46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
21 квітня 2026 року м.ТернопільСправа № 921/795/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув у попередньому засіданні заяву без номера від 20.03.2026 (вх.№2269 від 23.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЕЛ.ЕН.ГРУП", місто Київ
про визнання грошових вимог
до боржниці фізичної особи ОСОБА_1 , с.Худіївці Чортківського району Тернопільської області
у справі
про неплатоспроможність
за участю представників:
заявника (кредитора): не з'явися;
боржниці: не з'явися;
керуючого реструктуризацією боргів: Мельникова А.В., Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №2126 від 30.04.2024 (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів).
Обставини справи.
ОСОБА_1 , с.Худіївці Чортківського району Тернопільської області звернулася 31.12.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема з підстав, визначених пунктами 2, 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 заяву боржниці розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.
Ухвалою суду від 29.01.2026 року відкрито провадження у справі; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 , призначено арбітражну керуючу Мельникову Антоніну Валеріївну. Попереднє судове засідання призначено на 26.03.2026, яке відалося на 21.04.2026.
З метою виявлення всіх кредиторів 03.02.2026 о 13:31 год. на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено оголошення №78370 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
20.03.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЕЛ.ЕН.ГРУП" із заявою без номера від 20.03.2026 (вх.№2269 від 23.03.2026) з грошовими вимогами відносно боржниці на загальну суму 14 169,80 грн, з яких:
- 2 845,00 грн заборгованості за договором позики №47276 від 07.04.2024, право вимоги за яким кредитором набуто на підставі договору факторингу №291024 від 29.10.2024. Вказана заборгованість включає: 1 000,00 грн тіла кредиту (строк повернення 07.04.2024); 750,00 грн нарахованих процентів за користування кредитним коштами за період з 07.04.2024 по 06.05.2024; 1 095,00 грн пені з 08.05.2024 по 05.08.2024;
- 5 324,80грн судового збору, сплаченого за подання цієї заяви;
- 6000,00грн витрат на правничу допомогу.
За змістом положень ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" заявлено грошові вимоги до боржниці після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства для їх подання.
Ухвалою суду від 26 березня 2026 року заяву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» прийнято до розгляду у судовому засіданні на 21.04.2026.
У повідомленні про результати розгляду заяви кредитора № 02-26/21 від 24.03.2026 та уточненнях № 02-26/22 від 26.03.2026 арбітражною керуючою Мельниковою А.В. грошові вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» визнано частково, на суму 12 274,80 грн, в тому числі 950,00 грн заборгованості за тілом кредиту, які підлягають внесенню до другої черги задоволення вимог кредиторів та 11 324,80 грн судових витрат (5 324,80 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на правничу допомогу), які підлягають задоволенню позачергово до задоволення вимог кредиторів, в решті вимог - 1 895,00 грн заяву відхилено. Обґрунтовуючи часткове відхилення грошових вимог кредитора до боржниці арбітражною керуючою зазначено, що кредитором нараховано 750,00 грн процентів за користування кредитними коштами за ставкою 2,5% на день, однак згідно із Законом №3498-IX діють поетапні обмеження максимального розміру процентної ставки: з 24.04.2024 по 21.08.2024 - 1,5% на день, а з 22.08.2024 по цей час - 1%.
Тому, вважає обґрунтованими проценти в розмірі 425,00 грн, нараховані з 07.04.2024 по 23.04.2024, протягом якого діяла максимальна процентна ставка 2,5% на день, та в розмірі 195,00 грн, що нараховані з 24.04.2024 по 06.05.2024 в розмірі 1,5% на день, оскільки з 24 квітня 2024 року вступило в дію нове законодавче обмеження, згідно з яким денна ставка не могла перевищувати 1,5% на день; всього в розмірі 620,00 грн. Проценти в розмірі 130,00 грн, що нараховані з 24.04.2024 по 06.05.2024 із застосуванням договірної процентної ставки 2,5% на день відхилено як такі, що суперечать встановленій законом денній процентній ставці (Закон №3498-IX), відтак здійснивши власний перерахунок процентів за 13 днів, визначено, що такі складають 195,00 грн (1000 грн х 1,5% х 13 днів).
При цьому, керуючою реструктуризацією вказано про оплату боржницею 10.07.2024 кредиту в розмірі 670,00 грн, які, відповідно до черговості зарахування платежів, визначеної статтею 534 ЦК України, підлягають зарахуванню в погашення нарахованих процентів в розмірі 620,00 грн, а решту 50грн - в погашення тіла кредиту, тому вважає вірною заборгованість за тілом кредиту в сумі 950,00 грн (1000,00 грн - 50,00 грн).
Нараховані кредитором 1 095,00 грн штрафні санкції арбітражною керуючою відхилено на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. За твердженнями арбітражної керуючої, оскільки 1 095,00 грн пені нараховано за період з 08.05.2024 по 05.08.2024, тобто за прострочення, що виникло саме в період дії воєнного стану, такі вимоги є безпідставними.
У додаткових поясненнях без номера від 25.03.2026, наданих на повідомлення керуючої реструктуризації стосовно розміру процентної ставки, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» погодилося з їх обрахунком з урахуванням положень Закону №3498-IX, враховуючи дату підписання договору 07.04.2024, у зв'язку з чим здійснено коригування суми процентів з 750,00 грн до 620,00 грн, виходячи зі ставки 2,5% за перші 17 днів та 1,5% за наступні 13 днів.
Водночас, кредитор вважає правомірним нарахування пені у розмірі 1 095,00 грн, зазначивши, що автоматичне невизнання неустойки, з посиланням на воєнний стан, є юридично необґрунтованим і нівелює її забезпечувальну функцію, яка передбачена в договорі.
Також кредитор вважає дії арбітражної керуючої щодо перерозподілу раніше здійсненого боржницею платежу незаконними, адже порядок зарахування платежів за ст. 534 ЦК України застосовується лише тоді, коли призначення платежу не було визначено на момент його здійснення. Платіж від 10.07.2024 прийнятий і зарахований кредитором згідно з умовами договору, що зафіксовано у розрахунку заборгованості.
Кредитор просив суд визнати заявлені грошові вимоги у повному обсязі, включаючи пеню та перераховані проценти в розмірі 620грн.
Представник кредитора в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, про дату, час та місце судового засідання товариство повідомлено шляхом доставлення електронної копії ухвали суду від 26 березня 2026 року до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
У судовому засіданні керуючою реструктуризації боргів підтримано доводи та аргументи, наведені у повідомленні про результати розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника та уточненнях до нього.
Боржниця в судове засідання не з'явилася, про причини неяявки суду не повідомила; про дату, час та місце розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог повідомлена належним чином шляхом доставлення електронної копії ухвали суду від 26 березня 2026 року до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Неявка в судове засідання учасника справи належним чином повідомленого про судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви кредитора у разі, якщо для вирішення заяви по суті є достатньо доказів.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви кредитора у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 21.04.2026 оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Фактичні обставини, мотиви та норми закону, з яких виходить суд, постановляючи ухвалу .
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до абз.1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 здійснено 03.02.2026, тому останнім днем строку на заявлення грошових вимог кредиторів, визначеним ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, є 5 березня 2026 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП» заяву про визнання грошовими вимогами до боржниці сформовано в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС та направлено до суду 20.03.2026, тобто зі спливом строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
У поданій заяві ТОВ "ФК "Ел. Ен. Груп" просить суд визнати грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 14 169,80 грн, з яких: 2 845,00 грн сума кредиту за договором позики №47276 від 07.04.2024, право вимоги за яким кредитором набуто на підставі договору факторингу №291024 від 29.10.2024. Вказана заборгованість включає: 1 000,00 грн тіла кредиту (кредит надано 07.04.2024 строком 30 календарних днів, однак не повернутий); 750,00 грн процентів за користування кредитними коштами, нараховані за період з 07.04.2024 по 06.05.2024, виходячи з договірної процентної ставки 2,5% на день; 1 095,00 грн пені, нарахованої з 08.05.2024 по 05.08.2024; 5 324,80грн судового збору; 6000,00грн витрат на правничу допомогу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Зі змісту поданої ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" заяви з грошовими вимогами до боржника та наданих доказів судом встановлено наступне.
06.04.2024 о 22:48год. ОСОБА_1 подано електронну заявку ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на отримання коштів в сумі 1000,00грн терміном на 30 днів.
Для ідентифікації у заявці боржницею вказано персональні дані (прізвище, ім'я та по батькові - ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), паспортні дані (паспорт громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_1 , виданий органом 6112 від 26.08.2021), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адресу місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , контактні дані (номер мобільного телефону НОМЕР_3 та адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 ), банківські реквізити (номер електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_4 ). Ідентифікація та верифікація позичальниці здійснювалася дистанційно за допомогою Системи BankID НБУ.
07.04.2024 ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту (для позики з фіксованою процентною ставкою), у якому визначено тип кредиту (позика з фіксованою процентною ставкою), суму кредиту (1 000,00 грн), строк кредитування (30 днів), мету кредиту (задоволення власних потреб, не пов'язаних із підприємницькою діяльністю), спосіб надання кредиту (безготівковий переказ на банківську картку споживача), зафіксовано відсутність будь-якого забезпечення (застава, порука) чи страхування (розділ 3 Паспорту).
У розділі 4 Паспорту визначено базову процентну ставку на рівні 2,50% на день, реальну річну процентну ставку 90 465,53% річних; орієнтовну загальну вартість кредиту в розмірі 1 750,00 грн, де 750,00 грн - витрати споживача за процентами за 30 днів.
Порядок повернення та відповідальність визначено у розділах 5, 6 Паспорту, згідно з яким передбачено один платіж у сумі 1 750 грн наприкінці строку дії договору, відсутність санкцій за прострочення, однак у разі прострочення застосовується ставка 2,50% на день, яка не застосовується в період дії воєнного стану за наявності законодавчих обмежень.
Після подання заявки, 07.04.2024 відбувся процес акцепту оферти (підписання договору) за допомогою одноразового ідентифікатора KG6d71, який був введений боржницею о 08:32год., а код 4EzK05 використаний боржницею для підписання Паспорта споживчого кредиту, що згідно із Законом України «Про електронну комерцію» прирівнюється до накладення власноручного підпису. Після введення коду боржницею, уповноваженим працівником ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» накладено кваліфікований електронний підпис (КЕП) із позначкою часу (07.04.2024 о 08:32год.).
Наведені обставини, які жоден з учасників справи не заперечив, підтверджуються довідкою ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» про укладення договору (Ідентифікацію).
Таким чином, між ОСОБА_1 як Позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» як Позикодавцем 07.04.2024 укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису договір позики з фіксованою процентною ставкою №47276 (далі - договір), відповідно до п.1 якого Позикодавець зобов'язався передати Позичальнику у власність грошові кошти (далі - позику), згідно узгоджених умов договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язався повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики.
Згідно з умовами договору, зокрема пункту 2.1 договору, визначено надання грошових коштів у розмірі 1000,00 грн на строк кредитування тривалістю 30 днів (пункт 2.2 договору), а саме до 07.05.2024 включно.
Пунктом 2.3 договору визначено базову фіксовану процентну ставку за користування коштами в розмірі 2,50% на день. Ці ставки залишаються незмінними протягом усього строку позики і можуть бути змінені лише шляхом укладення письмової додаткової угоди між сторонами.
Відповідно до п.3 договору Позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг Кредитодавця, у формі таблиці обчислення загальної вартості кредиту (додаток №1 до договору).
Згідно з пунктом 4 договору, виходячи з положень ст. 1048 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що у випадку неповернення Позичальником позики до визначеної у ст.2 договору/додатковими угодами дати повернення позики, Позичальник отримує право користування коштами позики протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування Позикою, визначеного договором/додатковими угодами (без застосування по відношенню до Позичальника штрафних санкцій, у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування Позикою), за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п. 2.3. п. 2 договору. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів після спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена п.п. 2.3. п.2 договору.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за договором Позикодавець має право без згоди Позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості. При цьому обов'язок Позикодавця проінформувати Позичальника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості або відступлення права вимоги за Договором здійснюється Позикодавцем протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги або дати залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості, у спосіб, визначений ч. 1 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома Позичальника такого факту, а саме шляхом направлення повідомлення на електронну пошту Позичальника, що зазначена у договорі та/або шляхом розміщення повідомлення в особистому кабінеті Позичальника.
У п.5.8 договору. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що основним каналом для комунікації між Сторонами є особистий кабінет Позичальника, який створюється Позичальником на веб-сайті та/або в мобільному застосунку Позикодавця. Позикодавець інформує Позичальника під час користування Позикою шляхом відправлення повідомлень щодо виконання договору, у тому числі передбачених чинним законодавством, в особистий кабінет Позичальника. Сторони домовились, що Позикодавець може використовувати також інші канали для комунікації із Позичальником, включаючи телефон, акаунти, електронну пошту.
Згідно з п.17 договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.
Так, п. 18 договору передбачено право Позикодавця, у випадку невиконання Позичальником умов цього договору, нараховувати процентну ставку за понадстрокове користування Позикою (її частиною) в розмірі, визначеному п.2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (зокрема, щодо незастосування в період воєнного стану у період існування такого обмеження).
У Додатку № 1 до договору позики № 47276 від 07.04.2024, який є його невід'ємною частиною, наведено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, в якій наведено дати надання та повернення позики (07.04.2024 та 07.05.2024, відповідно), кількість днів у розрахунковому періоді (30 днів), а також фінансові розрахунки: суму отриманого кредиту - 1 000,00 грн, суму процентів за користування - 750,00 грн, загальну суму до повернення - 1 750,00 грн; вказано реальну річну процентну ставку на рівні 90 465,53% річних. У колонках щодо комісій кредитодавця, послуг кредитних посередників або третіх осіб (нотаріусів, оцінювачів, страховиків) відсутні приховані платежі на момент укладення договору.
Отже, Додаток № 1 підтверджує, що боржниця ( ОСОБА_1 ) була повністю проінформована про реальну вартість кредиту до моменту його отримання. Документ містить: електронний підпис боржниці, накладений за допомогою одноразового ідентифікатора KG6d71; електронний підпис кредитора (кваліфікований електронний підпис (КЕП) уповноваженого працівника ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Т8DyLeG5Ap);часову мітку, яка підтверджує, що підписання відбулося 07.04.2024 року о 08:32год.
Відповідно до довідки платіжної установи ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000121576 від 16.02.2026) від ТОВ «Сіроко Фінанс» прийнято до виконання та завершено платіжну операцію, ініційовану через API-інтерфейс, а саме 07.04.2024 перераховано кошти в сумі 1000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_4 , яку зазначено у п.30 договору, довідці, виданій ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», про укладення договору (Ідентифікацію).
Факт отримання цього грошового переказу на умовах договору позики сторонами договору, арбітражною керуючою не заперечується.
На виконання умов договору Позичальником 10 липня 2024 року оплачено кошти в розмірі 670,00 грн.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено у статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на 30.10.2024 заборгованість за договором позики складає 1 000,00 грн основного боргу (тіла кредиту), 750,00 грн процентів за користування кредитними коштами , що нараховані за період з 07.04.2024 по 06.05.2024 включно (30 днів користування) за договірною ставкою 2,5% на день та 1 095,00 грн штрафних санкцій (пені), які нараховувано після закінчення строку договору, а саме з 08.05.2024 по 05.08.2024. Загальна сума штрафних санкцій (пені) становила 1 765,00 грн. Водночас, платіж боржниці від 10.07.2024 у розмірі 670,00 грн зараховано як часткове погашення штрафних санкцій.
Встановлено, що в умовах договору (пункти 1.2, 4, 17, 18 договору) ці нарахування називаються процентами за понадстрокове користування; у Паспорті споживчого кредиту (розділ 6 «Додаткова інформація») зазначено, що пеня та штрафи за прострочення виконання зобов'язань відсутні, кредитор у своїх розрахунках та заяві до суду ідентифікує суму у розмірі 1 095,00 грн як заборгованість за штрафними санкціями (пенею).
29.10.2024 року між ТОВ "Сіроко Фінанс" як Клієнтом та ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" як Фактором укладено договір факторингу №291024 (далі - договір факторингу), відповідно до якого Фактор передав грошові кошти (розмір фінансування/ціну придбання - сума коштів, що сплачується Фактором Клієнту у вигляді фінансування за відступлення права вимоги (всі права Клієнта за договірними відносинами з Боржником, в тому числі права грошових вимог по поверненню наданих боржнику коштів, строк платежу за якими настав або настане в майбутньому) щодо кожного Реєстру (інформація щодо боржників, право вимоги до яких відступається за цим договором (включаючи перелік таких боржників, підстави виникнення права вимоги, сума заборгованості), оформлена за формою, встановленою у відповідному додатку до цього договору) відповідно до умов цього договору) в розпорядження Клієнта за плату у передбачений договором спосіб, а Клієнт відступає Фактору належні йому права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Згідно пунктами 2.1.1-2.3 договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений печатками Реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги.
Протягом тридцяти робочих днів з дня переходу права вимоги, Клієнт зобов'язаний передати Фактору документи (документи, в тому числі електронні документи), що стосуються заборгованостей боржників та які підтверджують дійсність та наявність права вимоги Клієнта до таких боржників , а також є необхідними для пред'явлення вимоги до Боржника щодо погашення заборгованості, в тому числі договір з боржником з усіма додатками та додатковими угодами, судове рішення, постанова про відкриття виконавчого провадження або виконавчий лист (у разі наявності)), щодо кожного боржника, вказаного в Реєстрі, в електронному вигляді в погоджений сторонами спосіб. Факт прийому-передачі документів фіксується сторонами шляхом підписання Акту прийому-передачі документів за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього договору.
Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання прав вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання Боржника. Разом з правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов'язки Клієнта за договором з Боржником. У випадку укладення сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.
Згідно пунктами 4.1.1-4.4 договору факторингу, загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним Реєстром, розмір фінансування та одинична ціна визначаються окремо для кожного Реєстру і вказується в таких Реєстрах.
Фактор сплачує Клієнту 100% розміру фінансування, протягом двох робочих днів, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта.
Датою виконання Фактором грошового зобов'язання, Сторони визначають дату зарахування Розміру фінансування за відповідним Реєстром на рахунок Клієнта.
Договір набув чинності в день його підписання - 29.10.2024 та діє до 31 грудня 2025 року, а в частині виконання зобов'язань, - до повного виконання сторонами зазначених зобов'язань (п. 10.1 договору факторингу).
На підтвердження факту набуття права вимоги за договором позики, укладеним з боржницею, кредитором додано до заяви про визнання грошових вимог:
- Витяг з Реєстру прав вимог №30/10/24 від 30.10.2024, згідно з яким під порядковим номером 438 щодо ОСОБА_1 зазначено 1 000,00 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту 1 845,00 грн заборгованості по процентам за користування кредитними коштами за договором позики №47276 від 07.04.2024; сума заборгованості за пенею (в окремій графі реєстру) визначено 0,00 грн, оскільки кредитор включив її до загальної суми за процентами;
- Акт прийому-передачі документів від 17.02.2025, згідно з яким на виконання пункту 2.2 договору факторингу, Клієнт передав, а Фактор прийняв в електронному форматі документи, що підтверджують дійсність та наявність грошових вимог до боржників, зокрема: передано договори з боржниками згідно з Реєстром прав вимог №30/10/24 від 30.10.2024. Оскільки боржниця ОСОБА_1 включена до цього Реєстру під номером 438, цей Акт підтверджує передачу її кредитної справи за договором позики №47276 від 07.04.2024 новому кредитору;
- платіжну інструкцію №18 від 30.10.2024 про оплату Фактором за отримані права вимоги 1 113 149,33 грн. Дана сума є загальною ціною за весь портфель прав вимог, відступлених за Реєстром №30/10/24, до якого включена і заборгованість боржниці ОСОБА_1 .
Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Статтею 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вже зазначалося, пунктом 5.5 договору позики визначено, що інформування Позичальника про відступлення Кредитодавцем права вимоги за цим договором має відбуватися шляхом направлення повідомлення на електронну пошту позичальника або через розміщення інформації в його особистому кабінеті.
Відповідно до п.2.4 договору факторингу Клієнт протягом десяти робочих днів з дати відступлення прав вимог Фактору повідомляє боржників у спосіб, визначений чинним законодавством та передбачений кредитним договором, про такий факт. Фактор має право направити боржнику будь-яке повідомлення, претензію, вимогу тощо, адресовані від свого імені.
Матеріали справи, зокрема, заява про визнання грошових вимог до боржниці не містять доказів надсилання ОСОБА_1 окремого повідомлення про відступлення права вимоги, утім обізнаність боржниці про заміну кредитора підтверджується її власними діями та умовами договорів.
Зокрема, як вбачається із заяви боржниці про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність інформація, наведена нею у Конкретизованому списку кредиторів, свідчать про визнання ОСОБА_1 кредитором саме Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ.ЕН.ГРУП», уточнивши, що первинним кредитором за цим зобов'язанням згідно з договором позики №47276 від 07.04.2024 було ТОВ «СІРОКО ФІНАНС». Це свідчить про те, що на момент звернення до суду ОСОБА_1 володіла інформацією про перехід права вимоги до нового кредитора.
Ані боржниця, ані керуюча реструктуризацією в подальшому не висловили сумнівів чи заперечень щодо переходу права вимоги за договором позики до нового кредитора.
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Таким чином, на підставі договору факторингу, Витягу з Реєстру прав вимог №30/10/24 від 30.10.2024 року, ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН. ГРУП" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у загальному розмірі 2 845,00 грн, в тому числі 1 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1 845,00 грн заборгованості по процентах за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що до договору факторингу № 291024 від 29.10.2024 та заяви про визнання грошових вимог кредитором додано детальний розрахунок заборгованості за договором позики № 47276 від 07.04.2024, укладеним з ОСОБА_1 , який містить хронологію фінансових операцій та підтверджує, що станом на дату відступлення права вимоги (30.10.2024) загальна сума заборгованості за договором позики від 07.04.2024 склала 2 845,00 грн, до якої включено 1 000,00 грн тіла кредиту, 750,00 грн процентів за користування кредитом, які нараховано за ставкою 2,5% на день за базовий строк кредитування - 07.04.2024 по 06.05.2024 включно (30 днів) та 1 095,00 грн штрафних санкцій, нарахованих з 08.05.2024 по 05.08.2024 за користування боржницею кредитними коштами понад встановлений термін.
Відповідно до розрахунку Позикодавцем щоденно нараховувалася плата за користування коштами з 07.04.2024 по 06.05.2024 по 25,00 грн (2,5% від тіла кредиту), що за 30 днів склало 750 грн. Після закінчення строку повернення кредитних коштів 08.05.2024 кредитор розпочав нараховувати пеню у розмірі 2,50% на день (25,00 грн щоденно). Загальна сума нарахованої пені за період прострочення до 05.08.2024 склала 1 765,00 грн.
Як з'ясовано, боржницею за договором позики 10.07.2024 здійснено один платіж на суму 670,00 грн, який, згідно з розрахунком, кредитором зараховано в погашення пені (1765,00 - 670,00 = 1095,00 грн).
Водночас, даний розрахунок арбітражною керуючою заперечується з огляду на невідповідність застосованої у ньому процентної ставки в розмірі 2,5% вимогам Закону №3498-IX щодо обмеження максимальної денної ставки та незаконність нарахування штрафних санкцій в період дії в Україні правового режиму воєнного стану. Відповідно, арбітражною керуючою здійснено перерахунок процентів за користування кредитними коштами, а сплачені боржницею кошти зараховано на часткове погашення заборгованості за процентами, та визначено, що правомірно заявленими є грошові вимоги кредитора за договором позики від 07.04.2024 на суму 950,00 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту.
Надаючи оцінку наведеним кредитором та арбітражною керуючою аргументам та запереченням щодо наведеного, суд врахує таке.
24.12.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон №3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (далі - Закон №1734-VIII), яким встановлено імперативні обмеження максимального розміру денної процентної ставки за споживчими кредитами. Зокрема, встановлено, що у перехідний період в перші 120 днів з дати набрання чинності Законом, тобто з 24.04.2024 по 21.08.2024, максимальна денна ставка не може перевищувати 1,5%; надалі - не більше 1% на день (пункт 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»).
У контексті законодавчого обмеження процентної ставки, умови договору позики №47276 від 07.04.2024 визначають, що базова фіксована процентна ставка встановлена на рівні 2,50% на день; у разі невиконання зобов'язань та використання кредитних коштів понад встановлений термін передбачалася аналогічна ставка 2,50% на день, проте з застереженням, що вона не застосовується в період воєнного стану за наявності законодавчих обмежень (пункт 18 договору позики, розділ 6 Паспорту споживчого кредиту).
Оскільки договір позики укладено 07.04.2024, тобто до настання перехідного періоду, визначеного Законом №3498-IX, то кредитором правомірно застосовано договірну ставку 2,5% на день, однак, починаючи з 24.04.2024, договірна умова про процентну ставку 2,5% суперечить чинному законодавству, а тому нарахування повинно бути обмежене лімітом процентної ставки у 1,5%.
Таким чином, для визначення залишку тіла кредиту необхідно виокремити обґрунтований розмір процентів за період до здійснення боржницею платежу. Так, за період з 07.04.2024 по 23.04.2024 (17 днів) підлягала застосуванню процентна ставка в розмірі 2,5%, тому за цей період правомірно нарахованими є проценти в розмірі 425,00 грн (1 000,00 грн тіла кредиту х 2,5% х 17 днів); за період з 24.04.2024 по 06.05.2024 (13 днів) застосуванню підлягала обмежена законом ставка 1,5%, тому за цей період правомірно нарахованими є проценти в розмірі 195,00 грн (1 000,00 грн тіла кредиту х 1,5% х 13 днів), відтак загальна сума нарахованих процентів є 620,00 грн (425,00 + 195,00).
Щодо нарахування кредитором процентів у розмірі 750,00 грн, то такі є безпідставними у частині 130,00 грн, оскільки їх нарахування здійснено після 24.04.2024 із застосуванням ставки 2,5%, що не відповідає Закону № 3498-IX, п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та умовам договору щодо законодавчих обмежень (п.18) .
Також суд враховує, що 10.07.2024 боржницею здійснено оплату в рахунок повернення позики в розмірі 670,00 грн. Однак з даної кредитором виписки неможливо встановити призначення платежу, а умови договору позики не містять порядку зарахування коштів у разі їх недостатності, тому суд в даному випадку застосовує норми статті 534 ЦК України, згідно з якими встановлено черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням у разі недостатності суми проведеного платежу для повного виконання. У першу чергу погашаються проценти, у другу - основна сума боргу (тіло).
Враховуючи імперативні норми Закону № 3498-IX, вказана сума 670,00 грн підлягає розподілу наступним чином: в рахунок сплати правомірно нарахованих процентів у повному обсязі - 620,00 грн та сплата решти основної суми боргу (тіла) - залишок коштів у розмірі 50,00 грн (670,00 грн - 620,00 грн).
Таким чином, після проведення платежу від 10.07.2024, заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) становить 950,00 грн (1 000,00 грн - 50,00 грн).
Відтак, правомірно заявленими та обґрунтованими суд вважає грошові вимоги кредитора в частині тіла кредиту в розмірі 950,00 грн.
Заперечення кредитора щодо розміру процентної ставки судом відхиляються, оскільки строк користування за договором позики тривав один місяць з 07.04.2024 по 07.05.2024, що охоплює періоди обмеження процентної ставки, визначені Законом №3498-IX, зокрема 1,5% - з 24.04.2024 по 21.08.2024, надалі - 1%, тому, нарахування кредитором процентів за ставкою 2,5% у період з 24.04.2024 по 06.05.2024 (13 днів) таким нормам закону не відповідає та є порушенням пункту 5-1 Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування».
Суд зауважує, що ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» набуто право вимоги до боржниці на підставі договору факторингу, згідно з пунктом 2.1.3 якого Фактор набув прав вимоги до боржниці в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу, але (!) відповідно до вимог чинного законодавства. Це означає, що при заявлені грошових вимог новий кредитор повинен самостійно привести розрахунок первісного кредитора у відповідність до Закону № 3498-IX та п.5 -1 Прикінцевих положень Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо нарахованих штрафних санкцій за користування кредитним договором понад встановлений строк, судом враховується таке.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15.03.2022 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18, відповідно до норм якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто, позичальники не несуть відповідальності перед фінансовою (кредитною) установою у разі прострочення зобов'язання за кредитом, за наступних умов: у випадку прострочення зобов'язань за кредитом не буде нараховано штрафні санкції, зокрема штраф, пеня та інші платежі, які вказані у кредитному договорі; всі штрафи, пені та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, підлягають списанню.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами) у зв'язку з російською військовою агресією, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан. Правовий режим воєнного стану в Україні досі діє.
Оскільки нарахування санкцій в розмірі 1 095,00 грн за користування кредитними коштами здійснено за період з 08.05.2024 по 05.08.2024, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то суд доходить висновку про їх неправомірність, адже такі підлягають списанню.
Посилання на погашення боржницею за рахунок сплати 670,00 грн лише штрафних санкцій, а не тіла кредиту та/або суми правомірно нарахованих процентів, є неспроможними, адже згідно з пунктом 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов'язку сплати неустойки (пені, штрафу). Дані обставини кредитором не спростовано.
Частиною 4 статті 133 КУзПБ передбачено порядок задоволення вимог кредиторів при розгляді справи про банкрутство фізичної особи, а саме: вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів (абз. 4 ч. 6 ст. 45 КУзПБ).
Враховуючи, що грошові вимоги кредитора до боржниці у визнаній судом частині виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, такі є: конкурсними вимогами, документально підтвердженими, відтак суд визнає грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ел. Ен. Груп» до боржниці в розмірі 950грн з віднесенням їх до другої черги задоволення.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Такі вимоги задовольняються в черговості, встановленій КУзПБ.
Відтак, зазначені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ел. Ен. Груп» є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані, зокрема, з провадженням у справі про неплатоспроможність відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Оцінюючи заявлені кредитором вимоги в частині витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Зазначена норма кореспондується з ч. 1 ст. 2 КУзПБ, якою передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом наведеного, норми ГПК України є загальними стосовно норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.
У процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, оскільки розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбаченого КУзПБ.
У ст. 1 КУзПБ наведено визначення кредитора, яким є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсних кредиторів, якими є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточних кредиторів - кредиторів за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Статтею 64 КУзПБ встановлено черговість задоволення вимог кредиторів боржника. Так у пункті 1 частини першої цієї статті передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
Водночас, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах, норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.
Тому , для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство слід застосовувати загальні норми ГПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Системний аналіз норм ст. 123 ГПК України, ст.64, 133 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні ст. 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та підлягають позачерговому задоволенню відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.
Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №904/4387/19, від 26.10.2023 у справі №908/100/21.
Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених на правничу допомогу витрат кредитором надано:
- договір про надання правничої (правової) допомоги №8/2025 від 18.11.2025, укладений між Адвокатським об'єднанням "Калачик та Партнери" як Адвокатом та ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", як Клієнтом;
- Акт від 20.03.2026 про надання правничої (правової) допомоги до договору № 8/2025 від 18.11.2025;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1247554 від 18.11.2025.
Згідно п.1.1 договору Адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а Клієнт зобов'язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акту наданих послуг, протягом 10 днів з дня підписання відповідного акту.
Договір набрав чинності з 18.11.2025 і діє до 18.11.2026 (2.1 договору).
Як вбачається із Акту про надання правничої (правової) допомоги від 20.03.2026, підписаного сторонами, у ньому підтверджено, що Адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі №921/795/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1., а саме: здійснено аналіз документів Клієнта, договорів, факторингових угод, виписок, 1год - 1000грн; аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень/кредитної документації / обставин щодо боржника, 1год. - 1000грн; визначення складу і розміру грошових вимог кредитора, 1год. - 1000грн; підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45-47, 122 КУзПБ, 2год. - 2000грн; підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС, 1год. - 1000грн. Загальна вартість послуг склала 6000грн.
Дослідивши вищезазначені документи, суд зазначає, що заявником належним чином підтверджено понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань.
Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 звернуто увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
У матеріалах справи відсутнє клопотання протилежної сторони щодо зменшення розміру витрат кредитора на професійну правничу допомогу, натомість арбітражною керуючою за результатами розгляду вимог ТОВ «ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП"» визнано витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання грошових вимог ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" у частині витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн як обґрунтованих та документально підтверджених.
Щодо судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. п. 2 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за звернення у 2026 році до господарського суду із заявою з грошовими вимогами до боржника в електронній формі заявник мав сплати судовий збір у розмірі 5324,80 грн (3328,00 грн х 2 х 0,8).
ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" до заяви з грошовими вимогами до боржниці надано платіжну інструкцію №315 від 17 березня 2026 року про сплату судового збору в розмірі 5324,80 грн, а тому суд вважає, що такі витрати підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст. 42, 46, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, ст.45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
1. Заяву без номера від 20.03.2026 (вх.№2269 від 23.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЕЛ.ЕН.ГРУП" про визнання грошових вимог відносно ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
2. Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (вул.Ірининська, будинок 5/24, офіс 89, місто Київ, ідентифікаційний код 41240530) відносно боржниці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі. 20020903-04325, паспорт № НОМЕР_1 від 26.08.2021, адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 ) без права вирішального голосу на зборах комітету кредиторів в розмірі 950,00 грн (заборгованість за тілом кредиту) та включити їх в Реєстр вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових кредиторських вимог - друга.
3. Грошові вимоги кредитора у розмірі 1 895,00грн, в тому числі 50,00грн тіла кредиту, 750,00грн нарахованих процентів за користування кредитом, 1 095,00грн штрафних санкцій, - відхилити.
4. Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000грн покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (ст. 256, 257 ГПК України), з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (ст. 9 КУзПБ).
Повну ухвалу складено 24.04.2026.
Суддя Н.О. Андрусик