
Посилання на інші випадки, які передбачені пунктом другим частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з
помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 06 серпня 2025 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат