пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
21 квітня 2026 року Справа № 903/833/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянувши матеріали справи
за заявою ОСОБА_1 , м. Луцьк
про неплатоспроможність,
В засіданні приймали участь:
від заявника: Таволжанський М.В.
від кредиторів: Сабура С.О.
19.08.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 22.08.2025 заяву ОСОБА_1 від 18.08.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Встановлено заявниці не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки заяви.
28.08.2025 надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків та долучення визначених ухвалою суду від 22.08.2025 документів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 17.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржниці - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржниці, мораторій на задоволення вимог кредиторів. Керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича. Призначено попереднє судове засідання на "04" листопада 2025 р. о 10:30 год.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднене на офіційному веб-сайті Верховного Суду 17.09.2025.
Ухвалою суду від 26.11.2025 засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на 07.01.2026 о 10:30.
Ухвалою суду від 19.12.2025 заяву керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_2 про сплату винагороди та/або відшкодування витрат прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 07 січня 2026 року о 10:30 год.
Ухвалою суду від 21.01.2026 відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ел.Ен.Груп» від 05.01.2026 на бездіяльність арбітражного керуючого та зловживання правами. Сплачено арбітражному керуючому Острику Сергію Юрійовичу основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржниці ОСОБА_1 за період виконання повноважень з 17.11.2025 по 16.12.2025 включно у розмірі 15140,00 грн за рахунок коштів, авансованих ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області. Заяву арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича від 04.01.2026 про відмову від участі у справі та від 05.01.2026 про дострокове припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі №903/833/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 задоволено. Відсторонено арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича від виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржниці ОСОБА_1 у справі. Запропоновано боржниці - ОСОБА_1 до 28 січня 2026 року подати суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №903/833/25. Відкладено розгляд клопотань арбітражного керуючого, представника боржника про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Ел.Ен.Груп» про закриття провадження у справі №903/833/25 на 18 лютого 2026 року на 14:00 год.
Ухвалою суду від 09.03.2026 вирішено кандидатуру арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 903/833/25 визначити шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Здійснити запит до автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України для обрання кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни.
09.03.2026 судом здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.
Згідно довідки від 09.03.2026, сформованої автоматично у відповідь на електронний запит судді згідно з пунктом 4.17 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України №8 від 14.07.2016 (далі - Положення), для призначення керуючого реструктуризацією у даній справі визначено кандидатуру арбітражного керуючого Денисова Миколи Сергійовича (свідоцтво арбітражного керуючого №225 від 05.03.2013).
Ухвалою суду від 11.03.2026 встановлено арбітражному керуючому Денисову Миколі Сергійовичу (свідоцтво арбітражного керуючого № 225 від 05.03.2013) 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання до Господарського суду Волинської області заяви про згоду на участь у справі №903/833/25 в якості керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни.
Заява арбітражного керуючого Денисова Миколи Сергійовича про згоду на участь у справі №903/833/25 в якості керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни на адресу суду не надходила.
23.03.2026 судом здійснено повторний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.
Згідно довідки від 23.03.2026, сформованої автоматично у відповідь на електронний запит судді згідно з пунктом 4.17 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України №8 від 14.07.2016 (далі - Положення), для призначення керуючого реструктуризацією у даній справі визначено кандидатуру арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича (свідоцтво арбітражного керуючого №981 від 23.05.2023).
Ухвалою суду від 24.03.2026 встановлено арбітражному керуючому Севостьянову Євгену Вікторовичу (свідоцтво арбітражного керуючого №981 від 23.05.2023) 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання до Господарського суду Волинської області заяви про згоду на участь у справі №903/833/25 в якості керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни, у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства з документами, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю: копії свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); відомостей про досвід та показники роботи; кількість справ у провадженні; копії диплому про вищу освіту; відомостей про наявність організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки арбітражного керуючого у справі; страхування відповідальності арбітражного керуючого та із зазначенням відомостей, передбачених ч. 3 ст. 28 вказаного Кодексу або повідомлення про відмову від участі.
Арбітражний керуючий Севостьянов Євген Вікторович ухвалу суду отримав 25.03.2026.
Строк для подання заяви про згоду або відмову на участь у справі №903/833/25 в якості керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни - по 30.03.2026.
Заява арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича про згоду або відмову на участь у справі №903/833/25 в якості керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни на адресу суду не надходила.
Ухвалою суду від 02.04.2026 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21 квітня 2026 року о 14:30 год.
У судовому засіданні представник боржника клопотання про визнання боржниці банкрутом, перехід до процедури реалізації майна підтримує. Заперечує проти закриття провадження у справі.
Представник ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» клопотання про закриття провадження у справі підтримує. Клопотання про визнання боржниці банкрутом, перехід до процедури реалізації майна заперечує.
Інші учасники справи правом участі у судовому засіданні не скористалися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників боржниці, кредитора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом приписів частини 1 статті 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
19.08.2025 через підсистему “Електронний суд» ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Волинської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 17.09.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржниці, мораторій на задоволення вимог кредиторів. Керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича.
У заяві від 04.01.2026 арбітражний керуючий Острик С.Ю. просить визнати боржницю банкрутом та ввести процедуру погашення боргів. Зазначає, що у зв'язку з незатвердження плану реструктуризації боргів боржника кредиторами, визнання боржниці банкрутом є доцільним.
У той же час у клопотанні від 05.01.2026 ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з недобросовісністю боржниці, яка виражена у зазначені неправдивих відомостей у поданих деклараціях ОСОБА_1 . Зазначає, що план реструктуризації боргів не відповідає вимогам КУзПБ, оскільки в ньому не зазначено джерела походження коштів, які будуть використані для задоволення вимог, включених до реєстру, а також кредитор не згодний із запропонованою до погашення сумою коштів.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
При цьому, нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зокрема, пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів. Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи. Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
У постанові від 25.05.2022 у справі № 903/806/20 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновків, що за змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Певні неістотні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації. Нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.
Боржник разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подала декларації про майновий стан боржника за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки.
23.10.2025 арбітражний керуючим подано звіт про перевірки декларації боржника згідно якого виявлене майно ОСОБА_1 відповідає задекларованим нею доходам.
В той же час, відсутня інформація щодо відповідності поданих боржником декларацій щодо повноти відображення в них інформації, зокрема у розділі І декларацій необхідно уточнити декларації шляхом зазначення в пункті 4 "посаду"; у розділі ІІ декларацій відомості про доходи боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України, які вказані.
Відомості, вказані боржницею у деклараціях за 2022 рік, за 2023 рік, за 2024 та 2025 роки не відповідають відповіді ГУ ДПС у Волинській області від 24.09.2025 року (доданої до заяви про неплатоспроможність фізичної особи), адже відповідно до Декларації за 2025 рік вбачається що вона отримала сукупно за 2022 рік 66 826 грн, чоловік боржниці ОСОБА_3 - 576128 грн - грошове забезпечення, 9153 грн - субсидія та 500 грн приз, тобто сукупно зазначено 640 375 грн, що при підрахунку виявляється неправильним.
При опрацюванні офіційної інформації, наданої ГУ ДПС у Волинській області дохід боржниці загальний за 2022 рік - 73 213,48 грн (з урахування сплачених податків та військового збору); відповідно до Декларації за 2023 рік вбачається що вона отримала сукупно 78 292 грн за рік, чоловік боржниці ОСОБА_3 - 775 950 грн - грошове забезпечення, 25349 грн субсидія (сукупно зазначено 69885 грн, що є помилкою в Декларації); відповідно до Декларації за 2024 рік вбачається що вона отримала сукупно 35520 грн за рік, чоловік боржниці ОСОБА_3 - 754 807 грн - грошове забезпечення, 25948 грн субсидія (сукупно зазначено 61468 грн, що є помилкою в декларації).
Згідно інформації, наданої ГУ ДПС у Волинській області, дохід боржниці загальний за 2024 рік становить 37 723,95 грн (з урахування сплачених податків та військового збору); відповідно до Декларації за 2025 рік вбачається що вона отримала сукупно за період з січня 2025 року по (не зазначено в Декларації станом на який місяць 2025 року) - 23680 грн за рік, чоловік боржниці ОСОБА_3 - 397885,09 грн - грошове забезпечення, 19024 грн субсидія (сукупно зазначено 42704 грн, що є помилкою в декларації).
Таким чином вбачається, що декларації боржника фактично не були перевірені в повному обсязі, як того вимагає КУзПБ.
Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника.
Вказані недоліки усунуті боржницею лише 14.01.2026.
Водночас у розділах з ІІІ, IV-XIV декларацій за спірні роки усі графи щодо боржника та членів сім'ї боржника є не заповненими.
Вказані декларації також не містять інформації про витрати боржниці за спірні періоди для з'ясування дійсного майнового стану боржниці.
Верховний Суд у постанові від 16.05.2023 у cправі № 916/1885/22 наголосив, що одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника (ч. 1 ст. 130 КУзПБ).
Процедура реструктуризації боргів боржника, вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер (частина п'ята статті 119 КУзПБ), а особливістю цієї процедури є план реструктуризації боргів боржника, метою розроблення якого є відновлення платоспроможності боржника (частина перша статті 124 КУзПБ).
Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, а тому виконання встановлених законом вимог щодо цього плану є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Верховний Суд у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок про застосування норм права суть якого полягає у тому, що суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов'язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (частина перша статті 130 КУзПБ).
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 зауважив, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи; а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Беручи до уваги, що судові процедури у справах про неплатоспроможність є більше благом для боржника аніж для кредиторів, то тільки добросовісний боржник може мати законні очікування, що з закінченням 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність господарським судом справа не буде закрита, а буде введена наступна судова процедура - процедура погашення боргів.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Частиною 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, інші питання, передбачені законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства рішення про затвердження плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо. План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.
Відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Ухвалою суду від 26.11.2025 визнати кредиторські вимоги до боржниці:
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 в сумі 8 844,80 грн з включенням до першої черги задоволення (судові витрати), в сумі 7 722 грн - друга черга.
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Еко Фін» до ОСОБА_1 в сумі 4844,80 грн - з включенням до першої черги задоволення (судовий збір), в сумі 10 550 грн - друга черга.
До заяви долучено план реструктуризації боргів боржниці за підписом лише арбітражного керуючого, згідно якого підлягають прощенню такі вимоги кредиторів:
- ТОВ «Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» в сумі 8 844,80 грн - перша черга (судові витрати), 3 822 грн - друга черга (заборгованість по комісії);
- ТОВ «Еко Фін» в сумі 4 844,80 грн перша черга (судові витрати), 5 550 грн - друга черга (заборгованість по відсотках).
Погашенню підлягають вимоги ТОВ «Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» в сумі 3 900 грн, ТОВ «Еко Фін» в сумі 5 000 грн. Строк погашення вимог - 6 місяців.
Докази погодження плану реструктуризації боргів безпосередньо боржницею та зборами кредиторів відсутні.
Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2024 року у справі №910/4014/22 зазначив, що суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Тому, господарські суди, перш ніж перейти до процедури погашення боргів боржника, мають надати оцінку не лише діям кредиторів щодо незатвердження плану реструктуризації боргів, а й надати оцінку діям боржника щодо сумлінного виконання ним своїх обов'язків боржника, зокрема щодо подання ним виконуваного плану реструктуризації боргів, який би врахував й інтереси кредиторів, з'ясувати, чи відображені у плані реструктуризації усі відомості, що передбачені статті 124 КУзПБ, та встановити, чи є поведінка боржника добросовісною (постанова).
Тобто можна констатувати, що у випадку, коли збори кредиторів разом з боржником доходять консенсусу і погоджують план реструктуризації боргів боржника, господарський суд не вводить процедуру погашення боргів та не визнає боржника банкрутом.
Разом з тим, у випадку, коли такий план реструктуризації не затверджується, господарський суд через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, та ухвалити рішення про закриття провадження чи визнання боржника банкрутом.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, неприйняття зборами кредиторів рішення про схвалення або відмову у схваленні наявного у матеріалах справи плану реструктуризації боргів боржника, який перш за все не погоджений самою боржницею, з урахуванням усієї сукупності обставин справи про неплатоспроможність фізичної особи та з урахуванням змісту поданого плану реструктуризації боргів, не свідчить про неналежну реалізацію кредиторами своїх прав або їх недобросовісну поведінку з врахуванням не погодження плану реструктуризації боргів самою боржницею.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (Постанова КГС ВС від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
Враховуючи вищевикладене, факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, та яка є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, позбавило боржницю реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням її об'єктивних можливостей, а кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника шляхом погодження реального виконуваного плану реструктуризації боргів, погодженого боржницею, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Острика С.Ю. про визнання ОСОБА_1 банкрутом та переходу до процедури погашення боргів.
Судом враховано, що поведінка боржниці є внутрішньо суперечливою, позаяк поєднує в собі можливість авансування винагороди арбітражного керуючого в сумі 45 420 грн та неможливість погашення грошових вимог кредиторів в загальній сумі 31 961,60 грн, що не узгоджується з метою самої процедури неплатоспроможності та підлягає оцінці крізь призму принципу добросовісності.
Крім того, згідно інвентаризаційних описів арбітражного керуючого Острика С.Ю., у боржниці відсутнє будь-яке майно, за рахунок якого можна здійснити погашення вимог кредиторів.
За таких обставин застосування процедури погашення боргів об'єктивно не забезпечує належного рівня задоволення вимог кредиторів у зв'язку з відсутністю майна боржника.
Таким чином, обрання процедури погашення боргів за можливості належного доведення до відома кредиторів плану реструктуризації боргів погодженого боржницею, яким передбачалось часткове погашення кредиторських вимог, призведе до необґрунтованого зменшення рівня задоволення вимог кредиторів та не відповідає завданню провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ст. 119 КУзПБ Згідно з ч. 5 ст. 119 Кодексу в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про призначення керуючого реструктуризацією.
Згідно з ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.
Частиною 1 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) чи зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи).
Відповідно до частини 5 статті 48 КУзПБ до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про: 6) інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.
Згідно із частиною 8 статті 48 КУзПБ до компетенції комітету кредиторів у т.ч. належить звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого.
Частиною 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Отже, виконання арбітражним керуючим повноважень керуючим реструктуризацією у справі про неплатоспроможність обумовлюється тим, що надання таких послуг є оплатним.
Ухвалою суду від 21.01.2026 відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ел.Ен.Груп» від 05.01.2026 на бездіяльність арбітражного керуючого та зловживання правами. Сплачено арбітражному керуючому Острику Сергію Юрійовичу основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржниці ОСОБА_1 за період виконання повноважень з 17.11.2025 по 16.12.2025 включно у розмірі 15140,00 грн за рахунок коштів, авансованих ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Волинської області. Заяву арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича від 04.01.2026 про відмову від участі у справі та від 05.01.2026 про дострокове припинення повноважень керуючого реструктуризацією у справі №903/833/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 задоволено. Відсторонено арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича від виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржниці ОСОБА_1 у справі. Запропоновано боржниці - Стрюковій Ірині Петрівні до 28 січня 2026 року подати суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №903/833/25. Відкладено розгляд клопотань арбітражного керуючого, представника боржника про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Ел.Ен.Груп» про закриття провадження у справі №903/833/25 на 18 лютого 2026 року на 14:00 год.
У судовому засіданні 18.02.2026 представники ТОВ “ФК “Ел.Ен.Груп» та боржниці заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою подання кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією Стрюкової І.П.
Враховуючи вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду справи, надання учасникам справи можливості скористатися своїм правом щодо подання пропозицій щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією Стрюкової І.П., суд ухвалою суду від 18.02.2026 розгляд справи відклав на на 05 березня 2026 року о 15:00 год. Запропоновано кредиторам, боржниці до 02.03.2026 подати суду: пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі 903/833/25 з відповідною заявою арбітражного керуючого про його згоду на участь.
Пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі 903/833/25 з відповідною заявою арбітражного керуючого про його згоду на участь на адресу суду не надходили.
Ухвалою суду від 09.03.2026 вирішено кандидатуру арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 903/833/25 визначити шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Здійснити запит до автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України для обрання кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни.
09.03.2026 судом здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.
Згідно довідки від 09.03.2026, сформованої автоматично у відповідь на електронний запит судді згідно з пунктом 4.17 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України №8 від 14.07.2016 (далі - Положення), для призначення керуючого реструктуризацією у даній справі визначено кандидатуру арбітражного керуючого Денисова Миколи Сергійовича (свідоцтво арбітражного керуючого №225 від 05.03.2013).
Ухвалою суду від 11.03.2026 встановлено арбітражному керуючому Денисову Миколі Сергійовичу (свідоцтво арбітражного керуючого № 225 від 05.03.2013) 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання до Господарського суду Волинської області заяви про згоду на участь у справі №903/833/25 в якості керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни.
Арбітражний керуючий Денисов Микола Сергійович ухвалу суду отримав 12.03.2026, строк для подання заяви на участь/відмову від участі у справі №903/833/25 в якості керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни - по 16.03.2026.
Заява арбітражного керуючого Денисова Миколи Сергійовича про згоду на участь у справі №903/833/25 в якості керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни на адресу суду не надходила.
Господарським судом Волинської області встановлено, що шаблон запиту на повторне автоматичне визначення арбітражного керуючого не містить такої причини як неможливість взяти участь у справі арбітражного керуючого, тому відсутність згоди Денисова Миколи Сергійовича оцінюється судом як відмова від участі у справі через неможливість взяти участь у справі з поважних причин.
23.03.2026 судом здійснено повторний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.
Згідно довідки від 23.03.2026, сформованої автоматично у відповідь на електронний запит судді згідно з пунктом 4.17 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України №8 від 14.07.2016 (далі - Положення), для призначення керуючого реструктуризацією у даній справі визначено кандидатуру арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича (свідоцтво арбітражного керуючого №981 від 23.05.2023).
Ухвалою суду від 24.03.2026 встановлено арбітражному керуючому Севостьянову Євгену Вікторовичу (свідоцтво арбітражного керуючого №981 від 23.05.2023) 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання до Господарського суду Волинської області заяви про згоду на участь у справі №903/833/25 в якості керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни, у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства з документами, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю: копії свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); відомостей про досвід та показники роботи; кількість справ у провадженні; копії диплому про вищу освіту; відомостей про наявність організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки арбітражного керуючого у справі; страхування відповідальності арбітражного керуючого та із зазначенням відомостей, передбачених ч. 3 ст. 28 вказаного Кодексу або повідомлення про відмову від участі.
Арбітражний керуючий Севостьянов Євген Вікторович ухвалу суду отримав 25.03.2026.
Строк для подання заяви про згоду або відмову на участь у справі №903/833/25 в якості керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни - по 30.03.2026.
Заява арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича про згоду або відмову на участь у справі №903/833/25 в якості керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни на адресу суду не надходила.
Господарським судом Волинської області встановлено, що шаблон запиту на повторне автоматичне визначення арбітражного керуючого не містить такої причини як неможливість взяти участь у справі арбітражного керуючого, тому відсутність згоди ОСОБА_4 оцінюється судом як відмова від участі у справі через неможливість взяти участь у справі з поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, оскільки згоди на участь у справі в порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства від арбітражних керуючих для виконання повноважень у справі № 903/833/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 не надійшло, з метою вирішення подальшого руху цієї справи, суд ухвалою суду від 02.04.2026 розгляд справи призначив на 21 квітня 2026 року о 14:30 год.
Кандидатура керуючого реструктуризацією Стрюкової Ірини Петрівни на адресу суду від кредиторів, комітету кредиторів та боржниці не надходила.
Відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства участь кредитора у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не може бути формальною.
Будучи учасником такого провадження кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому рахунку правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника (стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства), звернення до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого (пункт 4 частини 8 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства).
Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану ведення справи про банкрутство, зокрема цікавитися вжитими керуючим реструктуризацією боржника діями у процедурі реструктуризації боргів та заходами направленими на виявлення, розшук майна банкрута, ефективністю таких заходів та вчиняти відповідні дії, передбачені його обсягом прав та повноважень, тощо.
Саме від таких дій кредитора залежить досягнення основної мети його участі у справі про банкрутство - задоволення (погашення) його вимог.
Крім того процедури банкрутства за вимогами Кодексу України з процедур банкрутства мають строковий характер, зокрема, відповідно до частини першої статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Кодексом України з питань банкрутства визначено такі строки в межах процедури реструктуризації боргів:
- попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122);
- дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі (ч. 4 ст. 122).
Таким чином, процедура реструктуризація боргів (пошук кредиторів, інвентаризація майна та розроблення плану реструктуризації в сукупності триває близько 120 днів.
У той же час, процедура реструктуризації у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 триває понад сім місяців.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про неплатоспроможність через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
Згідно з статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Водночас на державні органи покладено обов'язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').
Предметом провадження у справі про неплатоспроможність є досягнення легітимної мети визначеної Кодексом України з процедур банкрутства, яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Враховуючи, що процедура реструктуризації у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 триває понад 7 місяців і протягом тривалого часу процедура реструктуризації боргів об'єктивно не здійснюється у зв'язку із відсутністю керуючого реструктуризацією боргів боржника, пасивною поведінкою кредиторів та боржниці у справі щодо надання пропозиції кандидатури керуючого реструктуризацією боргів боржника та визначення джерел оплати його послуг, безрезультатністю вжитих господарським судом дій щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі в якості керуючого реструктуризації боргів боржника, встановлених обставин щодо доведення до відома зборів кредиторів плану реструктуризації боргів не затвердженого самою боржницею, клопотання ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп» про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства ОСОБА_1 та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства.
Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені статтею 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з п. 14 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
У відповідності до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.
Норми статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як-то "відсутність предмета спору" (знищення предмета спору), однак протилежний підхід, тобто продовження провадження у справі за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки неприйняття внаслідок бездіяльності боржника та кредиторів рішення про обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого та відсутність звернення комітету кредиторів до господарського суду з клопотанням про призначення іншого арбітражного керуючого, та як наслідок - відсутність арбітражного керуючого, керуючого реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність унеможливлює подальше провадження цієї справі, а Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте й не визначає вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд вважає, що наявні правові підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України з причин відсутності предмету спору.
При цьому, в контексті спірних правовідносин, судом враховані правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 та від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15, за змістом яких - "відсутність предмета спору" у розумінні пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).
Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв'язку із об'єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладена у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15, від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012.
Правова позиція щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку із об'єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2025 у справі № 5006/27/97б/2012.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подальше затягування процедури неплатоспроможності ОСОБА_1 з діючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення процедури реструктуризації боргів призведе лише до порушення прав кредиторів і боржниці та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, а тому закриття провадження у справі № 903/833/25 є доцільним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 30, 90, 113 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 231, 234, 235 ГПК України, суд -
1. У задоволенні заяви арбітражного керуючого Острика Сергія Юрійовича про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника відмовити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ел.Ен.Груп» про закриття провадження у справі задовольнити частково.
3. Закрити провадження у справі про неплатоспроможність боржниці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , країна громадянства - Україна).
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.04.2026.
Суддя С. В. Бідюк