27.04.2026 м. Дніпро Справа № 908/2636/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів: Іванова О.Г., Золотарьової Я.С.
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/2636/25
за позовом ОСОБА_1 , м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дітран», м. Запоріжжя
про зобов'язання вчинити дії, -
26.08.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Дітран» про зобов'язання товариства, з якого він вибув, у п'ятиденний строк після набрання рішенням законної сили повідомити його про ринкову вартість належної йому частки у статутному капіталі, надати обґрунтований розрахунок такої вартості та копії фінансових, податкових, бухгалтерських, аудиторських і майнових документів товариства за 2021- 2025 роки, необхідних для її визначення.
Позов мотивовано порушенням відповідачем вимог законодавства і статуту, оскільки товариство не повідомляє колишнього учасника про вартість його частки, не надає розрахунку та документів, що позбавляє його можливості здійснити належний розрахунок і захистити майновий інтерес до повного проведення розрахунків.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.11.2025 позов задоволено частково: ТОВ «Дітран» зобов'язано у п'ятиденний строк після набрання рішенням законної сили надіслати ОСОБА_1 обґрунтований розрахунок ринкової вартості його частки та належним чином засвідчені копії визначеного судом переліку фінансової, податкової, аудиторської, майнової та іншої інформації станом на 31.03.2025 і за період 2021 - I квартал 2025 року; з відповідача стягнуто 2 422,40 грн судового збору в дохід державного бюджету, у решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «Дітран» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду і просить: скасувати оскаржуване рішення суду у справі повністю і ухвалити нове рішення, яким зобов'язати ТОВ «Дітран» протягом 10 (Десяти) робочих днів після набрання законної сили рішенням суду, повідомити колишнього учасника товариства ОСОБА_1 шляхом надсилання інформації та документів у письмовому вигляді (цінним листом з описом вкладення) на поштову адресу: АДРЕСА_1 - обґрунтованого розрахунку ринкової вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Дітран» та надати належним чином засвідчені копії документів, необхідних для розрахунку ринкової вартості його частини.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 908/2636/25.
09.04.2026 ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» сформовано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, за змістом якої заявник просить:
1. Вжити заходи забезпечення позову, а саме: до моменту виконання рішення суду у даній справі заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дітран»», ідентифікаційний код: 42324375, в особі загальних зборів приймати рішення з питань звільнення та призначення виконавчого органу (директора) товариства, зміни найменування товариства, зміни місцезнаходження товариства, зміни інформації для здійснення зв'язку з товариством, прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства.
2. До моменту виконання рішення суду у даній справі заборонити суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Дітран», (ідентифікаційний код: 42324375), в тому числі, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну кінцевого бенефіціарного власника, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну керівника або відомостей про керівника, про зміну органів управління товариства, про зміну найменування товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну інформації для здійснення зв'язку, проводити передачу реєстраційної справи товариства, окрім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.
09.04.2026 ТОВ «Дітран» в системі «Електронний суд» сформовано заперечення на заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, в яких зазначено, що подана позивачем заява є необґрунтованою, неспівмірною з предметом спору та фактично спрямована на блокування господарської діяльності товариства і обмеження прав його учасників, які не є сторонами судового процесу. Заявлені заходи забезпечення стосуються заборони загальним зборам вирішувати питання управління товариством, зміни найменування, місцезнаходження, реорганізації чи ліквідації, що не має жодного зв'язку з предметом спору.
На думку відповідача, позивач не довів наявності реальної загрози ускладнення чи неможливості ефективного захисту своїх прав у разі невжиття таких заходів, не надав належних доказів необхідності забезпечення позову та не обґрунтував, яким чином оскаржувані корпоративні рішення можуть перешкодити виконанню можливого судового рішення.
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21).
У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
У даному конкретному випадку, суд апеляційної інстанції виходить із того, що відповідно до статей 136, 137 ГПК України забезпечення позову є виключним процесуальним засобом, який застосовується лише за наявності належно підтверджених обставин, що свідчать про реальну, а не припущену загрозу істотного ускладнення чи неможливості виконання майбутнього судового рішення або ефективного захисту прав позивача. При цьому заявник повинен довести існування безпосереднього зв'язку між заявленими заходами забезпечення та предметом спору, співмірність таких заходів позовним вимогам, а також неможливість досягнення мети судового захисту без їх застосування.
Предметом розгляду у даній справі є немайнові вимоги про зобов'язання товариства повідомити колишнього учасника про вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та документи, необхідні для визначення такої вартості відповідно до ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Отже, спір не стосується безпосереднього стягнення грошових коштів, звернення стягнення на майно товариства чи вирішення питання про корпоративний контроль над товариством, а тому заявлені заходи забезпечення у вигляді заборони загальним зборам приймати рішення щодо зміни директора, найменування, місцезнаходження, реорганізації чи ліквідації товариства, а також заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії фактично спрямовані на обмеження корпоративної діяльності юридичної особи та виходять за межі предмета заявленого позову.
Колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання заявника на існування корпоративного конфлікту між сторонами, погіршення фінансових показників товариства, можливе відчуження часток учасників чи зміну керівника не є належним доказом того, що виконання можливого рішення суду про надання інформації та документів стане неможливим.
Надані заявником твердження щодо нібито виведення активів, неплатоспроможності товариства або намірів учасників передати корпоративні права третім особам ґрунтуються переважно на власних припущеннях та оціночних судженнях заявника, не підтверджених належними і допустимими доказами в розумінні процесуального закону. При цьому, навіть можливі зміни у складі учасників чи керівництва товариства не припиняють обов'язку юридичної особи виконувати судове рішення та не свідчать автоматично про неможливість його виконання.
Апеляційний суд також ураховує, що рішення місцевого господарського суду вже визначає обов'язок відповідача надати позивачу інформацію та документи, а тому в разі набрання ним законної сили воно підлягатиме виконанню в порядку, встановленому законом України «Про виконавче провадження». Сам по собі ризик можливого ухилення відповідача від добровільного виконання рішення не є безумовною підставою для застосування забезпечення позову, оскільки законодавством передбачені механізми примусового виконання судових актів.
Крім того, заявник не довів, що без вжиття саме запропонованих заходів він буде позбавлений можливості реалізувати право на отримання присуджених документів чи захистити свої інтереси іншими процесуальними способами.
Оцінюючи співмірність заявлених заходів, апеляційний суд дійшов висновку, що повна заборона зміни органів управління, місцезнаходження, складу учасників, проведення реєстраційних дій та прийняття рішень щодо припинення чи реорганізації товариства створює надмірне втручання у господарську діяльність відповідача та права його учасників, може обмежити здійснення поточної підприємницької діяльності та прав третіх осіб, які не є учасниками спору. Такі обмеження не відповідають критеріям розумності, необхідності та балансу інтересів сторін, оскільки значно перевищують межі, необхідні для забезпечення вимог про надання інформації.
Посилання заявника на іншу судову справу № 908/3150/25 щодо іншого товариства суд визнає такими, що не мають преюдиційного значення для цього спору, оскільки кожна справа вирішується з урахуванням власних фактичних обставин, складу сторін та доказової бази. Обставини діяльності іншої юридичної особи не можуть автоматично свідчити про наявність аналогічної загрози у цій справі.
За сукупністю наведеного колегія суддів дійшла висновку, що заявником не доведено існування реальної та безпосередньої загрози невиконання судового рішення або неможливості ефективного захисту його прав, а запропоновані заходи забезпечення не є співмірними предмету спору та призводять до надмірного обмеження прав відповідача.
У зв'язку з зазначеним заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 136-140, 232-234, 281 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/2636/25 - визнати необґрунтованою та відмовити у її задоволенні.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Я.С. Золотарьова
О.Г. Іванов