61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
15.04.2026 м. Харків Справа №905/1205/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Зайцевій А.А.,
розглянувши справу №905/1205/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Аір» (85004, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля, пров. Європейський, буд. 10, кім. 13)
до відповідача Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (85001, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля(з), пр. Шевченка, буд. 2)
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
від позивача: Савлук І.М., адвокат,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору: ТОВ Фірма «Аір» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить зобов'язати ДП «Добропіллявугілля-видобуток» відвантажити ТОВ Фірма «Аір» залишок шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 589,5 т загальною вартістю 10 643 539,48 грн за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 та оформити відповідні акти зняття з відповідального зберігання, товаротранспортні накладні, узгодити заявки на відвантаження по кожній партії.
Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 127 722,47 грн та витрати на професійну правничу допомогу, які орієнтовно складають 150 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки №02/09/25 від 02.09.2025 щодо відвантаження шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 589,5 т загальною вартістю 10 643 539,48 грн, який належить позивачу на праві власності та переданий на зберігання відповідачу згідно з актом №0209/01-з прийому-передачі майна на тимчасове зберігання від 02.09.2025.
24.11.2025 господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначене підготовче засідання на 10.12.2025; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Разом з цим, 20.11.2025 за вх. №7161/25 господарський суд одержав заяву ТОВ Фірма «Аір» (з урахуванням заяви про уточнення від 21.11.2025 за вх. №01-41/10887/25) про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом: 1) зобов'язання відповідача та будь-яких третіх осіб не чинити дії, спрямовані на відчуження чи зміну місця зберігання спірного вугільного шламу в кількості 9 589,50 т, зольністю 44,1%, вологою 21,6%, що на праві власності належить ТОВ Фірма «Аір», та перебуває у відповідача на відповідальному зберіганні за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025; 2) накладення арешту на вугільний шлам в кількості 9 589,50 т, зольністю 44,1%, вологою 21,6%, що на праві власності належить ТОВ Фірма «Аір», та перебуває у відповідача на відповідальному зберіганні за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025.
24.11.2025 господарським судом постановлено ухвалу, якою частково задоволено заяву ТОВ Фірма «Аір» за вх. №7161/25 від 20.11.2025 (з урахуванням заяви про уточнення за вх. №01-41/10887/25 від 21.11.2025) про забезпечення позову; з метою забезпечення позову у справі №905/1205/25 заборонено ДП «Добропіллявугілля-видобуток» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження чи зміну місця зберігання шламу вугільного ДГ (0-1) в кількості 9 589,5 т, зольністю 44,1%, вологою 21,6%, що на праві власності належить ТОВ Фірма «Аір», та перебуває у ДП «Добропіллявугілля-видобуток» на зберіганні за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025; в іншій частині заяви відмовлено.
24.11.2025 за вх. №7223/25 господарський суд одержав клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 125 300,07 грн, оскільки, на його думку, спір, що виник між сторонами, носить немайновий характер, отже, судовий збір мав бути сплачений в розмірі 2 422,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 при поданні позову в електронній формі). Натомість позивач сплатив судовий збір у розмірі 127 722, 47 грн.
10.12.2025 господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 13.01.2026, про що сторін повідомлено ухвалою від 10.12.2025.
11.12.2025 за вх. №01-41/11453/25 господарський суд одержав відзив відповідача на позовну заяву, в якому він, посилаючись на положення ст. 607 ЦК України щодо припинення зобов'язання неможливістю його виконання, просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач вказує, що у зв'язку з веденням на території Добропільської міської територіальної громади активних бойових дій у нього виникли кадрові проблеми через масові звільнення працівників, в т.ч. відповідальних за здійснення охорони території підприємства, внаслідок чого підприємство не може забезпечити постійний нагляд охорони за всіма об'єктами. Після надходження заявки ТОВ Фірма «Аір» на здійснення відвантаження вугільного шламу ДГ (0-1) з проммайданчика Д-1 та складу шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» працівниками підприємства було виявлено факт крадіжки зазначеної вугільної продукції, у зв'язку з цим відповідач звернувся до Національної поліції України з заявою про вчинення кримінального правопорушення.
11.12.2025 за вх. №7515/25 господарський суд одержав клопотання відповідача про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки, на думку відповідача, він є завищеним і необґрунтованим.
17.12.2025 за вх. №01-41/11625/25 господарський суд одержав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідач не довів факт викрадення належного позивачу вугільного шламу, який перебував у нього на зберіганні. Відповідачем не надано доказів на підтвердження цього твердження, зокрема, постанов про вчинення кримінального правопорушення, протоколів огляду місця події тощо. Надана відповідачем заява про вчинення кримінального правопорушення не містить ані дати її складання та подання, ані інформації про який саме шлам вугільний в ній йде мова. Відсутність таких даних робить заяву абстрактною та не пов'язаною безпосередньо з майном, яке є предметом спору. На підтвердження того, що шлам вугільний, який належить ТОВ Фірма «Аір», знаходиться на території шахти «Піонер» позивач надав відповідні фото та файл відеозйомки (в форматі mp4).
22.12.2025 за вх. №7707/25 господарський суд одержав заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що оскільки вугільна продукція (шлам) є річчю, яка містить родові ознаки, то надані позивачем докази жодним чином не підтверджують знаходження у відповідача саме вугільної продукції, яка належить позивачу. Відповідач наполягає, що на території шахти «Піонер» відсутній вугільний шлам, який би відповідав якісним характеристикам: зольність - 44,1 %, волога - 21,6 %, клас крупності - 0-1 мм через його викрадення.
В прохальній частині заперечень на відповідь на відзив відповідачем заявлено клопотання про витребування у відділення поліції № 1 (Олександрівка) ГУНП в Донецькій області витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами звернення ДП «Добропіллявугілля-видобуток» щодо крадіжки вугільного шламу ДГ (0-1) (зольність - 44,1%, волога - 21,6%, клас крупності - 0- 1 мм) з проммайданчика Д-1 та складу шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» в с. Новоіверське Краматорського району, Донецької області.
13.01.2026 за вх. №01-41/277/26 господарський суд одержав клопотання позивача, в якому останній просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату з огляду на неможливість прийняття участі у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції внаслідок технічного збою системи відеоконференцзв'язку, а також зазначає, що не заперечує проти продовження строку підготовчого провадження, у разі його закінчення.
13.01.2026 підготовче засідання не відбулось внаслідок технічного збою сервісу відеоконференцзв'язку.
Тією ж датою господарським судом постановлено ухвалу, якою продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів до 22.02.2026, призначено підготовче засідання на 04.02.2026.
04.02.2026 господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 26.02.2026, про що сторін повідомлено ухвалою від 04.02.2026.
10.02.2026 за вх. №01-41/1182/26 господарський суд одержав заяву позивача, в якій він зазначає, що доводи відповідача про неможливість здійснення відвантаження позивачу спірного вугільного шламу не узгоджується з його фактичними діями. Відповідно до акту №19 приймання-передачі майна з відповідального зберігання від 11.11.2025, складеного сторонами на виконання договору №02/09/2025 від 02.09.2025, відповідачем передано, а позивачем прийнято з відповідального зберігання шлам вугільний ДГ (0-1) у кількості 140,26 т, за адресою: проммайданчик Д-1 та склад шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління» Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», всього на суму 155 676,82 грн (в т.ч. ПДВ 25 946,14 грн). Таким чином, станом на листопад 2025 року відповідач здійснював передання вугільної продукції з відповідального зберігання, чим фактично визнав його наявність. Позивачем надано план-схему «Заміри обсягів шламу на території Д-1 ш. Піонер ВП Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» станом на 01.09.2025».
Також позивач заперечив проти клопотання відповідача про витребування доказів, зазначивши, що відповідач не навів жодних аргументів на підтвердження того, з яких саме підстав витребування такого доказу є необхідним для правильного вирішення спору, а також не обґрунтував, які конкретні обставини у межах цієї справи може підтвердити або спростувати зазначений витяг.
10.02.2026 за вх. №655/26 господарський суд одержав заяву позивача (з урахуванням клопотання від 13.02.2026 за вх. №01-41/1271/26) про закриття провадження у справі в частині вимог позивача щодо зобов'язання ДП «Добропіллявугілля-видобуток» здійснити відвантаження шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 140,26 т на загальну суму 155 676,82 грн.
В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що відповідачем виконані зобов'язання з передання позивачу шламу вугільного ДГ (0-1) в кількості 140,26 т на суму 155 676,82 грн, що підтверджується актом №19 приймання-передачі майна з відповідального зберігання від 11.11.2025, у зв'язку з цим у цій частині між сторонами відсутній предмет спору.
10.02.2026 за вх. №656/26 господарський суд одержав заяву позивача (з урахуванням клопотання від 13.02.2026 за вх. №01-41/1275/26) про зміну предмета позову, в якій позивач просить змінити позовні вимоги ТОВ Фірма «Аір» та з урахуванням клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог викласти прохальну частину позовної заяви в наступній редакції:
« 1. Зобов'язати ДП «Добропіллявугілля-видобуток» вчинити дії щодо відвантаження ТОВ «Фірма «Аір» залишок шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 449,24 т загальною вартістю 10 487 862,66 грн за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 автотранспортом ТОВ Фірма «Аір» з оформленням відповідних актів зняття з відповідального зберігання по кожній партії, товаротранспортних накладних та узгодити заявки на відвантаження (по кожній партії);
2. Зобов'язати ДП «Добропіллявугілля-видобуток» не чинити перешкоди ТОВ Фірма «Аір» у здійсненні самостійного відвантаження (евакуації) належної позивачу продукції-шламу вугільного ДГ (0-1), що перебуває на відповідальному зберіганні у відповідача, з території підприємства відповідача, у разі подання позивачем відповідних заявок, з оформленням необхідних товаросупровідних документів, з урахуванням фактичної відсутності у відповідача достатньої кількості працівників для участі у процесі відвантаження товару».
В обґрунтування заяви про зміну предмета позову позивач вказує, що наявні у відповідача кадрові проблеми свідчать про відсутність у нього можливості брати участь у відвантаженні продукції за заявками позивача, як це передбачено погодженим сторонами порядком передачі товару з відповідального зберігання. Отже, реалізація позивачем свого права на отримання належної йому продукції у визначений договором спосіб стає ускладненою або неможливою з причин, що перебувають поза волею позивача та обумовлені організаційною неспроможністю відповідача виконувати взяті на себе договірні зобов'язання.
26.02.2026 господарським судом постановлено ухвалу, якою відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання за вх. №7707/25 від 22.12.2025 про витребування доказів; прийнято заяву позивача за вх. №656/26 від 10.02.2026 (з урахуванням клопотання від 13.02.2026 за вх. №01-41/1275/26) про зміну предмета позову, у зв'язку з чим постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням наступного предмета позову: « 1.Зобов'язання ДП «Добропіллявугілля-видобуток» вчинити дії щодо відвантаження ТОВ «Фірма «Аір» залишок шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 449,24 т загальною вартістю 10 487 862,66 грн за договором поставки № 02/09/2025 від 02.09.2025 автотранспортом ТОВ Фірма «Аір» з оформленням відповідних актів зняття з відповідального зберігання по кожній партії, товаротранспортних накладних та узгодження заявки на відвантаження (по кожній партії); 2. Зобов'язання ДП «Добропіллявугілля-видобуток» не чинити перешкод ТОВ Фірма «Аір» у здійсненні самостійного відвантаження (евакуації) належної позивачу продукції-шламу вугільного ДГ (0-1), що перебуває на відповідальному зберіганні у відповідача, з території підприємства відповідача, у разі подання позивачем відповідних заявок, з оформленням необхідних товаросупровідних документів, з урахуванням фактичної відсутності у відповідача достатньої кількості працівників для участі у процесі відвантаження товару». Відкладено підготовче засідання на 16.03.2026.
Тією ж датою господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою залишено без розгляду заяву позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог за вх. №655/26 від 10.02.2026 (з урахуванням клопотання від 13.02.2026 за вх. №01-41/1271/26) на підставі відповідного клопотання позивача, заявленого в підготовчому засіданні 26.02.2026.
16.03.2026 господарським судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті 30.03.2026.
30.03.2026 господарським судом оголошено перерву в судовому засіданні до 15.04.2026, про що сторін повідомлено ухвалою від 30.03.2026.
31.03.2026 за вх. №01-41/2433/26 господарський суд одержав письмові пояснення позивача щодо наданої ним 10.02.2026 план-схеми розміщення вугільного шламу на території шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток». Позивач зазначає, що вказаний документ є результатом геодезичних або інженерних вимірювань, мета яких визначити скільки шламу накопичено, де саме та у яких за обсягом купах він розташований на території проммайданчиків. Загальний обсяг шламу на території шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» станом на 01.09.2025 складає 20 538,80 м3.
Представник позивача в судовому засіданні 15.04.2026 позов підтримав, просив суд його задовольнити.
Відповідач в судове засідання 15.04.2026 не з'явився, причини неявки не повідомив. При цьому, про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений шляхом направлення ухвали від 30.03.2026 до його електронного кабінету ЄСІКС, згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвала від 30.03.2026 доставлена до електронного кабінету відповідача 30.03.2026.
Також ухвала від 30.03.2026 направлена на адресу електронної пошти відповідача dobropolyecoalmining@gmail.com, яка зазначена в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та згідно з даними автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» доставлена до електронної скриньки 30.03.2026.
Слід зазначити, що ухвала від 30.03.2026 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст. 4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав додаткову можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.
Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для забезпечення реалізації відповідачем права на судовий захист своїх прав та інтересів, в т.ч. шляхом участі в судовому засіданні, спір вирішено за наявними матеріалами за відсутності відповідача у судовому засіданні.
На підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 15.04.2026 господарським судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне.
02.09.2025 між ДП «Добропіллявугілля-видобуток» (постачальник, відповідач) та ТОВ Фірма «Аір» (покупець, позивач) укладено договір поставки №02/09/2025, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого постачальник на умовах, що передбачені цим договором, зобов'язується передати (поставити) у власність покупця шлам вугільний (надалі продукція), згідно специфікацій, а покупець на умовах, що передбачені цим договором, зобов'язується прийняти вказану продукцію та сплатити її вартість.
Найменування, загальна кількість продукції, що належить поставці, встановлюється сторонами у специфікаціях, які будуть невід'ємними частинами цього договору (надалі специфікації) (п. 2.1. договору).
Поставка продукції здійснюється на підставі письмової заявки покупця, згідно якої сторони, узгодивши усі умови поставки продукції, підписують специфікації до цього договору.
Строки поставки продукції встановлюються сторонами в специфікаціях. Поставка продукції здійснюється автотранспортом та за рахунок покупця протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання постачальником від покупця попередньої оплати (п. п. 3.1.-3.3. договору).
Сторони узгоджують, що право власності на продукцію, що поставляється за цим договором, переходить до покупця з моменту виконання постачальником своїх зобов'язань з поставки продукції (з моменту підписання актів приймання-передавання продукції). За згодою сторін можливе тимчасове зберігання переданої продукції на території постачальника з оформленням відповідних актів прийому-передачі майна на тимчасове зберігання (п. 3.5. договору).
Якість продукції, що постачається, вказується в специфікаціях до цього договору. Приймання продукції за якістю проводиться сумісно, представниками покупця та постачальника в місцях його завантаження у постачальника на території виробника (вантажовідправника) (п. п. 4.1., 4.3. договору).
Загальна вартість поставки за цим договором складається із сум поставок, вказаних в специфікаціях на поставку до цього договору. Покупець оплачує постачальнику вартість продукції в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника (зазначений у цьому договорі або у відповідному письмовому зверненні постачальника) у вигляді 100% попередньої оплати вартості продукції, що підлягає поставці постачальником за цим договором або обсягу продукції, який покупець готовий придбати на момент вчинення ним попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення постачальником рахунку. За згодою покупця та постачальника можливі інші, передбачені законодавством України, форми розрахунків. Ціна продукції зазначається в специфікаціях до цього договору (п. п. 5.1.-5.3. договору).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами (дата початку строку дії договору). Сторони встановлюють, що дата закінчення строку дії договору визначається наступним чином: при належному виконанні обома сторонами своїх зобов'язань, обумовлених цим договором, датою закінчення його строку дії є 31.12.2025 року, а у випадку невиконання (неналежного виконання або часткового невиконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, датою закінчення його строку дії
є дата повного та належного виконання сторонами (у відповідності з умовами договору) всіх прийнятих на себе за договором зобов'язань (п.10.1. договору).
Специфікації та додаткові угоди до цього договору, підписані сторонами, є його невід'ємними частинами (п. 11.1. договору).
У специфікації №1 до договору поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 сторони погодили умови поставки, в т.ч., марку продукції - шлам вугільний ДГ (0-1), кількість - 21 500 т, зольність - 45%, вологу - 22%, ціну за 1 тону без ПДВ - 900 грн, загальну вартість без ПДВ - 19 350 000 грн, ПДВ 20% - 3 870 000 грн, загальна вартість з ПДВ - 23 220 222 грн (п. 1. специфікації).
При відхиленні від базових (розрахункових) показників застосовується наступна система знижок або приплат: за показниками зольності (Ad): знижка 2,5% за кожний 1% відхилення вище від базового показника, надбавка 2,5% за кожний 1% відхилення нижче базового показника; за показниками вологості (Wr): знижка 1,3% за кожний 1% відхилення вище від базового показника, надбавка 1,3% за кожний 1% відхилення нижче базового показника (п. 2. специфікації).
Поставка продукції здійснюється на умовах FCA (склад постачальника) згідно міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року (п. 3. специфікації).
Строк передачі (поставки): вересень 2025 року (п. 4. специфікації).
На виконання умов договору та специфікації №1 до нього постачальник передав, а покупець прийняв вугільну продукцію: вугільний шлам ДГ (0-1) в кількості 21 500 т, зольністю 44,1%, вологістю 21,6%, за фактичною ціною 924,93 грн/т (без ПДВ), загальною вартістю 23 863 194 грн (з ПДВ), що підтверджується актом приймання-передачі вугільної продукції №0209/01 від 02.09.2025, який підписаний сторонами та засвідчений їх печатками.
Одночасно, 02.09.2025 за актом №0209/01-з прийому-передачі майна на тимчасове зберігання до акту приймання-передачі вугільної продукції №0209/01 від 02.09.2025 (договір поставки №02/09/2025 від 02.09.2025), який підписаний сторонами та засвідчений їх печатками, ТОВ Фірма «Аір» (поклажодавець, позивач) передав, а ДП «Добропіллявугілля-видобуток» (зберігач, відповідач) прийняв на тимчасове відповідальне зберігання шлам вугільний ДГ (0-1), який був переданий у власність ТОВ Фірма «Аір» згідно акту приймання-передачі вугільної продукції №0209/01 від 02.09.2025 за договором поставки №0209/01 від 02.09.2025.
У п. п. 1-3 акту №0209/01-з прийому-передачі майна на тимчасове зберігання від 02.09.2025 сторони погодили, що шлам вугільний ДГ (0-1) приймається зберігачем на тимчасове зберігання до моменту його вивезення поклажодавцем з території зберігача на підставі відповідної заявки поклажодавця з переліком вантажного автотранспорту. При знятті шламу вугільного ДГ (0-1) з тимчасового зберігання сторони оформлюють відповідний акт. Зберігач надає товаротранспортні накладні для його вивозу автотранспортом поклажодавця. Поклажодавець надає за власний рахунок фронтальний навантажувач для завантаження автотранспорту.
Зберігач і поклажодавець спільно зробили оцінку переданого на тимчасове зберігання майна, визначили його кількість, якісні та технічні характеристики та вартість, а саме: 21 500 т, ціна за тонну - 924,93 грн (без ПДВ), загальна сума 23 863 194 грн (з ПДВ); зольність 44,1%, волога 21,6%, клас крупності 0-1мм.
Місце зберігання - склад зберігача, який розташований за адресою: проммайданчик Д-1 та склад шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» (с. Новоіверське, Краматорський р-н, Донецька обл.).
03.09.2025 ДП «Добропіллявугілля-вибоуток» та ТОВ Фірма «Аір» укладено угоду про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зокрема, за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 (де відповідач є кредитором, а позивач - боржником) на суму 23 863 194 грн.
05.09.2025 позивач звернувся до відповідача з заявкою №250905_1, в якій просив з 08.09.2025 відвантажити на його адресу шлам вугільний, який знаходиться на зберіганні у відповідача згідно з актом №0209/01-з прийому-передачі майна на тимчасове зберігання від 02.09.2025, та навів перелік транспортних засобів для відвантаження.
У період з 10.09.2025 по 11.10.2025 на виконання заявки позивача вих. №250905_1 від 05.09.2025 відповідач передав, а позивач прийняв з відповідального зберігання шлам вугільний ДГ (0-1) в загальній кількості 11 910,5 т за ціною 924,93 грн (без ПДВ, за одиницю товару) вартістю 13 219 654,52 грн, що підтверджується актами приймання-передачі майна з відповідального зберігання: №1 від 09.09.2025 (в кількості 623,54 т), №2 від 10.09.2025 (в кількості 840,98 т), №3 від 11.09.2025 (в кількості 585,26 т), №4 від 12.09.2025 (в кількості 613,56 т), №5 від 13.09.2025 (в кількості 573,32 т), №6 від 15.09.2025 (в кількості 672,66 т), №7 від 17.09.2025 (в кількості 526,1 т), №8 від 22.09.2025 (в кількості 369,12 т), №9 від 23.09.2025 (в кількості 508,34 т), №10 від 24.09.2025 (в кількості 960,22 т), №11 від 25.09.2025 (в кількості 872,32 т), №12 від 26.09.2025 (в кількості 279,66 т), №13 від 03.10.2025 (в кількості 887,42 т), №14 від 04.10.2025 (в кількості 626,88 т на суму), №15 від 06.10.2025 (в кількості 516,94 т), №16 від 07.10.2025 (в кількості 938,26 т), №17 від 08.10.2025 (в кількості 979,28 т), №18 від 11.10.2025 (в кількості 536,64 т).
У зв'язку з тим, що відповідач не в повному обсязі відвантажив позивачу шлам вугільний згідно з його заявкою вих. №250905_1 від 05.09.2025, 20.10.2025 позивач звернувся до відповідача з листом №251020_2, в якому вимагав негайно відвантажити йому залишок шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 589,5 т.
03.11.2025 позивач направив до ВП «Управління навантаження, збуту та контролю якості вугілля» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» лист вих. №03/11-1 від 03.11.2025 (вх. №01-08/1075 від 03.11.2025), в якому повідомив, що з 04.11.2025 буде проводити відвантаження шламу вугільного Д (0-1) у кількості 9 589,5 т, який знаходиться на зберіганні згідно акту №0209/01-з прийому-передачі майна на тимчасове зберігання від 02.09.2025 та просив надати представника для контролю зважування.
У відповідь на лист вих. №03/11-1 від 03.11.2025 (вх. №01-08/1075 від 03.11.2025) відповідач листом №702 від 10.11.2025 повідомив позивача, що він отримує шлам вугільний ДГ (0-1) за результатом надання послуг по договору №166-24 від 20.02.2024, згідно якого ТОВ Фірма «Аір» проводить вилучення мулів з мулонакопичувачів шахти «Піонер», їх очистку та сортування. Після евакуації ТОВ Фірма «Аір» з проммайданчиків шахти «Піонер» обладнання, яке використовувалось для очистки та сортування мулів станом на 30.10.2025 на території Д-1 шахти «Піонер» очищеного та відсортованого шламу вугільного ДГ (0-1) в кількості 9,5 тис. т, зольністю 44,1% та вологою 21,6% не виявлено.
03.11.2025 позивач також направив відповідачу претензію (вх.№01-08/1076 від 03.11.2025), якою вимагав не пізніше ніж у 2-денний строк з дня її отримання узгодити заявки на відвантаження з відповідального зберігання належного позивачу залишку шламу вугільного ДГ (0-1), забезпечити відновлення відвантаження залишку шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 589,5 т автотранспортом ТОВ Фірма «Аір» з оформленням відповідних актів зняття з відповідального зберігання по кожній партії та надати можливість спільного контролю ваги на повірених автомобільних вагах (у разі технічних ускладнень зважування на території).
Наказом ТОВ Фірма «Аір» №30-2к від 10.11.2025, у зв'язку наявністю загрози знищення або захоплення майна (шламу вугільного ДГ (0-1) в кількості 9 589,5 т) через безпосередню близькість території зберігання майна до лінії фронту, організовано термінову евакуацію майна підприємства з території проммайданчику Д-1 шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток», створено комісію у складі співробітників ТОВ Фірма «Аір» для організації та фіксації обсягів евакуйованого майна.
11.11.2025 за актом приймання-передачі майна з відповідального зберігання №19 від 11.11.2025 відповідачем передано, а позивачем прийнято з відповідального зберігання шлам вугільний ДГ (0-1) в кількості 140,26 т на суму 155 676,82 грн.
05.12.2025 позивач звернувся до відповідача з листом вих.№251205-1 від 05.12.2025 (вх. №01-08/1172 від 05.12.2025), в якому вимагав негайно забезпечити вивезення зі зберігання залишок шламу вугільного ДГ (0-1) в кількості 9 449,24 т.
Крім того, позивач зазначає, що у листопаді 2025 року йому стало відомо про спроби викрадення спірного вугільного шламу.
У зв'язку з цим, 03.11.2025 позивачем було направлено до ВП «Управління навантаження, збуту та контролю якості вугілля» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» лист вих. №03/11-1 від 03.11.2025 (вх. №01-08/1077 від 05.11.2025), в якому він просив надати пояснення стосовно факту відвантаження належного йому шламу вугільного Д (0-1), що знаходиться на зберіганні згідно акту №0209/01-з прийому-передачі майна на тимчасове зберігання від 02.09.2025, на адресу ТОВ «Авто-люкс драйв» у кількості 1 200 т, що відбулось 01-02 листопада 2025 року у неробочий час без узгодження з ним.
06.11.2025 та 11.11.2025 позивачем подані до ВП№1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області заяви про вчинення посадовими особами ДП «Добропіллявугілля-видобуток» кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4, 5 ст. 185 КК України, у зв'язку з незаконним вивезенням з території шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» шламу вугільного ДГ (0-1), який належить ТОВ Фірма «Аір».
З листа УОАЗОР ГУНП в Донецькій області від 18.11.2025 №15оз/21/02-2025, вбачається, що:
-04.11.2025 о 09:09 на спеціальну лінію « 102» надійшло повідомлення представника ТОВ Фірми «Аір» Дьякова В.О. про те, що підозрілі особи навантажують вугілля з території шахти «Піонер» та мають намір вивозити на вантажних авто. Інформацію, зазначену у зверненні, зареєстровано до ІПНП за №4416 від 04.11.2025 ВП №1 (с. Олександрівка) Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області;
-10.11.2025 о 12:01 на спеціальну лінію « 102» надійшло повідомлення від директора ТОВ Фірми «Аір» Аврамчука С.В., про те, що на території шахти «Піонер» невідомі особи крадуть майно ТОВ Фірми «Аір», на місці кілька авто-самоскидів. Інформацію, зазначену у зверненні, зареєстровано до ІПНП за №4537 від 11.11.2025 ВП №1 (с. Олександрівка) Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області;
-11.11.2025 о 10:21 на спеціальну лінію « 102» надійшло повідомлення представника ТОВ Фірми «Аір» Дьякова В.О. про те, що невідомі особи викрадають вугілля, завантажують на вантажні автомобілі. Інформацію, зазначену у зверненні зареєстровано до ІПНП за №4558 від 11.11.2025 ВП №1 (с. Олександрівка) Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області;
- 11.11.2025 о 12:22 на спеціальну лінію « 102» надійшло повідомлення від директора ТОВ Фірми «Аір» Аврамчука С.В., про те, що на території шахти «Піонер», де зберігається майно ТОВ Фірми «Аір» - шлакове вугілля, невідомі особи вивозять продукцію, стверджуючи, що продукція ТОВ Фірми «Аір» десь поділась, відбувається вивезення іншої продукції та все проводиться законно. Інформацію, зазначену у зверненні, зареєстровано до ІПНП за №4566 від 11.11.2025 ВП №1 (с. Олександрівка) Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
Одночасно, відповідачем також направлено до ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області заяву про вчинення кримінального правопорушення, а саме, крадіжки шламу вугільного ДГ (0-1) з проммайданчика Д-1 та складу шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток».
Оскільки відповідачем не в повному обсязі повернутий позивачу зі зберігання шлам вугільний ДГ (0-1), безпідставно припинено узгодження заявок та відвантаження шламу вугільного, який знаходиться у нього на зберіганні, позивач звернувся до суду з цим позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).
Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 627, ст. 629 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).
Як вище встановлено судом, між сторонами у справі укладено договір поставки №02/09/2025 від 02.09.2025, який за своєю правовою природою є змішаним та містить умови договору поставки і договору зберігання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
За приписами ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст. 692 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
За змістом ст. ст. 208, 937 ЦК України договір зберігання між юридичними особами укладається у письмовій формі. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк (ст. 938 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ч. 1 ст. 601 ЦК України).
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Обставини справи свідчать, що на виконання договору поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 позивач поставив, а відповідач прийняв шлам вугільний ДГ (0-1) в кількості 21 500 т вартістю 23 863 194 грн, що підтверджується актом приймання-передачі вугільної продукції №0209/01 від 02.09.2025, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
При цьому, з урахуванням змісту п. 3.5. договору, з моменту підписання акту приймання-передачі вугільної продукції №0209/01 від 02.09.2025 позивач набув право власності на шлам вугільний ДГ (0-1) в кількості 21 500 т, поставлений йому за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025.
Одночасно, на підставі угоди про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних вимог від 03.09.2025 зобов'язання позивача перед відповідачем за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 щодо оплати поставленого шламу вугільного ДГ (0-1) вартістю 23 863 194 грн припинене шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
З матеріалів справи також вбачається, що у відповідності до п. 3.5. договору поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання шлам вугільний ДГ (0-1) в кількості 21 500 т вартістю 23 863 194 грн, що підтверджується актом №0209/01-з прийому-передачі майна на тимчасове зберігання від 02.09.2025, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
В акті №0209/01-з прийому-передачі майна на тимчасове зберігання від 02.09.2025 сторонами погоджено, що шлам вугільний ДГ (0-1) зберігається відповідачем до моменту його вивезення позивачем з території відповідача на підставі відповідної заявки позивача з переліком вантажного автотранспорту, для чого відповідач має надати товаротранспортні накладні. Зняття зі зберігання оформлюється сторонами відповідним актом.
З метою повернення переданого на зберігання шламу вугільного ДГ (0-1) позивачем направлено відповідачу заявку №250905_1 від 05.09.2025 на відвантаження йому з 08.09.2025 вказаного вугільного шламу, в якій наведений перелік автотранспорту.
Між тим, у період з 09.09.2025 по 11.11.2025 відповідач лише частково повернув позивачу з відповідального зберігання шлам вугільний ДГ (0-1) в загальній кількості 12 050,76 т вартістю 13 375 331,34 грн, що підтверджується актами приймання-передачі майна з відповідального зберігання №1 від 09.09.2025, №2 від 10.09.2025, №3 від 11.09.2025, №4 від 12.09.2025, №5 від 13.09.2025, №6 від 15.09.2025, №7 від 17.09.2025, №8 від 22.09.2025, №9 від 23.09.2025, №10 від 24.09.2025, №11 від 25.09.2025, №12 від 26.09.2025, №13 від 03.10.2025, №14 від 04.10.2025, №15 від 06.10.2025, №16 від 07.10.2025, №17 від 08.10.2025, №18 від 11.10.2025, №19 від 11.11.2025.
В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем позивачу залишку шламу вугільного ДГ (0-1) в кількості 9 449,24 т вартістю 10 487 862,66 грн, як і докази узгодження ним заявки позивача на відвантаження вугільного шламу після 11.11.2025 в зазначеній кількості.
Такі обставини свідчать про порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо повернення позивачу за його заявкою залишку шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 449,24 т загальною вартістю 10 487 862,66 грн з наданням товаротранспортних накладних та оформленням відповідних актів.
Щодо доводів відповідача про припинення зобов'язання з повернення позивачу спірного вугільного шламу на підставі ст. 607 ЦК України у зв'язку з його викраденням суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
У постановах Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 910/18432/21 міститься висновок щодо застосування положень ст. 607 ЦК України, згідно з яким обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об'єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов'язання.
Згідно зі ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов'язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд із предметами, єдиними у своєму роді (наприклад, картиною), до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.
Вугільний шлам, який є предметом спору, не визначений певними індивідуальними ознаками (не має пакувальні, цифрові, номерні та інші характерні позначки тощо), які б відрізняли його від іншого майна, тобто має лише родові ознаки (про що також зазначено відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив за вх. №7707/25 від 22.12.2025), що у розумінні ст. 184 ЦК України є замінним майном аналогічного виду.
Складання сторонами плану-схеми розташування вугільного шламу на території проммайданчика Д-1 та складу шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» станом на 01.09.2025 (тобто до передання вугільного шламу на зберігання) не надає спірному вугільному шламу будь-яких індивідуальних ознак, а лише визначає конкретне місце розміщення (просторові межі зберігання) вугільного шламу на території відповідача та його технічні заміри. До того ж, договір поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 (з урахуванням специфікації № 1 від 02.09.2025) та акт №0209/01-з прийому-передачі майна на тимчасове зберігання від 02.09.2025 не містять жодних посилань на цей план - схему.
Отже, з огляду на умови договору поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 (з урахуванням специфікації № 1 від 02.09.2025), акту №0209/01-з прийому-передачі майна на тимчасове зберігання від 02.09.2025 та положення ч.1 ст. 936, ст. 942, ч.ч. 1,2 ст. 949 ЦК України щодо обов'язку зберігача забезпечити схоронність речі, переданої йому поклажодавцем, та повернути її поклажодавцю у схоронності, відповідач зобов'язаний повернути позивачу зі зберігання вугільний шлам у кількості 9 449,24 т, марка ДГ (0-1), зольність 44,1%, вологість 21,6%, клас крупності 0-1 мм, або ж у разі його відсутності (у т.ч. у зв'язку з викраденням) - відповідну кількість вугільного шламу такого самого роду та такої самої якості.
Приймаючи до уваги викладене, обставини неможливості забезпечення охорони вугільного шламу (у зв'язку з недостатньою кількістю працівників, які звільняються через ведення на території Добропільської міської територіальної громади активних бойових дій) та його фактичної відсутності (у т.ч. у зв'язку з викраденням), про що зазначає відповідач, жодним чином не звільняють його від виконання зобов'язання щодо повернення позивачу залишку вугільного шламу (у т.ч. шляхом заміни - у випадку його відсутності) та не є підставою для припинення такого зобов'язання у розумінні ст. 607 ЦК України.
Додатково слід зазначити наступне.
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територія Добропільської міської територіальної громади Покровського району Донецької області (де зареєстровано місцезнаходження відповідача) віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси з 26.06.2025.
При цьому, територія с. Новоіверське Новодонецької селищної громади Краматорського району Донецької області, де розташований склад зберігача, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затв. наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, з 24.02.2022 і по теперішній час є територією можливих бойових дій.
Отже, з огляду на те, що спірне майно прийнято на зберігання відповідачем 02.09.2025, тобто вже під час воєнного стану та ведення активних бойових дій на території Добропільської міської територіальної громади Покровського району Донецької області, відповідач повинен був усвідомлювати можливість настання ризиків, пов'язаних з воєнним станом.
Кадрові зміни на підприємстві відповідача у т.ч. під час воєнного стану є внутрішнім організаційним питанням відповідача та належить до його господарського ризику, а тому посилання відповідача на неможливість забезпечення належної охорони спірного вугільного шламу у зв'язку з недостатньою кількістю працівників, які звільняються через ведення на території Добропільської міської територіальної громади активних бойових дій, внаслідок чого спірний вугільний шлам викрадено, є неспроможними.
Більше того, факт викрадення спірного вугільного шламу не підтверджений відповідачем жодними належними та допустимими доказами. Саме лише звернення відповідача до органів Національної поліції України з заявою про викрадення шламу вугільного з проммайданчика Д-1 та складу шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» не є доказом його викрадення.
Те ж саме саме стосується і посилань позивача щодо викрадення вугільного шламу. Зокрема, ухвала Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19.12.2025 у справі №175/21442/25, яка надана позивачем та якою скасовано постанову старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 11.12.2025 в частині відмови в задоволенні клопотання про визнання ТОВ Фірма «Аір» потерпілим у кримінальному провадженні №12025052390001691 від 16.12.2025, свідчить, що СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025052390001691 від 06.12.2025 за ч. 4 ст.185 КК України за заявою директора ТОВ Фірма «Аір» про вчинення посадовими особами ДП «Добропіллявугілля-видобуток» кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 4, 5 ст. 185 КК України.
При цьому, постанову старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 11.12.2025 в частині відмови в задоволенні клопотання про визнання ТОВ Фірма «Аір» потерпілим у кримінальному провадженні №12025052390001691 від 16.12.2025 скасовано у зв'язку з її неналежним мотивуванням та невідповідністю кримінальному процесуальному законодавству. Жодних фактів щодо викрадення спірного вугільного шламу зазначеною ухвалою суду не встановлено.
Здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025052390001691 від 06.12.2025 за заявою директора ТОВ Фірма «Аір» щодо крадіжки вугільного шламу може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, втім достеменно не підтверджує факт викрадення спірного вугільного шламу.
Інших матеріалів цього кримінального провадження, які б свідчили про факт відсутності на території проммайданчика Д-1 та складу шахти «Піонер» ВП «Шахтоуправління «Новодонецьке» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» спірного вугільного шламу, до суду не надано.
Одночасно, під час розгляду справи по суті сам позивач стверджував про фактичну наявність у відповідача на території шахти «Піонер» спірного вугільного шламу з посиланням на раніше надані ним відеозапис вугільної продукції від 25.11.2025 та фото вугільної продукції від 16.12.2025. Проте, ці відеозапис вугільної продукції від 25.11.2025 та фото вугільної продукції від 16.12.2025, огляд яких здійснено судом під час розгляду справи по суті, не прийняті до уваги, оскільки з їх змісту неможливо достовірно ідентифікувати об'єкт зйомки (саме як спірний вугільний шлам) та обставини зйомки у т.ч. дату, час та місце зйомки (з урахуванням відсутності технічних даних з автоматичною фіксацією дати, часу та місця створення (геолокації) фото та відео).
Суд звертає увагу на те, що в цьому випадку обставини відсутності (викрадення) спірного вугільного шламу, з урахуванням попереднього висновку суду про те, що спірний вугільний шлам є річчю з родовими ознаками, який має бути повернутий позивачу у т.ч. шляхом його заміни та передання відповідної кількості вугільного шламу такого самого роду та такої самої якості, не мають значення для вирішення спору та не стосуються предмета доказування.
Також безпідставними є посилання відповідача на те, що позивачем евакуйовано обладнання та припинено очистку та сортування мулів з мулонакопичувачів шахти «Піонер» за договором №166-24 від 20.02.2024, за результатами якого відповідач отримував вугільний шлам, оскільки наявність обов'язку відповідача повернути зі зберігання переданий йому вугільний шлам жодним чином не кореспондується із будь-якими зобов'язаннями ТОВ Фірма «Аір», в т.ч. з очистки та сортування мулів з мулонакопичувачів, ані договір поставки №02/09/2025 від 02.09.2025, ані акт №0209/01-з прийому-передачі майна на тимчасове зберігання від 02.09.2025 не містить посилань на договір №166-24 від 20.02.2024.
Крім того, переданий на зберігання відповідачу вугільний шлам є вже готовою вугільною продукцією, яка отримана в результаті очистки та сортування мулів з мулонакопичувачів.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовної вимоги про зобов'язання ДП «Добропіллявугілля-видобуток» вчинити дії щодо відвантаження ТОВ «Фірма «Аір» залишку шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 449,24 т загальною вартістю 10 487 862,66 грн за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 автотранспортом ТОВ Фірма «Аір» з узгодженням заявок на відвантаження, оформленням товаротранспортних накладних та відповідних актів зняття з відповідального зберігання по кожній партії, а отже і про її задоволення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача не чинити перешкод позивачу у здійсненні самостійного відвантаження (евакуації) належної позивачу продукції-шламу вугільного ДГ (0-1), що перебуває на відповідальному зберіганні у відповідача, з території підприємства відповідача у разі подання позивачем відповідних заявок, з оформленням необхідних товаросупровідних документів, з урахуванням фактичної відсутності у відповідача достатньої кількості працівників для участі у процесі відвантаження товару, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 щодо повернення позивачу переданого відповідачу на зберігання майна, що порушує майнові права та інтереси позивача.
Тобто, метою заявленого позову є спонукання відповідача до виконання передбаченого договором обов'язку - повернути позивачу в повному обсязі майно, яке належить на праві власності позивачу, однак, зберігається у відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом акту №0209/01-з прийому передачі майна на тимчасове зберігання, складеного на виконання п. 3.5. договору поставки №02/09/2025 від 02.09.2025, зняттю шламу вугільного Д (0-1) з тимчасового зберігання та його вивезенню позивачем з території відповідача передує певний ряд дій обох сторін, а саме: позивач подає відповідачу відповідну заявку з переліком вантажного автотранспорту для вивезення шламу вугільного, відповідач погоджує вказану заявку та надає товаротранспортні накладні, оформлюється відповідний двосторонній акт.
Позовна вимога про зобов'язання відповідача не чинити перешкод позивачу у здійсненні ним самостійного відвантаження (евакуації) шламу вугільного з території відповідача суперечить двосторонній природі договору зберігання, а також передбаченій договором двосторонній процедурі повернення шламу вугільного зі зберігання, яка спрямована на забезпечення правильного визначення та фіксації кількості, якості шламу вугільного, що передається, та запобігання можливих ризиків, пов'язаних з неналежним виконанням договору.
До того ж, п. 9.2. договору встановлено, що будь-які зміни і доповнення до цього договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді - додатковими угодами і підписані обома сторонами.
Матеріали справи не містять доказів укладення сторонами будь-яких додаткових угод до договору поставки №02/09/2025 від 02.09.2025, в т. ч. щодо зміни умов щодо порядку повернення шламу вугільного зі зберігання, як і доказів звернення позивача до відповідача з пропозицію внесення відповідних змін до договору.
Крім того, посилання позивача, наведені в обґрунтування зазначеної позовної вимоги, щодо неможливості повернення відповідачем зі зберігання шламу вугільного в порядку, визначеному договором, через відсутність у нього працівників для участі у процесі відвантаження товару, ґрунтується виключно на припущеннях позивача та не підтверджені жодними доказами.
Позивачем не надано доказів вчинення відповідачем перешкод щодо повернення майна у визначеному договором порядку. Виходячи зі змісту доводів відповідача, невиконання ним зобов'язань з повернення вугільного шламу не пов'язане з неможливістю виконання договору саме у такий спосіб, а обумовлено іншими обставинами.
Суд також зауважує, що нормами чинного законодавства, зокрема, ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачено можливість виконання судового рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії у примусовому порядку. Так, у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим законом (ч. 3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Крім того, заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відповідача повернути спірний вугільний шлам в порядку, передбаченому договором, та про зобов'язання відповідача не чинити перешкод позивачу у здійсненні самостійного відвантаження шламу вугільного з території відповідача, що фактично спрямована на повернення зі зберігання майна у інший спосіб, ніж передбачений договором, за своїм змістом є взаємовиключними.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача не чинити перешкод позивачу у здійсненні самостійного відвантаження (евакуації) належної позивачу продукції-шламу вугільного ДГ (0-1), що перебуває на відповідальному зберіганні у відповідача, з території підприємства відповідача, у разі подання позивачем відповідних заявок, з оформленням необхідних товаросупровідних документів.
Щодо судових витрат.
Предметом цього позову є: зобов'язання ДП «Добропіллявугілля-видобуток» вчинити дії щодо відвантаження ТОВ «Фірма «Аір» залишку шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 449,24 т загальною вартістю 10 487 862,66 грн за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 автотранспортом ТОВ Фірма «Аір» з оформленням відповідних актів зняття з відповідального зберігання по кожній партії, товаротранспортних накладних та узгодити заявки на відвантаження (по кожній партії); зобов'язання ДП «Добропіллявугілля-видобуток» не чинити перешкоди ТОВ Фірма «Аір» у здійсненні самостійного відвантаження (евакуації) належної позивачу продукції-шламу вугільного ДГ (0-1), що перебуває на відповідальному зберіганні у відповідача, з території підприємства відповідача, у разі подання позивачем відповідних заявок, з оформленням необхідних товаросупровідних документів, з урахуванням фактичної відсутності у відповідача достатньої кількості працівників для участі у процесі відвантаження товару.
Спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 (який за попереднім висновком є змішаним договором поставки та зберігання) щодо повернення позивачу переданого відповідачу на зберігання залишку шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 449,24 т загальною вартістю 10 487 862,66 грн.
При цьому, позивач є власником вказаного майна, право власності позивача не оспорюється, спір не пов'язаний з підтвердженням права позивача на майно.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Водночас, у п.57 зазначеної вище постанови Великою Палатою Верховного Суду викладено висновок, згідно якого до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №905/105/20 також зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна може визначатися з урахуванням вартості спірного майна лише у позадоговірних зобов'язаннях.
Отже, суд вважає, що заявлений позов має немайновий характер, зокрема, перша вимога про зобов'язання ДП «Добропіллявугілля-видобуток» вчинити дії щодо відвантаження ТОВ «Фірма «Аір» залишку шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 449,24 т загальною вартістю 10 487 862,66 грн за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 автотранспортом ТОВ Фірма «Аір» з оформленням відповідних актів зняття з відповідального зберігання по кожній партії, товаротранспортних накладних та узгодити заявки на відвантаження (по кожній партії), яка фактично є вимогою про виконання обов'язку в натурі (повернення належного позивачу майна). Об'єктом вимоги є дія зобов'язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2024 у справі №902/207/22 (902/770/23).
Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить з 01.01.2025 - 3 028 грн.
Отже, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позову, який містить дві вимоги немайнового характеру, становить 4 844,80 грн з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 (оскільки позов подано через підсистему «Електронний суд»).
За подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 127 722,47 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №570 від 14.11.2025 (тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законом (на 122 877,67 грн)).
Приймаючи до уваги викладене, а також результат вирішення справи (часткове задоволення позову), витрати щодо сплати судового збору в розмірі 4 844,80 грн покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог в порядку ст. 129 ГПК України.
Одночасно, п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача за вх. №7223/25 від 24.11.2025 шляхом повернення з Державного бюджету України судового збору в розмірі 122 877,67 грн, сплаченого за подання позовної заяви в більшому розмірі, ніж встановлено законом, згідно з платіжною інструкцією №570 від 14.11.2025 на суму 127 722,47 грн в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір».
Питання щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, розмір яких згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком складає 150 000 грн, не вирішується судом з урахуванням приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України та зазначення у позові про намір подати докази понесення таких витрат додатково.
Щодо заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 24.11.2025, суд зазначає, що за приписами ч. ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Аір» задовольнити частково.
2. Зобов'язати Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» (85001, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля(з), пр. Шевченка, буд. 2, ідент. код 43895975) вчинити дії щодо відвантаження Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «Аір» (85004, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля, пров. Європейський, буд. 10, кім. 13, ідент. код 30986916) залишку шламу вугільного ДГ (0-1) у кількості 9 449,24 т загальною вартістю 10 487 862,66 грн за договором поставки №02/09/2025 від 02.09.2025 автотранспортом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Аір» з узгодженням заявок на відвантаження, оформленням товаротранспортних накладних та відповідних актів зняття з відповідального зберігання по кожній партії.
3. Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (85001, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля(з), пр. Шевченка, буд. 2, ідент. код 43895975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Аір» (85004, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля, пров. Європейський, буд. 10, кім. 13, ідент. код 30986916) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «Аір» (85004, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля, пров. Європейський, буд. 10, кім. 13, ідент. код 30986916) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 122 877 (сто двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн 67 коп., сплачений згідно з платіжною інструкцією №570 від 14.11.2025 на суму 127 722,47 грн.
5. В решті позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 24.04.2026.
Суддя Л.В. Ніколаєва