8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/148/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД", м. Харків
до Origin Import And Export LTD
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
позивача - Субачев С.Ю., адвокат, ордер № 1240449 від 10.01.2024
відповідача - Чугуєнко Д.В., адвокат, ордер № 2012081 від 21.11.2025
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД", м. Харків звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Origin Import And Export LTD, в якому просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати за контрактом №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року (дата підписання 15 грудня 2022 року) у розмірі 614794,00 грн, що еквівалентно 15400,00 євро. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засіданні на 10 червня 2024 року о 12:20 годин, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" у найкоротший термін подати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову (в двох примірниках): ухвали Господарського суду Харківської області від 22 січня 2024 року про відкриття провадження у справі № 922/148/24, позовної заяви (до якої також окремо додати належним чином засвідчені копії всі доданих до неї документів згідно з переліком), прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; підтвердження; короткий виклад документа, що підлягає врученню та провадження у справі зупинено.
20 березня 2024 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" подано заяву (вхідний № 7662) про надання на виконання вимог ухвали суду від 22 січня 2024 року документів.
26 березня 2024 року до Міністерства юстиції України судом були направлені доручення про вручення відповідачу у цій справі документів.
26 квітня 2024 року від Міністерства юстиції України повернулося без виконання доручення господарського суду Харківської області про вручення судових документів Origin Import And Export LTD з посиланням на те, що відповідно до статті 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року таке прохання надсилається судом безпосередньо до Центрального органу запитуваної держави.
01 травня 2024 року судом були направлені до The Senior Master For the attention of the Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL доручення про вручення відповідачу у цій справі документів, зокрема процесуальних.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 червня 2024 року поновлено провадження у справі №922/148/24; підготовче засідання у справі №922/148/24 відкладено на 09 вересня 2024 року о 12 годин, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" у найкоротший термін подати суду переклад даної ухвали, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; підтвердження; короткий виклад документа, що підлягає врученню та зупинено провадження у справі № 922/148/24 до 09 вересня 2024 року та до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвал господарського суду Харківської області по справі № 922/148/24.
03 липня 2024 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" подано заяву (вхідний № 17167) про надання на виконання вимог ухвали суду від 10 червня 2024 року документів.
04 липня 2024 року судом були направлені до The Senior Master For the attention of the Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL доручення про вручення відповідачу у цій справі документів, зокрема процесуальних.
26 серпня 2024 року було повернуто повідомлення про вручення кореспонденції уповноваженому органу, а саме Royal Courts of Justice в особі The Senior Master (For the attention of the Foreign Process Section), зокрема нотаріально посвідченого перекладу на англійську мову позовної заяви із усіма додатками та ухвали господарського суду Харківської області від 22 січня 2024 року про відкриття провадження у справі № 922/148/24.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 вересня 2024 року поновлено провадження у справі № 922/148/24 та підготовче засідання у справі № 922/148/24 відкладено.
Протокольною ухвалою суду від 09 вересня 2024 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 02 грудня 2024 року о 13 годин.
02 жовтня 2024 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" подано заяву (вхідний № 24719) про надання на виконання вимог ухвали суду від 09 вересня 2024 року документів.
03 жовтня 2024 року судом були направлені до The Senior Master For the attention of the Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL доручення про вручення відповідачу у цій справі документів, зокрема процесуальних.
02 грудня 2024 року електронною поштою, Origin Import And Export LTD подано клопотання (вхідний № 30272) про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 грудня 2024 року поновлено провадження у справі № 922/148/24; клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено; підготовче засідання у справі № 922/148/24 відкладено на 03 березня 2025 року о 13:00; постановлено після надходження від позивача нотаріально засвідчених перекладів, звернутися з відповідним судовим дорученням до The Senior Master For the attention of the Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL з метою повідомлення відповідача про розгляд справи в господарському суді Харківської області; зупинено провадження у справі № 922/148/24 до 03 березня 2025 року та до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвал господарського суду Харківської області по справі № 922/148/24.
16 грудня 2024 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" подано заяву (вхідний № 31599) про надання на виконання вимог ухвали суду від 02 грудня 2024 року документів.
10 грудня 2024 року судом були направлені до The Senior Master For the attention of the Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL доручення про вручення відповідачу у цій справі документів, зокрема процесуальних.
15 січня 2025 року було повернуто повідомлення про вручення кореспонденції уповноваженому органу, а саме Royal Courts of Justice в особі The Senior Master (For the attention of the Foreign Process Section), зокрема нотаріально посвідчений переклад на англійську мову ухвали господарського суду Харківської області від 09 вересня 2024 року у справі № 922/148/24.
16 січня 2025 року було повернуто повідомлення про вручення кореспонденції уповноваженому органу, а саме Royal Courts of Justice в особі The Senior Master (For the attention of the Foreign Process Section), зокрема нотаріально посвідчений переклад на англійську мову ухвали господарського суду Харківської області від 10 червня 2024 року у справі № 922/148/24.
05 лютого 2025 року було повернуто повідомлення про вручення кореспонденції уповноваженому органу, а саме Royal Courts of Justice в особі The Senior Master (For the attention of the Foreign Process Section), зокрема нотаріально посвідчений переклад на англійську мову ухвали господарського суду Харківської області від 02 грудня 2024 року у справі № 922/148/24.
03 березня 2025 року електронною поштою, Origin Import And Export LTD подано пояснення (вхідний № 5444), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 березня 2025 року поновлено провадження у справі № 922/148/24; підготовче засідання у справі № 922/148/24 відкладено на 08 вересня 2025 року о 13:30; постановлено, що після надходження від позивача нотаріально засвідчених перекладів, звернутися з відповідним судовим дорученням до The Senior Master For the attention of the Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL з метою повідомлення відповідача про розгляд справи в господарському суді Харківської області; зупинено провадження у справі № 922/148/24 до 02 червня 2025 року та до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвал господарського суду Харківської області по справі № 922/148/24.
13 березня 2025 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" подано заяву (вхідний № 6559) про надання на виконання вимог ухвали суду від 03 березня 2025 року документів.
18 березня 2025 року судом були направлені до The Senior Master For the attention of the Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL доручення про вручення відповідачу у цій справі документів, зокрема процесуальних.
23 квітня 2025 року електронною поштою, Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL подано повідомлення (вхідний № 10032), яке суд приймає та долучає до матеріалів справи.
06 травня 2025 року електронною поштою, Origin Import And Export LTD подано пояснення (вхідний № 11114) без КЕП у документах, що підтверджується актом господарського суду Харківської області від 06 травня 2025 року про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності пошкодження конверта (паковання).
29 травня 2025 року було повернуто повідомлення про вручення кореспонденції уповноваженому органу, а саме Royal Courts of Justice в особі The Senior Master (For the attention of the Foreign Process Section), зокрема нотаріально посвідчений переклад на англійську мову ухвали господарського суду Харківської області від 03 березня 2025 року у справі № 922/148/24.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 червня 2025 року поновлено провадження у справі № 922/148/24; підготовче засідання у справі відкладено на 08 вересня 2025 року о 13:30 годин; постановлено після надходження від позивача нотаріально засвідчених перекладів, звернутися з відповідним судовим дорученням до The Senior Master For the attention of the Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL з метою повідомлення відповідача про розгляд справи в господарському суді Харківської області; зупинено провадження у справі № 922/148/24 до 08 вересня 2025 року та до виконання судового доручення про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу ухвал господарського суду Харківської області по справі № 922/148/24.
19 червня 2025 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" подано заяву (вхідний № 14561) про надання на виконання вимог ухвали суду від 02 червня 2025 року документів.
Судом були направлені до The Senior Master For the attention of the Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL доручення про вручення відповідачу у цій справі документів, зокрема процесуальних.
08 вересня 2025 року електронною поштою, Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL подано клопотання (вхідний № 20410) про закриття провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 вересня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 листопада 2025 року о 13:30 годин.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 вересня 2025 року виправлено описку в ухвалі господарського суду Харківської області від 08 вересня 2025 року по справі № 922/148/24 в стадії позовного провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2025 року повернуто апеляційну скаргу заявнику - Origin Import And Export LTD.
03 жовтня 2025 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" подано заяву (вхідний № 22954) про надання на виконання вимог ухвали суду від 08 вересня 2025 року документів.
06 жовтня 2025 року судом були направлені до The Senior Master For the attention of the Foreign Process Section, Room E16, Royal Courts of Justice, Strand, London WC2A 2LL доручення про вручення відповідачу у цій справі документів, зокрема процесуальних.
21 листопада 2025 року електронною поштою, представником Origin Import And Export LTD подано заяву (вхідний № 27144) про ознайомлення з матеріалами справи шляхом надання представнику доступу до матеріалів справи та завантаження електронних копій документів паперової справи до підсистеми "Електронний суд", яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.
24 листопада 2025 року через систему "Електронний суд", представником Origin Import And Export LTD подано заяву (вхідний № 27273) про проведення всіх судових засідань у режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення ВКЗ (захищений відеоконференцзв'язок з судом).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 листопада 2025 року заяву (вхідний № 27273 від 24 листопада 2025 року) представника Origin Import And Export LTD про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції задоволено.
27 листопада 2025 року електронною поштою, представником Origin Import And Export LTD подано клопотання (вхідний № 27619) про повернення справи на стадію підготовчого провадження.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 листопада 2025 року провадження у справі № 922/148/24 поновлено.
Протокольною ухвалою суду від 27 листопада 2025 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 08 грудня 2025 року до 15:30 годин.
05 грудня 2025 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" подано письмові заперечення (вхідний № 28341) на клопотання про повернення справи на стадію підготовчого провадження. Суд приймає надані письмові заперечення та долучає їх до матеріалів справи.
08 грудня 2025 року через систему "Електронний суд", представником Origin Import And Export LTD подано додаткові пояснення (вхідний № 28462), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання (вхідний № 27619 від 27 листопада 2025 року) представника Origin Import And Export LTD про повернення на стадію підготовчого провадження.
Протокольною ухвалою суду від 18 грудня 2025 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 22 грудня 2025 року до 16:30 годин.
22 грудня 2025 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" подано клопотання (вхідний № 29895) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи надані документи.
22 грудня 2025 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" подано письмову промову (вхідний № 29886), яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 22 грудня 2025 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 23 грудня 2025 року до 15:30 годин.
При початку розгляду справи по суті судом встановлено, що в матеріалах справи містяться контракти №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року (дата підписання 15 грудня 2022 року) з розбіжностями у пунктах, які не були розглянуті судом на стадії підготовчого провадження, оскільки деякі копії контракту подані сторонами після закриття підготовчого провадження.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2025 року постановлено повернутися до розгляду справи № 922/148/24 у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання; призначено підготовче засідання по справі № 922/148/24 на 19 січня 2026 року о 15 годин; зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо розбіжностей у пунктах контракту №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року (дата підписання 15 грудня 2022 року) та оригінал контракту №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року (дата підписання 15 грудня 2022 року; зобов'язано відповідача надати оригінал контракту №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року (дата підписання 15 грудня 2022 року та письмові пояснення щодо нього.
05 січня 2026 року від Foreign Process Section надійшов лист (вхідний № 156), який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
05 січня 2026 року від Foreign Process Section повернулися документи (вхідний № 132), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
19 січня 2026 року через систему "Електронний суд", представником Origin Import And Export LTD подано додаткові пояснення (вхідний № 1395), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
19 січня 2026 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" подано додаткові пояснення (вхідний № 1387), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 19 січня 2026 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 22 січня 2026 року до 12 годин.
22 січня 2026 року підготовче засідання не відбулося у зв'язку з відсутністю електропостачання, про що складено відповідний акт.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 січня 2026 року підготовче засідання відкладено на 09 лютого 2026 року о 15:40 годин.
28 січня 2026 року від Foreign Process Section повернулися документи (вхідний № 2297), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 09 лютого 2026 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовчого засідання на 02 березня 2026 року о 15:30 годин.
Протокольною ухвалою суду від 02 березня 2026 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 березня 2026 року о 15:20 годин.
Протокольною ухвалою суду від 16 березня 2026 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 30 березня 2026 року до 17 годин.
Протокольною ухвалою суду від 30 березня 2026 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 02 квітня 2026 року до 15 годин.
Протокольною ухвалою суду від 02 квітня 2026 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 16 квітня 2026 року до 16:40 годин.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Між сторонами спору виникли господарські правовідносини в сфері купівлі-продажу (поставки) товару.
Передумовою виникнення господарських правовідносин було надання товарної пропозиції Origin Import And Export LTD (відповідачем, продавцем) на іноземному сайті оголошень продавця щодо продажу товару належної якості, а саме ПЕТ-гранули (стружка подріблена).
Як підтверджується із матеріалів справи, в ході перемовин та листувань, Відповідач запропонував придбати позивачу наявний в останнього товар у домовленій кількості та вартості, про що відповідач надавав Товариству з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" (позивачу) комерційну пропозицію, фото і відео підтвердження наявності товару та його характеристик.
13 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" та Origin Import And Export LTD було домовлено укласти контракт №13/12/2022 на продаж товару, за яким продавець зобов'язується передати товар у власність покупцю у кількості та асортименті, що визначається у рахунках-фактурах, а покупець зобов'язується купити цей товар та сплатити його вартість (ціну) за період, зазначений у договорі.
Укладання цього контракту, що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, було здійснено із застосуванням засобів електронного зв'язку (електронної комунікації через мессенджер WhatsApp), а саме шляхом обміну електронними документами (електронними файлами). Такий спосіб укладання правочинів, обміну документами та регулювання взаємовідносин не суперечить положенням законодавства та контракту.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із листування сторін в електронному програмному застосунку WhatsApp та в самого тексті контракту, а також не заперечено сторонами під час судових засідань, контракт на продаж товару №№13/12/2022 від 13 грудня 2022 з боку відповідача (продавця) був підписаний 15 грудня 2022 року, про що свідчить власноручний підпис його керівника у тексті контракту, та файл із підписаним текстом цього контракту був в подальшому направлений Позивачу для узгодження та виконання.
Представлена до суду разом із поданням позову паперова копія контракту, підписана керівниками підприємств обох сторін спору, зокрема, і засвідчена на кожній сторінці підписом керівника позивача.
Фактичні обставини щодо укладання та підписання контракту №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року (дата підписання відповідачем 15 грудня 2022 року), а також виникнення у сторін прав та обов'язків за цим контрактом, не заперечувалась жодною із сторін під час розгляду справи.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини щодо поставки товару на підставі контракту №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року (дата підписання відповідачем 15 грудня 2022 року)
Водночас, представник відповідач посилався в ході розгляду справи, що зі слів його довірителя - відповідача, в останнього наявна інша редакція контракту №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року, зі змісту якої є відмінності у певних пунктам, зокрема в частині щодо підсудності та юрисдикції вирішення спорів сторін за цією угодою.
На переконання відповідача, спір, що виник у цій справі має бути розглянутий за юрисдикцією, матеріальним та процесуальним правом країни Великої Британії, а також розглянутий Арбітражним судом м. Лондона.
На виконання ухвали господарського суду Харківської області від 23 грудня 2025 року представником відповідача 19 січня 2026 року надано письмові пояснення, згідно із якими відповідач стверджує, що листування з представниками позивача, включаючи обговорення умов договору та обмін його проектами, здійснювалося за допомогою месенджера WhatsApp.
Примірник договору, який був поданий відповідачем до матеріалів справи, за твердженням відповідача, був отриманий засобами WhatsApp на мобільному телефоні та збережений на носії персонального комп'ютера керівника Origin Import And Export LTD Самехолла Саламзій.
Станом на сьогоднішній день чат, а також будь-яке інше спілкування з представниками позивача в месенджері WhatsApp не збереглися у зв'язку із зміною пристрою - мобільного телефону керівника компанії.
Водночас, у зв'язку із видаленням збереженого чату спілкування в WhatsApp внаслідок зміни мобільного пристрою керівником Origin Import And Export LTD, надати оригінальний примірник договору з боку відповідача технічно не представляється можливим.
Відповідач стверджує, що примірник договору, поданий відповідачем до матеріалів справи, є копією файлу, який був збережений на персональному комп'ютері після отримання через WhatsApp. Відповідач стверджує, що цей примірник є точною копією документа, отриманого від позивача та підписаного сторонами у грудні 2022 року.
Також, 19 січня 2026 року на виконання ухвали господарського суду Харківської області від 23 грудня 2025 року представником позивача надано письмові пояснення, у яких останній посилається, що фактично станом на час укладання контракту, подання позову та цих пояснень, відповідний контракт існує виключно в електронному вигляді, тобто у формі електронного документу.
Позивач зазначає, що ним долучено до позовної заяви роздруковану (у паперовому вигляді) форму контракту з електронного документа, а також із клопотанням про дослідження доказів долучено у відповідному електронному форматі - оригінал електронного файлу із месенджеру WhatsApp, який містить текстове відображення контракту від 13 грудня 2022 року за №13/12/2022, підписаного з обох сторін, а саме із відображенням у тексті документу власноручного підпису представників сторін такого контракту.
Таким чином, позивач наголошує, що оригіналом контракту від 13 грудня 2022 року за №13/12/2022 є його єдиний електронний примірник у формі електронного документа (електронний файл), який наданий ним до суду, тобто надано сам електронний файл із контрактом, який надійшов позивачу від відповідача із застосуванням засобів електронної комунікації (WhatsApp), а також надано до суду паперову форму відповідного електронного доказу. На підтвердження вказаних обставин позивачем також додатково надано скрін-шоти (фото) із мессенджеру WhatsApp, де міститься листування між представниками сторін, зокрема зафіксовані відомості із направлення відповідачем цього файлу із контрактом позивачу, а також в подальшому й інвойсів до цього контракту та інших документів.
На правову позицію позивача, редакція контракту, на яку посилається відповідач є штучно створеним та видозміненим за текстом примірником тексту контракту з метою заплутати суд, який на відміну від редакції позивача, навіть не містить підпису жодної із сторін на сторінках документу, крім заключної, хоча положення контракту містять приписи щодо необхідності візування кожної сторінки документу.
Крім того, позивач наголошує на юридичну та змістовну неузгодженість пунктів редакції Контракту, на яку посилається відповідач, адже відповідно до умов (пунктів) щодо підсудності розгляду спорів, даний спір на думку відповідача має бути переданий на розгляд виключно Арбітражного суду м. Лондона, адже саме так зазначено в англомовній частині контракту, примірник якого наявний виключно у відповідача. В той же час, в цьому ж примірнику відповідача в україномовній частині контракту визначено, що судові спори розглядаються та направляються виключно до Арбітражного суду м. Києва, Україна.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" зазначає, що посилання відповідача, що є різні редакції контрактів, не має свого юридичного та доказового підтвердження, а редакція, на яку посилається відповідач, взагалі не визначає конкретної юрисдикції розгляду спорів, адже в одній частині контракту визначено, що спір розглядається у країні відповідача, в іншій частині контракту в країні позивача.
Суд зауважує, що на стадії дослідження обставин справи та перевірки доказів, які їх обґрунтовують, а також і на стадії ще підготовчого провадження, судом неодноразово досліджувались питання та перевірялись обставини щодо умов, хронології укладання та змісту положень, узгодженого між сторонами контракту.
Зокрема, у судовому засіданні 30 березня 2026 року та 02 квітня 2026 року представником позивача на питання суду було зазначено, що примірник контракту, який долучено Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" до позову, у відповідній редакції отримано ним саме від відповідача, що саме цією редакцією контракту позивач керувався при перерахуванні відповідачу усієї передоплати, і наразі на підставі цього ж контракту у відповідній редакції скерував позов до суду в межах узгодженої контрактом юрисдикції розгляду спору.
Представник позивач наголошує, що не існує іншої редакції контракту, яка була б юридична узгоджена між сторонами, відсутні обставини щодо отримання чи узгодження позивачем чи відповідачем іншої редакції контракту, ніж та, яка подана позивачем до суду. Наголошував, що відповідач не надав до суду належних та вагових доказів, на підтвердження існування іншої редакції контракту, ніж надана позивачем. Водночас, відповідач крім того не заявляв жодних клопотань щодо проведення експертизи із дослідження електронного файлу із контрактом, який наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД", на предмет втручання чи видозмінювання електронного файлу чи редакції контракту, яка надана позивачем. Не заявляв клопотань щодо витребування доказів, зокрема, електронних доказів у позивача з метою спростування їх належності та допустимості.
Представник відповідача, в свою чергу, у судовому засіданні 02 квітня 2026 року підтримав та не заперечив щодо цих пояснень представника позивача, зауважив, що є вірним відповідне викладення останнім хронології та обставин подій, а також і щодо наданого позивачем тексту контракту.
Додатково представник відповідача лише зазначив, що не погоджується із доводами позовної заяви щодо поставки некомплектного та неякісного товару, і що позивач з власних мотивів відмовився від отримання товару.
Суд дослідивши відповідні пояснення учасників справи на предмет повного встановлення усіх обставин справи та перевірки доказів, що їх підтверджують або спростовують приходить до наступних висновків.
Суд зазначає, що відповідно до статті 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право", приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Згідно статті 36 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право", зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.
Згідно частини 1 статті 75 Закону України "Про міжнародне приватне право", підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Статтею 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено випадки виключної підсудності справ з іноземним елементом судам України.
Суд відзначає, що спір у даній справі не відноситься до випадків виключної підсудності, наведених в статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Згідно представленої до суду редакції Контракту, а саме відповідно до пункту 8.3. контракту, усі спори, розбіжності, або вимоги, що виникають за цим договором або у зв'язку із ним, у тому числі, що стосується його тлумачення, виконання порушення, припинення або недійсності підлягають вирішенню шляхом письмових переговорів між сторонами. У разі якщо сторони протягом місяця з моменту виникнення не домовились шляхом переговорів, всі суперечки, що виникають з договору, в тому числі спори про визнання договору недійсним, будуть передані для остаточного вирішення до Арбітражного суду м. Києва, Україна відповідно до його регламенту, чинним на момент подачі Арбітражної заяви або до господарського суду України за місцезнаходженням покупця відповідно до процесуального і матеріального права законодавства покупця (України).
Подаючи даний позов до Господарського суду Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" посилається на пункту 8.3. контракту, оскільки останній зареєстрований у м. Харкові, Україна.
Разом з тим, суд зазначає, що якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності, переданий на розгляд спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог глави 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема з дотриманням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Проте, частина 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що позови у спорах, що виникають з договорів, яких визначено місце виконання або виконувати, які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Ураховуючи досягнення сторонами домовленості щодо розгляду спору в Господарському суді за місцем знаходження Позивача, суд вважає, що спір правомірно передано на розгляд до Господарського суду Харківської області та такий спір підлягає вирішенню із застосуванням норм матеріального і процесуального права України.
Верховний Суд у справі № 917/1307/18 за постановою від 23 жовтня 2019 року зазначив, що згідно з принципом змагальності кожна сторона має довести обставини, покладені у підстави для ініціювання спору, а перекладення цього обов'язку на іншу сторону нівелює застосування принципу змагальності, і фактично зводиться до використав концепції негативного доказу (obiter dictum).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Не допускаються також дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
Верховний Суд звертає увагу на необхідність застосування категорій стандартів доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
У даному питанні слід звернути увагу на судову практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Верховний Суд у постанові від 10 березня 2021 року у справі №607/11746/17 зауважив, якщо для повного та належного розгляду справи необхідно дослідити та встановити пріоритет редакцій Контракту, то з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.
В той же час, суд, дослідивши обставини справи та надані сторонами докази, встановив, що узгоджена редакція Контракту, підписана обома сторонами правочину із застосуванням власноручного підпису, існувала виключно в електронному вигляді, у формі подальшого збереженого електронного файлу, який в силу статті 96 Господарського процесуального кодексу України є електронним доказом.
З цих мотивів, приймаючи до уваги та враховуючи стандарти доказування в господарських спорах, зокрема стандарту вірогідності доказів, суд погоджується із позицією позивача щодо регулювання спірних правовідносин у цій справі умовами контракту №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року (дата підписання відповідачем 15 грудня 2022 року) в редакції, яка надана позивачем при подані позовної заяви, а також надана на виконання ухвали суду у формі електронного файлу (електронного доказу), допустимість та належність якого не була спростована відповідачем в ході розгляду справи.
Відповідачем не надано переконливих доказів щодо існування суперечливих "конкурентних" примірників чи редакцій контракту №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року, які були б узгоджені між сторонами спору.
Одночасно суд зауважує, що згідно пункту 2.3. контракту продавець надає покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактура та/або рахунок проформа; транспортний документ; пакувальний лист; сертифікат походження, контракт; сертифікат якості.
За змістом пункту 10.1 контракту сторони домовились, що для оперативного виконання умов контракту допускається обмін документами, які пов'язані із виконанням умов контракту, за факсимільним зв'язком із обов'язковим візуванням кожної сторінки документу із подальшим обміном оригіналами документів усіма сторонами протягом 10-ти днів.
Від так, за приписами контракту саме відповідач є стороною, яка готує та направляє позивачу оригінал відповідного контракту із узгодженими умовами, і несе відповідальність за його зміст, зрозумілість та виконання відповідних обов'язків як сторона відповідного правочину.
В свою чергу, як вже судом зазначалось, представник відповідач у судовому засіданні 02 квітня 2026 року підтримав та не заперечував щодо пояснень представника позивача, та зауважив, що є вірним відповідне викладення останнім хронології та обставин подій, в тому числі щодо надання позивачем до суду саме тієї редакції контракту, в тому числі й у формі відповідного електронного файлу, яка була направлена відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" після підписання керівником Origin Import And Export LTD Самехолла Саламзій.
Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача щодо існування двох конкурентних редакцій відповідного контракту та не можливості розгляду даного спору в межах узгодженої сторонами договірної юрисдикції вирішення спору, якою, як зазначено у пункті 8.3. контракту, в тому числі є господарський суд України за місцезнаходженням покупця відповідно до процесуального і матеріального права законодавства покупця (України).
В даному випадку, узгодження в умовах контракту юрисдикції розгляду спорів судам України, не суперечить положенням Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про міжнародне приватне право", за приписами яких суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Як вже зазначалось, відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про міжнародне приватне право", підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
Підсумовуючи, суд визначає, що даний спір може бути розглянутий в межах даної судової справи, Господарським судом Харківської області, враховуючи, що такі умови були узгоджені сторонами у відповідній угоді (контракті), недійсність якої повністю або частково не заявлялась і не визнавалась, в тому числі в ході розгляду даної справи.
Щодо порушення договірних зобов'язань, що стали підставою звернення до суду.
Як підтверджують сторони, відповідно, предметом даного контракту №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року було постачання товару ПЕТ-гранули (стружка подріблена) у кількості по 1000 кг. на 22 палетах, тобто загальною масою 22 т, що підтверджувалось документами від відповідача, які надавав останній як продавець, а також рахунками-фактурами (інвойсами).
За умовами контракту продавець має передати вказаний товар протягом 20 робочих днів з дня оплати такого товару (пункт 2.5. контракту).
Датою поставки товару вважається дата оформлення ВМД (пункт 2.6. контракту), а право власності на товар переходило в момент відгрузки товару на складі продавця покупцю. Умови поставки FCA (пункт 2.1. контракту), з урахуванням того, що умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані у рахунках-фактурах (пункт 2.2. контракту)
Згідно пункту 2.3. контракту продавець надає покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактура та/або рахунок проформа; транспортний документ; пакувальний лист; сертифікат походження, контракт; сертифікат якості.
За приписами пункту 3.2. контракту оплата товару здійснюється у перший етап передоплати 30% на підставі виставленого продавцем рахунку та другий етап передоплати - передоплата в розмірі 70% на підставі виставленого продавцем рахунку. Оплата здійснюється протягом 14 банківських днів з моменту виставлення рахунку.
Відповідно до пункту 3.4. контракту покупець вважається таким, що виконав свої обов'язки по оплаті товару в момент надходження грошових коштів на рахунок покупця.
У відповідності до наданого продавцем проформи рахунків-інвойсів від 15 грудня 2022 року на суму 6160,00 євро та від 05 січня 2023 року на суму 9240,00 євро, продавцем було запропоновано до придбання товар, а саме ПЕТ-гранули (стружка подрібнена) у кількості по 1000 кг. на 22 палетах, загалом 22000 кг. на загальну суму 15400,00 євро.
Як підтверджується матеріалами справи Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" виконало свій обов'язок із здійснення передоплати.
Перерахування вказаних коштів підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 71 від 19 грудня 2022 року на суму 6160,00 євро та платіжним дорученням в іноземній валюті №72 від 09 січня 2023 року на суму 9240,00 євро.
Загальна суму сплаченої позивачем вартості товару за контрактом №13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року (дата підписання 15 грудня 2022 року) склала 15400,00 євро.
Фактичні обставини щодо отримання суми вказаної передоплати за укладеним контрактом відповідачем не заперечується.
Таким чином, виходячи із змісту укладеного контракту, у продавця виник обов'язок протягом 20 днів з дати оплати товару передати його покупцю у домовленій кількості та якості.
За змістом пункту 10.1 контракту сторони домовились, що для оперативного виконання умов контракту допускається обмін документами, які пов'язані із виконанням умов контракту, за факсимільним зв'язком із обов'язковим візуванням кожної сторінки документу із подальшим обміном оригіналами документів усіма сторонами протягом 10-ти днів.
Однак, отримавши станом на 09 січня 2023 року необхідний 100% розмір попередньої оплати у розмірі 15400,00 євро для поставки товару за рахунком-фактурою (інвойсом) продавця від 15 грудня 2022 року та 05 січня 2023 року, продавець у домовлений контрактом строк, чи станом на час звернення із позовом та розгляду відповідного спору судом, не здійснив поставку оплаченого товару покупцю.
Таким чином, покупець взяті на себе зобов'язання за контрактом виконав і оплатив у відповідності до його умов 100% передоплату у розмірі 15400,00 євро.
Продавець взяті на себе зобов'язання з постачання товару протягом 20 днів з моменту перерахування покупцем передоплати не виконав, оскільки не поставив його ні у домовлений строк, ні на час розгляду справи у суді.
Як зазначає позивач, після прибуття 22 січня 2023 року представників перевізника покупця за вказаною продавцем адресою для отримання товару, виявилось, що за вказаною адресою перебуває та здійснює діяльність зовсім інша промислова компанія - Green Hub Recycling Ltd (Unit 2 Covert Road, Aylesham, Kent CT3 3EQ, Phone: +44 (0) 7540 248783), представниками якої було спростовано, що відповідач є власником приміщень, потужностей та сировини, про що надавав відповідач компаній позивача оманливу інформацію та фотозвіти.
Компанією - Green Hub Recycling Ltd було запропоновано представникам Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" прийняти до відвантаження оплачений відповідачем, але зовсім інший товар, взагалі невідповідний замовленню за складом та якістю, а також лише кількістю 7000 кг. у фасованих мішках.
За відомостями, наданими представниками підприємства-посередника Green Hub Recycling Ltd, в тому числі у письмовому вигляді (лист-пояснення від 15 лютого 2023 року), останні повідомили, що керівник компанії відповідача - Sameholla Salamaziy придбав у них саме цей товар - ПЕТ стружка із домішками засмічення, у кількості 7000 кг. у фасованих мішках, і повідомив, що за цим товаром приїде автомобіль аби його забрати.
Як було повідомлено представником відповідача у судовому засіданні 18 грудня 2025 року, відповідач дійсно мав договірні правовідносини із компанією посередником - Green Hub Recycling Ltd (Unit 2 Covert Road, Aylesham, Kent CT3 3EQ), яка в свою чергу мала відвантажити товар Позивачу.
Тобто дані обставини визнаються сторонами і не підлягають додатковому доказуванню.
В той же час, представник відповідача в ході судових засідань неодноразово підтвердив, що компанією посередником - Green Hub Recycling Ltd мало бути здійснено відвантаження покупцю лише частини товару, а інша частина мала бути відвантажена в іншому місці.
Однак, доказів підтвердження здійснення чи узгодження таких умов поставки відповідачем із позивачем до суду не наданою. Згідно наявного в матеріалах справи пакувального листа та сертифікату походження відповідач мав відвантажити позивачу однією партією 22 беги по 1000 кг. із пластиковою сировиною ПЕТ-гранули (стружка подріблена)
Як зазначає позивач, коли в процесі прийняття товару було виявлено, що товар не відповідає умовам контракту щодо кількості і якості, було невідкладно проінформовано керівника відповідача засобами електронної комунікації про неякісний товар та необхідність його заміни.
У той же день, Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" було скеровано на електрону адресу відповідача досудову вимогу претензію із Актом невідповідності товару та фотофіксацією. Крім того, даною претензією позивач повідомив про виклик представника продавця для узгодження відповідного Акту про невідповідність товару замовленій якості та кількості.
Згідно пункту 5.2. контракту в разі виявлення недоліків товару за кількістю або якістю поставленого товару виклик представника продавця або незалежного експерту для складання Акту є обов'язковим. Акт є підставою для повного відшкодування вартості товару із урахуванням усіх додаткових отримань.
Як встановлено судом, та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, вказана досудова вимога-претензія від позивача із Актом невідповідності товару та викликом представника відповідача була отримана відповідачем, однак залишена ним без відповіді.
Зустрічних претензій чи вимог відповідач Товариству з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" не направляв, докази протилежного до суду не надані.
Крім того, представником відповідача у ході розгляду справи було повідомлено, що в подальшому запропонований позивачу товар вже знищений, бо відповідач розцінив відмову позивача від отримання товару як необґрунтовану і, що товар не буде ним отримуватись.
Таким чином, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо неналежного виконання саме позивачем своїх обов'язків із отримання товару та відмови від товару із власних особистих мотивів без пояснення обґрунтованих причин.
Як вбачається із представлених до суду доказів, відповідачем отримано передоплату за товар у повному обсязі, однак не здійснено зобов'язань із фактичної передачі придбаного товару позивачу, не вчинено жодних дій направлених на врегулювання спірних правовідносин.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.
При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
В межах цієї справи, суду не представлено доказів, що відповідачем передано позивачу товар за укладеним контрактом на суму здійсненої передоплати, тобто відповідачем на час виникнення спору збережено у себе як суму попередньої оплати від позивача, так і сам товар, який мав бути переданий позивачу.
Суд критично ставиться до доводів представника відповідача, що позивач з власних мотивів відмовився від отримання товару, адже до суду відповідачем не представлено спростовних доказів щодо того, які договірні умови були у відповідача із компанією посередником, або що між сторонами спору було дійсні домовленості із поділу партій товару, або що претензія позивача була обґрунтовано розглянута таабо відхилена.
В той же час, у матеріалах справи відсутні докази щодо претензій відповідача до позивача з питань безпідставної відмови позивача від отримання товару.
Строк дії контракту був встановлений до 13 грудня 2023 року, однак ні у домовлений строк для передачі товару, ні до завершення строку дії контракту, продавець не передав покупцю товар, а також не повернув відповідні кошти попередньої оплати за нього.
Вказані обставини, на думку суду, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 712 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналіз наведених норм права свідчить, що договір поставки за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. У таких правовідносинах обов'язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов'язок покупця з прийняття та оплати цього товару.
В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, укладаючи та підписуючи контракт № 13/12/2022 на продаж товару від 13. грудня 2022 року сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, що є належною у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України та статей 173, 174 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) підставою для виникнення та існування обумовлених контрактом кореспондуючих прав і обов'язків сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов контракту.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Як зазначалось вище, матеріалами справи підтверджено, що позивач (покупець) взяті на себе зобов'язання за контрактом виконав і оплатив у відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) Продавця передоплату у розмірі 15400,00 євро.
Згідно статтей 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Тобто, двосторонній характер господарських відносин між сторонами зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, постачальник бере на себе обов'язок передати у власність покупця товар, і водночас, набуває законного права вимагати його оплати, а покупець, зі свого боку, набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов'язаний здійснити оплату у погоджений строк.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наведеної вище норми права слідує, що однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі (контракті).
Згідно пункту 3.7. контракту валютою платежу є Євро.
Відповідно до частини 2 статті 189 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини 7 статті 193 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами частини 1 статті 202 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що господарське зобов'язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами контракту та приписів міжнародного законодавства, відповідач своїх зобов'язань щодо поставки оплаченого товару позивачу не виконав, суму попередньої оплати у розмірі 15400,00 євро за товар не повернув.
Таким чином, зобов'язання відповідача щодо поставки товару чи повернення позивачу попередньої оплати за товар в розмірі 15400,00 євро на час подання позову та розгляду судової справи не виконане.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що вказана сума попередньої оплати в розмірі 15400,00 євро підлягає стягненню із відповідача, внаслідок порушення умов укладеного із позивачем контракту та відсутності факту передачі позивачу оплаченого за попередньою оплатою товару, у повному обсязі.
Додатково суд констатує, що предметом заявленого спору є повернення сплаченої попередньої оплати за товар, який не був поставлений, що встановлено під час розгляду справи, а не стягнення збитків чи інших витрат, пов'язаних із поставкою неякісного товару, у зв'язку із чим встановлення обставин щодо якості товару не входить до предмета доказування у цій справі.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі "Роуз Торія проти Іспанії", параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії", параграф 32).
Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного Суду від 28 березня 2017 року по справі №800/527/16.
У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов'язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.
Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.
Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.
Зокрема, у пункту 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суд вважає за можливе у виниклих правовідносинах за суттю спору застосувати принцип справедливості визначений на законодавчому рівні у межах частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 зазначено: "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі". "Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права" (Рішення КСУ від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004).
Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю "питомою вагою" принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах"
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28 жовтня 2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12 червня 2008 року).
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 9221,91 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Origin Import And Export LTD (Реєстраційний номер (Registration number) CBDL464084, код компанії (company number) 13653084, юридична адреса: UК, Moore viev works, Havelock Street, Bradford, BD7 4EX) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЕКС-ТРЕЙД» (61177, м. Харків, вул. Чуваська, будинок 8, приміщення Б-4, код ЄДРПОУ 42644952) суму попередньої оплати за непоставлений товар за Контрактом №№13/12/2022 на продаж товару від 13 грудня 2022 року (дата підписання 15 грудня 2022 року) у розмірі 15400,00 євро (еквівалентно 614794, 00 грн)
Стягнути з Origin Import And Export LTD (Реєстраційний номер (Registration number) CBDL464084, код компанії (company number) 13653084, юридична адреса: UК, Moore viev works, Havelock Street, Bradford, BD7 4EX) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЕКС-ТРЕЙД» (61177, м. Харків, вул. Чуваська, будинок 8, приміщення Б-4, код ЄДРПОУ 42644952) 9221,91 грн судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "27" квітня 2026 р.
СуддяП.В. Хотенець