Провадження № 2/748/715/26
Єдиний унікальний № 748/321/26
27 квітня 2026 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Костюкової Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Самбур Д.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Чернігів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача, Макарова Людмила Володимирівна, діючи на підставі довіреності від 30.12.2025 та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 05 лютого 2026 року, в системі «Електронний суд», звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» заборгованості за кредитним договором №13902-04/2025 у загальному розмірі 25970 грн, та понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та відповідачем, ОСОБА_1 , було укладене договір про надання фінансового кредиту №13902-04/2025, відповідно до умов Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора який був надісланий на номер мобобільного телефону відповідача. Кредитні кошти перераховано на карту ОСОБА_1 №4323-34xx-xxxx1196 емітовану банком України, вказану особисто відповідачем відповідно до умов договору.
28.08.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №28082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25970 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5985 грн - сума заборгованості за відсотками, 12985 грн - сума заборгованості за штрафами.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунок попереднього кредитора. 3 моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, та призначено розгляд справи з повідомленням сторін на 18 березня 2026 року.
18 березня 2026, у зв'язку з неявкою сторін, судове засідання по справі відкладено на 27.04.2026.
У чергове судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, позовна заява місять клопотання про розгляд справи без участі представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримала 17.02.2026 у електронному кабінеті (а.с.55).
Відповідач, ОСОБА_1 , у визначений в ухвалі суду строк, відзив на позовну заяву не подала, у чергове судове засідання не з'явилась. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення повістки за адресою її реєстрації, яка отримана відповідачем 14.04.2026 (а.с.64).
Суд вважає, що відповідач не з'явилась до суду без поважних причин, не подала відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Судом встановлено, що 06 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №13902-04/2025, за умовами якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 7000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) і сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с.12-16).
Пунктом 1.2. договору визначено, що кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 06 квітня 2025 року. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 03 серпня 2025 року.
Відповідно до пунктів 1.4., 1.4.1. договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% у день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 700 грн. (що складає 10% від суми кредиту). Тип процентної ставки фіксована. Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Сутність комісії - плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до складу загальної вартості кредиту. Денна процентна ставка складає: (8260/7000)/120*100% = 0,98% та застосовується в межах строку кредиту, вказаного у пункті 1.2. цього договору.
Згідно з пунктом 1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної карти №4323-34ХХ-ХХХХ-1196 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Укладення договору відбувається згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту позичальником оферти товариства, що є укладенням договору відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», товариство накладає на оригінал паспорту споживчого кредиту та договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал договору завантажується (надсилається) в особистий кабінет клієнта (пункт 2.18 договору).
Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.
Згідно Додатку №1 до Договору, сторони узгодивши графік платежу в розмірі певної частки суми кредиту, комісії за надання кредиту та відсотків протягом періоду: з 06.04.2025 року по 03.08.2025 року (а.с.16 - зворотна сторона - 17).
Також матеріали справи містять Інформаційне повідомлення з зазначеними персональними даними ОСОБА_1 та Паспорт споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит (а.с.18, 19-20).
Договір про надання фінансового кредиту №13902-04/2025 від 06.04.2025, графік платежів, який є додатком №1 до Договору, Інформаційне повідомлення та Паспорт споживчого кредиту, підписані електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Y894, а отже підписавши договір кредиту, відповідач підтвердила свою згоду щодо виконання умов вищевказаного договору.
На виконання умов договору кредитодавцем було здійснено перерахування грошових коштів на користь відповідача, що підтверджується довідкою сервісу онлайн платежів IPay.ua №3426_251015152003 від 15.10.2026. Зазначеною довідкою підтверджується зарахування 06.04.2025 об 20:00:05 грошових коштів у сумі 7000 грн на маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 703197453 (а.с.21).
З наданої, на виконання ухвали суду від 13.02.2026, АТ «Акцент-Банк» інформації від 24.03.2026 року №18285/47-260318/332-БТ слідує, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . З виписки про рух коштів за період з 06.04.2025 року по 06.05.2025 року вбачається зарахування 06.04.2025 року переказу у сумі 7000 грн (а.с.56, 60-63).
Таким чином, ТОВ «Стар Файненс Груп» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 на її картковий рахунок, який узгоджений сторонами договору.
28 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) укладено договір факторингу №28082025, за яким фактор передав грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступив факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, уключаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с.24-28).
Копією платіжної інструкції №23162 від 29 серпня 2025 року підтверджується сплата Товариству з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» 4477294,16 грн. за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу №28082025 від 28 серпня 2025 року (а.с.31).
Відповідно до копії акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №28082025 від 28 серпня 2025 року клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 6712, після чого з урахуванням пункту 1.2. договору факторингу №28082025 від 28 серпня 2025 року від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.29).
З копії Реєстру боржників, що є додатком №1 до Договору факторингу №28082025 від 28 серпня 2025 року, слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача, ОСОБА_1 , за договором №13902-04/2025 у сумі 25970 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу 7000 грн, заборгованість за відсотками 5985 грн, заборгованість за штрафами 12985 грн (а.с.30).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі №243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів в обумовлений строк належним чином не виконувала, у зв'язку з чим за розрахунком, наданим позивачем, утворилася заборгованість у сумі 25970 грн, до якої входить: 7000 грн сума кредиту; 5985 грн проценти за користування кредитом; 12985 грн штрафи. (а.с.22).
В свою чергу, відповідачем не спростований розмір заборгованості за кредитним договором, та не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача щодо розміру заборгованості.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами першою, другою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідач допустила порушення умов договору №13902-04/2025 від 06.04.2025, не повернула в повному обсязі отримані грошові кошти, не сплатила проценти за користування ними як первісному кредиторові, так і позивачу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000 грн, заборгованості за процентами у розмірі 5985 грн, що у загальному розмірі становить 12985 грн.
Щодо стягнення з відповідача штрафу (неустойки), суд зазначає таке.
Як вже вказувалося вище, у пункті 5.3. договору визначено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.
Таким чином, враховуючи, що відповідачу нараховано штраф за невиконання зобов'язання за договором у сумі 12985 грн. у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для його стягнення з відповідача, у зв'язку з чим в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Отже, встановивши всі фактичні обставини справи, дослідивши кожний доказ з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, та сукупність доказів з точки зору їх достатності, надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення частково, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 1331,20 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 12985 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 25970 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст.ст.509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 639, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 178, 247, 258, 259, 261, 263-265, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №13902-04/2025 від 06.04.2025 у розмірі 12985 (дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн, яка складається з 7000 грн. - основний борг, 5985 грн - проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1331,20 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30.
Представник позивача: Макарова Людмила Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2, поверх №4.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В.Костюкова