27 квітня 2026 року м. Харків Справа № 917/209/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" (вх.№893П) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.04.2026 (суддя Сірош Д.М.), постановлену за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" про зупинення провадження у справі №917/209/24
за позовом Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів (Export-Import Bank of The United States), 811, Вермонт Авеню, NW, Вашингтон, Округ Колумбія, 20571, Сполучені Штати Америки, адреса для листування в Україні: вулиця Івана Франка, 4-Б, офіс 49, місто Київ, 01054, Україна,
до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин", смт Степанівка, Сумська область; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро", м. Заводське, Миргородський р-н, Полтавська область; 3) Приватного акціонерного товариства "Західний Торгово-Промисловий Дім", м. Дубно, Рівненська область; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Монополіум Фінанс", місто Київ; 5) Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Фавор", місто Київ,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
1) Приватного акціонерного товариства "Компанія "Райз", місто Київ; 2) Акціонерного товариства "Укрсиббанк", місто Київ,
про визнання укладеними та дійсними додаткових договорів поруки, визнання дійсними додаткових договорів забезпечення, визнання недійсними фраудаторних договорів іпотеки, припинення правовідношень, визнання іпотечних прав Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів на об'єкти нерухомості, стягнення заборгованості за кредитними договорами та звернення стягнення на предмети іпотек, про припинення правовідношень іпотеки (прав іпотеки)
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.04.2026 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №917/209/24.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.04.2026 про відмову зупинити провадження у справі.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.04.2026, для розгляду справи №917/209/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.
20.04.2026 від позивача надійшла заява про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.04.2026, оскільки вказана ухвала не може бути предметом апеляційного перегляду.
Одночасно позивач просить постановити окрему ухвалу, якою визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" в особі його керівника Васильченко О.Ю. з подання апеляційної скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню окремо від рішення суду по суті зловживанням процесуальними правами. Також позивач просить постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету штраф за зловживання процесуальними правами з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" та його керівника - ОСОБА_1 у розмірі десяти розмірі продиткового мінімуму для працездатних осіб з кожного.
Судова колегія зазначає, що згідно з частиною 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 Господарського процесуального кодексу України та є вичерпним.
Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
У вказаному переліку відсутня ухвала про відмову в зупиненні провадження у справі, у зв'язку з чим, така ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, згідно з частиною 3 статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, така позиція викладена в ухвалі від 21.12.2023 у cправі № 910/12677/23.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України поділяє ухвали суду першої інстанції на два види, а саме: ухвали, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, та ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду.
Тлумачення статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що під поняттям "ухвала суду першої інстанції, що може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду" розуміється, що така ухвала підлягає оскарженню як окремий процесуальний документ, у той час як поняття "ухвала суду першої інстанції, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду" означає, що така ухвала взагалі не може бути предметом апеляційного перегляду як окремий процесуальний документ, але заперечення на цю ухвалу можуть бути включені безпосередньо до апеляційної скарги на рішення суду.
При цьому поняття "заперечення" та "апеляційна скарга" у розумінні Господарського процесуального кодексу України не є тотожними.
Зокрема, у чинному Господарському процесуальному кодексі України поняття "заперечення" найчастіше використовується як заява по суті справи, в якій учасники справи наводять свої пояснення, міркування, аргументи щодо предмета спору, та як заява з процесуальних питань, в якій учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.
Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що поняття "заперечення", яке вживається у частині третій статті 255 Господарського процесуального кодексу України, є по своїй суті аргументами учасника справи щодо незгоди з певними процесуальними діями суду (у даному випадку відмови у задоволенні клопотання), які він викладає безпосередньо в апеляційній скарзі на рішення суду.
Водночас суд апеляційної інстанції в такому випадку здійснює розгляд апеляційної скарги саме на рішення суду, під час якого перевіряє та надає оцінку, у тому числі, включеним до апеляційної скарги запереченням (аргументам) учасника справи на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, і у разі встановлення, що постановлення такої ухвали призвело до неправильного вирішення справи по суті, суд апеляційної інстанції, з огляду на положення процесуального закону, має повноваження скасувати або змінити рішення суду, а не ухвалу.
Доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні ухвали включаються в текст апеляційної скарги, а сама ухвала не зазначається в апеляційній скарзі окремо (як оскаржуване рішення), щодо неї скаржник не формулює окремих вимог (зокрема, не просить її скасувати), за її оскарження не сплачується судовий збір, а строк на її оскарження збігається зі строком на оскарження рішення суду першої інстанції (постанови Верховного Суду від 10.07.2023 у справі №910/13020/22 та від 14.06.2024 у справі №204/9551/18).
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не оскаржується окремо від рішення суду, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Повернення апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, не обмежує право учасника справи на судовий захист, оскільки таке право реалізовується шляхом подання апеляційної скарги на відповідне рішення суду, до якого учасник справи має право включити заперечення на таку ухвалу.
Щодо заяви позивача про постановлення окремої ухвали та стягнення штрафу з апелянта та його керівника, судова колегія зазначає таке.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Відповідно до статті 246 Господарського процесуального кодексу України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Постановлення окремої ухвали - це засіб судового реагування на виявлені порушення, а не форма притягнення до відповідальності. Окрема ухвала має на меті усунення виявлених під розгляду судової справи порушень.
Відповідно до положень пункту 2 статті 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
За цих обставин, слід зазначити, що суд має право, а не зобов'язаний постановити окрему ухвалу або ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу.
Підставами постановлення окремої ухвали є, зокрема виявлення порушень норм матеріального чи процесуального права, бездіяльність посадових осіб, порушення прав людини, а також суттєві недоліки в діяльності підприємств чи органів, які сприяли правопорушенню, а ухвали про стягнення штрафу, - зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Окрема ухвала та ухвала про стягнення штрафу мають на меті усунення виявлених у процесі розгляду справи порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб.
Судова колегія зазначає, що правом учасника справи є звернення з апеляційною скаргою, а суд має надати відповідну правову оцінку реалізації учасником справи таким правом.
Суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали про визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" в особі його керівника Васильченко О.Ю. з подання апеляційної скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню окремо від рішення суду по суті зловживанням процесуальними правами та постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету штраф за зловживання процесуальними правами з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" та його керівника - Васильченко О.Ю. у розмірі десяти розмірі продиткового мінімуму для працездатних осіб з кожного.
Керуючись ст. 234-235, 254-255, п. 4 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.04.2026, постановлену за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" про зупинення провадження у справі №917/209/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у порядку, визначеному ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко