Справа № 742/4348/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/370/26
Категорія - ч. 4 ст. 358 КК України Доповідач ОСОБА_2
22 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025275420000120 від 11.04.2025, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21.01.2026 стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Макіївка Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Цим вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, і призначено покарання у виді штрафу розміром п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 не обрано.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення експертизи розміром 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 копійок.
Речові докази: бланк посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_7 , та первинне упакування - визначено знищити.
Вироком місцевого суду установлено, що 11.04.2025 року о 15 годині 00 хвилин, керуючи навантажувачем марки «JСВ», д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул.Паризької комуни в м.Прилуки Чернігівської області, був зупинений поліцейським ВРПП Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в порядку Закону України «Про Національну поліцію», та виконуючи законну вимогу працівника поліції щодо надання йому документів на транспортний засіб, достовірно знаючи, що посвідчення тракториста-машиніста з серією та номером НОМЕР_1 є підробленим, діючи з прямим умислом, пред'явив завідомо підроблений документ - посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , видане Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_7 , в такий спосіб використавши завідомо підроблений документ.
Згідно з висновком експерта №СЕ-19/125-25/5330-ДД від 21.04.2025 бланк посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_7 , не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення тракториста-машиніста, що перебуває в офіційному обігу на території України.
Не погодившись з рішенням суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій не заперечуючи кваліфікацію дій обвинуваченого, доведеності вини в скоєнні кримінального правопорушення, просить вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 в частині вирішення питання про долю речового доказу змінити, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На підставі п.7 ч.9 ст.100 КПК України бланк посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_7 , що є речовим доказом - залишити в матеріалах кримінального провадження. В решту вирок залишити без змін.
Вказує, що відповідно до п.7 ч.9 ст.100 КПК України документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання. Вказані вимоги судом при ухваленні вироку дотримані не були.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 за ч.4 ст.358 КК України, правильність висновків суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а також вид та розмір призначеного покарання учасниками судового розгляду не оспорюється, у зв'язку з чим відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, підстави для перегляду вироку, в цій частині відсутні.
Колегія суддів вважає, що дослідивши у сукупності зібрані по кримінальному провадженню докази, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що вину обвинуваченого ОСОБА_7 доведено повністю та правильно кваліфікував його дії за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги прокурора, що стосується вирішення питання про долю речового доказу, то колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи, відповідно до ч.2 ст. 98 КПК України, є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно з п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, які є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, постановою слідчого від 21.04.2025 бланк посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_7 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (т. 1 а.п.22), тому питання щодо його подальшої долі після розгляду кримінального провадження по суті необхідно вирішувати на підставі положень п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Апеляційний суд не погоджується із рішенням місцевого суду про те, що підроблений документ підлягає знищенню, оскільки такий висновок не ґрунтується на нормах чинного кримінального процесуального закону.
Відповідно до положень ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
З урахуванням того, що в апеляційній скарзі прокурор оскаржує вирок суду першої інстанції в частині вирішення питання про долю речового доказу, а саме посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_7 , вирок суду в цій частині підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 100, 376, 404, 405, 407, 419, 424 КПК України
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21.01.2026 стосовно ОСОБА_7 змінити в частині вирішення долі речових доказів.
Речовий доказ по справі, а саме: бланк посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_7 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
В решті вирок суду стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4